Всім відомо захоплення великого поета Катериною Бакуніної, яку сам Пушкін називав своєю першою любов’ю. Але чи справді перше глибоке почуття було викликано юною дівчиною, тоді як до зустрічі з нею вразливий Олександр власні очі спостерігав чарівну красу і витонченість імператриці Єлизавети Олексіївни? Навряд чи прекрасний образ молодої жінки, та ще царських кровей, не залишив сліду в серці починаючого поета. Однак про те, що творилося в душі підлітка, подорослішав Пушкін вважав за краще мовчати, залишаючи нащадкам лише натяки на свою таємницю, за якої можливо ховалася любов, що стала для нього по-справжньому першої.
Коли вперше Пушкін побачив Єлизавету Олексіївну і чим вразила його імператриця
Олександр I і Єлизавета Олексіївна./Фото: persons-info.com
Майбутня імператриця прибула в Росію в 1792 році, коли Катерина II забажала одружити улюбленого внука Олександра і зупинила свій вибір на дочках маркграфа Карла Людвіга Баденського – Луїзі Марії Серпні і Фредерік Доротеї. Після проведених оглядин обраницею 15-річного Олександра стала 13-річна Луїза, яка 10 травня 1793 р. і побралася з сином Павла I, прийнявши разом з православ’ям ім’я Єлизавета Олексіївна.
Перший раз юний Пушкін побачив імператрицю 19 жовтня 1811 року. В цей день відбулося урочисте відкриття Царськосельського ліцею. Олександр I з дружиною вшанували захід своєю присутністю. Незважаючи на високе становище, в поведінці цариці була відсутня формальність, що диктується етикетом – з усіма вона спілкувалася привітно і невимушено, пленяя цим і професорів, і ліцеїстів.
Не став винятком і 12-річний Олександр – зачарований, практично з першого погляду, природний красою, вродженою грацією і щирою доброзичливістю Єлизавети Олексіївни, чуттєвий поет зберіг дитячі враження на все життя. Пізніше, а саме в 1818 році, ці враження він відобразив у вірші «До Н. Я. Плюсковой» («На лірі скромною, благородної…»). Але до цього, а саме в 1816 році підлітку ще не раз вдавалося побачити імператрицю, коли та в оточенні фрейлін відвідувала Царське село, щоб провести літо.
Як Єлизавета Олексіївна врятувала Пушкіна від заслання в Сибір
Імператриця Єлизавета Олексіївна. Невідомий художник, після 1806-1808 рр .. /Фото: avatars.mds.yandex.net
Єлизавета Олексіївна не користувалася прихильністю ні вдовуюча імператриці Марії Федорівни, ні царственого чоловіка, який тривалий час, не ховаючись, жив з фрейліною Марією Наришкіної. Натомість, тяготившаяся світським суспільством «государева дружина» була надзвичайно популярна серед освічених аристократів, цінували її за благодійну діяльність, проявлену під час війни з Наполеоном, а також мужність, яку вона виявляла в непростих обставинах особистого життя.
Олександр I, навпаки, незважаючи на недавню перемогу у війні, не викликав симпатій своїм правлінням у дворянській молоді, яка жадала ліберальних змін і реальних реформ, здатних обмежити самодержавство і знищити явний пережиток феодалізму – кріпацтво. Пушкін, який складався в «Зеленій лампі» – вільному літературному суспільстві – і ввібрав з бесід «дух свободи», дозволяв собі писати епіграми та вірші, выставлявшие імператора з його оточенням у вельми непривабливу світлі.
Віршовані вольності влади помітили досить швидко, і розплата за них очікувалася серйозна – відправлення до Соловецького монастиря. Але завдяки заступництву Єлизавети Олексіївни, високо ценившей талант молодого Пушкіна і уважавшей Карамзіна з Чаадаєв, які просили її про допомогу, суворе покарання не відбулося: монастир замінила висилка з Петербурга. У травні 1820 року поета відправили в заслання на південь Імперії в Бессарабію, заборонивши проживання в столиці і Москві до особливого розпорядження.
Хто така NN, або про що «говорять» шифрограми Пушкіна
Поки Єлизавета була за кордоном, Пушкін посилав їй через журнал «Вісник Європи» віршовані подарунки до дня народження та іменин із загадковою нерасшифрованной досі підписом в цифрах./Фото: avatars.mds.yandex.net
Олександр Сергійович славився палкої і влюблива натура, що ставало причиною численних романів, у тому числі і з заміжніми жінками. При цьому він не приховував своїх закоханостей і зв’язків, розповідаючи про них друзям в усній і письмовій формі. В 1829 році він власноруч склав список жінок, якими захоплювався в різні періоди життя, і записав його в альбом Єлизавети Ушакової – майбутньої дружини свого друга С. Д. Кисельова.
В цьому переліку, серед легко ідентифікованих імен колишніх «муз», є дві букви NN. Хто ховається за цим анонімним позначенням, не змогли відгадати ні сучасники Олександра Сергійовича, ні нинішні пушкіністи. Існує безліч версій, хто міг би бути «прихованої любов’ю» поета: як варіант називалася і Марія Раєвська, що стала згодом дружиною декабриста Волконського, і Катерина Карамзіна, і татарка Ганна Іванівна, була компаньйонкою Раєвських.
Однак існуючі припущення навряд чи близькі до істини: ніщо не заважало Пушкіну відкрито написати ім’я однієї із згаданих осіб точно так само, як він, не приховував імена 36 інших жінок зі списку. А адже серед них були й заміжні, і титуловані, і красуні старше поета на 20 років. Але якщо припустити, що за безіменним NN ховалася не проста смертна, то така секретність легко пояснюється: Олександр Пушкін, при всій своїй легковажності не хотів навіть згадкою паплюж ім’я тієї, хто в далекому жовтні 1811 року викликав у нього першу підліткову закоханість. Так він намагався вберегти свій ідеал від марних припущень і пліток, постійно супроводжували романи «світоча російської поезії», – і йому це вдалося.
Існував любовний трикутник «Пушкін-Єлизавета Олексіївна-Олександр I»?
Пам’ятник Єлизаветі Олексіївні в Більові./Фото: ic.pics.livejournal.com
У період, коли Пушкін вперше побачив імператрицю, вона була 32-річною жінкою, яка пережила смерть двох малолітніх дочок і втрату коханого – кавалергарда Олексія Охотникова, що став батьком її другої дитини. І якщо про цю зв’язку збереглися історичні документи і записи свідків подій, то про існування близьких відносин Єлизавети Олексіївни з молодим Пушкіним – немає ніяких даних.
Навіть таємна платонічна любов поета до дружини Олександра I є тільки припущенням, на користь якого говорить лише епізодичне згадка імператриці у віршах поета, загадкове NN в журналі Ушакової і намальований профіль схожою на Єлизавету жінки.
Втім, існує ще одна деталь, яку важко віднести до простого збігу. Вирушаючи в 1829 році з Москви на Кавказ, Олександр Сергійович зробив великий гак, щоб спеціально заїхати в Бельов. Там він відвідав склеп, в якому спочивала частину останків померлої в 1826 році цариці. Сталося це якраз у травні місяці, коли душа Єлизавети Олексіївни покинула тлінний світ, не приніс їй нічого, крім страждань, втрат та високого походження.
А адже багато класики, в тому числі і Пушкін, були учасниками воєнних конфліктів.
Thanks!
Our editors are notified.