Часом особистість грузинської цариці Тамари складно відрізнити від збірного епічного образу. За ступенем легендарності вона обжене будь-якого іншого правителя Грузії з початку історії держави. В кожному скільки-небудь поважаючому себе грузинському населеному пункті є вулиця, названа на честь цариці Тамари. Історично її заслугах приписуються і всі архітектурні шедеври в країні. Тамара, яка очолила Грузію в складний і тривожний 12 століття, залишається, мабуть, єдиною жінкою, яка носила титул царя. На грузинському її офіційно величали «мэпэ», що означає саме «цар».
Як жінка вперше в історії правила грузинським народом
Міхай Зічі «Шота Руставелі підносить поему «Витязь у барсовой шкурі» цариці Тамари»./Фото: scontent-sjc3-1.cdninstagram.com
В лермонтовському творі «Тамара» йдеться про злої і підступної цариці, оманливе прекрасній з особи. Зовсім інакше підносить царицю Тамару її поет-співвітчизник Шота Руставелі. Незважаючи на те, що автор переносить події, що відбуваються в інші країни, мало хто сумнівається, що головна героїня списана з легендарною грузинською правительки. А ось з приводу Тамари у Лермонтова думки дослідників сходяться на тому, що мова у вірші все ж йде про іншу героїню.
Як би там не було, але дійшла до нас літописної інформації про негативні риси Тамари не є. А ось «золотим грузинським століттям» роки її правління вже точно названо не дарма. Будучи жінкою, Тамарі вдалося зайняти трон тільки ціною крові, жорсткості і взаємних політичних реверансів з церковниками і знаттю. Батько майбутньої правительки Георгій III вінчав дочка на царство набагато раніше її реального правління. Але той акт був символічним, покликаним забезпечити спадкоємицю від посягань на її права після смерті батька. Одноосібної царицею Грузії Тамара стала вже після смерті Георгія III. І незважаючи на всі спроби феодалів внести в державу смуту і перетягнути влада на свою сторону, жінці вистачило мудрості і знань взяти кермо влади в свої руки.
Перемоги жінки-воєначальника: нові завоювання і жорстка відповідь султану
Пам’ятник цариці Тамарі в Тбілісі./Фото: data3.i.gallery.ru
Тамара була чудово утворена і мала дипломатичним талантом, що виявилося особливо цінно в тодішніх умовах оточення Грузії мусульманським світом. Грузія, керована жінкою, не просто вистояла, але й виявилася здатна на нові завоювання. Відразу після повторної коронації Тамара взялася за військові реформи. Військо було реорганізовано за новою системою, майбутніх захисників вітчизни серйозно навчали військовому ремеслу, не кидаючи на поле бою недосвідченими. Особлива роль відводилася тепер розвідці.
Тамара ціною неймовірних зусиль забезпечила Грузії політичне панування в Малій Азії. Всі вороги гордої маленької країни були розбиті, а кордони Грузії розширювалися. Усвідомлюючи неминучість турецької атаки на грузинів, Тамара віддала перевагу тактиці настання. І це в умовах значної чисельної переваги турків. Перемога над Туреччиною у Південній Вірменії була досягнута виключно жорсткою військовою дисципліною і досвідченістю воєначальників, що стало в період царювання Тамари рядовим справою. Перелік грузинських завоювань за без малого три десятки років вражав. Практично вся територія Кавказу, екс-візантійські провінції, іранські міста. Грузинська держава досягла вершини могутності.
Культурні перемоги і новий пристрій соціуму
Грузинська православна церква зарахувала Тамару до лику святих./Фото: s6.picofile.com
Прогресивна цариця не тільки воювала. У переліку її заслуг, насамперед, зафіксований прихід жителів гірських районів країни до християнства. Згадують історики і той факт, що в правління Тамари практично не здійснювалися кари, значно скоротилися і тілесні покарання підданих. Правителька не робила ставку на залякування і страх, воліючи засуджувати конфіскацією майна і позбавленням звань і привілеїв. Її зусиллями з’явився найкоротший шлях з центральної Грузії в південний регіон – Месхетию, споруджувалися зрошувальні канали в сотні кілометрів завдовжки і водопроводи, що постачають воду у віддалені храми і монастирі. Зводилися міцні мости, тому деякі збереглися в первозданному вигляді донині.
Шедеври зодчества прикрашав майстерний орнамент, карбування, ювелірні вироби і перегородчаста емаль тієї епохи можна було зустріти навіть в самій Візантії. За рахунок данини, зібраної з підкорених народів, Грузія перетворилася на одну з найбагатших країн світу. Частково ці кошти йшли на освіту. У школах значно розширився перелік предметів, став робитися упор на точні науки. Стали процвітати мистецтво, ремесла, проте найбільшого розвитку досягла література. Монастирі не встигали переводити і переписувати рукописи, стекавшиеся в Грузію зі всього світу.
Перемога у війні з власним чоловіком
Фрагмент літографії, 1895 р./Фото: epochtimes.ru
Перший шлюб цариці видався не дуже вдалим. Тамара не була знайома з майбутнім чоловіком, його кандидатура вибиралася дворянами на загальних зборах. Перебравши заморських султанів і візантійських царів, придворні зупинилися на князя Юрія Суздальському. Цариця змушена була змиритися з нав’язаним кандидатом. Але колір знаті сильно помилявся, вважаючи, що вдячний за вибитий трон Юрій перетвориться на пішака в їх руках. Князь виявився примхливим і потайним. Дружинами він керував, військові перемоги здобував, але при цьому багато пив, конфліктував з близькими і займався розпустою.
Тамара прийняла рішення порвати з неприємним чоловіком. Проте мстивий Юрій розлучення не визнав. Він зібрав з греків досить міцне військо, до якого тут же приєдналися недоброзичливці цариці з грузинів, і вирушив підкорювати очолювану колишньою дружиною країну. Спочатку Юрію вдалося зайняти Кутаїсі, де він коронувався. Його соратники здійснювали постійні набіги вглиб Грузії і сіяли смуту в народі. Але незабаром повстання було жорстко придушено. Тамара, яка виявила мудрий талант полководця, координувала спрямовані проти Юрія війська, розбивши його на підступах до міста Тбілісі. Не будучи кровожерливої, вона пошкодувала колишнього чоловіка, просто вислав його з країни. Є відомості, що Юрій через час зважився на повторний захід. Але результат був тим самим. І всі свої подальші перемоги Тамара здобувала вже ідучи рука об руку з другим чоловіком – сином осетинського царя Давида.
А в часи СРСР Грузія вважалася найбагатшою республікою в країні.
Thanks!
Our editors are notified.