Чи варто говорити про те, що Уолт Дісней, Боб Марлі і багато інші відомі особистості подарували світові величезну спадщину, залишивши після себе яскравий слід у світі музики, кіно, мультиплікації і парків розваг? Ці люди прожили яскраве і насичене життя. Хтось з них був загальним улюбленцем і душею компанії, а хтось відчував себе не в своїй тарілці серед натовпу шанувальників…
1. Пол Ньюман
Пол Ньюман. Фото: google.com.ua.
Підлогу Леонард Ньюман – американський актор, кінорежисер, продюсер, автогонщик, власник IndyCar, підприємець і філантроп. Мабуть, він один з небагатьох акторів, кому вдалося отримати і виграти безліч нагород, в тому числі «Оскар» за свою роботу у фільмі 1986 року «Колір грошей», а також силу-силенну всіляких премій, починаючи від премії BAFTA, премії Гільдії кіноакторів, премії Каннського кінофестивалю, премії «Еммі» і багатьох інших. Інші ролі Ньюмана включали в себе головних персонажів в досить популярних на той час фільмах. Крім усього цього він озвучив Дока Хадсона у першому випуску Disney – Pixar’S Cars, а пізніше ці звукові записи були використані і в Cars 3 (2017 року).
Варто також відзначити той факт, що Ньюман виграв кілька національних чемпіонатів в якості гонщика в спортивному автомобільному клубі Америки road racing, а його гоночні команди виграли кілька чемпіонатів в гонках IndyCar з відкритим колесом.
У 1988 році він заснував SeriousFun children’s Network – глобальну мережу літніх таборів та програм для дітей з важкими захворюваннями, яка з моменту свого заснування обслуговує майже триста тисяч дітей. А ще він був одружений на популярній актрисі Джоан Вудворд. Але тим не менш, незважаючи на всі його нагороди та відзнаки, Статі наздогнав страшний недуг.
Голлівудський красунчик. Фото: kino-teatr.ru.
У 2008 році Ньюман повинен був дебютувати на професійній сцені в якості режисера в постановці Джона Стейнбека «Миші і люди», але 23 травня 2008 року він пішов у відставку, пославшись на проблеми зі здоров’ям. А в червні 2008 року в пресі широко поширилася інформація про те, що у нього діагностовано рак легенів, він проходить лікування в лікарні Sloan-Kettering в Нью-Йорку. У середині того ж таки року А. Е. Хотчнер, який в 1980-х роках співпрацював з Ньюманом, щоб заснувати newman’s Own, розповів Associated Press в інтерв’ю, що Підлогу повідав йому про свою хворобу незадовго до того, як інформація просочилася в засоби масової інформації. І незважаючи на заяву прес-секретаря Ньюмана про те, що у зірки все добре, актор у віці вісімдесяти трьох років помер 26 вересня 2008 року в оточенні своєї родини. Його тіло було кремовано після приватної похоронної служби недалеко від його будинку в Вестпорте.
Пол Ньюман і Том Хенкс. Фото: filmz.ru.
2. Уолт Дісней
Уолтер Еліас Дісней. Фото: stuki-druki.com.
Уолтер Еліас Дісней – американський підприємець, аніматор, актор озвучення і кінопродюсер. Піонер американської анімаційної індустрії, він ввів кілька розробок у виробництво мультфільмів. Як кінопродюсер, Disney є рекордсменом за кількістю премій «Оскар», отриманих однією людиною, вигравши двадцять два «Оскара» з п’ятдесяти дев’яти номінацій. А ще, крім усього цього, він був нагороджений двома спеціальними відзнаками «Золотий глобус» і «Еммі» серед інших нагород. Кілька його фільмів включені Бібліотекою Конгресу в Національний реєстр фільмів.
Народився в Чикаго в 1901 році, Дісней рано виявив інтерес до малювання. Будучи дитиною, він відвідував художні курси, а у вісімнадцять років влаштувався на роботу комерційним ілюстратором. На початку 1920-х років Уолтер переїхав до Каліфорнії і заснував студію Disney Brothers разом зі своїм братом Роєм. З Ub Iwerks Уолт розробив і створив персонажа Міккі Мауса в 1928 році і це був його перший колосальний успіх.
Уолт Дісней – великий мультиплікатор. Фото: s-english.ru.
По мірі того, як студія зростала, Дісней ставав більш заповзятливим, представляючи синхронізований звук, повнокольоровий трьохсмуговий Technicolor, повнометражні мультфільми і технічні розробки в камерах. Результати, побачені в таких фільмах, як «Білосніжка і сім гномів» (1937), «Піноккіо», «Фантазія» (1940), «Дамбо» (1941) і «Бембі» (1942), сприяли розвитку анімаційного кіно. А після Другої Світової Війни і зовсім з’явилися нові анімаційні та екшн-фільмів, у тому числі «Попелюшка» (1950) і «Мері Поппінс» (1964), що отримали п’ять премій «Оскар».
У 1950-х роках Дісней розширив індустрію парків розваг, а в 1955 році відкрив Діснейленд в Анахаймі, штат Каліфорнія. Для фінансування проекту він включився в телевізійні програми, такі як Діснейленд Уолта Діснея і Клуб Міккі Мауса; він також брав участь у плануванні Московської ярмарки 1959 року, Зимових Олімпійських ігор 1960 року і Всесвітньої виставки 1964 року в Нью-Йорку. У 1965 році він почав розробку іншого тематичного парку Disney World, серцем якого повинен був стати місто нового типу, «експериментальний прототип спільноти завтрашнього дня» (EPCOT).
У це важко повірити, але Дісней був сором’язливим та невпевненим у собі людиною, а ще у нього були високі стандарти і високі очікування від тих, з ким він працював. І незважаючи на те, що в його адресу сипалися звинувачення в тому, що він був расистом чи антисемітом, всі вони були з часом спростовані тими людьми, хто знав його. Уолт був завзятим курцем протягом всього свого життя і помер від раку легенів у грудні 1966 року, перш ніж парк або проект EPCOT були завершені.
Легенда мультиплікації. Фото: viagemeturismo.abril.com.br.
За роки, що минули після його смерті, його репутація змінилася: з «постачальника» домашніх патріотичних цінностей він перетворився в представника американського імперіалізму. Тим не менш він досі залишається важливою фігурою в історії анімації і в культурній історії Сполучених Штатів, де він вважається національним культурним символом. Його кінороботи продовжують демонструватися і адаптуватися, його однойменна студія і компанія дотримуються високих стандартів у виробництві популярних розваг, а парки розваг Disney збільшилися в розмірах і кількості, щоб залучити ще більше відвідувачів з усього світу.
Світ Уолта Діснея. Фото: extraguide.ru.
3. Патрік Суейзі
Зірка ” Брудних танців. Фото: bljesak.info.
Патрік Уейн Суейзі – американський актор, танцюрист, співак і автор пісень. Його популярність почалася в 1980-х роках, коли він грав харизматичні і романтичні чоловічі ролі, завдяки яким йому вдалося підкорити не одне жіноче серце, завоював при цьому статус секс-символу. І зовсім не дивно, що в 1991 році журнал People назвав найсексуальнішим чоловіком на світі.
За свою кар’єру Суейзі отримав три номінації на премію «Золотий глобус» за такі фільми, як: «Брудні танці» (1987), «Привид» (1990) і «Вонг Фу, спасибі за все» (1995). А ще, Патрік написав і записав популярну пісню «she’s Like the Wind» і був посмертно нагороджений Rolex Dance Award 2009 року.
Патрік Уейн Суейзі. Фото: tricolortvmag.ru.
Він був одним з найбільш успішних і затребуваних акторів, але в кінці грудня 2007 року, відразу після зйомки пілотного епізоду фільму «Звір», у Суейзі з’явилося відчуття печіння в шлунку, викликана закупоркою жовчних проток, а через три тижні після цього, в середині січня 2008 року, у нього діагностували рак підшлункової залози IV стадії. Патрік подався в медичний центр Стенфордського університету для хіміотерапії та лікування експериментальним препаратом ваталанибом, який, як сподівалися лікарі, допоможе запобігти розвитку пухлини. Незважаючи на безліч різних припущень з боку преси, Актор продовжував активно займатися своєю кар’єрою.
Короткий. але яскравий шлях Патріка Суейзі. Фото: pinterest.com.
Але на початку травня 2008 року таблоїди стали пістрявити повідомленнями про те, що Суейзі переніс операцію з видалення частини шлунку після того, як рак поширився, а ще повідомлялося про те, що після операції він переписав заповіт, передавши все своє майно дружині. У заяві, зробленій 28 травня, Суейзі сказав, що він продовжує добре реагувати на лікування в Медичному центрі Стенфордського університету. В кінці травня 2008 року він був помічений на баскетбольному матчі «Лос-Анджелес Лейкерс» і це була його перша публічна поява з моменту після поставленого діагнозу. Незважаючи на всі прогнози лікарів, Суейзі помер в 2009 році у віці п’ятдесяти семи років.
4. Боб Марлі
Боб Марлі. Фото: naba.lv.
Роберт Неста Марлі – ямайський співак і автор популярних пісень, які ще довгий час будуть звучати з динаміків по всьому світу. Він вважається одним з піонерів реггі, а його музична кар’єра виділялася і виділяється на тлі інших змішанням різних стилів: від елементів реггі та ска до rocksteady, в поєднанні з незвичайним вокалом і неабиякими текстами пісень. І зовсім не дивно, що Марлі вважається однією з ключових постатей, що зробили вплив на ямайську музику. Протягом своєї музичної кар’єри він став іконою Растафарі, прагнучи наповнити свою музику духовністю.
Боб почав свою музичну кар’єру з того самого моменту, коли створив відому практично кожному групу під назвою Bob Marley and The Wailers.
Великий ямайський співак і музикант. Фото: thewallpaper.co.
У 1965 році група випустила свій перший студійний альбом з яскравою назвою The Wailing Wailers, в який увійшов популярний сингл «One Love/People Get Ready», який за лічені дні досяг вершини у першій п’ятірці світових музичних чартів, закріпивши за групою міцне напрямок реггі. Колектив за роки свого існування випустив одинадцять альбомів, отримавши величезну популярність, побивши чи не всі мислимі і немислимі по тим часам рекорди в музичній індустрії. Але на початку сімдесятих група розпалася і Боб впритул зайнявся сольною кар’єрою, випустивши дебютний альбом «Natty Dread» (1974), який був прийнятий на ура захопленою публікою, втім, як і наступний «Rastaman Vibration» (1976). А через кілька місяців після презентації альбому, на Боба було скоєно замах на вбивство в його будинку на Ямайці. Після цього випадку він остаточно і безповоротно вирішив переїхати жити в Лондон. Саме там він записав один з найкращих своїх альбом під назвою «Exodus», в якому переплелися не лише блюз і соул, але і елементи британського року.
Ікона Растафарі. Фото: multiurok.ru.
У 1977 році у Марлі була діагностована акральная лентигинозная меланома. Він помер в результаті хвороби у 1981 році. Його шанувальники з усього світу висловили своє горе, і він отримав державні похорони на Ямайці. «The greatest hits album Legend» був випущений в 1984 році, а згодом став самим продаваним реггі-альбомом всіх часів. Марлі також вважається одним з найбільш продаваних музичних виконавців всіх часів, з оціночними продажами більше сімдесяти п’яти мільйонів записів по всьому світу, в той час як його звук і стиль вплинули на артистів різних жанрів. Незабаром після його смерті Ямайка посмертно нагородила його орденом «За заслуги перед Вітчизною».
5. Сер Алек Гіннесс
Сер Алек Гіннесс. Фото: pinterest.ca.
Сер Алек Гіннесс – англійський актор. На початку своєї кінокар’єри він знявся у ряді комедій, в одній з яких («Добрі серця і корони») зіграв дев’ять ролей. А ще йому пощастило співпрацювати з легендарним Девідом Лінчем, виконавши в шести різних картинах головні ролі. Але більшість сучасників пам’ятають його виключно за ролі великого і неперевершеного майстра-джедая Обі-Вана в фантастичної саги «Зоряні Війни»». Втім, ця захоплююча дух трилогія принесла йому ще один «Оскар» в категорії «Краща чоловіча роль другого плану», зробивши його одним з найбільш затребуваних і відомих акторів Голлівуду.
Обі-Ван Кенобі. Фото: sib-catholic.ru.
І зовсім не дивно, що Алік був одним з трьох англійських акторів, поряд з Джоном Гилгудом і Лоуренсом Олів’є, які, відразу ж після Другої світової війни покинувши театр, перейшли в кіно. Крім своєї акторської кар’єри, Гіннес був також відомий тим, що служив у Королівському військово-морському резерві. І в розпал війни, в момент вторгнення на Ельбу і Сицилію, він командував десантним кораблем. Дивним у цій всій історія є те, що ця людина, незважаючи на всі труднощі війни, примудрився отримати відпустку для того, щоб взяти участь у постановці п’єси Flare Path про бомбардувальному командуванні ВПС.
Про життя Гіннесса можна розповідати нескінченно довго, адже вона була дійсно цікавою і захоплюючою. Йому пощастило отримати не тільки «Оскар», а і «Золотий глобус» разом з двома іншими преміями найвищої категорії.
Але, мабуть, одним з найбільш пам’ятних і значущих моментів у його житті була можливість здобуття титулу сер, будучи посвяченим у лицарі самої королевою Єлизаветою II за заслуги перед мистецтвом.
Фільм «Доктор Живаго»: Євграф Живаго (Алек Гіннесс) показує книгу віршів Тоні Комарівської (Рита Ташингем). Фото: golos-ameriki.ru.
До всього іншого, Алек не тільки отримав іменну зірку на Голлівудській Алеї Слави і знявся в 9 кінострічках, що увійшли в список ста найкращих британських фільмів ХХ століття, а й написав автобіографію у трьох томах в аудіоформаті, яка незабаром після його смерті, завдяки його дружині леді Гіннес і одному письменнику Пірсу Підлозі Ріду, стала справжнім бестселером, який побачив світ у 2002 році.
Сер Алек Гіннесс, незважаючи на свій діагноз – рак, прожив яскраве насичене життя і помер п’ятого серпня 2000 року в Мидхерсте (Західний Сассекс) в колі сім’ї та друзів.
Споконвіку людина намагалася всіма можливими і неможливими способами привернути до себе увагу. Одні вдавалися до пластичних операцій, кардинально змінюючи свою зовнішність, інші – віддавали данину епатажу, а треті і зовсім примудрялися поєднувати все разом узяте. Втім, як виявилося, сучасні чоловіки, щоб досягти бажаного, готові піти на багато що. І доказ тому – стаття про те, на які жертви йдуть голлівудські красені, щоб домогтися успіху.
Thanks!
Our editors are notified.