Для чого в Першу світову на морських суднах малювали візерунки

Під словом «засліпити» ми зазвичай розуміємо, що хтось втратив ясне бачення, наприклад, від погляду на яскраве світло. А ще можна засліпити своєю красою, коли побачене викликає захоплення. Однак у цього слова є й ще одне значення, яке в наш час вже призабуте. Мова йде про засліплює камуфляжі. Під час Першої світової війни цей термін був дуже поширений – так називали химерно розмальовані художниками суду. Настільки химерно, що кораблі ставали схожі на картини, створені в стилі кубізму.

До 1917 року імператор Німеччини кайзер Вільгельм II почав надзвичайно успішну морську кампанію: більше однієї п’ятої британських судів постачання були потоплені німцями, чиї підводні човни отримували наказ знищувати будь-яке судно – навіть кораблі-госпіталі.

Вільгельм II

Ховати від ворогів кораблі було справою вкрай складним, оскільки кольору моря і неба постійно змінювалися. Обговорювалися такі ідеї як застосування дзеркал, використання брезенту, рассмаривались і інші варіанти приховування судів проте всі вони були відхилені та визнані нездійсненними. Насамперед – через неможливість приховати дим від труб судна. Нарешті, рішення знайшлося. Воно було позначене словом dazzle (засліплювати), а запропонував його відомий художник і глава британського Королівського військово-морського добровільного резерву Норман Уілкінсон.

Головна відмінність його ідеї від інших полягала в тому, що треба намагатися замаскувати не сам корабель, а його місце розташування й напрямок. Вілкінсон знайшов рішення: це повинні бути кораблі, розписані кольоровими геометричними візерунками.

Корабель, який «засліплює».

У багатьох фільмах про війну можна побачити, що, коли підводний човен атакує корабель, одна людина дає координати судна, використовуючи перископ, а другий натискає на кнопку, випускаючи торпеду. У реальному житті все набагато складніше. Субмарина повинна була знаходитися не ближче, ніж на 10 футів і не далі, ніж на 6 тисяч футів з невеликим. Положення корабля і місце, де він буде знаходитися, коли будуть запущені торпеди, повинні були оцінюватися з використанням розміру, звичайній швидкості корабля й напрямку, в якому він рухається. І ось тут вступає в гру сліпучий камуфляж (dazzle).

Художник, моряк і геніальний винахідник Уілкінсон. /Фото:masterokblog.ru

Яскраві кольори, незвичайні форми і вигнуті лінії заставляли ворога напружувати зір і збивали його з пантелику – визначити форму, розмір і напрямок корабля у цьому випадку ставало досить складно. До речі, в природі щось подібне можна спостерігати у зебр – їх смуги на тілі так само збивають з пантелику хижака, якого непросто зрозуміти, в якому напрямку рухається тварина і тим більше – ціла група.

Забарвлення зебр також можна назвати сліпучим камуфляжем. /Фото:masterokblog.ru

У травні 1917 року перший «променистий» корабель британського флоту був відправлений на випробування. Місцеві вітрильники і берегова охорона повинні були доповісти про його місцезнаходження. Засліплення спрацювало блискуче. Після початкового випробування було розмальовано близько 400 військових кораблів, а також 4 тисячі британських торгових суден.

Розфарбований HMS Argus (I49) в гавані в 1918 році. Віддалік – лінійний крейсер.

Ідея художника і морського офіцера Уілкінсона виявилася настільки вдалою, що таке розфарбування кораблів поставили на потік, навіть з’явилися типові види розмальовки для певних типів суден. До роботи підключили та інших художників, адже обсяги були величезні.

SS West Mahomet в засліплює камуфляжі. 1918.

Абстрактні малюнки, зображені на кораблях, дуже нагадували модерністську хвилю живопису того часу, стала популярною серед таких художників, як Пікассо. Деякі з живописців стали застосовувати «засліплення», малюючи тією ж технікою, але вже не на кораблях, а на полотні.

Пабло Пікассо. Арлекін (1909).

Цікаво, що у Другій світовій війні таку маскування вже практично не використовували – тим більше, що поступово стали з’являтися більш удосконалені методи визначення координат та напряму судів (у тому числі – електронні прилади), на які подібні візерунки не могли вплинути. Втім, німецько-фашистські війська іноді все ж використовували якусь подобу сліпучого камуляжа – наприклад, малювали на бортах своїх великих суден яскраві силуети більш дрібних або зафарбовували краю кораблів.

У 1944 році такі кораблі були вже рідкістю. /Фото:thevintagenews.com

Більше ста років тому нью-йоркський художник Тауба Ауербах створив ще один «променистий» корабель: Нью-йоркський художній фонд доручив живописцю розмалювати легендарний пожежний катер Джон Дж. Харві. Це один з найбільш потужних з коли-небудь побудованих катерів для гасіння займань, який, до речі, використовували і при усуненні наслідків трагедії 11 вересня 2001 року.

Катер Джон Дж. Харві в камуфляжі. /Фото:wikipedia.org

Художник Тобіас Ребергер також спроектував корабель dazzle, аналогічний судну епохи Першої світової війни, яку тепер можна побачити в Сомерсет-Хаусі на річці Темзі в Лондоні. Він також намалював ціле «сліпуче» кафе, вигравши премію «Золотий лев» на Венеціанському бієнале.

А венесуельський художник Карлос Крус-Дієс розмалював у такому стилі судно Едмунд Гарднер. Воно стоїть в сухому доці в Ліверпулі як міський пам’ятник.

До речі, в Імперському військовому музеї в Лондоні можна побачити плакати, одяг, подушки, сумки та інші предмети, зроблені в «засліплює» стилі кораблів Першої світової війни.

Рекомендуємо також прочитати про те, чому у Другу світову дійшло до відкритої війни між Англією і Францією.