Аваков. Захід

Поки майбутні «слуги народу» займаються масовим тімбілдінгом в Трускавці, серйозні гравці на київському олімпі ділять виконавчу владу, погоджуючи формат і персональний склад майбутнього уряду. Сама по собі ця тема варта окремої розмови, як і потенційні кандидати в прем’єри і міністри. Серед інших, як вже говорять в Києві практично вголос, вирішиться й доля такого політичного важкоатлета, як міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Нинішній глава МВС – справжній політичний динозавр, єдиний з когорти вигодонабувачів Майдану, хто залишається при посаді і влади через п’ять років після перевороту лютого 2014 року, зберігаючи свій пост, незважаючи на зміни прем’єрів і урядів.

Порошенко змінив Турчинова, а Гройсман Яценюка, незмінною величиною залишався один лише Аваков, незважаючи на безліч спроб колишнього президента його «з’їсти». Втім, Авакову і тут пофартіло відбити всі наїзди і навіть з користю для себе вийти з президентської кампанії-2019, ставши не їх учасником і не їх жертвою, але – стоїть над процесом арбітром, таким собі «всеукраїнським шерифом», який отримав карт-бланш з самого Вашингтона.

Але то було вчора і по п’ять, як казав Роман Карцев. А сьогодні: «дають понад 90%, що він піде з МВС, з чим він вже змирився, загалом-то, і зараз зайнятий закриттям всяких хвостів. При цьому, у Авакова почався серйозний конфлікт з головою Офісу президента Андрієм Богданом, після чого і стало зрозуміло, що Аваков на своїй посаді не втримається», – написало днями видання «Країна». А голова президентської партії Дмитро Разумков офіційно «здає назад», заявляючи, що ніяких попередніх домовленостей з Аваковим щодо збереження його на посаді у них не було.

І це притому, що відразу після президентських виборів сам Ігор Коломойський в резонансному інтерв’ю Денису Бигусу, даючи оцінки провідних політиків країни, висловлювався майже як Собакевич з «Мертвих душ» про еліту повітового міста N: «Шахрай на шахрая сидить і шахраєм поганяє. Всі христопродавцы. Один там (в місті) тільки і є порядна людина – прокурор». У ролі «прокурора» тоді виступав Аваков, якого олігарх називав «найуспішнішим міністром» і навіть «фундаментом», на якому в країні все тримається. Він і чесні вибори забезпечив і взагалі «це наша з ним спільна перемога».

Такі ввідні не давали підстав сумніватися в тому, що Аваков, успішно пережив на своєму посту і Турчинова і Порошенко, збереже свої позиції і при Зеленском, можливо, в чомусь поступившись і розділивши сфери впливу з людьми Коломойського. Тим більше, що цілий ряд людей з оточення Авакова відразу ж матеріалізувалися біля Зе в якості радників і кандидатів у депутати від президентської партії. Мова йде про пулі «експертів» з Українського інституту майбутнього, одним із засновників якого був близький Авакову нардеп Антон Геращенко, почав співати дифірамби майбутньому президенту ще між першим і другим турами весняних виборів і навіть загрожував військовим трибуналом, які відмовляться присягати новому головковерху.

Все змінили підсумки виборів у парламент, які принесли «Слузі народу» феєричну перемогу і однопартійна більшість в Раді. Необхідність з кимось ділитися плодами одноосібної перемоги відпала, як і потреба в надійних попутників з власними далеко шагающими планами. Як говориться, мавр зробив свою справу, мавр може йти. Перший дзвіночок для міністра пролунав ще до виборів – це була історія з поліцейськими на Київщині, які вбили п’ятирічного хлопчика. Розгорнулася слідом за цим кампанія в пресі і соцмережах вимагала від Зеленського політичних і висновків щодо міністра, однак тоді президент змовчав, а козлом відпущення став начальник главку Київщини, відправлений у посилання на Донбас.

Маркером остаточного похолодання відносин між двома центрами влади стала історія з главою поліції Дніпропетровської області Віталієм Глуховерей. Все почалося з того, що хтось злив у Мережу відео затримання спецназом КОРД патрульних, які зупинили за порушення ПДР позашляховик Range Rover генерала Нацполиции Глуховери. Після чого Держбюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за статтею про перевищення службових повноважень, за якою йому світить до восьми років в’язниці.

До скандалу негайно підключився і президент. «Відео шокує цинізмом поведінки представників старої еліти, які дійсно переконані, що вони разом зі своїм обслуговуючим персоналом, живуть над законом. Переглянувши його, я спочатку не мав слів — навіть нецензурних. Але вони швидко знайшлися», – написав Зеленський в соцмережі, зажадавши від звільнити Авакова оскандалився підлеглого, а самому генералові запропонувавши «звільнятися або бігти».

У підсумку Йому довелося звільнити Глуховерю. Ця історія продемонструвала всім, що міністр уже не торт» і в нових умовах не може служити надійним «дахом» і захистом для своїх підлеглих від наїздів «зверху». І якщо раніше міністру сходило з рук все, навіть сумнозвісна бійня у Княжичах, то тепер кожен такий інцидент може стати реальним приводом до відставки. Тим часом, електронна петиція на сайті Офісу президента з вимогою відправити у відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова набрала вже понад 28 тисяч підписів при необхідних 25 тисяч.

Догляд Авакова з уряду зумовлюється самою логікою йдуть зараз процесів консолідації влади в руках одного центру. І цей центр розташований явно не на вулиці Богомольця в Києві ( там розташовується центральний апарат МВС – Авт).

«Бажання прибрати Авакова цілком зрозуміло з боку Зеленського. Навіть при Порошенко міністр внутрішніх справ обіймав в державі позицію «не перший, але й не другий», причому, якщо говорити про вплив на ключові внутрішні процеси, то Аваков був навіть ближче до позиції «першого», а не «другого», – загалом, справжній міністр усіх внутрішніх справ країни. Ніколи до 2014 року вплив людини на цій посаді не було так велике. І не дивно, що новий президент не хоче зберігати подібне спадок, що залишився від минулого режиму, – будь глава держави хоче бути реальним главою держави і не ділити владу ще з кимось», – пише вже згадуване видання «Країна». І з таким висновком можна погодитися.

В нових умовах Авакову не допоможуть ні його зв’язки з західними «партнерами», в першу чергу, в США, ні партнерські відносини з праворадикалами, для яких стає актуальним пошук відповіді на питання «чи Є життя після Авакова», і яке місце в політичних розкладах вони займуть, звільнившись від опіки з боку раніше всесильного шефа МВС і зобов’язань перед ним.

Однак незалежно від видів на продовження власної міністерської кар’єри Аваков явно не збирається переходити в опозицію до Зеленському. Враховуючи, до того ж, об’єктивно високі рейтингові показники нового президента, фальстарт в цьому відношенні зовсім не потрібен. Вигідніше почекати і потім діяти за обставинами.

А поки що ми бачимо відверто вірнопідданські нотки звучать у останньої гучної запису «фейсбук-міністра» в соцмережі. Де він закликає все суспільство «об’єднатися» навколо нового гаранта і всіляко йому допомагати, одночасно виливаючи відро помиїв на колишнього президента Порошенко і бажаючи помститися йому за минулі образи. А соратник Авакова Антон Геращенко, в свою чергу, підносить до небес сталася 21 липня «електоральну революцію» і закликає поважати вибір українців, які «втомилися від десятиліть святенництва злодійкуватою, нещирої влади на всіх рівнях і прийняли рішення про її повного перезавантаження». Як ніби сам Геращенко не був всі ці роки частиною тієї самої «злодійкуватою, нещирої влади».

Очевидно, що він, як і його шеф Аваков, як і без п’яти хвилин відставний прем’єр Гройсман вірять, що у них ще все попереду» і все що їм потрібно – це всього лише почекати, поки колесо української генотьбы не здійснить черговий оберт і нинішні «вороги народу» не поміняються місцями з нинішніми його «слугами».