Баталії з-за недоторканності і спрощення стеження. Як пройшов день в Раді

Баталії з-за недоторканності і спрощення стеження. Як пройшов день в Раді

Питання про зняття недоторканності з Клюєва і Мельничука у залі не розглядався

Після тижня роботи в регіонах народні обранці у вівторок повернулися “під купол”. Спочатку порядок денний обіцяла засідання досить звичайне і просте, але не тут-то було. Інтрига розгорнулася навколо того, буде чи не буде розглянуто питання про зняття недоторканності з двох нардепів – екс-комбата “Айдара” і колишнього “радикала” Сергія Мельничука і брата колишнього глави адміністрації Януковича Сергія Клюєва.

Минулого тижня, нагадаємо, регламентний комітет визнав, що доказів вини останнього для винесення питання в зал не достатньо, і рекомендувала Генпрокуратурі надіслати ще. Це викликало невдоволення деяких депутатів, і в підсумку спікеру Володимиру Гройсману нічого не залишалося, як погодитися з ідеєю терміново зібрати комітет і таки спробувати про щось домовитися.

КОМІТЕТ з регламенту на черговому засіданні вніс зміни до свого рішення від 29 травня щодо подання ГПУ про зняття депутатської недоторканності з народних депутатів Сергія Клюєва і Сергія Мельничука. Так, першим своїм рішенням комітет визнав, що стосовно Клюєва доказова база ГПУ є недостатньою і необґрунтованою. На сьогоднішньому засіданні цей пункт з рішення був видалений.

Крім того, члени комітету внесли в рішення фразу про те, що рішення комітету передається голові ВР з тим, щоб він вніс його на розгляд ВР. Це було необхідно, оскільки парламентарії наполягали, щоб у процедурі зняття недоторканності і розслідування щодо Клюєва і Мельничука не було ніяких похибок, які б могли нівелювати весь процес.

В цілому, думки депутатів розділилися. Так, частина членів регламентного комітету висловили впевненість, що в цьому немає необхідності, а повноважень Гройсмана цілком достатньо, щоб подання ГПУ було винесено в сесійний зал, і не виявляли особливого ентузіазму з приводу того, що рішення комітету потрібно змінити.

Інші ж наполягали на тому, щоб рішення комітету було прийнято з твердженням, що подання ГПУ є законним і повним, і має бути винесене на розгляд парламентаріїв.

Нардеп від Опозиційного блоку, член регламентного комітету Михайло Папієв заявив, що не розуміє, чому здійнявся такий галас навколо Сергія Клюєва. Також звучали заяви про тиск на членів регламентного комітету, на що лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко, який наполягає на передачі питання на розгляд Ради, відповів: “Ми не тиснемо, а просимо”. На необхідності передати формальне висновок комітету для внесення питання під купол наполягав і перший заступник голови парламенту Андрій Парубій (“Народний фронт”). Він пояснив, що для уникнення подальшого опротестування рішення комітету воно повинно бути гранично простою і містити визнання законності подання ГПУ, а також передачу питання на розгляд Ради.

Після двогодинних дебатів, іноді переходять на крик, був напрацьований компромісний варіант – прописати у вирішенні винесення подання в зал.

Самі ж Мельничук і Клюєв говорять про політичний тиск. І якщо Мельничук заявляє, що не проти того, щоб з нього зняли недоторканність і що він готовий давати свідчення, то Клюєв вважає це політичним замовленням.

– Генпрокуратура показала абсолютну неспроможність в юридичній базі, не змогла привести доказів… Це політична розправа над політичним опонентом”, – заявив Клюєв.

Також Клюєв запевняв, що виходячи з попереднього рішення Гройсман повинен був повернути подання про зняття з нього недоторканності тому в ГПУ через недостатність доказів.

Більше того, вони обидва заявили про готовність звертатися в суд. Мельничук повідомив, що цим питанням вже займається команда адвокатів, а Клюєв запевнив, що готовий дійти навіть до Європейського суду, якщо вітчизняні суди з цим питанням не розберуться.

НЕ ВСТИГЛИ. Ось тільки в залі пленарних засідань, незважаючи на всі запевнення Гройсмана, до питання про зняття недоторканності з Мельничука та Клюєва справа так і не дійшла.

Після того, як почалося вечірнє пленарне засідання, депутати “пішли” по порядку, голосуючи за закони і постанови… А до шостої години, коли офіційно у народних обранців закінчується робочий день, і крісла в залі помітно спорожніли.

– За рішенням ради коаліції це питання буде розглянуто завтра в 10:30, – заявив Гройсман і попередив, – явка завтра обов’язкова для всіх!

“Ну що, шоу буде завтра?” – обговорювали парламентарі, виходячи із залу.

СТЕЖЕННЯ. За ініціативою лідера Блоку Петра Порошенка депутати спростили можливість негласних слідчих дій стосовно українців. Після того, як закон пройде друге читання (поки він був прийняти лише за основу) дозвіл на перлюстрацію пошти або прослуховування телефонів зможе давати не тільки суддя Апеляційного суду в тому регіоні, де розслідується злочин, але і іншого.

На думку автора закону, це дозволить уникнути “кумівства”.

“З метою запобігання можливих випадків винесення неправосудних рішень або незаконного витоку інформації про сам факт винесення такої постанови з боку слідчих суддів апеляційних судів, які можуть мати побутові, дружні чи інші соціальні зв’язки з суддями, працівниками суду або співробітниками правоохоронних органів, що обумовлено саме територіальною ознакою, необхідно створити законодавчі механізми, які б передбачили можливість розгляду клопотань про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій за межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування”, – йдеться в пояснювальній записці.

Також депутати схвалили в другому читанні закон про оборонному плануванні, підтримали можливість створення релігійних шкіл і дозволили чиновникам, які служать в зоні військового конфлікту на Донбасі, не подавати декларацію про доходи. Проголосували депутати і за ініціативу, яка дозволить не відправляти на фронт викладачів вузів і наукових співробітників. Як зазначив автор законопроекту Олег Барна, ситуація майже катастрофічна – студентів скоро просто не буде кому вчити.

ТАРИФИ. Верховна Рада України з другої спроби прийняла президентські пропозиції до законопроекту (№ 0919), що зобов’язує Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ), а також інші органи, погоджувати з Кабміном тарифи, встановлені нижче економічно обґрунтованого рівня.

У пропозиціях Петра Порошенка вказується, що документ у поданому на підпис вигляді не міг бути схвалений президентом. Зокрема, були виявлені технічні неточності і неузгодженість законопроекту з законом “Про ринок природного газу”. Крім того, президент нагадав, що державний регулятор (НКРЭКУ) повинен бути повністю незалежним. Також, виходячи з проведених в Україні реформ, а також міжнародних зобов’язань України, президент запропонував виключити із закону деякі положення.

“Мета президентських пропозицій – усунення правових прогалин … Коли законопроект був на підписі у президента, ВР прийняла законопроект про ринок газу і в зв’язку з відмінностями в цих законопроектах президент вніс пропозиції, щоб удосконалити ці моменти. Пропозиції президента були прийняті на комітеті одноголосно”, – пояснив нардеп, голова профільного комітету Андрій Іванчук (“Народний фронт”).

Раніше президент Петро Порошенко вже повертав цей документ на доопрацювання і вносив свої пропозиції. На думку президента, деякі положення закону не могли привести до того, що у Кабінету міністрів виникло б зобов’язання визначати джерела відшкодування різниці між регульованими та економічно обґрунтованими цінами, яке не підкріплене видатками державного бюджету.

“Щоб уникнути такої ситуації бачиться доцільним запровадити механізм, за яким Кабінет Міністрів України буде погоджувати встановлення державними колегіальними органами державних регульованих цін у розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого, з одночасним поданням на розгляд парламенту законопроекту про внесення змін до закону України про Державний бюджет України на відповідний рік щодо джерел відшкодування різниці між регульованими і економічно обґрунтованими цінами”, – зазначалося в минулих президентських пропозиціях.

З цими пропозиціями законопроект був прийнятий в цілому 9 квітня.

Вперше документ був схвалений парламентом у лютому 2015 року. У законі описуються повноваження НКРЭКУ щодо встановлення цін і тарифів на електроенергію і природний газ для населення, а також державних регульованих цін (нижче економічно обґрунтованого рівня).

Зокрема, закон визначає, що НКРЭКУ встановлює тарифи на електроенергію і газ для населення, в т. ч. диференційовані. НКРЭКУ також встановлює ціни на газ вітчизняного видобутку для суб’єктів з контрольним держпакетом, теплокомуненерго. Граничні ціни на газ для промспоживачів і бюджетних установ НКРЭКУ буде встановлювати за попереднім погодженням з органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного і соціального розвитку.