Справа про “кривавої бійні”: як “Свобода” здійснила політичне самогубство

Справа про “кривавої бійні”: як “Свобода” здійснила політичне самогубство

Українці не підтримали дії “Свободи” під Верховною Радою, але радикальні настрої зростають, відзначають експерти

Напередодні місцевих виборів партія “Свобода” опинилася в епіцентрі скандалу, який загрожує обернутися серйозними наслідками для цієї політичної сили, аж до її заборони.

На лідера “Свободи” Олега Тягнибока і його партію глава МВС Арсен Аваков поклав відповідальність за організацію протестів під Верховною Радою 31 серпня, які призвели до загибелі трьох нацгвардейцев і поранення понад 100 силовиків.

Саме “свободівець”, як стверджує міністр, кинув у кордони Нацгвардії бойову осколкову гранату. За словами глави МВС, “гранатометчиком” виявився Гуменюк Ігор Володимирович, який назвався “свободівцем” і бійцем батальйону “Січ”, які перебувають у відпустці з 3 серпня по 3 вересня”.

“В ситуації, з якою ми зіткнулися, я вважаю, що ми не маємо справи з виявом політичної позиції. Я звинувачую Олега Тягнибока і його партію “Свобода”. Я вважаю, що це злочин, а не політична позиція. Тягнибок не привів протестувальників під Верховну Раду, він привів бандитів, які вбивали і калічили наших солдатів. Ось моя позиція”, – заявив міністр.

Олег Тягнибок, в свою чергу, стверджує, що трапилося під Радою – це спланована провокація влади. “Тепер про організаторів сутичок: смикання почалася після того, як “орли Авакова” пішли в наступ, розтоптавши портрети українських героїв-свободівців, загиблих на фронті. Очевидно, що влада мала мету: створити підстави для застосування каральними органами зброї, щоб при остаточному ухваленні зрадницьких змін до Конституції вже ніхто не міг перешкодити”, – написав він.

Про ролі сторін можна судити по відео, знятому біля стін Ради 31 серпня.

Народний депутат від “Свободи” Андрій Іллєнко заявив, що “гранатометник” Гуменюк в даний час не є членом “Свободи”.

Пізніше знову-таки Тягнибок пояснив, що оскільки Гуменюк – боєць міліцейського підрозділу батальйону особливого призначення “Січ”, як будь-який військовий чи співробітник МВС він не може бути членом політичної сили.

“Якраз Гуменюк був у тій “околосвободовской” середовищі до моменту, як півтора роки тому він добровольцем пішов служити в батальйон “Січ”… З моменту, коли він став бійцем батальйону офіційно, він навіть припинив будь-які юридичні відносини зі “Свободою”, як це роблять і інші наші гвардійці, які сьогодні служать в ЗСУ у складі добровольчих батальйонів МВС і Нацгвардії”, – запевняє лідер “Свободи”.

Судячи з гуляющему в соцмережах фото, в “околосвободовской” середовищі Гуменюк був не останньою людиною і в статусі бійця.

Тим не менш, “маховик” роботи зі “Свободою” в МВС запустили. Членів і лідерів політсили викликають на допит, а Генпрокурор Віктор Шокін заявив, що дії зловмисників під Верховною Радою класифікуються як підготовка, організація і проведення терористичного акту. За його словами “скоро всі дізнаються і замовників, і організаторів, і виконавців цих злочинів”.

4 вересня після допиту лідер “Свободи” Олег Тягнибок повідомив, що правоохоронці оголосили про підозру у скоєнні злочину двох членів ВО “Свобода” Ігоря Швайки (екс-міністр агрополітики) і Юрія Сиротюка (екс-народний депутат). Їх підозрюють у причетності до кривавих заворушень, що сталися під Верховною Радою 31 серпня.

Про необхідність покарати причетних до організації кривавих протестів прозвучало чимало висловлювань як серед представників громадськості, так і в експертному середовищі.

“Політичні сили, які виводять своїх прихильників під Раду, повинні розуміти всі наслідки своїх дій. У тому числі, що призвели до теракту. Хоча їх боягузтво не дозволить їм визнати відповідальність за це. Дарма, люди все пам’ятають. Скоро прийде час платити по рахунках”, – написав у себе в facebook директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець.

Політичний оглядач Павло Нусс вважає, що теракт біля стін парламенту здійснений у тому числі, і з вини тих політиків, які закликали радикалів до прямих дій, маніпулюючи їх неписьменністю і нерозумінням суті конституційного процесу. “Саме вони є винними у втраті контролю над ситуацією, яка призвела до трагедії та спроби дестабілізувати ситуацію не лише в Києві, але і по всій країні, що стало б не менш трагічним надалі. Якщо терорист понесе кримінальну відповідальність, партії, які організували мітинг радикалів і оплачених масовщиков повинні понести як мінімум політичну відповідальність”, – написав він у Facebook. При цьому політолог пропонує розглянути можливість заборони всіх причетних до протестів партій.

На думку директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, після подій під стінами Ради влада буде більш жорстко вести себе з праворадикальними силами. “Влада після ексцесів 31 числа прийняла рішення обмежити вплив цих груп на українську політику”, – сказав він Сегодня.иа.

Разом з тим голова Центру “Третій сектор” Андрій Золотарьов вважає, що до засудження лідерів “Свободи” як одного з організаторів протестів справа не дійде. “Це нереально, оскільки засудять метальника гранати, засудять когось з учасників мітингу, але як завжди, традиційно для української політики, тих, хто організовував, засуджувати не будуть”, – сказав він Сегодня.иа.

За словами професора кафедри політології НаУКМА Олексія Гараня, стверджувати, що лідери “Свободи” винні в злочинних діях, які спричинили смерть трьох нацгвардейцев навряд чи можна. “Якщо ви проводите якийсь масові протести, ніхто не застрахований від того, що хтось кине гранату. Тут складно передбачати. Я проти того, щоб говорити, що “Свобода” – це злочинна терористична організація, підв’язувати цей батальйон “Січ”. Навіть, якщо це боєць винен, чому з-за цього повинна страждати весь батальйон, який воює і кров’ю захищає Батьківщину. Таке може статися і в армії, і в іншому батальйоні”, – сказав він Сегодня.иа.

Політичне самогубство і туманні перспективи

При цьому експерти сходяться на думці, що своїми діями під стінами Верховної Ради “Свобода” значно послабила свої політичні позиції.

“Ті події, які відбулися, вони сильно вдарять по рейтингу та іміджу “Свободи” незалежно від того, хто кидав цю гранату. Був він членом “Свободи”, чи ні, але сама ця картинка лідерів “Свободи”, як вони атакують нацгвардейцев, б’ють їх, звичайно, це йде в мінус”, – сказав Олексій Гарань.

Політолог також зазначив, що до інциденту “Свобода” напередодні місцевих виборів перебувала у вигідній для себе ситуації.

“Свобода зараз поза парламентом, поза владних структур, вона має можливості для критики. Більш того досить вдала була іміджева кампанія “Свободи”. Ми бачили багато лайтбоксів з портретами “свободівців” і колишніх депутатів, які зараз служать в армійських підрозділах. І це створювало досить хороші перспективи для них в ході місцевих виборів. А те, що сталося – “Свобода” підставилася, або її використовували в темну – незалежно від цього вони своїми діями дуже сильно вдарили по своєму іміджу”, – сказав Олексій Гарань.

Фактично партія “Свобода” здійснила політичне самогубство, вважає Андрій Золотарьов. “Їх перспективи дуже неясні і невизначені, оскільки шлейф цих подій буде тягнути “Свободу” вниз і на місцевих виборах. Судячи по всьому, навіть у Галичині її може потіснити той же “УКРОП”, “Громадянська позиція”, “Народний контроль”. Фактично відбулося політичне самогубство партії “Свобода” в прямому ефірі”, – сказав він.

Своїми діями, як вважає Олексій Гарань, “Свобода” намагалася повернути частину свого радикально налаштованого електорату. “На виборах 2014 року прихильники “Свободи” почали голосувати за “Правий сектор”, вони були незадоволені діями свободи, яка була частиною влади. Мені здається, що зараз лідери “Свободи” вирішили показати, що вони досить радикальні, але призвело до трагічних наслідків”, – сказав політолог. Він також зазначив, що “Правий сектор”, який також брав участь у протестах під Радою 31 серпня, менше пов’язують з кривавою трагедією, що сталася.

“Ці події 31 серпня менше вдарять по “Правому сектору”, більше за “Свободу”, – сказав політолог.

Зазначимо, згідно з останніми соціологічними опитуваннями, у “Свободи” напередодні виборів були досить низькі рейтинги. Так, за даними соцопитування, яке провели Фонд “Демократичні ініціативи” та соціологічна служба Центру Разумкова з 22 по 27 липня 2015 року, підтримка “Свободи” серед тих, хто піде на вибори, складається всього 2,5%. У той же час “Правий сектор” готові підтримати 4%, “Громадянську позицію” – 2,6%, “УКРОП” – 0,8%.

Як відомо, на позачергових парламентських виборах восени 2014 року “Свобода” набрала 4,71%. А на виборах 2012 у “Свободи” був результат – 10,44%.

Люди хочуть спокою, але…

При цьому експерти відзначають, що люди, як в зоні бойових дій, так і в інших регіонах України поки що не бачать ефективних дій влади щодо вирішення ключових проблем українського суспільства.

“Справа не в праворадикальних заявах і симпатіях. Справа в тому, що в армії бійці, офіцери кажуть: “Ми хочемо бачити рішучі дії влади в Києві з викорінення корупції, люстрації, покарання винних і т. д”. Ось це створює базу для проявів радикалізму в самому Києві. Не те, що ці бійці є правими радикалами. Немає. Вони там ставлять ті ж питання, що ставлять люди тут змінюється, що змінилося”, – розповідає Олексій Гарань.

Заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голубоцький зазначає, що люди втомилися від насильства, але зростання радикальних настроїв все ж є.

“Є зростання (радикальних настроїв, – ред.). “Свобода” – не одна. Є категорія людей, яка втомилася від крові, і всього іншого. Люди втомилися, люди не хочуть війни, вони хочуть стабільності, але підтримують радикалів, оскільки держава як не було справедливим, так і залишається несправедливим, тому у людей такі реакції”, – пояснив він Сегодня.иа.

Раніше експерти заявляли Сегодня.иа, що корупція в органах влади і соціальне розшарування населення є головними причинами зростання терористичних загроз у країні.

У той же час, за даними соцопитувань Фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова кількість населення, готового виходити на акції протесту, знизилося. Так, в січні 2015 року готовність вийти на демонстрацію висловили 42,4% респондентів, у липні 2015 року цей показник становив 18,1%.