Картина «Дев’ять з половиною тижнів» стала третьою роботою американського режисера Едріана Лайна. До цього він встиг зняти кілька повнометражних кінострічок. Одна з них – «Танець-спалах». Це історія дівчини, яка мріяла стати танцівницею, який глядачі побачили в 1983 році, і який досі має високі рейтинги. На сьогоднішній день в списку завершених робіт режисера вже вісім робіт, деякі з яких отримали досить високі рейтинги. Але найвідоміший його фільм «Дев’ять з половиною тижнів», буквально напханий кадрами для дорослих, і моментально завоював величезний інтерес глядачів, що вийшов на екрани 14 лютого 1986 року якраз до дня Святого Валентина. Символічно, чи не правда?
Як знімався фільм, і з якими труднощами потім зіткнулися його творці, в сьогоднішній статті.
Новий проект американського режисера
Назва «Дев’ять з половиною тижнів» відповідає тривалості стосунків між головними героями молодим чоловіком Джоном Греєм і складається в розлученні Елізабет МакГроу.
Дія фільму відбувається в мегаполісі. Сюжет присвячений розвитку не платонічних, а саме сексуальних відносин, що набирали обертів по мірі того, як Джон розширював межі емоційного сприйняття своєї партнерки, доводячи її до емоційних сплесків, більше схожі на вибухи. Він маніпулює Елізабет і завжди добивається того, чого хоче в інтимних відносинах. А іноді навіть і намагається зловживати цим, упевнений в тому, що дівчина не в змозі йому відмовити.
Фільм сповнений метафор і символів. Так, наприклад, жива риба, яку вони ловлять, а потім їдять, протягом усього фільму символізує емоційний стан головної героїні.
Актори і ролі
Кадр з фільму
Головні ролі у фільмі зіграли Міккі Рурк і Кім Бесінджер. Вони створили на екрані образи Джона і Елізабет – молодих людей, історія кохання яких, напевно, була відома кожному глядачеві пострадянського простору, яка досягла повноліття. Цей фільм користувався неймовірною популярністю, його дивилися і переглядали, його обговорювали.
Особливо вражала сцена, коли молодий чоловік зав’язав очі своїй подрузі і давав їй пробувати на смак все, що знаходив у холодильнику, починаючи від шоколаду і закінчуючи гірким перцем. Режисер досі з посмішкою згадує цю сцену. Правда, Кім тоді вередувала і вимагала, щоб замість соусу їй дали якусь «акуратну» їжу, наприклад, попередньо очищені скибочки дині. Режисер високо оцінив цей епізод і за удавшееся гарний настрій, і за особливу чуттєвість, яку акторам вдалося передати на екрані.
Едріан Лайн не відразу затвердив Міккі Рурка на головну роль, бо, за його словами, не уявляв цього молодого людини в образі Джона. Однак акторові вдалося переконати режисера, буквально вразивши його своєю харизмою і невгамовною енергією.
Кадр з фільму
Лайн говорив, що Міккі Рурк все робить весело. Навіть спагетті він їсть так, як до нього це, напевно, ніхто не робив – він напхає їх у рот в такій кількості, що не може говорити. І якщо в звичайному житті така поведінка сприймається як непристойне, то у фільмі це виглядає дуже навіть кумедно. Дещо як розбіжності у меню були улагоджені, і сцена все-таки була знята. Лайн знайшов до неї відповідну музику, і все вийшло більш ніж добре.
Єдине, з чим так і не захотів миритися Лайн – це зайва вага актора. Тому, щоб отримати головну роль у фільмі, Міккі Рурку довелося схуднути ні багато ні мало – на цілих тринадцять кілограмів.
А от з вибором актриси на роль Елізабет Едріан Лайн визначився швидко. У кастингу брали участь кілька кандидаток, серед яких були Енді Макдауел, Демі Мур, Кетлін Тернер, Ізабелла Росселіні і Сігурні Вівер.
Головну роль отримала Кім Бесінджер, в якій, як сказав режисер, відчувалася та сама уразливість, яка потрібна була для втілення на екрані образу закоханої дівчини. Певну роль у процесі вибору зіграло і те, що у Кім було світле волосся. А режисер вирішив, що Елізабет обов’язково повинна бути блондинкою.
Відносини під забороною
Ходили чутки, що у Рурка і Бейсінгер були не лише робочі стосунки. Між ними безумовно пробігла іскра, хоча актори не тільки не говорили про це колегам по знімальному майданчику, але і собі не могли зізнатися. Навпаки, Кім скаржилася, що під час поцілунків з Міккі Рурком їй здавалося, що вона облизує попільничку. А той спеціально намагався розсердити Бейсінгер, на весь голос співаючи напередодні зйомок ненависні їй пісні. Тим не менш, хімія там все-таки була… Актори всіма силами намагалися демонструвати ворожість по відношенню один до одного, але грали ідеально.
Кадр з фільму
Щоб уникнути напруження емоцій Едріан Лайн строго настрого заборонив акторської парочці спілкуватися поза знімальним майданчиком. Більше того, їм навіть розмовляти поза кадром не дозволялося. Режисер говорив, що таким чином він анітрохи не намагається маніпулювати людьми або якимось чином обмежувати їх людські права. Він був упевнений в тому, що таким чином допомагає їм краще вжитися в образ. Адже це набагато легше зробити, якщо відмовитися від відносин поза знімальним майданчиком і будувати їх тільки в кадрі. Тим більше що графік зйомок був дуже щільним, і в акторів в прямому сенсі слова не було часу на особисте життя.
Якщо в закадрової життя Лайн забороняв провідним акторам фільму спілкуватися, то під час зйомок він нерідко сам підштовхував їх певним діям. Так, наприклад, під час зйомок сцени підготовлюваного самогубства, коли Джон і Елізабет прийняли рішення удвох прийняти смертельну дозу таблеток і відправитися в інший світ, у Кім було дуже грайливий настрій, що жодним чином не відповідало трагічній атмосфері епізоду. Тоді за порадою режисера Рурк так сильно стиснув руку Бейсінгер, що той спочатку розлютилася, а потім заплакала. Лайн не шкодує про такому кілька жорсткому вчинок. Втім, Кім теж не була за це на нього в образі. Актриса розуміла, що таким чином вдалося створити потрібний настрій для кадру. Правда, сам епізод суворі цензори з фільму вирізали.
Важке життя фільму
Кадр з фільму
Нарешті фільм був повністю знятий, і почалися допрем’єрні тестові покази. Як це не прикро, але буквально всі вони закінчилися провалом. Режисер згадує, як на показах вели себе глядачі. Одні лаялися, інші йшли, не подивившись картину до кінця, а треті писали не самі добрі відгуки.
Але були і четверті, які не тільки оглядали фільм до кінця, але і приходили на наступні перегляди. На запитання режисера, навіщо вони це роблять, деякі відповідали: «Дуже хочеться зрозуміти, що ж все-таки відбувається між головними героями».
Цікавий факт: у нашій країні картина користувалася великою популярністю, а ось в Америці – країні, в якій вона була створена, номінована відразу на три антипремії: «найгірший сценарій», «найгірша жіноча роль» і «найгірша пісня». Щоправда, жодного з них фільм так і не був удостоєний.
Кім Бейсингер
І це ще не все: фільм «Дев’ять з половиною тижнів» був знятий в 1984 році, а в прокат його випустили лише в 1986 року, тобто цілих два роки він, як кажуть, пролежав на полиці. Коли ж, неабияк покромсав, фільм все-таки дозволили до показу, і він вийшов на екран, то тут же був розгромлений критиками і зазнав поразки в американському прокаті. І лише завдяки тому, що на касетах збереглася первісна, не понівечене цензорами і критиками версія, фільм все-таки завоював популярність серед телеглядачів і через кілька років став культовим. Більш того, він був визнаний у багатьох європейських країнах. Тільки в одній Франції його показували на великих екранах цілих п’ять років. Це був справжній успіх. «Дев’ять з половиною тижнів» побив усі рекорди касових зборів. За порівняно короткий час при бюджеті в сімнадцять мільйонів доларів він заробив сто.
Кадр з фільму
Натхненні успіхом, творці фільму зняли його продовження, але вже без Кім Бесінджер. Не тому, що актриса з якоїсь причини не змогла взяти участь у зйомках. Просто в цьому фільмі не було її героїні. Продовження не мало такого успіху, як його культовий попередник. Третій фільм, який назвали «Любов у Парижі», і в якому наш герой намагається розшукати свою улюблену Елізабет, і зовсім виявився таким слабким, що його не випустили в прокат, а тільки на відео. Тому і обговорювати його не дуже хочеться.
А «Дев’ять з половиною тижнів» якщо не назавжди залишився в серцях, то в пам’яті жителів багатьох країн земної кулі.
Thanks!
Our editors are notified.