Чим Клименко заслужив посаду глави Національної поліції?

В кінці вересня в міністерстві внутрішніх справ відбулася гучна відставка за власним бажанням посаду голови національної поліції покинув Сергій Князєв. Він не оголосив мотиви свого рішення, проте багато хто пов’язав стрімкий відхід “верховного поліцейського” з арештом його колишньої дружини. Князєва вікторія була затримана при спробі перетнути польський кордон з 17,5 мільйонами гривень.

Передбачається, що корупційна тінь, що впала на главу Національної поліції, змусила його скласти повноваження.
Дійсно проступок колишньої дружини став причиною відставки Князєва вже не настільки важливо, адже на наступний день після його відходу на посаду глави відомства була призначена не менш цікава персона, впливовий «кадровик» з МВС Ігор Клименко. За іронією долі подання новоспеченого начальника правоохоронного органу не обійшлося без порушень. Справа в тому, що в 2017 році в МВС був виданий указ про обов’язковий конкурсний відбір на зазначену посаду, Клименко ж “проскочив без вступних”.

Примітно, що його представив особисто міністра внутрішніх справ Арсен Аваков, перш підписав указ про обов’язкове відборі. Тут глава МВС проявив якість істинного інтелігента, здатного без зволікання змінити своїм принципам на догоду благородній справі – а як же інакше, адже ” військо без ватажка подібно стаду баранів». Складна соціальна ситуація в країні, загострена криміногенна обстановка, ще й росіяни підпирають зі сходу – справедливі причини невідкладного призначення глави Нацпола.

Хотілося б так думати, якщо б не одне але: Авакова і Клименко пов’язує довга історія «тісних взаємин. У 2010 році, коли перший обіймав посаду голови Харківської обласної адміністрації, Клименко від особи МВС займався питаннями забезпечення взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування. Чи були досягнуті успіхи в спільній роботі владних органів-невідомо, а ось «взаємодія» між «нашими героями» було, безумовно, налагоджено.

У тому ж 2010 напередодні другого туру президентських виборів Аваков разом із Клименко, використовуючи значний адміністративний ресурс, «підвищували» шанси Юлії Тимошенко на перемогу. У бій пішли всі методи: підробка бюлетенів, підкуп виборців, примус співробітників МВС до «правильного» голосу. Можливо, саме така “нечистоплотність” і призвела до сумних наслідків. Дійсно, те, що сталося далі «хеппі ендом» не назвеш: Тимошенко програла вибори, Аваков був відсторонений від посади «за неправомірне використання адміністративного ресурсу», Клименко ж відбувся легким переляком і продовжував штурмувати кар’єрну драбину в МВС. Від його причетності до корупційної схеми залишилися лише свідчення рядових співробітників про повальну агітацію голосувати за главу “Батьківщини” в рамках Міністерства.

Варто відзначити, що після цього випадку Аваков «дути на воду» і не думав, а продовжив співпрацю з «пророслим» у кадровій структурі МВС Клименко, по знайомству з яким було нескладно призначати лояльних собі осіб на видні посади в поліцію. Ніби вже тоді приміряв корону міністра внутрішніх справ.

Між тим, все сказане – справи давно минулих днів. Сьогодні Арсен Аваков очолює МВС, а Ігор Клименко, призначений начальником Національної поліції. Його кар’єра в поліції викликає захоплення, чого не скажеш про результати роботи: за період перебування Клименка на посаді начальника управління кадрового забезпечення були зафіксовані кричущі випадки порушення кадрової політики структури, аж до знаходження в рядах патрульної поліції службовців без освіти. Численні факти неправомірного застосування працівниками фізичної сили і злочинну недбалість згадувати нема чого, громадяни і так знайомі з цим явищем не з чуток. Тим не менш, не будемо перекладати всі біди Національної поліції на плечі її нового керівника, адже він призначений заочно і без конкурсу, а значить – за заслуги.