“Чорний список”: чому Україна вирішила завдати “санкційний удар” по РФ і як відповість Москва

“Чорний список”: чому Україна вирішила завдати “санкційний удар” по РФ і як відповість Москва

Експерти оцінили причини і наслідки рішення України ввести санкції проти РФ

Україна вирішила завдати Росії “санкційний удар”. У середу, 16 вересня, президент Петро Порошенко про введення санкцій проти ряду юридичних і фізичних осіб причетних до окупації Криму та агресії на Донбасі. Обмежувальні заходи строком на 1 рік вводяться проти 388 фізичних і 105 юридичних РФ та інших країн.

Серед них – російські міністри, військові чиновники, журналісти, судді, продлевавшие арешт Савченко, кримські сепаратисти і бойовики з Донбасу, авіакомпанії, ЗМІ та інші. Зокрема, у списку санкцій виявилися глава Мінсільгоспу РФ Олександр Ткачов, міністр оборони Росії Сергій Шойгу і два його заступника. Також під санкції потрапили глава Чечні Рамзан Кадиров, 16 депутатів Держдуми і три члена Ради Федерації. Серед депутатів — спікер Сергій Наришкін, голова думського комітету з міжнародних справ Олексій Пушков, лідер “Справедливої Росії” Сергій Миронов і співак-депутат Йосип Кобзон.

Санкції накладені на бойовиків так званих “ДНР” і “ЛНР” Олександра Захарченко та Ігоря Теслярської, Дениса Пушилина, Андрія Пургіна, Олексія Карякіна, Олександра Ходарковского, “Мотороли” і Едуарда Басурина. У список потрапили і відставні бойовики Ігор Гиркин і Павло Губарєв. У “чорний список” потрапив і екс-нардеп від Партії регіонів Олег Царьов.

Серед тих, хто опинився під санкціями, гендиректор МІА “Росія сьогодні” Дмитро Кисельов, а також журналісти інформаційного агентства RUPTLY, телекомпанії НТВ, “Першого каналу”, телеканалу RT, газети “Известия”, “Російської газети” та інших видань. У список також потрапили ряд західних журналістів, втім, потім шість журналістів з санкційного списку виключили. Також під санкції потрапили “міжнародні спостерігачі” які здійснювали моніторинг на “виборах” в Донецькій і Луганській областях в минулому році.

Активи, що потрапили під санкції осіб в Україні блокуються, також їм забороняється в’їзд в Україну і обмежується їхнє право користуватися і розпоряджатися належним їм майном і призупиняється виконання економічних і фінансових зобов’язань.

Серед компаній, які потрапили під санкції, – найбільші російські авіакомпанії “Аерофлот”, “Трансаеро”, “Росія”, “Сибір” (S7), “Уральські авіалінії”, а також найбільший російський залізничний оператор ВАТ “Перша вантажна компанія” та його українська дочірня компанія. У список потрапили Федеральне державне унітарне авіаційне підприємство МНС Росії, виробники антивірусних програм “Лабораторія Касперського” і “Доктор Веб”, оборонний концерн “Алмаз-Антей”, холдинг “Вертольоти Росії”, Газпромбанк, Россельхозбанк і ряд кримських підприємств. Накладені санкції і на ряд російських ЗМІ: Перший канал, телеканали “РТР-Планета”, “Росія 24”, НТВ.

Санкції передбачають блокування активів і зупинення виконання економічних і фінансових зобов’язань. Стосовно авіа – і залізничних компаній санкції передбачають обмеження, часткове або повне припинення транзиту ресурсів, польотів і перевезень через територію України.

У Росії поки стримано сприйняли звістку про введені санкції. Віце-прем’єр РФ Аркадій Дворкович, зокрема, заявив, що уряд проаналізує ймовірні наслідки від введення Україною нових санкцій. Офіційний коментар, за його словами, озвучить МЗС. Пізніше стало відомо, що тимчасового повіреного у справах України в РФ Руслан Немчинский викликали в МЗС РФ у зв’язку з внесенням українською владою в санкційний список великої кількості російських політичних діячів. А в Кремлі вже побачили користь від такого рішення Києва. Як заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, українські санкції дозволять російським компаніям налагоджувати нові зв’язки на інших напрямках. При цьому він додав, що санкції “не відповідають інтересам економік двох країн”.

Санкції України – відповідь на “вибори” у бойовиків

На думку експертів, запроваджені Україною санкції є, в першу чергу, відповіддю на останні заяви бойовиків про те, що вони проводять місцеві “вибори” за власними правилами.

Зокрема, глава Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко вказав на те, що рішення РНБО про санкції, яке вчора затвердив президент, було прийнято ще 2 вересня.

“Чекали, а ввели тільки зараз, оскільки вчора був указ Захарченка про призначення місцевих виборів” в “ДНР”. А це означає пряме і грубе порушення мінських домовленостей”, – сказав він Сегодня.иа.

Але є й інша причина, відзначає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. “Це нагадування перед Генасамблеєю ООН, на якій Путін має намір виступити в ролі глобального миротворця, про те, що агресія Росії проти України триває, а, стало бути, Україна чекає подальшого санкційного тиску наших західних партнерів на РФ”, – пояснив політолог Сегодня.иа.

Також, за його словами, є і третій аспект.

“Держдеп США вже попереджав РФ про можливу повною ізоляцією у зв’язку з її неузгодженими діями навколо Сирії. І з’явився такий момент, коли українська влада вирішила зіграти на випередження, нагадавши, що санкційне тиск продовжує залишатися досить ефективним способом стримування РФ”, – сказав політолог.

Володимир Фесенко зазначив, що такі санкції Україна проти РФ могла ввести і раніше. Але був ряд стримуючих факторів. Так, за його словами, раніше могли боятися зірвати переговорний процес по Донбасу. “Я навіть допускаю, що були поради “нашим товаришам” не поспішати з санкціями давайте гнучко і обережно у відносинах”, – сказав він, додавши, що також сама бюрократична машина в Україні працює дуже повільно, що прекрасно видно по тому як розслідуються злочини на Майдані і фінансові злочини часів Януковича.

Санкційний ляп з журналістами

Як зазначалося вище, не обійшлося в історії з санкціями і без “проколів”. У список тих, хто потрапив під обмеження, були включені ряд західних журналістів, в тому числі і з Бі-Бі-Сі. Цей факт відразу ж викликав різку критику з боку міжнародного журналістського співтовариства. Зокрема, базується в Нью-Йорку Комітет захисту журналістів (CPJ) у своїй заяві від 16 вересня назвав такі дії української влади неадекватними. Петро Порошенко 17 вересня на зустрічі з новим послом Великобританії Джудіт Гоф заявив, що вже доручив РНБО вилучити прізвища журналістів Бі-Бі-Сі з санкційного списку. “Свобода преси для мене – абсолютна цінність”, – сказав він при цьому.

Однак, як відзначають експерти, цей інцидент продемонстрував, що українська влада не змогли провести належним чином роботу з формування санкційного списку.

“Апарат підвів керівництво РНБО, це прикра помилка, вона виправлена”, – сказав Вадим Карасьов.

На думку Володимира Фесенка, в цій ситуації відіграли два чинники. “З одного боку, це бюрократія, яка не дуже точно, не дуже коректно працює, а з іншого боку спрацювала ще й атмосфера війни, емоцій”, – сказав він, додавши, що немає чітких критеріїв, які визначали б де закінчується інформаційна війна, а де починається критична позиція того чи іншого журналіста.

“До санкційних списків потрібно підходити більш ретельно. Треба розуміти, що це звичайно ефективний інструмент тиску на агресора, але він потребує ювелірному виконанні”, – додав Вадим Карасьов.

Росія може не відповідати контрзаходами, але ефект від своїх санкцій Україна відчує

На думку експертів, Росія може і не вжити відповідних контрзаходів.

“Вони (РФ) не хочуть підхоплювати санкционную хвилю, оскільки це зробить санкційний обмін ударів актуальним, а вони хотіли б, щоб санкційне тиск зійшло нанівець і в січні санкції (проти РФ) були б скасовані. Якщо вони починають використовувати свої санкції, це як раз може грати на актуалізацію санкційної дипломатії (Заходу)”, – пояснив Вадим Карасьов.

За словами Володимира Фесенка, навіть якщо РФ і введе якісь економічні контрзаходи, суттєвого ефекту від цього не буде, оскільки товарообіг між країнами вже і так впав на 60%. А питання постачання в Україну газу санкції в будь-якому випадку стосуватися не будуть, вважає він.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко зазначає, що для російської економіки втрати будуть істотні, але і Україна втратить частину прибутку. Зокрема, за словами експерта, Україна заробляла на транзитних перельотах російських авіакомпаній через її територію, тепер вона може позбутися цієї статті доходів. Крім того він зазначив, що потрапили під санкції російські компанії могли купувати які-небудь товари чи послуги українських підприємств, тепер вони цього робити не будуть. Разом з тим, реально оцінити, які будуть втрати з двох сторін, складно, зазначив Олександр Охріменко.

Володимир Фесенко, у свою чергу, додав, що санкції України носять символічний характер і поки що незрозуміло, як вони будуть працювати.