Безвізовий режим: бюро без прокурорів, біженці і дискримінація

Безвізовий режим: бюро без прокурорів, біженці і дискримінація

У наступному році Україна може отримати безвізовий режим, вважають експерти

Нещодавно міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що безвізовий режим з ЄС можливий в наступному році. Однак до цього українським чиновникам необхідно виконати досить значний обсяг роботи.

До 15 грудня Україна має підготувати звіт про виконану роботу, який буде розглядатися представниками Єврокомісії.

“Безвізовий режим, я вважаю, буде в наступному році. Остаточний звіт повинен бути 15 грудня 2015 року. Потім він буде розглядатися Європейською комісією і Європейською радою. І потім запуститься процес технічного виконання. Це триватиме кілька місяців”, – заявив Клімкін в ефірі програми “Лівий берег з Сонею Кошкіною”.

Також міністр додав, що до грудня депутатам ВР необхідно прийняти 12 законопроектів, від яких залежить позитивне вирішення питання безвізового режиму.

“Це стосується корупції, це стосується реформи правоохоронних органів і це стосується реформи міграційного менеджменту”, – підкреслив глава МЗС України.

Корупція. Експерти кажуть, що зараз для Єврокомісії одним із пріоритетних завдань є оцінити дія української влади у правоохоронній сфері. Варто зазначити, що в даному напрямку Україні вдалося досягти певних результатів. Якщо починати з малого, то практично кожен автолюбитель зможе розповісти, про хабарництво на дорогах. Однак зараз формується нова поліція. Стрункі люди у формі вже замінили даішників в Києві, Одесі та Львові. І з успіхом проходять різні перевірки від активістів і журналістів – хабарів не беруть.

Але якщо говорити глобально, то для боротьби з “рибою” побільше в Україні створено Національне антикорупційне бюро. Правда, воно поки ще не може працювати – не всі умови дотримані.

У розмові з Сегодня.иа глава директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник розповів, що детективи не можуть приступити до роботи через відсутність антикорупційних прокурорів.

“Зараз йде конкурсний набір в антикорупційне агентство, і у нас вже є перші 70 детективів, готових приступити до розслідувань, фактично залишилося призначити антикорупційних прокурорів, які здійснюватимуть нагляд за нашими справах”, – розповів Ситник.

Також експерт центру Разумкова Михайло Пашков розповідає, що в боротьбі з корупцією, не дивлячись на успіхи, Україні ще є куди рухатися.

“У боротьбі з корупцією зазначено позитивно – створення Антикорупційного бюро. Але зараз у ЄС чекають конкретних результатів – будуть оцінювати, як працюють антикорупційні механізми. Якщо говорити в цілому, то в пункті з корупцією ми поки ще провисаем. А це зумовлюватиме ситуацію і в інших сферах”.

За словами голови антикорупційного відомства, їх система не дотримується якихось негласних норм оцінки діяльності, наприклад, як раніше було в міліціонерів – щомісяця “закривати” за кілька шахраїв. Оцінювати роботу відомства будуть безпосередньо українці.

“Ефективність роботи має оцінювати суспільство шляхом соціологічних досліджень, і це буде показувати, мають довіру правоохоронні органи чи ні”, – підкреслив Ситник.

У свою чергу політолог Кость Бондаренко каже, що до дати звіту занадто мало часу, а роботи належить зробити дуже багато.

“Залишається всього-на-всього 2,5 місяця, а там кінь не валявся, – розповідає Бондаренко. – Я не знаю, яким чином можна буде відзвітувати про боротьбу з корупцією. Я думаю, що сьогодні в принципі, говорити про безвізовий режим – дуже великі прожекти”.

Разом з тим, Артем Ситник розповів, що у представників ЄС не було питань щодо формування та запуску Антикорупційного бюро. Однак, представники Єврокомісії висловили стурбованість щодо швидкості створення антикорупційної прокуратури.

“До кінця року ми повинні провести відкритий конкурс і призначити прокурора і почати роботу бюро, – розповів Ситник. – З цим завданням ми впораємося – у нас немає іншого вибору. Те, що залежало від нас – ми зробили. Зараз створена комісія, і вона проводить засідання, сподіваюся, що до кінця жовтня вони дадуть перших кандидатів, які будуть призначені першими прокурорами”.

Безпека документів. З початку цього року Україна почала змінювати не тільки свою політику стосовно офіційних документів, а й міняти самі “корочки”. Приміром, почали видавати біометричні паспорти, якими тільки за перший місяць обзавелося понад 10 тисяч українців. Також налагодилися тісні взаємовідносини з Інтерполом і тепер інформують їх про вкрадені чи загублені документи.

“По ряду пунктів ми добре просунулися вперед – це оцінили і в ЄС. Це безпека документів – біометричні паспорти, – розповідає Михайло Пашков. – Позитив у тому, що ми створили механізми структури і законодавство, які відкривають всі можливості перейти на безвізовий режим. Можна бути оптимістом і говорити, що до кінця року ми введемо безвізовий режим, але найімовірніше – це питання буде наступного року”.

Кордон на замку. Ще одним важливим умовою для безвізового режиму Європейська сторона називає контроль над українським кордоном.

Представники Європи відзначали, що українська сторона робить досить значні кроки щодо біженців, які не можуть повернутися на батьківщину. Необхідно завершити будівництво і облаштування двох пунктів тимчасового розміщення біженців, а також іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, – у р. Яготин (Київська область) і с. Мартинівському (Миколаївська область).

Причому в даному випадку межа повинна контролюватися не тільки на в’їзд, але і на виїзд.

“Зараз Україна несе підвищену міграційну небезпека. Європейці люблять спостерігати, як горять шини в Києві, але вони дуже б не хотіли, щоб українські шини загорілися де-небудь в Брюсселі, Берліні або Парижі, – розповідає Кость Бондаренко. – Зараз сама Європа посилює міграційні процеси. Насправді ми можемо отримати безвізовий режим, який вже може бути і не потрібен. Зараз важливо не отримати безвізовий режим, а зберегти двері в Європу відкритими. Подивіться, наскільки зараз жорсткішими стали умови для отримання віз в тих же Польських і Литовських посольствах”.

У свою чергу виконавчий директор ГО “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко каже про те, що Єврокомісія в принципі позитивно оцінює проведену Україною роботу в плані контролю кордону, але рости є куди.

“Щодо управління міграцією, то, за великим рахунком, Єврокомісія вважає, що критерії виконані, але залишаються ті, які безпосередньо пов’язані з інституційним розвитком міграційної служби та управлінням міграцією та контролем кордонів, – розповідає Сушко. – Але залишаються питання посилення кадрового потенціалу міграційної служби – їх кваліфікації, в тому числі і мовної – вивчення міжнародних мов”.

А ось неконтрольований ділянка українсько-російського кордону, який знаходиться на тимчасово непідконтрольної території Донбасу, в питанні прийняття рішення безвізового режиму не стане каменем спотикання, вважає Михайло Пашков.

“Те, що ми не контролюємо ділянка українсько-російського кордону, це не бар’єр і якорем не стане. В Україні на більшій частині периметра кордонів ситуація доволі оптимістична. А шматочок на Донбасі – один з проблемних моментів, але не відіграватиме вирішальної ролі”, – підкреслив експерт.

Основні закони. Коли мова заходить про питання фундаментальних законів і дотриманні прав людини, у Євросоюзі відзначають позитивну динаміку формування законодавства. Однак вважають, що потрібно посилити роботу в сфері протидії ксенофобії, расової та етнічної дискримінації, а також проведення інформаційних кампаній з питань захисту від дискримінації.

“Поки залишається ще невирішеним питання протидії дискримінації, змін до Трудового кодексу, згідно з яким передбачається захист працівників, які входять до ЛГБТ-групу”, – підкреслила Ірина Сушко.

Прогнози. В цілому більшість експертів схиляється до того, що якщо все буде йти так, як заплановано, то вже в наступному році безвізовий режим з розділу міфів і обіцянок перейде в розділ реальності. А представники Європи відзначають, що Україна робить великі успіхи в плані виконання “дорожньої карти” по дорозі в безвізовий режим.

“Ми вражені обсягом роботи і тими зусиллями, які зроблені. Але, звичайно, залишається багато справ, які треба зробити. Потрібно проводити багато реформ. Наша позиція полягає в тому, що Україна зараз знаходиться на правильному шляху”, – розповіли Сегодня.иа у представництві ЄС в Україні.

Експерти зазначають, що ЄС може надати безвізовий режим з відстрочкою. І в даному випадку не обов’язково отримати “відмінно” за всіма пунктами. Головне – показати прагнення і готовність до необхідних змін.

“Є проблеми, які потрібно вирішити, і з урахуванням цього ЄС може прийняти рішення про введення безвізового режиму з певного числа, до якого було б все виправлено, – пояснює Михайло Пашков. – Але тут можливі різні варіанти, які складно прогнозувати. Рішення буде прийматися, виходячи не з того, що ми отримаємо за всіма пунктами оцінки 5, а по загальній сумі балів – який буде рівень прогресу”.

Разом з тим, майбутній 15 грудня звіт перед Єврокомісією – далеко не останній. Експерти кажуть, що для успішної здачі іспиту Україні ще належить здати кілька “заліків”.

“Названа міністром дата вона звучить цілком нормально, щоб відзвітувати за ті рекомендації, які Європейська комісія сформулювала після п’ятого звіту, який Україна надала на початку року. Зараз можна говорити про завершальній фазі процесу, – пояснює Ірина Сушко. – У грудні буде передостанній звіт, але не останній і тим більше – не фінішний, як це заявляв глава держави”.

Втім, політолог Кость Бондаренко вважає, що перспективи безвізового режиму не такі райдужні, як їх малюють деякі політики.

“Мені здається, що безвізовий режим ми не отримаємо, і наступники Клімкіна будуть розповідати, як “папєрєднікі” провалили роботу”, – говорить Бондаренко.