Дорога до ЄС: яку частину шляху пройшла Україна

Дорога до ЄС: яку частину шляху пройшла Україна (інфографіка)

Рік тому Україна ратифікувала Угоду з ЄС, але особливих результатів досі немає. Експерти: багато закони приймаються, але не діють. Прогрес є в реформу МВС і в освіті

Вчора виповнився рік з дати ратифікації Верховною Радою Угоди про Асоціацію між Україною та Євросоюзом. Але щоб Угода запрацювала на повну силу, Україна повинна провести ряд важливих реформ. Багато хто ці реформи вже почали впроваджуватися, але багато хто поки що лише в процесі розробки: це і конституційна, судова, правоохоронна, і податкова реформи, а також виконання кроків щодо лібералізації візового режиму і поліпшення ситуації із захисту прав людини (докладніше про динаміку — див. інфографіку).

СТАВЛЯТЬ ГАЛОЧКИ. Влада прогрес в імплементації реформ оцінює досить оптимістично. Так, Нацрада реформ, який досліджує прогрес впровадження нововведень, порахував, що податкова реформа вже виконана на 57%. Також непогано рухається реформа МВС і освіти. А ось у боротьбі з корупцією прогрес поки становить лише 36%: хоча Нацбюро по боротьбі з корупцією створено та частина детективів вже приступила до роботи, але антикорупційний прокурор поки не призначений. Гальмуємо ми також з реформами в держуправлінні і в енергосекторі, але тут, на думку експертів, проблема криється не у свідомому затягуванні, а у складній політичній та економічній ситуації.

Також експерти відзначають, що вважали в Нацраді в основному паперову роботу, а реально ж для того, щоб зміни запрацювали, потрібен не один рік. “Цифри погано співвідносяться з реальністю, — сказав політолог Олександр Палій. — Не так складно прийняти закон і поставити галочку в прогресі реформи. Але сам закон може бути неякісним. Як приклад можна привести новий закон про місцеві вибори — прийнятий він у рамках реформи, але явно вимагає серйозного доопрацювання”. Палій при це зазначає, що у співпраці з ЄС Україна просувається у низці реформ: судової, правоохоронної, конституицонной і антикорупційну. “Україні потрібні гроші під реформи. Тому тут грає роль юридична бюрократія — прийняття законів та пошук іноземних експертів. Тому і вважають ці відсотки, щоб показати європейцям рівень нашого прогресу”, — пояснює президент Украналицентра Олександр Охріменко.

“Процес іде. Але якщо говорити відверто, план реформ писали ще до кризи, тому не скрізь він відповідає реаліям, — зазначає Володимир Фесенко. — Нам потрібна більш радикальна судова реформа, що прописана в Угоді. Але до реформ нас підштовхують і інші стимули, окрім СА. Приміром, в переговорах по лібералізації візового режиму у нас є більш жорсткий стимул: там є чіткий графік, і європейці вже до кінця року вимагають розібратися з держфінансуванням партій, реформою прокуратури”.

Важливо, за словами експертів, не забувати і про вступ у силу економічної частини Угоди: нам потрібно якомога швидше інтегрувати економіку європейський економічний простір, щоб хоча б частково компенсувати втрати від падіння експорту в Росію.

ЛОБІ РФ. Для повної легітимізації Угода має бути ратифікована всіма членами ЄС, Європарламентом і Радою ЄС. На даний момент його повністю ратифікували 22 країни: Австрія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Данія, Ірландія, Іспанія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Швеція та Естонія. В процесі — Бельгія, Італія, Нідерланди та Чехія: вони збираються голосувати вже найближчим часом. А от Греція та Кіпр до розгляду нашого питання поки навіть не приступали — як пояснюють полититологи, можливо, на ці дві країни ще доведеться вплинути Еврокомиссиии. “По-перше, вони набивають собі ціну перед ЄС (постраждала від кризи Греція, можливо, намагається таким чином заробити собі додаткові очки і фінансування. — Авт.). А по-друге, там є серйозне проросійське лобі”, — пояснює Палій. — Але в будь-якому випадку ці країни нікуди не подінуться”.

Є проросійські сили також в Італії та Чехії, де ратифікація в процесі. “Так, російський фактор впливає. Але графік ратифікації працює на випередження, і я не перебільшував би значення проблеми. Стомлені країни буде підштовхувати Єврокомісія, як це було з санкціями, — запевняє Фесенко. — Ратифікація буде в цьому або наступному році. До того ж проблема некритична ще й тому, що незалежно від їхньої ратифікації економічна частина СА вступить в силу з 1 січня”.