Без керма

Україна перетворилася на якийсь некерований автомобіль всесвітньо відомого бренду «Запорожець», яким може керувати будь-хто. Періодично виникають бійки за кермо. А ще є дистанційний пульт управління на довбаних транзисторах. В Осаці (Японія) Дональд Трамп і Володимир Путін (обидва президенти) розважалися з пультом, вирішуючи, куди відправити «Запор» із Зеленським.

Самого Володимира в Осаку на зустріч «великої двадцятки» не покликали. Дивно, чи не правда? Ми ж велика аграрна наддержава, яка створює альтернативну Парламентську асамблею Ради Європи. Свого роду «малу Європу» у складі прибалтійських «тигриков» зі шпротами, грузин і словаків. Вони всі намітили вихід з ПАРЄ в знак протесту проти повернення російської делегації. Але вночі, городами, стали повертатися назад.

Так от, про управління: юний лідер нації був в люті. Гребаной Клімкін! Урод і негідник! Поставив Зеленського в незручне становище. Аж спина затекла. Сам почав керувати Україною. Президент збирає терміновий брифінг і розповідає неймовірну історію: міністр зовнішніх зносин за спиною у гаранта Конституції відбив гібридну агресію Росії. А Зеленський про все дізнався зовсім випадково, прочитавши статейку на якомусь лівому сайті, який відкрився за посиланням в пошуковику запит «Клімкін – га…н». Прийшов в жах. Виявляється, міністр зносин зірвав повернення полонених українських моряків, посланих Петром Порошенком на забій у Керченській протоці. Був прихований від очей Зеленського обмін нотами Мзс Росії і України. Не знаю, чим у цей час займався президент-джуніор. Можливо, качав дельтоподібний м’яз в трусах. Або ж їв вкрай корисну шаурму на заправці «Сокар» (азербайджанська мережа). У російській ноті українській стороні пропонується надати письмові гарантії продовження кримінального переслідування моряків у відповідності з російським законодавством. Не треба бути досвідченим дипломатом, щоб зрозуміти: Москва пропонує Києву варіант повернення військовополонених, при якому сторони теоретично можуть зберегти обличчя. Мені не відомий весь бекграунд повернення українських моряків, проте ключове слово тут «повернення». У Зеленського був шанс добряче пропіаритися перед парламентськими виборами. Типу кинути «агресора» – це «святе діло». Головне, що моряки будуть на Україні. Але раптово Павло Клімкін проявив неабияку самостійність і тонке розуміння поточного моменту в товстих геополітичних обставинах. При Порошенко він без отримання чітких директив навіть в поштовх не ходив. Тільки при наявності смайлика в секретному чаті в «Телеграмі». Петро Олексійович годинами тренував його перед своїми міжнародними візитами. Змушував заучувати напам’ять тексти виступів, а потім голосно, з виразом декламувати на стільчику. Але навіть після настільки інтенсивного тренінгу Петро Олексійович не довіряв своєму зовнішньому сношателю, тому під час важливих переговорів Клімкіна замикали в туалеті, попередньо вилучивши всю туалетний папір. Ідіот, що тут поробиш… Може здуру вдавитися вафельним рушником. Якщо знайде.

І раптом Він проявив неабияку рішучість. Він хамським чином «загорнув» ноту російського Мзс: «пропозиція неприйнятно і загострює суперечка між Україною і Росією». Зеленський, дізнавшись з лівого сайту про діалог Києва та Москви, реально завівся. На брифінгу його трясло від емоцій. Хіба що пі…сом міністра закордонних справ не назвав. Його ж, з…ку, хотіли звільнити. Вже два подання до Ради направили. Перше укро-депи завалили, а друге ще навіть не розглядали. Хоча в комплекті була запропонована кандидатура нового глави Мзс (Пристайко). Де-юре Клімкін пропаща ходячий труп, а де-факто виставив Зеленського ідіотом. Більш того, після публічної прочуханки на брифінгу наш міністр у подвернутых по самий пояс штанях відкрито послав на хер президента. Мовляв, не вчи мене жити, шмаркач, я діяв строго у межах повноважень. Звідки така самостійність? Думаю, йому Петро Олексійович хмиря на ніс накапав. Навчив, як відповідати на ноту Мзс РФ, щоб Зеленський опинився в лайні. Так і вийшло.

Однак на цьому «бійка біля керма» не закінчилася. Поки Клімкін абсолютно самостійно, в приспущених штанях, відбивав «гібридну агресію Кремля», яскраво виступив Віктор Медведчук. Я навіть не відразу зрозумів, що це було. Раптом на екранах новинних телеканалів, які вже майже всі контролюються Медведчуком, з’явився голова політради «Опозиційної платформи» разом з лідерами невизнаних ДНР і ЛНР» Денисом Пушилиным і Леонідом Пасічником. Як кажуть, в ж…пу Мінськ разом з «нормандським форматом». Туди ж і Зеленського в комплекті. В результаті прямих переговорів Медведчука прийнято рішення про передачу Києву 4-х українських полонених. Як жест доброї волі, щоб стимулювати Україну до обміну у форматі «всі на всіх».

Президент України не при справах, вся Тристороння контактна група на чолі з Леонідом Кучмою боці. Тільки Медведчук і «терористи». Пряме спілкування. Природно, націонал-радикали стали писати окропом. Під офісом Зеленського «Нацдружины» встановили ростову фотографію Віктора Медведчука і закидали її яйцями. Дуже страшно вили і «вымагалы» негайного арешту зрадника. Президент після Клімкіна ще не відійшов, а тут знову почитав сайти і дізнався про «жесту доброї волі». По ходу, його взагалі ніхто навіть за директора автобази не вважає. Процеси на такому важливому «ігровому полі», як російське, взагалі йдуть без його участі. Та ще Клімкін і якийсь Ар’єв (голова української делегації в ПАРЄ) його херами обкладають. Останній взагалі заявив, що Зеленський програв Москві ПАРЄ. Ми типу там стрибали, кричали, а винен у всьому президент. Не подзвонив кому треба.

На мій погляд, на Україні класична картина тимчасового безвладдя, яка посилюється відвертою деградацією механізму держуправління. Якщо вже відвертий даун «рулить» зовнішньою політикою, то про що можна ще говорити? А Медведчук взагалі запустив паралельний переговорний процес з ДНР і ЛНР. В Осаці Трамп явно домовився з Путіним, і коли відбудеться зустріч Зеленського з Дональдом, йому розкажуть, про що саме. Якщо, звичайно, вважатимуть за потрібне.