Спори про збереження тіла вождя світового пролетаріату почалися відразу після його смерті і не стихають дотепер. Поряд з етичними аспектами в жовтій пресі останнім часом часто публікуються «сенсаційні факти» про те, що мумія Володимира Ілліча вже давно замінена на воскову копію. Однак, незважаючи на статус секретності, сьогодні вчені не приховують, як саме проводилася унікальна, розроблена в нашій країні процедура муміфікації, і в якому стані тіло Леніна сьогодні.
21 січня 1924 року величезну країну вразила звістка про смерть Володимира Ілліча. Вже на наступний день вчені провели перші операції з бальзамування тіла. Питання про тривалому зберіганні мумії тоді ще не виникало, тому була зроблена досить стандартна операція, завдяки якій останки вождя повинні були без змін дочекатися розтину, встановлення причини смерті та процедури прощання. Для цього використовувалася суміш води, формальдегіду, етилового спирту, хлориду цинку і гліцерину. Терміни були розраховані лише на 20 днів. До цієї першої операції був залучений радянський лікар-патологоанатом, академік Олексій Абрикосов.
Тіло Леніна відразу після смерті, січень 1924 року
При проведенні тимчасового бальзамування вчені перерізали великі кровоносні судини, так як ні про яку муміфікації на довгі роки мови тоді не велося. Пізніше академік Абрикосів дуже журився й говорив про те, що, якби плани про тривалому зберіганні тіла були озвучені відразу, артерії безсумнівно потрібно було б зберегти за ним бальзамуючі рідини легко транспортувалися до всіх дільницях. Підготовлене таким чином тіло вождя було вміщено для прощання в Колонний зал Будинку Спілок. 1924 рік відрізнявся виключно холодною зимою – усі дні після смерті Леніна температура трималася близько -28 градусів. Однак, незважаючи на це, до тіла вишикувалася величезна черга, натовпи людей стікалися звідусіль, щоб віддати данину пам’яті людині, кардинально змінив хід історії нашої країни.
Транспортування тіла Леніна до станції, 1924 рік
Похорони були призначені на 27 січня, і до цієї дати був підготовлений дерев’яний мавзолей. Однак у призначену дату тіло тільки перенесли у місце спочинку, але закривати саркофаг не стали – незважаючи на те, що за ці дні на Червоній площі побувало близько мільйона людей, потік людей за ці дні не згасає, а став ще більше. Комісія з похорону отримала тисячі листів і телеграм з проханням відкласти похорон і зберегти тіло Володимира Ілліча. Всі ці листи досі лежать у Російському Центрі зберігання і вивчення документів новітньої історії (РЦХИДНИ):
Необхідно, щоб Ілліч фізично залишився з нами, щоб його можна було бачити неосяжним масам трудящих. (Працівники Путилівського заводу)
Зраджувати землі тіло настільки великого і гаряче улюбленого вождя, яким є для нас Ілліч, ні в якому разі не можна. Ми пропонуємо забальзамувати прах і помістити в скляну герметично запаяний ящик, в якому прах вождя можна буде зберігати протягом сотень років. (Робочі Рогожско-Симоновского району Москви)
Не заривати в землю, як звичайного смертного, не приховувати від наших очей, залишити забальзамованим. (Селяни Шарлыкской волості Оренбурзької губернії)
Перший дерев’яний Мавзолей, 1924 рік
Сталін на одному із засідань Політбюро підтримав ідею тривалого збереження тіла:
«Це питання, як мені стало відомо, дуже хвилює і деяких наших товаришів в провінції… Потрібно забальзамувати тіло Леніна. Існують на цей рахунок новітні методи, таким чином, зберегти Леніна на багато років. Це не суперечить і старим російським звичаєм. Помістити його у спеціально обладнаний склеп»
Однак родичі Леніна і деякі члени керівництва були рішуче проти муміфікації тіла на довгі роки:
«Я подумав, як би сам Володимир Ілліч поставився до цього, висловився негативно, будучи абсолютно переконаний, що він був би проти такого поводження з собою і з ким би то не було» (Володимир Бонч-Бруєвич)
«Ставлення до Леніна, як до революційного вождя, було підмінене ставленням до нього, як до глави церковної ієрархії. На Червоній площі був споруджений, за моїх протестах, недостойний і образливий для революційної свідомості мавзолей. У такі ж мавзолеї перетворювалися офіційні книги про Леніна. Його думка розрізали на цитати для фальшивих проповідей. Набальзамированным трупом билися проти живого Леніна» (Лев Троцький)
«Велика у мене прохання до вас: не давайте своїй сумі Іллічу йти в зовнішнє шанування його особистості. Не влаштовуйте йому пам’ятників, палаців його імені, пишних торжеств в його пам’ять і т. д. — всьому цьому він надавав при житті так мало значення, так обтяжувався всім цим. Пам’ятайте – так багато ще злиднів, безладу у нашій країні.» (Надія Костянтинівна Крупська)
Незважаючи на думку близьких, 5 березня 1924 року на засіданні Комісії з організації похорону почали обговорення з науковцями-патологоанатомами і лікарями про принципову можливість збереження тіла вождя на невизначено довгий термін. Аналогів у світовій практиці для такого експерименту ще не було – бальзамування за принципами Древнього Єгипту не підходило, так як ті мумії втрачали до 70% вологи і риси їх сильно спотворювалися. Заморожування теж була недостатньо надійним варіантом. У перший момент учені не змогли дати гарантію, що робота за такою муміфікації, яка була потрібна для Леніна, буде успішною. Вони почали експерименти без впевненості в успіху.
Радянський біохімік, академік Борис Ілліч Збарський і його син в лабораторії
Професор Володимир Воробйов з Харкова і біолог-біохімік Борис Збарський розробили і випробували на єдиному об’єкті унікальний метод бальзамування, який виявився дуже вдалим. Працювали вони прямо всередині тимчасового мавзолею в спеціальній лабораторії протягом чотирьох місяців. Основний бальзамирующей «процедурою» для тіла є ванни із спеціальних реагентів: формальдегід, етиловий спирт, гліцерин, ацетат калію і похідні хініну – завдяки цим речовинам розкладання решток вдалося запобігти.
Вчений за моніторами комп’ютерів, контролюючих параметри середовища в Мавзолеї
Такі «процедури» з тілом проводяться регулярно і сьогодні. Не вдаючись у подробиці цього експерименту, можна сказати, що зараз тіло Володимира Ілліча знаходиться в прекрасному стані. Збережені гнучкість і рухливість всіх суглобів – коли після розвалу Радянського Союзу в пресі зчинився галас про те, що тіло Леніна, мовляв, підмінене на воскову ляльку, вчені продемонстрували журналістам протилежне, просто повернувши голову мумії.
Черга до Мавзолею, 25 березня 1997 року
Однак питання про те, хто ж насправді знаходиться в Мавзолеї – вже досить філософський і спірне. Справа в тому, що в процесі проведених процедур та заміни деяких тканин і рідин, від первісного тіла Леніна залишилося трохи більше 20%. Біологічні матеріали з кожним роком все більше замінюються на штучні, але зовнішня форма тіла при цьому зберігається незмінною, так що сьогодні перед нами, поза сумнівом, лежить мумія вождя пролетаріату, але зазнала дуже серйозної модифікації.
Тіло Леніна, 1993 рік.
Коли мова заходить про муміях, відразу згадується Давній Єгипет, муміфікація в сучасному світі – це, звичайно, неймовірна екзотика, однак XX і XXI століття теж можуть похвалитися Дивними випадками мумификаций
Thanks!
Our editors are notified.