Пекельний трикутник

Думаю, Кремлю слід негайно капітулювати перед Києвом і повністю задовольнити всі вимоги нової влади в особі президента Зеленського. Інакше наша відповідь буде швидким, асиметричним і страшенно смішним. Ми самі тут не до кінця розуміємо, до чого все йде. Перший тиждень перебування шоумена в кріслі президента вийшла, м’яко кажучи, насиченою. Особисто у мене настрої змінювалися від ейфорії до появи в голові сакраментального питання: а він випадково не ті…ся? З великим трудом відмовився від ідеї оцінювати Зеленського за останнім враженню. Ну коли він відкривав табір для наркоманів під Києвом і брав участь в «Лізі сміху», традиційно цілуючи свого «соквартальца» Кошового в відполіровану лисину.

А ще була участь Зеленського іФоруме, в ході якого він назвав Гуттенберга «чуваком, порвавшим епоху», збагатив моє лексику поняттям «фак-ап» і справив враження лідера наддержави, що знаходиться під препаратами. «Країна в смартфоні», «дрони» та інша цікава хрень в стилі нині покійного Стіва Джобса. Як тобі таке, Ілон Маск? Україна – батьківщина електрокарів і слонів на 5G.

Сумбуру вистачало, тому треба бути об’єктивним і розкласти ситуацію по поличках. Бажано оцинкованим і підключеним до холодильній установці. Щоб дійти хоч до якихось більш або менш (швидше за все) об’єктивних висновків.

Блискучий Беня

Ігор Валерійович Коломойський повернувся на Україну ще до інавгурації свого вихованця. Злі язики стверджують, що влада Ізраїлю попросили свого почесного громадянина залишити їм землю обітовану, оскільки у них виникли труднощі з США. Ізраїль, природно, не видає своїх громадян, але може їм порадити переміститися в більш віддалену точку простору. Коломойський натяк зрозумів. Благо він, судячи з усього, за кілька років вимушеного вигнання страшенно скучив за великий містечкової політики.

На Україні олігарх розгорнув бурхливу діяльність. Немає жодної комбінації, в якій би він не брав участь. Від ринку електроенергетики до кадрових призначень в Адміністрації президента Зеленського. Від постановки екс-гаранта нації на банальний лічильник до конфронтації з Дональдом Трампом. Масштаби його діяльності вражають уяву.

Будучи дбайливим господарем, Ігор Валерійович тут же посадив свого людини, відносно молодого, але, з…ка, досвідченого юриста-рейдера в крісло глави адміністрації Зеленського. Ним став Андрій Богдан. Розумію, що його прізвище і послужний список нічого не скажуть Кремлю. Дивно, але Володимир Володимирович Путін ніяк не відреагував на призначення Богдана, а ось наші американські друзі в особі республіканців прийшли в шаленство. Особистий адвокат Дональда Джуліані зажадав негайно «відсікти» тіло довірливого і недосвідченого президента від впливу токсичного олігарха, який є ворогом США». Щоб ви не переплутали: не Зеленський, а Ігор Валерійович «ворог Америки». Збудилася і агентура Демократичної партії на Україні, в особі антикорупційних активістів, трансгендерів та волонтерів стала вимагати негайної відставки Богдана, якого треба було люструвати і розіп’яти (або шість) ще в 2015 році.

Напевно Коломойський поржал над такою бурхливою реакцією американських «партнерів» і продовжив свої ігри. Благо ігрове поле сьогодні вільно. Зеленський розпустив Верховну Раду і змусив полохливого, але амбітного Гройсмана піти в «країну мертвих прем’єрів». Разом з усім своїм патріотичним урядом. Поставивши Богдана на ключову посаду в адміністрації (кажуть, Зеленський пручався, але я в це не вірю), олігарх висунув фінансові претензії до екс-президенту Петру Порошенку. Моральний збиток від націоналізації «Приватбанку» і свої нестерпні страждання в еміграції Ігор Валерійович оцінив в скромну суму. Приблизно в два – два з половиною мільярди доларів. Щоб клієнт усвідомив всю серйозність намірів Коломойського, в країну проїздом з Відня прибув відомий «мисливець» на кабанів Андрій Портнов. Теж юрист. За три дні Портнов порушив проти «томосоносца» чотири кримінальні справи. Ну як порушив… Державне бюро розслідувань України (контора, яка в теорії повинна розслідувати факти корупції вищих посадових осіб) внесла до єдиного реєстру досудових розслідувань чотири підозри у вчиненні протиправних дій. Традиційний для Петра Олексійовича набір – мародерство, спроба узурпації влади, відмивання грошей в Панамі, тупа крадіжка. В якості заходів щодо забезпечення позовів Андрій Портнов вимагає арешту активів колишнього президента: кондитерської фабрики «Рошен» та телеканалу з дивною назвою «Прямий». Перспективи справ просто блискучі!

Порошенко натяк зрозумів, змінив памперси і створив спеціальну групу реагування на претензії Коломойського у складі юристів, армійських дружків та інших «свинарчуков». Олігарху передали сигнал: готовий домовлятися на прийнятних умовах, але стільки грошей немає. Ігор Валерійович налаштований поки грайливо. Каже: «Які проблеми? У «Приваті» було приблизно п’ятдесят-шістдесят мільярдів гривень моїх грошей. Не можете повернути баксами – віддайте акціями банку. 25 відсотків цілком влаштують гіганта думки і батька українського президента». Це все прозвучало публічно, оскільки Коломойський більш ніж охоче роздає інтерв’ю, розповідає про свої плани і відверто тролить журналістів-грантососов, намагаються за ним стежити: «Беру джип з номерами, які їм відомі, саджу туди чотирьох мужиків і відправляю на дачу до Тимошенко. Вони думають, що я з нею веду переговори, а насправді я спокійно сиджу в ресторанчику, п’ю чай».

Крім Порошенка, олігарх передає привіт найбагатшій людині України, партнера екс-президента Рінату Ахметову. Він вже фактично поламав того схему з реалізацією закону про оптовому ринку електроенергії, яка повинна принести Рінату Леонідовичу мільярди. Він монополіст. Які хоче тарифи, такі і встановлює. А у Бені феросплавне виробництво. Йому необхідно дешеву електрику, тому він виступає за права широких трудящих мас, обурених високими цінами на гребаной струм. Коротше, закружляла тема. Там у нього на кону мільярди, тут приблизно в два рази більше. Масштаби! Богдан наглядає за Зеленським, який постійно цілує Кошового, а Коломойський будує наступну комбінацію.

Ми вже писали, що олігарх практично офіційно оголошений «ворогом Трампа». Ігор Валерійович придумав відповідний план. Беремо главу «Нафтогазу» Коболєва по кличці «Песик» і робимо його прем’єром. В чому прикол? У тому, що «Песик» заробляє гроші для демократів США. У нього в «Нафтогазі» годується ціла купа прид… прихильників Хілларі Клінтон. Ставимо його замість Гройсмана і стравливаем респов (республіканців) і демократів. Відходимо в сторону і милуємося епічної сутичкою в рамках американської двопартійної системи. ФБР дірку від маци отримає, а не Ігоря Валерійовича! В СБУ вже сидить представник «95-го Кварталу» на посаді першого заступника голови Служби Василя Грицака, який подав у відставку. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков став другом Ігоря Валерійовича. Практично молочним братом. Молодшим, природно.

Респ

Реабілітований від «російських слідів» Дональд Трамп послав на інавгурацію Зеленського першого ліпшого під руку вільного чиновника. Ним виявився міністр енергетики Рік Перрі. Він зустрівся з президентом і спробував навчити азам того геополітики: «Росія страшний агресор», «ніяких зустрічей з Путіним без старшого брата», «Коломойський токсичний і заразить тебе політичної вітрянку». Відразу після зустрічі Зеленському зателефонував Ігор Валерійович і порадив своєму колишньому співробітникові не слухати всяких го…»: «Тільки якщо тобі подзвонить Трамп або Помпео, ти приймай заходи, попередньо порадившись зі мною, а інших посилай лісом». Дуже цінний і мудру пораду.

Основною проблемою республіканців є те, що у них немає сьогодні на Україні прямого каналу передачі цінних вказівок новому президенту. Природно, Трамп йому дзвонити не стане. Хоча Зеленський вірить в цю нісенітницю. Коли Володі спробували пояснити, як функціонує механізм міжнародного лобізму та передачі сигналів, він щиро здивувався: «Так мені Трамп дзвонив два рази!». Молодий ще. Недосвідчений.

А посла США в Києві ще немає. Колишня послица виявилася негідницею-демократкою, гадившей адміністрації Дональда Трампа. Як встановив наш генеральний прокурор Юрій Луценко, Марі Йованович причетна до організації злочинного угруповання з числа громадян США, яка намагалася втрутитися в американські вибори. З цією метою Йованович наймала всяку українську шваль в особі Сергія Лещенка та інших сволот, платила їм гроші й нацьковувала на Трампа. Рік Перрі порадив Зеленському не міняти прокурора, який «дуже корисний». Дійсно, заяви «команди Зе» про заміну глави ГПУ на «чесного активіста» одразу стихли. Але що на це скаже Ігор Валерійович? Ось в чому питання.

Перрі, кажуть, прийшов в жах після зустрічі з Зеленським. Прилетівши в Штати, він відразу попросився на прийом до Дональда і яскраво описав ситуацію: «демократи на Україні лізуть у всі шпарини, Коломойський взагалі не поважає політику Трампа, а цей новий не в адекваті». Зараз у Вашингтоні шукають нового посла для роботи в Києві. Потрібен досвідчений, пропалений республіканець, вміє працювати з девіантними політиками. Як варіант розглядається кандидатура Вільяма Тейлора. Він уже обіймав посаду посла США в Україні в період президентства Віктора Ющенка. Іншими словами, має досвід роботи зі складними особистостями. Віктор Андрійович був, с…ка, загадковим. Він часто виїжджав на пасіку і медитував, дивлячись на осколки трипільського горщика. Випадок із Зеленським як раз для нього підходить. Тейлор поки що впирається усіма «лапами», оскільки не хоче ще раз потрапити в український дурдом. Але Дональд може його умовити. Тим більше що демократи, роздратовані відкликанням Йованович, продовжують гадити республіканцям на Україні.

Пташенята Хілларі Клінтон

Для демократів на Україні дійсно настали важкі часи. Того ж Лещенко, наприклад, можуть посадити за «втручання в американські вибори». Справа стосується публікації компромату на главу виборчого штабу Трампа Пола Манафорта у 2016 році. В якості співучасника може запросто піти нинішній голова Національного антикорупційного бюро Артем Ситник. Відгук Йованович, за яку вже взялося ФБР, серйозно підірвав позиції демтусовки. Але хлопці не здаються. Їм майже вдалося протягнути Олександра Данилюка в крісло секретаря Ради національної безпеки і оборони. Про призначення оголосив сам Данилюк. Типу, указ з’явиться завтра. Але не з’явився. Втрутилася угруповання депутатів, яка на Україні представляє інтереси Трампа та заодно міністра внутрішніх справ Авакова. А так буває!

Данилюка віддали в «команду Зе» на етапі виборчої кампанії. Якщо хто не знає, то це креатура Віктора Пінчука – місцевого олігарха і кращого друга Хілларі Клінтон. Пінчук влили десятки мільйонів доларів у її передвиборчу кампанію. Але щось пішло не так. Тепер він метушиться, намагаючись розставити кадри біля нового президента. Спроба провалилася. Не вдалося також підсунути Зеленському бабу-демократку в якості заступника глави АП з міжнародної політики. Мова йде про Олени Зеркаль. Креатура Демпартії і Сороса в Мзс України. Указ про її призначення з’явився, однак спрацювали цікаві механізми. Дівчині показали якісь матеріали. Може, і не показали. Однак Зеркаль раптом різко відмовилася представляти інтереси демократів США в адміністрації Зеленського. Вирішила залишатися в Мзс, звідки її викурять через пару місяців.

Пособирав «грибів-отсосиновиков», демократи і афілійовані з ними українські громадяни зосередилися на передвиборчої парламентської кампанії. Респ на цю тему взагалі забили. А ці ні, лізуть. Одразу три проекти. Перший – «Слуга народу» («СН») Зеленського. Дивно, чи не правда? Потомствений грантосос Дмитро Разумков очолив виборчий штаб партії «СН». Природно, в список «наб’ють» його колег по смоктанню і залишилися на волі «квартальщиків» Зеленського. Як на подібне неподобство дивиться Ігор Валерійович? Дуже позитивно дивиться, оскільки він зараз рулить мажоритаркою. Партії це для дівчат і хлопчиків зі слабкою психікою». Їх потім можна звести у дві шеренги, пояснити політику партії і, якщо знадобиться, показово «віддерти». А ось справжні «мужики» йдуть по одномандатних округах. Спочатку вони заходять до Ігорю Валерійовичу, який вже зібрав цілу «банду» з мерів великих українських міст – Одеса, Харків, Дніпропетровськ і так далі. Пройшовши кастинг, можуть приступати до ведення кампанії.

Другий проект – «Голос» Слави Вакарчука. Його ще називають «лобковий волосся Пінчука». Злі люди. Той же Пінчук, вихованці стэнфордов та інших аспенов. Демократи і спецслужби США в одному флаконі, банкующие за гроші українського трубного олігарха. Думаю, Ігор Валерійович ще їм займеться, оскільки до Пінчука у нього теж є цілий ряд питань. На півтора мільярда.

Третій проект – партія «Орднунг і честь», екс-голови СБУ Ігоря Смєшка. Теж унікальний проект американських спецслужб. Правда, на цей раз використовувалися гроші українських політиків, які змушені були переселитися в Росію. Смешко давно завербований американцями. Єдина проблема – ніхто поки не знає, він потрійний або четверний агент.

Демократи знову грають у довгу гру, розраховану на перспективу. Республіканці діють просто: не заморочуються поточними розкладами, «форматуємо» те, що вже є. Тобто Зеленського. Чи розуміє це Володя? Не впевнений. Необхідно більше «біологічного матеріалу для аналізу.

Зеленський і Росія

Кремль дуже правильно вчинив, дистанціювавшись від нового «політичного пекла», який почався на Україні. Був позначений традиційний контактний канал для ведення переговорів – Віктор Медведчук, «Опозиційна платформа». Його (канал) Зеленський офіційно відкинув. Точніше, зробив це Андрій Богдан від його імені. У порівнянні з «добою» Петра Порошенка рівень антиросійської риторики в місцевих ЗМІ впав в рази. Зеленський, щоправда, називає Росію агресором і просить США «посилити санкції». Але колишньої істерії немає. Ви уявляєте, що б піднялося тут після рішення так званого «трибуналу ООН» по звільненню українських моряків у часи Порошенко? Три дні був би медіа-шабаш з участю Петра Олексійовича, Клімкіна, Парубія, Ради і націоналістів з С14. А сьогодні це навіть не топова тема. Всі обговорюють пішохідний міст, який побудував мер Кличко незрозуміло навіщо. Точніше, зрозуміло, але сума відкатів постійно зростає. Та ще біля залишків армії «порохоботов» рве «пуканы», оскільки новий президент публічно виступив російською мовою.

Акценти в публічних виступах Зеленського щодо Росії постійно змінюються. Спочатку була ініціатива провести референдум з питання проведення прямих переговорів з РФ. Штати виступили проти, причому і демократи і республіканці, наші націонал-патріоти забилися в істериці. Референдум, рішення якого мають обов’язкову силу, перетворився на якийсь «консультативне опитування». А на фіга його проводити, якщо результати практично всіх соцопитувань свідчать про те, що понад 70 відсотків українців за ведення прямих переговорів з Росією? Але новий президент поки що перебуває у «пекельному трикутнику». Плюс до кінця не зрозуміло, ким він є насправді. Я особисто на нього не в образі, оскільки Зеленський заварив саме ту «кашу», яку багато хто хотіли: розпуск парламенту ідіотів і відставка блакитного злодюжки Гройсмана разом з цирком гиперлуперов. Проте найголовніше питання, яке хвилює всіх – це світ на Донбасі. І тут явно справа застопорилася. До закінчення парламентських виборів і формування нового українського уряду відповідь на головне питання ми навряд чи отримаємо. А потім… потім буде видно. Або знову почнеться шоу з демократами і респами, або щось інше. Але поки я налаштований досить оптимістично. Ну і що, що Зеленський здається дурнем? Зрештою, у нас ідіот з довідкою вже п’ять років очолює вищий законодавчий орган влади.

Олександр Зубченко