Американська дах дала текти

Отже, Печерський районний суд міста Києва (самий справедливий суд в осяжній частини Всесвіту) констатував: «дах» американського посольства США в Києві протікає. Тому ті, хто думають, що знаходяться під захистом «амерікен эмбасси» дуже глибоко помиляються. Що сталося? Було судове засідання з цікавою порядком денним: «про необхідність відновлення Генеральною прокуратурою України кримінальної розслідування щодо втручання представників НАБУ в президентські вибори».

В тісний зал судових засідань набилася купа операторів та доданих до них в якості опції журналістів. Аншлаг. Дійсно, не кожен день вирішується питання щодо протікання даху посольства США. Поясню, в чому сіль питання. Чи суть. У 2016 році депутат Андрій Деркач подав скаргу в Генпрокуратуру про втручання в президентські вибори США. Втручання здійснювалося організованим злочинним угрупованням, до складу якої входили: керівники НАБУ (Артем Ситник і його перший зам Гізо Углава), детективи Нацбюро, співробітники посольства США в Україні, а також громадські організації, контрольовані українською владою і міжнародними організаціями». Судячи з усього, маються на увазі грантососи Джорджа Сороса на чолі з бородатим Сергієм Лещенком.

Деркач подав скаргу, ГПУ порушила справу і закрила його на початку 2019 року. Чим займалися співробітники Генпрокуратури на протязі трьох років? Здійснили три процесуальні дії: допитали заявника, тобто Деркача. Логічно. Потім опитали детектива НАБУ Єлізарова. Поцікавилися: а правда, що Нацбюро втручалася в американські вибори? Детектив поклявся здоров’ям Гізо Углавы, що ніякого втручання не було і він дає зуб. Ситника, природно. Слідаків пояснення детектива повністю задовольнило. І, нарешті, третя слідча дія полягала в тому, що спеціальні люди з ГПУ ретельно оглянули сайт Національного антикорупційного бюро на предмет втручання в електоральну кампанію Трампа. Нічого не знайшли. Все чисто. Справу закрили. У Києві змінилася влада, Марі Йованович (попередня американська послица, член організованої злочинної групи) була відкликана на історичну батьківщину. Деркач звернувся до суду з проханням поновити кримінальну справу. Тим більше, що за три роки додалася ціла купа фактів, які свідчили про перетворення Нацбюро на чолі з Ситником в «кишенькових шакалів» Марі Йованович.

Умовно справу про український втручанні в американські вибори можна розділити на два кейса. Терпіти не можу це слово, але доводиться вживати для наших американських друзів. Справа 2016 року, закрите ГПУ, стосується епізоду з Полом Манафортом. Це перший кейс. А в 2017-2019 роках з’явилося продовження, пов’язану з сімейством Байденов. Теж втручання в американські вибори. Але тільки 2020 року.

Перший кейс ґрунтується на тому, що в розпал американських виборів Національне антикорупційне бюро України тупо і неприкрито топило за Хілларі Клінтон. У ході спецоперації, організованої посольством США в Києві, була здобута так звана «амбарна книга» Партії регіонів. Це такий здоровенний кондуїт, в якому враховувалися видачі готівкових коштів в офісі ПР на Липській (Київ). ПІБ, сума, підпис. Від кількох сотень гривень до мільйонів. Доларів. В американські ЗМІ завдяки Лещенко потрапили скани тих сторінок «амбарной книги», де є нібито підпис Пола Манафорта. Суми з шістьма нулями. А Манафорт в 2016 році очолював виборчий штаб Дональда Трампа. НАБУ пішло ще далі: воно порушило кримінальну справу за фактами виплат Манафорту. І вивісило у себе на офіційному сайті скани з «книги ПР». Як «доказ» проти ключового гравця команди Трампа. Безумовно, всі ці дії Бюро були узгоджені з посольством США. Той же депутат Деркач 9 жовтня опублікував матеріали листування НАБУ з офіційними співробітниками американського представництва. Колеги обговорювали матеріали конкретних кримінальних справ, розслідуваних Нацбюро, узгоджували позицію «слизьким депутатським запитам» і так далі. Коротше, наявності продаж Батьківщини в особливо великих розмірах.

Коли бідолаха Підлогу побачив ці скани на сайті НАБУ і усвідомив масштаби інформаційної істерії, організованою Демпартією США, він подав у відставку. Національне антикорупційне бюро відкрито втрутилося в американські вибори на боці Хілларі Клінтон. Є запис розмови Артема Ситника (директор Бюро) з якимсь Колій на цю тему. Тема відкрито зізнається: «Ми ж… все робили для перемоги Хілларі… відкрито топили». Далі не цікаво, оскільки багато мату і статевих збочень. «Крышевало» це втручання посольство США. Коли несподівано для всіх в Україні переміг Дональд, вся правляча еліта оперативно потерла свої пости в «Фейсбуці», що містять лайку щодо дідусі Трампа, а Нацбюро зачистив свій сайт від сканів «амбарной книги» ПР з нібито розписками Манафорта. Більш того, Ситник зробив спеціальну заяву, в якій особливо наголосив: ніколи, чуєте, ніколи Нацбюро не вело розслідувань щодо американських громадян, тим більше не робилися дії по Манафорту, шанованій людині. Ага. Просто вивісили скан, де він нібито брав мільйони з гаманця Януковича.

Три роки посольство США крышевало НАБУ, не даючи справі ходу. Будь-які спроби розслідувати справу блокувалися. Але 21 жовтня 2019 року ситуація змінилася. Суддя Печерського районного суду явно нервувала. Можу уявити, як на неї тиснули з усіх боків агенти Демпартії і Сороса (це одне і те ж на Україні). Однак рішення було винесено на користь позивача: скаргу народного депутата Деркача задовольнити, постанову слідчого ГПУ, який закрив справу, скасувати. Постанова оскарженню не підлягає.

Тепер почнеться найцікавіше. По-перше, є всі підстави відновити слідчі дії по кейсу Манафорта. Мова йде про допит директора НАБУ Ситника за фактом розголошення даних досудового слідства (публікація сканів на сайті НАБУ). У Артема треба поцікавитися, чи мав він якісь особисті мотиви, демонструючи відверто негативне ставлення до Трампу і явну відданість ідеалам глобальної демократії в особі Хіларі. Допитати доведеться і прес-секретаря НАБУ, щоб вона розповіла, як саме інформація з «амбарной книги» Януковича потрапила у відкритий доступ. І, природно, певні процесуальні дії необхідно буде провести з співробітницею політичної секції посольства США в Україні Оксаною Шуляр щодо обставин передачі нею в НАБУ матеріалів про так звану «амбарной книзі».

По-друге, відкриваються перспективи розслідування кримінальних справ, пов’язаних з кейсом Байдена. Як виявилося, «дах» посольства США дала текти і більше нікому захищати НАБУшников від відповідальності за втручання в американські вибори 2020 року. Кейс, пов’язаний з колишнім віце-президентом Джо Байденом і його сином Хантером, містить факти тісної координації посольства США і НАБУ за глушению справ, пов’язаних з корупційними діями Байдена-старшого і молодшого на Україні. Мається на увазі компанія «Бурисма» і виплати через офшорні рахунки особисто Джо Байдену (майже мільйон доларів) і його сина (16,5 мільйонів). Плюс відкритий тиск віце-президента Америки на генерального прокурора Шокіна, який порушив справи за «Бурисме». Його швидко зняли в обмін на надання гарантій США на кредити в розмірі 1 мільярда доларів.