Повинен Путін допомагати Трампу виграти вибори?

Навіщо Помпео знову заговорив про перезавантаження?

Півторагодинні переговори Майка Помпео з Володимиром Путинным та Сергієм Лавровим не стали рекордом по витраченому часу, а їх підсумки були стримано прокоментували російською стороною. Помічник президента Юрій Ушаков сказав, що поки в Кремлі не відчули прориву.

І це зрозуміло – Помпео приїжджав не питання вирішувати, а зондувати грунт. Що і як можна запропонувати Росії, і що на що обміняти, причому так, щоб замість обміну відбулася одностороння конфіскація. Розуміючи, що саме це і є метою візиту, в Кремлі досить стримані в оцінках. Поки говорити не про що.

Завданням Помпео було видати нужду за доброчесність. Ще вдома перед від’їздом до Москви придумали, що будуть видавати за точки зближення, нібито знайдені в результаті переговорів. Такими точками оголошені боротьба з тероризмом і денуклеарізація Північної Кореї.

Досить негусто, особливо враховуючи відверту комічність сказаного Помпео. Всерйоз назвати США борцем з тероризмом можуть тільки американські школярі, так само як і натяжкою є впевненість Держдепу в російському бажанні не допустити створення в Північній Кореї атомної бомби. Адже без неї карта Кореї давно накрилася б зірково-смугастим прапором, що зовсім не є мрією Росії або таємницею для неї.

Що ж до проблеми афганських талібів, з якими США нібито всі воюють і ніяк не впораються, то думати, що в Росії хтось у це повірить, можуть тільки невиправні оптимісти. І так як Помпео з обов’язку служби до оптимістів ніяк не відноситься, то висновок один: точок реального зіткнення немає і не проглядається, а вичавити щось з Росії напередодні виборів дуже хочеться.

Росія не випадково так важко створювала плацдарм у Венесуелі, щоб віддати його в обмін на якісь обіцянки не вводити в НАТО Україну і Грузію – ми вже вставали на ці граблі один раз.

Зрозуміло і те, що воюючи весь ХХ століття за контроль над Східною Європою, і нарешті, отримавши його ціною колосальних зусиль, США ні за що не стануть його зменшувати і враховувати якісь там побажання навіть не СРСР, а Росії. Розмін Венесуели на Україну повністю виключений, всі мрії про цьому слід залишити і не вимовляти вголос.

Тим паче неможливий розмін Венесуели і Куби на Середню Азію та Східну Європу. Тому що ніяких гарантій тут немає. США можуть продати Росії Середню Азію з Грузією і Україною в додачу. І навіть Польщу туди завернути. І навіть завірити угоду у нотаріуса. Але першої ж ночі віддані васали втечуть назад під американську дах, як продана кішка в старий будинок. І США розведуть руками й скажуть, що зробили все, але нічого не змогли вдіяти. І Росія позбудеться і України, і Куби, Венесуели, і Середньої Азії, і Грузії, і поваги в світі як розумний і тверезий гравець.

А тому візит Помпео – це завдання Иванушки-дурника, посланого царем піти туди – не знаю куди, принести те – не знаю що. Він приїхав, 1,5 години поговорив ні про що. Наговорив купу спільних слів і дав інтерв’ю, де сказав, що все йде як треба і все під контролем. Насправді, все йде зовсім не так, як треба, і нічого під контролем немає. Власне, для цього Помпео і приїжджав. Не буде йому Кемській волості в обмін на дружбу-фройндшафт і декларацій про боротьбу з тероризмом. Навіщо це Росії, участь у таких постановках?

На реальні поступки Трамп не готовий. США не готові. А без цього говорити не про що. Просто побалакати – так у Путіна є чим зайнятися, при всій повазі до США. 1,5 години для «просто поговорити» – це вже дуже багато для російського президента. Путін ввічливо дає зрозуміти Трампу: «Дональд, ти мені особисто дуже симпатичний, я б з тобою зіграв в хокей і шашлики поїв, але я чекаю реальних ідей і пропозицій. Будуть гроші – заходьте. А просто так я не подаю, особливо такій багатій країні, як Америка».

Путін каже: я не бачу для Росії користі в тому, щоб допомагати Трампу виграти вибори вдруге. Політика США формується не президентом, вона яка була, така і є, і такою й буде, а значить і гарантій той давати ніяких не може. А коли так, то про що розмова?

Але, тим не менш, в візиту Помпео є результат. Він розповість будинку, що на дурника з Москвою проскочити не вдасться. Відступати не буде ніхто, а значить, і шукати спільний інтерес потрібно десь в іншому місці. І оскільки вибиратися Трампу, а не Путіну, то нехай у Трампа про це голова і болить. Всі заявки через Лаврова. Розглянемо в робочому порядку.

Ніякого іншого результату візиту Помпео в Росії немає і бути не може. Путін – не Горбачов, його на загальнолюдських цінностях розводити марно. А так як до реальних переговорів США поки не готові, то максимум, що зробить Росія – це підіграє Трампу в зображенні нібито йдуть переговорів з перспективами одного разу до чогось домовитися. І то лише з поваги до його рудим кучерям.

Справжні зрушення у світовому розкладі сил відбуваються на зовсім інших полях битв. І поки там йде запекла війна, говорити можна лише про обмін полоненими. Але так як і до такої розмови США поки не готові, то єдине, що їм залишається – це імітація зовнішньої політики на московському напрямку.

Для допомоги Трампу в зачистці демократів потрібно запропонувати Росії набагато більше, ніж боротьбу з талібами і атомною бомбою Кім Чен Ина. І в США про це чудово знають. Як дозріють – хай приходять. Нічого іншого в втіху сказати їм ми поки не можемо. І це те, що Помпео доведеться доповісти Трапп після свого повернення. Хоча, чесно кажучи, для таких відкриттів Трампу зовсім не потрібно ганяти Помпео через океан. Можна було обійтися і телефоном.