Амністія бойовиків на Донбасі може пройти по “хорватському сценарієм” – БПП

Амністія бойовиків на Донбасі може пройти по “хорватському сценарієм” – БПП

Кононенко нагадав про одну з ключових позицій президента України Петра Порошенка: “ніякої стовідсотковою амністії не буде”

Перший заступник голови фракції “Блок Петра Порошенко” Ігор Кононенко не виключає, що амністія учасників конфлікту на Донбасі в Україні буде проведена з хорватському сценарієм.

“Є досвід Хорватії, коли амністія проходила 11 років. Можливо, ми плануємо йти по цьому шляху”, – сказав Кононенко журналістам у Верховній Раді України у вівторок.

Він нагадав про одну з ключових позицій президента України Петра Порошенка: “ніякої стовідсотковою амністії не буде”.

“Кожна персона, кожен злочинець, кожна справа буде розглянута судом, і вже після цього суд прийме рішення по кожній конкретній людині”, – підкреслив Кононенко.

У п’ятницю, 2 жовтня, у Парижі пройшли переговори лідерів країн “нормандської четвірки” (Україна, Німеччина, Франція і Росія).

Зустріч тривала майже п’ять годин у закритому форматі. За підсумками жодних документів підписано не було, проте сторони повідомили про досягнення низки домовленостей щодо подальшого виконання мінських угод.

Зокрема, “Нормандська четвірка” домовилася про те, що вибори на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської області повинні в обов’язковому порядку проходити по українському законодавству.

У понеділок, 5 жовтня, глава МЗС РФ Сергій Лавров повідомив, що російська сторона вже почала переговори із бойовиками про перенесення виборів. Як відомо, в так званій “ДНР” бойовики призначили свої вибори на 18 жовтня, в т. н. “ЛНР” – на 1 листопада.

Технічні деталі виборів на Донбасі повинні бути прописані в новому законі, а сама дата буде призначено протягом 80 днів з моменту його прийняття. Всі кандидати, включаючи лідерів бойовиків, повинні будуть отримати на цей час імунітет, а сам процес проконтролює ОБСЄ.

При цьому, як повідомив президент Франції Франсуа Олланд, після проведення виборів Росія зобов’язана буде передати під контроль України українсько-російський кордон і відкликати незаконні збройні формування.

Разом з тим президент України Петро Порошенко заявив, що виведення іноземних військ з української території повинен відбутися негайно, без прив’язки до термінів проведення місцевих виборів. “Це чітко написано в мінських домовленостях, чітко підтверджено керівниками Франції і Німеччини і доведено до РФ”, – сказав президент.

Поки ж доступ до непідконтрольної Україні частині кордону і до всієї території зайнятої бойовиками повинні отримати спостерігачі ОБСЄ. “ОБСЄ тепер повинна мати безперешкодний доступ на всю окуповану територію і доступ до межі”, – заявив Петро Порошенко. Сама ж місія спостерігачів ОБСЄ буде збільшена.

Крім того під егідою ОБСЄ та за підтримки Франції та Німеччини на Донбасі має розпочатися процедура розмінування.

Також на зустрічі була досягнута домовленість про відвід легкого озброєння від лінії зіткнення. Раніше, 29 вересня, в Мінську Тристороння контактна група підписала угоду про відвід озброєнь калібром менше 100 мм.

У понеділок, 5 жовтня, українські військові заявили, що вже почали відведення озброєнь.
Очікується, що наступна зустріч “нормандської четвірки” відбудеться на початку листопада, але вже на рівні глав Міністерств закордонних справ.

Після завершення переговорів в українському політичному і експертному середовищі розгорнулася гостра дискусія щодо того, наскільки вигідні або невигідні Україні досягнуті в Парижі домовленості.

Опитані Сегодня.иа експерти відзначають, що жодна із сторін переговорів не домоглася повного виконання поставлених перед собою цілей, а подальший розвиток ситуації багато в чому буде визначатися тим, як і на яких умовах на Донбасі будуть проведені вибори.