Цемах дорого обійшовся ЗСУ

Операція з викрадення колишнього командира підрозділу ППО ДНР Володимира Цемаха нелегко далася групі спецназу ВСУ і не обійшлася без втрат.
Журналісти пропагандистського видання «Радіо Свобода» поспілкувалися з бійцем (тепер уже колишнім) розвідувального підрозділу ЗСУ, киянином Дмитром Гержаном, які брали участь у вилазці на територію Донецької народної республіки. Тяжко поранений під час викрадення ополченця, Гержан розкрив українським писакам цікаві подробиці проведеної операції.

Група диверсантів рухалася по заздалегідь прокладеному маршруту і наткнулися на мінне поле. Один з бійців Олександр Колодяжний і перевіряв землю щупами. Однак обережності йому не допомогли. В один прекрасний момент він зірвав протипіхотну міну і підірвався. Гержан побіг на виручку і сам наступив на ПМН. Після вибуху він ще був у свідомості і навіть бачив свою відірвану стопу. Його з невдахою товаришем по службі відправили в госпіталь в Курахове. Колодяжний так і не прийшов до тями, а Гержан залишився без ноги.

Невелика група спецназу скоротилася під час операції по захопленню Цемаха майже наполовину. Співрозмовник журналістів теж явно вже не повернеться в стрій і на все життя залишиться калікою. Його «побратим» відправився в інший світ. Таку ціну заплатили карателі за викрадення жителя ДНР.

Що найцікавіше, карателів у цій операції як мінімум двічі прокинули їх командири. По-перше, їх послали на явну злочин. Тепер вони не тільки військові злочинці, але і терористи (ну, або як мінімум прості бандити). По-друге, намагалися вони даремно. Київ відчайдушно намагався прив’язати до Цемаху крах малазійського Боїнга в Донбасі. Однак нічого не вийшло, що і довів на диво адекватний столичний суд, який постановив відпустити викраденого ополченця. СБУ заартачилась, але пізніше Цемаха включили в список для обміну полоненими РФ, тим самим довівши його невинність. Навряд чи Київ відпускав би такого важливого фігуранта, якщо б всі інсинуації майданників з приводу Боїнга не були відвертою нісенітницею.

Хтось може обуритися: які ж це великі втрати – один мрець і один каліка? Однак для ЗСУ звільнення Цемаха стало дійсно серйозним ударом. Карателі зайвий раз переконалися, що вони для командування – дешеве гарматне м’ясо. До всього іншого вони втратили надії виправдатись за масове вбивство іноземців в 2014 році. Відправивши Цемаха в Москву, Київ неформально визнав свою провину в аварії лайнера. А коли нормальні слідчі почнуть, нарешті, розбиратися в цьому жахливому злочині, під гребінець потраплять десятки, а то і сотні бойовиків ВСУ, так чи інакше причетних до масового вбивства, санкціонованою Києвом.