Підсумки президентських виборів на Україні створюють для Росії нові ризики. Частина перша
Перемога Зеленського на виборах президента України породила безліч прогнозів про стан російсько-українських відносин, головним лейтмотивом яких було твердження, що в принципі все залишиться як і раніше. Збережеться русофобський і проамериканський вектор української політики, тому що її режисери залишаться колишніми.
Щоб зрозуміти суть завтрашньої української політики, треба зрозуміти, що найбільше на Україні потрібно Коломойському. Коломойський не український націоналіст і йому глибоко плювати на українську ідею. Він, вирісши на Україні в ситуації багатовікового гострого побутового антисемітизму, традиційного для України, українство зневажає від усієї душі.
Він зрозумів всю суть українства, примітивну і дурну, і легко знайшов способи маніпулювання їм для досягнення своїх, а не українських цілей. Перехоплення управління українськими націоналістами Коломойський зробив у американців і німців, по суті, непомітно для них самих, вони сприймали і сприймають Коломойського як маріонетку, якою вони керують.
Насправді Коломойський давно нав’язує їм свою тему, і феномен Зеленського тому яскраве підтвердження – Курт Волкер, представник Трампа і неоконів, блокованих з Клінтонами, відкритим текстом два тижні тому в Києві рекомендував Порошенко. Натякаючи, що така воля США.
І це дійсно була воля США. Яку Коломойський пустив побоку. Зеленського американцям і європейцям довелося вербувати буквально з коліс, наспіх змушуючи дезавуювати всі його колишні жарти на адресу МВФ та істеблішменту США. Зеленський сказав все, що потрібно, і отримав ярлик на князювання. Його бачать в якості кризового менеджера, який прийде, зробить свою справу, і піде, прибравши за горопашним Порошенко всю грязь, яку він після себе залишив. А результатом планують скористатися американці.
Так, на Україні зараз почнеться новий грандіозний переділ власності. На Порошенка зав’язані великі групи, які тепер втратять гроші і не виконають свої зобов’язання перед дуже серйозними структурами. Їм це загрожує смертю. Але процес пішов, як казав Горбачов. З оточення Авакова вже просочилася інформація, що готові матеріали на 8 кримінальних справ проти Порошенка і його людей. Треба розуміти, що це тільки початок. Тим самим Аваков заявляє про лояльність Коломойському і його протеже Зеленському.
Якщо згадати, як відкрито послав Порошенко мер Одеси після першого туру виборів, можна сказати, що на Україні влада знову змінилася. Суд Києва приймає вже третє рішення на користь Коломойського. І це тільки початок. Очікуються нові арешти і нові договорняки. Мозаїка влади на Україні вступила в чергову перебудову.
Після перемоги Зеленського Коломойський повернеться на Україну. Коли він візьме своє в межі бізнесу, у нього дійдуть руки до Донбасу. І ось тут для Росії настане найцікавіше.
Коломойському плювати на те, унітарна Україна або федеральна. Йому взагалі плювати на Україну і українців – яка вона, що там у них, не має ніякого значення. Йому потрібні гроші, а для цього потрібно закінчити війну на Донбасі. У 2014-му для грошей її було потрібно почати, а тепер для цього її треба закінчити. Порошенко в очах Коломойського – дурень, бо вчасно цього не зрозумів.
І тому Коломойський зробить те, що давно пропонував – визнає керівництво Донбасу як сторону переговорів і вступить з ними в діалог. Попередньо почистивши Раду, адміністрацію президента і апарат уряду. Він прибере тих, хто буде йому заважати. До речі, погана доля чекає Бориса Філатова, колишнього союзника Коломойського. Коломойський назвав його хамом, а це не обіцяє Філатову нічого хорошого.
Коломойський прибере опонентів з радикального табору для того, щоб йому не заважали. І ось тоді його емісари дадуть знати Росії, що готові на переговори з Донбасом.
Не прийняти цю подачу Росія не зможе, бо завжди цього і добивалася. І ось тут настане саме ризиковане час. Росія зацікавлена вирішити проблему Донбасу і повернути його до складу України, але не нинішній, а інший. Якщо Коломойський в якійсь формі виконає Мінські угоди, визнає статус Донбасу і поверне його депутатів у Раду, це зніме з Росії проблему санкцій, давши підстави вимагати їх істотного пом’якшення (повністю скасувати їх не дасть Крим, який ніколи не повернуть).
Європа прийме цей поворот подій, і її з радістю підтримає велика група всередині російської влади, чиєю метою залишається инкорпорирование в Захід.
Зеленський ж отримає статус миротворця і збирача українських земель. Це дозволить йому зробити заявку на другий термін і сіяти ілюзії з приводу того, що наступний повернення – це Крим. Ймовірно пом’якшення економічних заборон між Україною і Росією – спадщина Порошенко буде поступово демонтувати, бо воно заважає заробляти гроші.
Проблема Донбасу загострить конфлікт між прихильниками його переходу до складу Росії і прихильниками його повернення Україні. Це суперечка затьмарить тему Курив і пенсійної реформи.
Конфлікт всередині російських еліт з питання Донбасу в умовах готовності Зеленського і Коломойського піти на поступки в його статусі в обмін на повернення під контроль Києва може розмити мобілізаційний консенсус в Росії, що буде дуже на руку Заходу.
Тому такого сценарію цілком можна очікувати, і якщо він з якихось причин не відбудеться, це стане великою удачею для Росії. Вставати на сколький шлях переговорів про Донбасі з Україною Коломойського в ситуації гострого конфлікту інтересів всередині російської переговорної команди було б вкрай невчасно.
Thanks!
Our editors are notified.