Чебурашку – 50: Шкідлива колишня, «чебурахнутая» дівчинка та інші причетні до народження мультгероїв

Письменник Едуард Успенський зі своїм знаменитим героєм | Фото: fakty.ua
22 грудня виповнилося б 82 роки знаменитому письменнику і сценаристу, автора дитячих книг Едуарда Успенського, але в минулому році він пішов з життя. Саме завдяки йому з’явилися улюблені герої нашого дитинства: дядя Федір, кіт Матроскін, листоноша Пєчкін, крокодил Гена і Чебурашка. У останніх в цьому році – ювілей, 50 років тому був випущений перший мультфільм із серії про пригоди Чебурашки. Хто надихнув автора на створення такого незвичайного персонажа, з кого була списана стара Шапокляк і як корисно іноді «чебурахаться» – далі в огляді.

Едуард Успенський зі своїми героями | Фото: 24smi.org
Насправді Чебурашка «народився» ще в 1966 р., в книзі Едуарда Успенського «Крокодил Гена і його друзі», але зазвичай роком його появи на світло називають 1969 р. – адже саме після виходу першого мультфільму цей персонаж знайшов всім відомий зовнішній вигляд. У книзі він докладно не описаний, і представити його було досить складно: «Коли я був маленьким, мені батьки подарували іграшку: пухнасту, кудлату, маленьку. З великими очима, як у пугача. З круглої заячої головою і маленьким хвостиком, як у ведмедя». Привабливого в такому невідомому істоті було мало, а чарівним звірятком Чебурашка став завдяки фантазії художників, які придумали зовнішній вигляд персонажа з великими вухами і великими очима.

Письменник Едуард Успенський | Фото: daily.afisha.ru
У передмові до своєї книги автор написав, що прототипом його героя стала бракована дитяча іграшка. Проте пізніше в інтерв’ю письменник зізнався, що там він просто описав улюблену іграшку свого дитинства, а Чебурашка з’явився набагато пізніше. Насправді він одного разу в гостях у приятеля спостерігав за його маленькою племінницею. Пізніше Успенський згадував: «Як я побачив перший зоровий образ Чебурашки? Це було жарким липнем 1964 року. Племінниці мого друга, письменника Фелікса Камова, купили цигейковую шубу з великим коміром. Дівчинці було чотири роки, а шуба була куплена на виріст. Дівчинка робила крок і валилася на підлогу. Фелікс сказав: «Ось знову впала Чебурашка!» Я запитав: «Що це за слово таке?». Він пояснив мені, що це рідко зустрічається слово. Що «чебурахнутись» – означає впасти. І ось це «чебурахавшееся» істота мені надовго запам’яталося».

Один з найчарівніших радянських мультгероїв | Фото: 24smi.org
Це слово врізалось у пам’ять письменника, а пізніше він дізнався, що в словнику Ст. Даля є слова «чебурахать», «чебурахнуть» – тобто «кидати, кинути, перекинути з гуркотом». Там же згадувалося слово «чебурашка» – «ванька-встанька, лялечка, яка, як не кинь її, сама встає на ноги». А пізніше народження мультгероя передував і ще один епізод: «Другим поштовхом для виникнення Чебурашки послужив маленький хамелеончик з величезними очима, якого я побачив на гронах бананів, коли писав дикторський текст до фільму про Одеський порт. З цих двох моментів і виріс Чебурашка».

Чебурашку знайшли в ящику з апельсинами | Фото: sobaka.ru
Так і народився задум про невідомий звірятко з тропічних джунглів, який одного разу заснув в ящику з апельсинами і так потрапив у продуктовий магазин великого міста. Чебурашка вийшов досить незграбним – об’ївшись апельсинів, він раз у раз норовив завалитися набік – «чебурахнутись». Він не міг усидіти на місці і постійно падав – тому й отримав таке прізвисько.

Крокодил Гена і Чебурашка | Фото: 24smi.org
На авторство зовнішнього вигляду Чебурашки претендували одразу кілька художників. Перший ляльковий образ героя з’явився в Ленінградському театрі ляльок у 1968 р. – його створила художниця по лялькам Скрипова-Ясинська. Автором першого мальованого образу Чебурашки був художник студії «Діафільм» Борис Степанцев. У його персонажа були такі ж великі круглі вуха і великі очі, як і у його попередника. Ну а мультперсонажу, якого полюбила вся країна, створив художник Леонід Шварцман.

Художник Леонід Шварцман зі своїми героями | Фото: dubikvit.livejournal.com
Про створення зовнішнього вигляду мультгероя Шварцман розповідав: «Чебурашкины очі з Успенського, «жовті, як у пугача», я відразу відкинув і став робити очі, як у здивованого дитини, з великими чорними зіницями. Про вуха в книзі нічого не говорилося, і я їх спочатку малював на маківці, як у всіх звірів, став їх збільшувати, вони «сповзли» по боках голови і стали як у людини, а не у звіра».

Крокодил Гена і Чебурашка | Фото: m24.ru

Лялька Чебурашка | Фото: 24smi.org
З роками мультгерой став справжнім національним надбанням – адже він був одним з небагатьох автентичних персонажів радянської культури. В інших країнах схожих образів не було. Чебурашка навіть кілька разів ставав офіційним талісманом Олімпійської збірної Росії. Оцінили Чебурашку і за кордоном. Найбільша кількість фанатів у нього було в Японії, де навіть були випущені аніме-серіал «Чебурашка – хто це?» і повнометражний ляльковий фільм «Чебурашка». У 2003 р. японці придбали у «Союзмультфільму» права на поширення цього способу протягом 20 років. Великою популярністю Чебурашка користувався і у Швеції – там його охрестили «Друттен» – від шведського «спотикатися, падати».

Чебурашка-талісман Олімпійської збірної Росії | Фото: sobaka.ru
За словами письменника, прототипом іншого персонажа – крокодила Гени – в якійсь мірі став композитор Ян Френкель, який подарував героєві свої характер і стиль. Про те, як народився зовнішній вигляд крокодила Гени, художник Леонід Шварцман розповідав: «Крокодил у мене вийшов досить швидко. У сценарії було написано: «Крокодил працював у зоопарку крокодилом. І коли закінчувався робочий день і дзвонив дзвінок, він одягав свій піджак, капелюх, брав трубку і йшов додому». Цього було досить, щоб у мене склався образ джентльмена з метеликом і білою манишкою».

Замальовки Шварцмана до образу крокодила Гени | Фото: dubikvit.livejournal.com

Крокодил Гена | Фото: sobaka.ru
Едуард Успенський говорив, що прототипом старухи Шапокляк стала його колишня дружина: «Вона така сувора, неприємна, шкідлива… Дама вередлива у всіх відносинах. Зараз тільки дивуюся, як нам вдалося прожити разом вісімнадцять років! Хоча, якщо вже бути чесним до кінця, Шапокляк має і мої риси. Характер у мене теж не ангельський».

Замальовки Шварцмана до образу старої Шапокляк | Фото: dubikvit.livejournal.com
У створенні її зовнішнього вигляду Шварцман відштовхувався від самого імені: «шапокляк» – це назва головного убору XIX ст., доладного циліндра. Звідси строгу чорну сукню зі спідницею-годе, ридикюль, жабо і білі манжети. А зачіску для героїні художник «запозичив» у своєї тещі. «У створенні старухи Шапокляк мені допоміг один конкретний образ… І зовнішність моєї тещі тут зіграла важливу роль. Вона була жінкою з «того часу», у неї було сиве волосся, сивий пучок. Я їй тільки подовжив носик, зробив його підлим, а оченята – лукавими. Загалом, цей персонаж народився досить швидко», – розповідав Шварцман.

Стара Шапокляк | Фото: 24smi.org

Одні із самих чарівних радянських мультгероїв | Фото: dubikvit.livejournal.com
Навіть книги для дітей в ті часи нерідко піддавалися жорсткій цензурі: Як радянські чиновники знаходили крамолу в історіях про Чебурашку і крокодила Гену.