
Народна артистка Росії Ніна Усатова | Фото: kino-teatr.ru, goodhouse.ru
Сьогодні актриса Ніна Усатова, якій 1 жовтня виповнилося 68 років, на долю не скаржиться – вона затребувана, популярна, успішна і щаслива. Але все це прийшло до неї досить пізно, після 40 років. Їй нічого не давалося легко, втім, про це акторка не шкодує. Як доля перевіряла її на міцність, і які випробування Усатова назвала запорукою майбутнього успіху – далі в огляді.

Актриса в молодості | Фото: stuki-druki.com
Ніна Усатова з’явилася на світ в 1951 р. у маленькому селі в Алтайському краї. Ніхто в її родині не мав ніякого відношення до мистецтва. Але як тільки вона почала займатися в гуртку акторської самодіяльності, вирішила у що б то не стало в майбутньому виступати на сцені. Правда, перший досвід був болючим. У шкільній постановці Ніна повинна була зіграти роль пані Простакової з «Недоростка», але на прем’єрі трапився конфуз. Актриса згадувала: «Мої батьки сіли на перший ряд. Я вийшла, побачила їх і забула весь текст. Тоді терміново закрили завісу і мене відлупцювали мої однокласники – та так, що намиста розсипалися! Я трохи порыдала, а коли знову відкрили завісу, все пішло нормально». Пізніше доля неодноразово отвешивала їй таких важких стусанів, правда, вже в метафоричному сенсі.

Актриса в молодості | Фото: kino-teatr.ru
На те, щоб довести і собі, і оточуючим, що вона може бути артисткою, у Ніни пішли довгі роки. В Щукінське училище її не прийняли – зовнішність абітурієнтки і її сільський говір не влаштували приймальну комісію, а повернутися додому – означало визнати свій провал, і Усатова влаштувалася працювати на ткацьку фабрику. Про це досвіді вона згадує без жалю, адже сама сприйняла це не як невдачу, а першу сходинку на шляху до своєї мрії: «Я стала сновальщицей: стежила за тим, щоб безліч котушок не запутывалось. Потім стала керувати хором фабрики в клубі. Я ходила по бабулям, які жили в гуртожитку ткаль. Чайку поп’ю, а заодно і вмовлю: «Давайте до мене на хор!» І всі до мене приходили. Диригувати я не вміла, але була хорошим організатором. Наді мною народ сміявся, коли я пояснювала хору завдання. А насправді, чого їм показувати? Вони самі певуньи, всі знають, співають душею. Нам пошили гарні сарафани, і ми на всіх святах так народ радували! А оскільки Москва була недалеко, до нас приїжджали педагоги по мові і по вокалу. Завдяки їм я і підготувалася до вступу в театральний».

Ніна Усатова у фільмі *Ось моє село…*, 1985 | Фото: lenfilm.ru
Ще 3 спроби надходження виявилися безуспішними. Хто завгодно інший на її місці вже відмовився б від цієї затії, але Усатової завзятості було не позичати. Тільки з п’ятої спроби Ніна нарешті домоглася свого, правда, її взяли на режисерський факультет. Після закінчення училища Усатова за розподілом потрапила в драмтеатр міста в Котлас Архангельської області. Там вона всього за рік встигла взяти участь у 12 постановках. А коли вона дізналася про те, що в Ленінграді відкривається новий Молодіжний театр, вирішила спробувати щастя там. І знову її завзятість і цілеспрямованість принесли результати – там вона пропрацювала 10 років.

Кадр з фільму *Холодне літо п’ятдесят третього*, 1987 | Фото: stuki-druki.com
На сцені Молодіжного театру її помітили театральні режисери і запросили у Великий драматичний театр. Тоді ж на актрису нарешті звернули увагу кінорежисери, і в 30 років Ніна Усатова дебютувала у фільмі «Куди зник Фоменко» в невеликій ролі. Спочатку їй пропонували тільки епізоди, і перший гучний успіх прийшов тільки через 7 років після того, як вона зіграла головну роль у фільмі «Холодне літо п’ятдесят третього…». Її героїня, Лідія Матвіївна, була глухонімою, і тим більш вражаючим був успіх актриси – не вимовивши ні слова, вона підкорила і кінокритиків і глядачів.

Кадр з фільму *Прощальні гастролі*, 1992 | Фото: kino-teatr.ru

Ніна Усатова у фільмі *Вікно в Париж*, 1993 | Фото: kino-teatr.ru
Фільм «Холодне літо п’ятдесят третього» в кінотеатрах подивилося більше 40 млн глядачів. Тоді Ніна Усатова нарешті дізналася, що таке справжня популярність. Тоді ж вона зазнала і щастя материнства – в 36 років народила сина. Актриса розповідала: «Саме цей фільм і дав мені справжню путівку в киножизнь. У мене народився син. Я їхала в тролейбусі, замучена безсонними ночами, як всі молоді матусі, до мене підійшли два хлопця і попросили автограф. Пам’ятаю, як у мене навіть спина зблідла…».

Кадр з фільму *Жіноча власність*, 1998 | Фото: stuki-druki.com

Ніна Усатова в серіалі *Закон*, 2002 | Фото: kino-teatr.ru
Тільки після 40 років Ніна Усатова стала однією з найбільш затребуваних актрис у вітчизняному кінематографі. З тих пір вона знімається з завидною регулярністю, щороку виходить по кілька фільмів з її участю. Однією із найкращих її ролей стала мати головного героя у фільмі «Мусульманин». Усатової часто пропонували грати простих російських жінок з народу, і це не коштувало їй зусиль – вона сама була родом з глибинки і добре знала прототипів своїх персонажів. Ще в юності Ніна переглянула всі фільми з участю Нонни Мордюкової – вона здавалася їй рідна, як мама. Це ж якість вдалося перейняти і самої Усатової – на екранах вона виглядала такою безпосередньою і органічною, що глядачі вірили їй беззастережно, як знайомому і рідній людині. Напевно, тому актриса і стала всенародною улюбленицею.

На зйомках серіалу *Бідна Настя*, 2003-2004 | Фото: goodhouse.ru

Ніна Усатова у фільмі *Парк радянського періоду*, 2006 | Фото: goodhouse.ru
Одного разу один з педагогів в театральному училищі їй сказав: «Поливай свої корені». Актриса взяла це на замітку. Вона завжди пам’ятала про своє коріння, пишалася ними і вважала, що це і допомогло їй професії. Вона розповідала: «Моя генетична пам’ять не раз допомагала мені в роботі. У виставі «Лихо» я повинна була грати стару, хоча мені було не більше 30. З’їздила додому на Алтай, знайшла бабусину скриньку з дивовижними речами: простий тужуркой з фланелевою підкладкою, спідницею, ботами «прощай, молодість»… Все це я відвезла в Ленінград і прожила в цих речах місяць. А на репетиції встала і пішла по сцені ходою моєї бабусі. Точно така ж історія була і на зйомках «Мусульманина» Хотиненко. Я весь фільм ходжу в халаті, який носила моя мама. І тільки подивившись картину, раптом усвідомила, що я грала не абстрактну героїню, а матір свою…».

Кадр з фільму *Пелагія і білий бульдог*, 2009 | Фото: lenfilm.ru

Кадр з фільму *Поп*, 2009 | Фото: kino-teatr.ru

Народна артистка Росії Ніна Усатова | Фото: goodhouse.ru
Про те, що успіх прийшов до неї так пізно, Ніна Усатова ніколи не шкодувала. «Якщо б зі мною сталося те раніше, може, не була до цього готова. Всьому свій час», – переконана актриса. Озиратися на минуле і про щось шкодувати – взагалі не в її характері. Про себе вона каже: «Характер у мене іноді такий безжурний, що деякі плачуть. Перцю задаю всім! Я вважаю, що такою бути і треба. А що толку нити? В житті всяке буває, але краще не засмучуватися, а шукати вихід… Знаєте, я тільки зараз розумію, що головне – любити життя, не переставати їй дивуватися».

Ніна Усатова у фільмі *Управдомша*, 2019 | Фото: kino-teatr.ru

Народна артистка Росії Ніна Усатова | Фото: dni24.com
На екранах вона здається дуже відкритою, а за кадром уникає розмов на деякі теми: Чому Ніна Усатова не пускає додому журналістів.
Thanks!
Our editors are notified.