Телеканал «Україна» розповів про те, звідки на політичному олімпі з’явився головний парламентський енергетик
На телеканалі “Україна” вийшов фільм-розслідування “Дволикий Герус”.
Вивчивши сторони життя відомого політика, які були приховані від громадськості, журналіст Ярослав Сизоненко розповів про роль Андрія Геруса в розвалі української енергетики. Скандальний політик став відомий широкій публіці як той, хто дозволив імпорт російської електроенергії в Україні. Тим самим він зупинив вітчизняну генерацію електрики і викликав мільярдні збитки в українській енергетичній галузі. Звідки з’явився головний парламентський енергетик Андрій Герус? Як він потрапив на таку відповідальну і вирішальну для всієї країни посаду у владі? І що він приховує від громадськості? Про це – в спецрепортаже “По слідах”.
Андрія Геруса винесла на поверхню хвиля інформаційних повідомлень.
І він став антигероєм і лідером антирейтингів громадських опитувань.
Хто такий Андрій Герус і завдяки чому опинився на перших сторінках і в топових прайм-таймах центральних телеканалів?
“Вивчивши сторони життя відомого політика, які були приховані від громадськості, я, журналіст Ярослав Сизоненко розповім вам про роль Андрія Геруса в розвалі української енергетики, про таємний сімейному бізнесі Андрія Геруса з офшорним корінням і про те, як переплелися в Андрія Герусе політик і бізнесмен у доленосних для нашої країни події”, – каже журналіст Ярослав Сизоненко.
У центрі уваги Андрій Герус виявився не тільки завдяки посаді “головного” у парламенті в енергетиці.
Увагу до власної персони на посаді він посилював як міг. За рекордний місяць головування у новоствореному комітеті Герус встиг відзначитися “ручним” керуванням “потрібними” голосуваннями.
“Всі рішення повинні прийматися так, як він сказав. Нам перед комітетом надсилали повідомлення про те, як по кожному рішенню на комітеті голосувати”, – розповідає народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Ганна Скороход.
“Герус мене залякував, шантажував в залі парламенту”, – заявив народний депутат Михайло Волинець, який свідчить у суді по справі Олега Ляшка.
Незважаючи на те, що важливі засідання для преси закривали, політик все ж зумів голосно і під камери – пересваритися з колегами.
“Все йде з голосу, все йде з порушенням процедури”, – каже народний депутат, заступник голови комітету ВР з питань енергетики та ЖКШ Олексій Кучеренко.
“Так, щоб ті депутати, які не входять в монобильшинство, не могли бачити всієї тієї глибини поправок, які вносяться в діючі закони і ламають ринок електроенергії в Україні”, – каже Михайло Волинець.
Але ніяк не зухвала поведінка і зневага думкою колег вивели прізвище Геруса в топ-запитів українського Google.
Політик став героєм заголовків і антигероєм обговорень через простягнуту за спиною колег поправку.
“Особистість Андрія Геруса, як політика, як людини, розкрилася, коли нам, як депутатам, вдалося виявити, що він вночі, таємно від усіх нас, депутатів, вніс поправку №8 до Закону про ринку”, – говорить голова Національної профспілки гірників України Михайло Волинець.
“Несподівано, в ніч перед розглядом, пан Герус вніс поправку”, – згадує народний депутат Іванна Климпуш-Цинцадзе.
“Без обговорення, без думки інших членів комітетів”, – додає народний депутат Михайло Бондар.
В українську історію і навіть Вікіпедію політик увійшов як той, хто відкрив російський імпорт електроенергії, чим зупинив всі види вітчизняної генерації електрики і загнав у збитки, які налічують мільярди гривень.
“Втрати від поставок електроенергії з Росії сягають кількох мільярдів гривень, і для української енергетичної галузі”, – пояснює директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
“Імпортовано майже чотири мільярди кіловат годину електроенергії. Десь, приблизно, в районі двох мільйонів тонн вугілля, те, що не було спалено”, – розповідає експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Заплачені за російське електрика сім мільярдів позбавили роботи українських енергетиків, зокрема, шахтарів, і поставили їх на межу виживання.
“30 тис. осіб з членами сімей, це приблизно 100 тис. чоловік сам Павлоград – 130 тис. чоловік, що від цього живе, Тернівка поруч, Першотравенськ поруч, і все – зупиняються”, – пояснює лідер Радикальної партії України Олег Ляшко.
І кожного з українців поставили перед загрозою нових, вже призабутих, віялових відключень світла.
“Ми дійсно можемо бути ось у такий великий енергетичної ямі, з якої вибиратися буде дуже важко”, – пояснює голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак.
Мотив згубної ініціативи нардепа по запуску російського електрики завжди один і той же, лунав спочатку тихо в парламентських коридорах, а згодом – і голосно в телеефірі.
“Народна депутатка, колишня “Слуга народу”, що зробила заяву, що Герус отримав 400 тис. дол. хабарі за те, що провів зміни в закон, які відкрили Україну для російського електрики”, – заявив лідер Радикальної партії України Олег Ляшко.
“Він 100% не працює на народ України – це факт. І тут виникає питання – на кого він працює”, – заявила Ганна Скороход.
Геруса звинуватили в зловживанні владою і державній зраді. Відкритим виробництвом СБУ і НАБУ він не дуже переймається.
“Як відкрили, так і закрили, все нормально”, – говорив народний депутат, голова комітету Верховної Ради з енергетики та ЖКГ Андрій Герус.
Закрити же імпорт з Росії, навіть після всіх фатальних наслідків, він так і не зміг. Хоча і обіцяв на всю країну.
“Нам не потрібен ніякий імпорт. Ми хочемо все купувати в українських підприємств”, – говорив Андрій Герус в одному з інтерв’ю.
Зрештою, в ситуацію вимушено втрутився спочатку міністр енергетики Оржель, а потім і сам президент!
“І скажіть мені, будь ласка, про яке імпорті чужий електроенергії та вугілля може йти мова, коли наші шахтарі не захищені державою Україна. Це тисячі шахтарів і це їх сім’ї”, – заявив президент України Володимир Зеленський.
Хто такий Андрій Герус і як він потрапив на таку відповідальну і вирішальну для всієї країни посаду у владі?
Андрій Герус, який колись називав себе “політиком”, багато років намагався стати політиком. Ще до того, як у виборчу кампанію 2019 Андрій Михайлович “засвітився” в штабах чи не всіх основних фаворитів гонки, від року до року його можна було побачити в ще більшій кількості політсил.
“У нього була просто нав’язлива ідея стати народним депутатом, і він все робив для того, щоб це сталося”, – розповідає експерт з питань енергетики Олександр Трохимець.
А 2017 Геруса навіть запропонували обрати президентом України.
Але “вічний кандидат” – не професія! Так ким же був Андрій Герус у своїй “допарламентской” життя?
“У 2007-2014 роках, а також в 2015-2016 роках Герус був в інвестиційній компанії “Конкорд Кепітал”. Компанія належить Ігорю Мазепі, який є бізнес-партнером Коломойського. Ось, можливо, і є відповідь – чиї інтереси, про що ми говоримо?” – йшлося в ефірі однієї з телекомпаній України.
“Я працював у “Галнафтогазі”, а потім я працював у Києві в компанії “Конкорд-капітал”, – говорив сам Андрій Герус в ефірі іншої програми
Діловий квартал Києва. Це своєрідний український Уолл-стріт. В інвестиційних компаніях, які тут сконцентрувалися, укладають великі угоди, вирішують долю мільйонів доларів, відповідно, і заробляють тут найбільше. Саме тут обростав діловими зв’язками та фінансовими навичками нинішній “енергетичний” нардеп Андрій Герус. І саме звідси проторював собі шлях у владу. Чому б і ні? До урядового кварталу тут – рукою подати.
І таку прибуткову роботу в 2014 році Герус проміняв на крісло у владі. Як часто буває – допомогли. Як стверджували ЗМІ, співпраця тодішнього глави Адміністрації Президента Бориса Ложкіна з шефом Геруса за “Конкорд капітал” – Ігорем Мазепою. Хоча сам Герус це заперечує.
“Та яке там Бориса Ложкіна?! У Ложкіна не було квот і Ложкін НКРЭУ не керував, він взагалі не мав ніякого впливу на НКРЭУ, це все такі казки. І по-друге, яка різниця за чиєю квотою я там був?”.
Але куди більше несподіваним було те, що вчорашній інвест-менеджер і чиновник раптом залишив владний кабінет.
“9 місяців я там протримався і більше я там працювати не став і не зміг”, – пояснював Андрій Герус, що був членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (27 серпня 2014 – 27 червня 2015).
Зате “став” звичайним активістом і “зміг створити громадську організацію. Експерт Герус просто не сходив з телеекранів. Коментував усе, що завгодно і де завгодно на енергетичну тематику.
“Кар’єру експерта Андрій Герус почав ось у цій звичайній багатоповерхівці. Неподалік студмістечка Київського Національного університету він зареєстрував “Асоціацію споживачів енергетики і комунальних послуг”, – розповідає журналіст Ярослав Сизоненко.
Але рядові споживачі не могли не помітити, що діяльність організації Геруса їх аж ніяк не стосувалася. Вся робота “Асоціації” зводилася до атак – в судах, соцмережах і телеефірах – на формулу ціноутворення вугілля “Роттердам +”. Вона впливає на високі тарифи тільки для промислових споживачів електрики.
“А отже – краще було б назвати цю громадську організацію – “Асоціацією захисту від високих тарифів заводів”. Приміром, феросплавних”, – каже Ярослав Сизоненко.
При цьому політик і не соромився прямо назвати власника заводів – найбільших споживачів електрики.
“Ви згадали олігарха Коломойського, дійсно є така людина, його заводи споживають близько 4% електроенергії в Україні”, – пояснив народний депутат Андрій Герус під час програми “Свобода слова Савіка Шустера” 25 жовтня 2019 року.
“Один його феросплавний завод використовує більше електроенергії, ніж Тернопільська та Івано-Франківська області”, – пояснювала під час цього ефіру народний депутат Іванна Климпуш-Цинцадзе.
“Ну, пан Герус, зрозуміло, в чиїх інтересах діє, він і не приховував це, у нього завжди була ця тема болюча”, – каже політолог Тарас Загородній.
“Що таке Герус? І взагалі, що там знаходиться, хто такий Герус? Це лобіст, це звичайний лобіст, такий же, як і багато інші. У нас все це називається громадським активізмом, коли це вже було, а ще називалося – експертне середовище”, – говорить політолог Михайло Чаплига.
Проти “Роттердам +” Герус намагався навіть судитися! Правда, безуспішно.
“Була подана скарга в Європейський суд з прав людини з приводу цієї ситуації з “Роттердам+”, – заявляв Андрій Герус.
І навіть коли формула вже не діяла, Герус не залишав цілеспрямованих атак на такий невигідний Коломойському “Роттердам”.
“2018 рік пройшов у нас під знаком “Роттердам+”. Герус присвятив “Роттердаму” 159 постів, згадував його кожні 2-3 дні”, – пояснює в замітці у соцмережі адвокат Ірина Одинець, 26 грудня 2018.
“Протягом двох років з допомогою своїх телеканалів, Ломів, сайтів та інших інструментів людям монотонно вживляли в мізки, що “Роттердам+” – це злочин”, – пояснює у соцмережі адвокат Ірина Одинець 26 грудня 2018.
“Ну розтрубили, розтрубили, а сьогодні подивилися – найнижча ціна “Роттердаму+”. Сама низька”, – заявив екс-глава Луганської ОДА Геннадій Москаль.
“Ось сам цей провал, ця балаканина Геруса з Роттердаму просто показує, що дилетантський людина, тому що, дійсно, вже за цей час можна ж було все довести, так?”, – каже народний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Олексій Кучеренко.
“Досудовим розслідуванням не встановлено ознак необґрунтованості застосування такого інструменту”, – з офіційної відповіді НАБУ на запит Інформаційного бюлетеня ICC Ukraine.
“Це означає, що все і далі буде залишатися виключно в пропагандистській сфері”, – каже політолог Валентин Гладких.
50 відтінків Геруса. Що змусило голови парламентського комітету говорити на непарламентском мовою?
Хоча Андрій Герус всю свою професійну життя і був близький до великого бізнесу, власного офіційно не мав ніколи. У інвестиційної компанії Concorde Capital він займався справами інших підприємців, а створена ним “Асоціація …” – зареєстрована в Мін’юсті як неприбуткова, хоча досі збирає донати і платить зарплати.
Та й зараз підприємництво для нього – табу: забороняє статус нардепа.
“Зараз Андрій Герус ось тут, на третьому поверсі, займає кабінет голови комітету Ради з питань енергетики та ЖКГ. Втім, ще задовго до входження у владу безпосередньо до “парламентської кухні” він доторкнувся опосередковано. Ось сюди, в ресторан готелю “Національний”, постачали продукцію з сімейного підприємства Геруса. Нею і годували народних обранців, які тут селилися. Цим бізнесмен Андрій – тоді ще від влади далекий – хвалився в соцмережах”, – розповідає журналіст Ярослав Сизоненко.
“Є у мене теща і тесть. Кілька років тому побудували в Київській області невеликий завод – роблять м’ясні та ковбасні вироби (смачні)”, – повідомляв Андрій Герус.
А, отже, успішні бізнесмени – родичі нинішнього нардепа, а не він сам. Що часто трапляється в українських реаліях. А мова йде про завод під Києвом, який виріс тут в 2013 році.
“Нещодавно вони виграли тендер на поставку в готель Національний – це там, де живуть депутати”, – з повідомлення в соцмережі Андрія Геруса, 15 квітня 2016.
Тут Андрій Герус скромно промовчав, що в список власників м’ясо-ковбасного бізнесу входять не тільки тесть і теща, але і його дружина, Наталя Герус. Але, при цьому, її заробітків від цього підприємництва він ще жодного разу не декларував! Ні словом не згадав також іншого співвласника бізнесу – швейцарську компанію, яка влилася в сімейна справа саме в той час, коли Андрій Герус влився в сім’ю Клюка.
“Скажіть, будь ласка, яким чином вашій дружині вдалося залучити до свого підприємству швейцарських інвесторів?”, – запитує журналіст у Андрія Геруса.
“Запитайте у дружини”, – відповідає той.
“Ну, просто ви були на той момент фахівцем з інвестицій”, – уточнює журналіст.
“Так”, – погоджується Андрій Герус.
Але ось невелика нестиковка: на сайті компанії – ні слова про інвестиції в Україну або будь-яку іншу країну. Заявлений спектр послуг – зовсім інший:
“Ми є швейцарської консалтингової компанією”.
“Одна з послуг – це “поселення” у Швейцарії, тобто “створюємо, управляємо філій дочірніх компаній для іноземних компаній Швейцарії”, – пояснює фахівець з навчання та розвитку аналітичної системи “youcontrol” Максим Боровик.
Всі запити до швейцарської компанії з міжнародною діяльністю, щоб прояснити закономірні запитання усно або письмово, залишилися нею проігноровані, по телефону спілкуватися там теж відмовляються.
“Тому я попросив свою колегу дізнатися в самій Швейцарії про успішне співробітництво з сімейною компанією Андрія Геруса. Особисто у його тезки – Андреаса Нимака, який записаний на сайті генеральним директором”, – розповідає журналіст Ярослав Сизоненко.
Але “швейцарське інтерв’ю” завершилося, як тільки журналісти представилися поважному інвестору, ще до першого питання.
“Тут ніхто вам допомогти не може, тому, будь ласка, їдьте звідси негайно! Інакше за 10 хвилин я викличу поліцію”, – відповіли журналістам.
Збіг це чи закономірність – але після цієї невдалої бесіди швейцарська компанія раптом вийшла з переліку бенефіціарів “Солом’янського МПЗ”.
“Після моїх запитань ці збіги Андрій Герус раптом запросив мене одного, без оператора, у власний кабінет”, – розповідає Ярослав Сизоненко.
І за закритими дверима і без камери – слова нардеп вже не підбирав …
“Вам не соромно такий х … йней займатися, вибачте? Вам не соромно чим ви займаєтеся? Це журналістика? Цю х … рней займатися?!” – говорить Андрій Герус.
“Така різка реакція українського народного обранця і підозріла – швейцарського інвестора – змусили мене з більшою пильністю придивитися до успішного міжнародного бізнес-проекту. І зануритися в нетрі української-швейцарських бізнес-відносин. Що вилилося в ціле міжнародне розслідування. Але – про все по порядку”, – каже Ярослав Сизоненко.
Історія сімейного бізнесу дружини Андрія Геруса бере початок у 2008 році.
“Вони давно займалися цим бізнесом. До мене”, – пояснює Андрій Герус.
Батьки Наталі Герус, подружжя підприємці, Олександр та Ірина Клюки, засновують у Києві м’ясопереробний комбінат “Солом’янський МПЗ”. Але на шляху його успішному старту відразу ж стає наймасштабніший в історії світова фінансова криза.
4 гривні, 7, 8, 9 і 10 за долар – і таке по всій країні, в кожному обміннику! Тільки протягом одного грудневого дня 2008 року! Від таких коливань під час світової кризи здригалася українська економіка і весь бізнес. Їх лихоманило і в наступному році, а наслідки “откашливали” навіть і в 2011-м.
Разом з усім бізнесом у всьому світі – завмирає в 2008 році і бізнес-проект подружжя Клюков, який тільки встиг народитися. Кілька років – ніяких помітних зрушень і перспектив розвитку.
Справа не йшла майже до кінця 2011 року. Потім послідовно відбулися кілька речей – донька Наталя вийшла заміж за інвест-менеджера Андрія Геруса, стала співвласницею сімейного підприємства, а з нею увійшла до складу акціонерів і швейцарська компанія “EDG Consulting Ltd”.
“Є батьки, діти, щось оформили на себе, що на їх дочка. Ну в чому питання?”, – запитував Андрій Герус.
“2011 рік. Український бізнес продовжує втрачати під тяжкістю наслідків кризи 2008 року, а 73% у хроніці економічних злочинів – це рейдерство. Тобто три чверті правопорушень. Для підприємців впевненість у завтрашньому дні і в тому, що їх успішна справа не “відіжмуть”, – недозволена розкіш. Саме в цей час, після союзу сердець Андрія та Наталії, і як наслідок – кооперації швейцарсько-українських бізнесів – на світ з’являється продукція виробництва компанії Андрія Геруса”, – розповідає Ярослав Сизоненко.
На тлі тотального виходу збіднілих іноземних інвесторів, що і до кризи не могла похвалитися особливо сприятливим інвест-кліматом, швейцарці “EDG Consulting Ltd” не просто приходять в Україну, в “Солом’янський МПЗ”. Вони дають реальні гроші – майже вісім мільйонів гривень, що за курсом 2011 склало трохи більше мільйона доларів.
“Я завжди займався залученням інвестицій в Україну, потрібно, щоб були інвестиції з Швейцарії, потрібно, щоб були інвестиції з Європи”, – пояснював народний депутат Андрій Герус.
На отриманий мільйон доларів з 2011 по 2013 роки “Солом’янський МПЗ” будує виробничий комплекс під Києвом. Продукція виробництва Клюка-Герус розходиться по загальноукраїнських торгових мережах, виграє в тендерах апарату Верховної Ради.
“Вони виграли Тендер, коли “Національний” перейшов на систему закупівель ProZorro”, – з повідомлення в соцмережі Андрія Геруса, 15 квітня 2016.
Дійсно – “виграли”, і дійсно, завдяки “ProZorro” почали годувати нардепів ковбасами.
І якими саме – Герус отрекламировал в коментарях до свого повідомлення.
“Бренди Ле Філе і Добра” – йдеться в замітці.
І саме тут, саме на цьому моменті давайте зупинимося.
“Я вам розповім іншу історію – адже історія Андрія Геруса про успішне м’ясному бізнесі вже в цій короткій фейсбук-замітці починає тріщати і лізти по швах через брехні”, – каже журналіст Ярослав Сизоненко.
“Ну, насправді, там трошки не так було”, – пояснював Андрій Герус в ефірі одного з телеканалів.
Геніальна брехня завжди замішана на правдивих фактах, тому виглядає переконливіше. А тепер, як кажуть наперсточники, “починайте стежити за руками”. Ось вам розбіжності.
Згаданий Герусом тендер виграв не “Солом’янський МПЗ” Клюков-Геруса, а ТОВ “Натурпродукт” – це видно з відкритих реєстрів “PROZORRO”.
І саме це підприємство “Натурпродукт” виробляє прорекламовані Герусом ковбаси брендів “Ле філе” і “Добра”.
Але жодного офіційно-юридичного відношення до “Натурпродукту” династія Клюков-Геруса не має. Хоча при цьому тестя Геруса називає “співвласником” ТОВ “Натурпродукт” сайт університету, в якому той очолює раду роботодавців. У стислій вузівської замітці чотири абзаци тексту і майже три десятки фотознімків ілюструють, як Олександр Клюк, а саме так звуть тестя Андрія Геруса, возив університетську делегацію на вже згаданий завод під Києвом.
“Клюк Олександр Дмитрович провів екскурсію по новому і сучасному підприємству, а при обговоренні проблеми в навчанні студентів, їх теоретичної і практичної підготовки була досягнута домовленість про проходження практичного навчання магістрів”, – йдеться в тексті.
“Так, це саме той завод, про будівництво якого за замовленням “Солом’янського МПЗ” я вже розповідав. І він же – належить ТОВ “Натурпродукт”. Як і ковбаси Клюков-Герусов “Ле філе”, “Добрай”, як і виграні ними тендери. Отже, знову-таки, Герусам і Клюкам офіційно не належить. Але водити туди екскурсії та називатися його співвласниками – це їм не заважає”, – підкреслює журналіст Ярослав Сизоненко.
“Делегація на чолі з деканом факультету харчових технологій … відвідали підприємство випуску натуральної м’ясної продукції ТОВ “Натур Продукт”, співвласником якого є Клюк Олександр Дмитрович”, – йдеться в повідомленні.
Далі – ще цікавіше. Третє твір ковбасно-м’ясного виробництва, рекомендоване Герусм до споживання, виробляється і не “Солом’янським МПЗ”, і навіть не “Натурпродукту”. Які, як ми вже з’ясували, що мають відношення до Клюкам-Герусам. Де-факто – хоча і не де-юре. Але ось третя названа Герусом ковбаса проводилася ще одним підприємством, вже третім у цьому списку. Тобто – конкурентами! І – за ще одним збігом обставин – за сприяння тих же швейцарців з “EDG Consulting Ltd”, належали до співвласникам …
“І ще органічна – Етно Продукт”, – коментував продукцію Андрій Герус.
Рецепт приготування “Швейцарського новорічного салату” досить простий. Для цього нам, крім іншого, знадобляться – ковбаса (2 види), мариновані огірки, груша, майонез, сметана або несолодкий йогурт. Два види ковбаси. Дрібно нарізаємо соломкою. Далі – “збагачуємо” вітамінами, заправляємо суміш. Перемішуємо і пробуємо. Смачно! У фіналі вже й незрозуміло, скільки насправді сортів ковбаси і який використано. Тому не дивно, що і сам причетний до приготування “міжнародного бізнес-салату” Андрій Герус, нарешті, заплутався – де тут чия ковбаса намішана і став рекламувати продукцію де-юре – своїх суперників”, – пояснює Ярослав Сизоненко.
Згадана ковбаса “Органічна “Етно продукт” – проводиться однойменною компанією “Етнопродукт”.
І цей поворот у свідченнях Геруса про сімейний справі веде нас саме до неї. І цієї історії бізнес скандального нардепа.
Отже – бренд “Етно продукт”. Прорекламоване Герусом виріб, права на який належать нібито його тещі і тестя. Дійсно ж ця м’ясна продукція виробляється і належить однойменній фірмі бізнесмена Олега Жуковського.
“Етнопродукт” – аграрне підприємство із замкнутим циклом виробництва органічної сільськогосподарської продукції. Має власну торгову марку, яка представлена двома юридичними особами – ТОВ “Етнопродукт” і ПРАТ “Етнопродукт”, – йдеться в повідомленні.
“Заснував сам проект “Етнопродукт”, групу компаній “Етнопродукт” Олег Жуковський в 2008 році”, – пояснює директор ПРАТ “Етнопродукт” (2010-2011), фахівець з органічного фермерства Роман Макухін.
“Він викупив землю у Чернігівській області і там намагався створити органічний бізнес”, – говорить генеральний директор ЗАТ “Етнопродукт” Андрій Ніколаюк.
Станом на 2020 в активах “Этнопродукта” – близько 4000 га органічної землі та 1000 голів великої рогатої худоби. Підприємство спеціалізується на випуску молочної і м’ясної продукції, а також вирощуванні овочів, бобових і зернових.
“Виникла ідея створити невелику ферму під Києвом, на два-три гектари, де б був натуральний спосіб виробництва”, – розповідає голова наглядової ради ПРАТ “Етнопродукт” Олег Жуковський.
І ось тут варто зробити важливе уточнення: “Етнопродукт” нібито до Герусу відношення не має – офіційно, за відкритими документами та реєстрами. Але ось у соцмережах можна знайти фотографії з спільного відпочинку дітей – депутата Андрія Геруса і гендиректора “Етнопродукт” Андрія Ніколаюка. Який є двоюрідним братом дружини Геруса.
“Значить, там є у моєї тещі і тестя, тещі моєї є рідна сестра. Її прізвище Ніколаюк. У неї є чоловік Ніколаюк Олександр. І там Ніколаюк Андрій”, – пояснював Андрій Герус під час спілкування з журналістом Ярославом Сизоненко.
І не тільки родинні зв’язки, і не тільки реклама від Андрія Геруса “об’єднують” бізнес Герусов-Клюков і Жуковського і його топ-менеджера Ніколаюка. Загальним для них став і швейцарський інвестор “EDG Consulting Ltd” – один на двох. І навіть виробничі потужності у них – спільні.
“Село Глибоке – менше ніж за півсотні кілометрів від столиці. Тут є все необхідне для виробництва ковбас: м’ясний цех, склад, кілька працівників.
Але от для фірм-конкурентів і на цих півтора гектарах – занадто тісно. Вони, як правило, і з прилавків магазинів у шаленій гонитві за покупцем один одного намагаються вичавити. Але ось на цьому заводі конкуренти свої ковбаси чому виготовляють мало не на одному конвеєрі, та ще й отримують – загадкового швейцарського інвестора – теж одного на двох. І суму інвестицій від нього – теж однакову”, – пояснює журналіст Ярослав Сизоненко.
Всупереч усім законам ринку, на цьому невеликому заводі роки успішно і дружно вживаються троє конкурентів: Солом’янський МПЗ, “Натурпродукт” і “Етнопродукт”.
Клюки-Герус і Жуковський будували його разом – на гроші, отримані ними нібито від швейцарців.
“Вони там разом щось будували. Хтось якісь гроші давав, хто більше будівництвом займався “, – пояснював Андрій Герус у своєму кабінеті.
Выстроення схема співпраці виглядає наступним чином: “Солом’янський МПЗ” і “Жтнопродукт” побудували, “Натурпродукт” тільки там зареєструвався – почав випускати ковбаси власних брендів “Ле філе” і “Добра”. І паралельно – органічну м’ясну продукцію марки “Етнопродукт” за замовленням, відповідно, “Этнопродукта”.
І от якщо зв’язаність бізнес Клюков-Герусов і Жуковського сумнівів і запитань не викликає, то багато хто з них залишається до загадкового швейцарському інвестору.
“Перед тим, як зібрати перший урожай, Жуковському довелося трохи почекати ….
Перше молоко власного виробництва він спробував у 2011 році. До кінця року 25% акцій компанії “Етнопродукт” купив швейцарський підприємець Андреас Ньюмак, який інвестував у бізнес $ 1 млн”, – йдеться у статті видання “УкрАгроКонсалт”.
Але насправді ніякого швейцарського інвестора не було, просто не існувало, переконаний тодішній директор “Етнопродукт”.
“Насправді швейцарського інвестора, як такого, у нас не з’явилося – тоді це був український інвестор просто зі швейцарською компанією, яка інвестувала”, – говорить директор ПРАТ “Етнопродукт” (2010-2011), фахівець з органічного фермерства Роман Макухін.
“Вони не каламутні, вони – звичайна швейцарська компанія, яка надає послуги з прийому грошей там, ну, таких компаній”, – пояснював Андрій Герус.
“Такими компаніями, з прихованими бенефіціарами дуже часто користуються відомі бізнесмени, для того щоб їх бізнес не був помітний. Ці кошти ховають в першу чергу від податків, і по-друге – від небажаних спостерігачів, якщо так можна сказати”, – пояснює юрист, партнер адвокатського об’єднання Андрій Тригуб.
“В Україні дуже часто кажуть, що найбільший інвестор в українську економіку – це Кіпр, Кіпр нібито інвестує величезні гроші. Ось таким чином з’являється швейцарський інвестор і, на жаль, це не був якийсь стратегічний інвестор”, – говорить директор ПРАТ “Етнопродукт” (2010-2011), фахівець з органічного фермерства Роман Макухін.
“Навіщо швейцарські бізнесмени ризикували, інвестуючи в найбільш несприятливий для цього час, і чому раптово пішли, просто залишивши свій бізнес в Україні? За відповідями вирушаємо за дві тисячі кілометрів – в країну сирів, годин і банків”, – каже журналіст Ярослав Сизоненко.
Федеративна республіка Швейцарія – світовий фінансовий центр.
Найбагатша країна світу за розміром ВВП на душу населення, вона не входить в Євросоюз і Європейський економічний союз.
“У своєму кабінеті Андрій Герус, запросивши для приватної бесіди, переконував мене, що компанії “не каламутні, в Швейцарії так просто каламутна компанія не працювала”, – розповідає журналіст Сизоненко.
І все ж – і “мутних” тут теж предостатньо.
“У Швейцарії не всі відкриті реєстри так, як в Україні. Немає інформації по засновникам, директорам, так як в наших – з ким вони пов’язані? Хто зареєстрований? Коли? І так далі”, – пояснює фахівець з навчання та розвитку аналітичної системи “Youcontrol” Максим Боровик.
Кілька років Швейцарія була в переліку офшорних країн.
Одна з найгучніших українських історій з цієї тематики, напевно, пов’язана з діяльністю скандального бізнесмена втікача з України.
“Державна служба фінансового моніторингу у своїх звітах 2018 згадує Швейцарію як юрисдикцію, яка може бути пов’язана з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом”, – каже юрист Андрій Тригуб.
Банківську таємницю швейцарці дотримуються жорстко. Їх не змусила її розкрити навіть потужна податкова служба США, яка вимагала надати інформацію про 52 тис. рахунках американців, підозрюваних в ухиленні від сплати податків.
США розслідують – не приховані мільярди доларів, захованих від сплати податків, у найбільшому банку Швейцарії. Зараз Швейцарія вважається податковим притулком для багатьох найбагатших людей у світі.
“Саме тому Швейцарія популярна для офшорних компаній – нету-решт, все”, – говорить Максим Боровик.
Маючи всього лише 8,5 млн населення, Швейцарія зосереджує в собі близько 40% світового управління капіталом.
Але мені потрібно знайти тут тільки двох чоловік. І одну організацію – їх “EDG Consulting Ltd” – швейцарська консалтингова компанія, що надає консультації фізичним та юридичним особам у сферах адміністрування підприємств, ведення бухгалтерії, управління персоналом, податків, права, аудиту, а також з питань інвестицій в ринки, що розвиваються .
Можна перевірити це легко – зайти на ті ж реєстри на той же сайт швейцарської компанії, подивитися, що це просто така загальна сервісна компанія, яка надає послуги з бухобліку та інші послуги комерційного характеру”, – говорить директор ПРАТ “Етнопродукт” (2010-2011), фахівець з органічного фермерства Роман Макухін.
“Ми беремо зараз цю компанію, оскільки, на їх сайті вказані послуги, які вони надають, і ось одна з послуг – це “поселення” у Швейцарії, тобто “ми створюємо, управляємо філіями дочірніх компаній для іноземних компаній Швейцарії”, – говорить експерт Максим Боровик.
Офіційними представниками компанії є два директори – Андреас Німак і Фелікс Фе. Головний офіс EDG Counsulting зареєстрований в кантоні Швіц, Швейцарія.
Кантон Швіц славиться не тільки мальовничими гірськими пейзажами. Це – один з найстаріших адміністративних районів майже 800-річної Швейцарії, який, власне, і подарував назву країні. А ще він входить в трійку кантонів-лідерів країни в самій державі і в топ-10 кращих місць з найбільш низькими податками в світі.
Саме тут, в комуні Фойзисберг на вулиці Штуцштрассе, і зареєстрована компанія “EDG Consulting Ltd”.
На сходах вище дзвінка, на сигнали якого нам ніхто не відповів, знаходимо і сам нібито “головний офіс” міжнародної компанії. По “українському ознакою” фірм-прокладок – і тут, в Швейцарії, він виявляється всього лише квартирою одного з директорів – Фелікса Фе.
Про генерального директора Фелікса Фе питаємо у його сусіда поверхом нижче.
“Він часто відсутній, на цьому тижні нікого не було”, – каже сусід.
Що ж – ні директора, та й взагалі – нікого – серйозної міжнародної фінансової компанії посеред робочого дня немає?
Нам підказують, що офіс “EDG Consulting ltd – в Цюріху, де-то на Льовенштрассе. Це недалеко від Головного вокзалу.
Але спочатку вирішуємо побувати з іншого, офіційною адресою, вказаною на сайті самого EDG Consulting ltd – в містечку Хам, в кантоні Цуг.
Тут пощастило трохи більше – людини, який не тільки знає EDG Consulting ltd, але і отримує пошту, вдалося заскочити прямо на вході в компанію.
“Тільки один-два дні на тиждень вони працюють тут. Переважно вранці. Головний офіс у Цюріху “, – пояснює чоловік.
Але ось на сайті самої EDG Consulting ltd зазначений чоловіком “Интерис” представлений як їх партнер – аж ніяк не головний офіс EDG Consulting ltd.
І що цікаво – на сайті самої компанії “Интерис” її представниками-директорами вказані ті ж Андреас Німак і Фелікс Фе. Виходить – самі собі і представники, і партнери. І зручно – обидві структури за однією адресою!
“Одні і ті ж контакти для різних компаній, для більш-менш помітних, тобто один телефон для зв’язку 10-ти компаній – це ознака того, що, швидше за все, вони пов’язані і мають ознаки фіктивності”, – каже юрист Андрій Тригуб.
Отже, йдемо в “Интерис”, ще одній компанії з орбіти EDG Consulting ltd, що має на загальних дві фірми керівників. Як і відзначав сусід одного з них, Фелікса Фе – це Льовенштрассе, 20 біля залізничного вокзалу.
І ще одна цікава знахідка: у списку компаній на вході, крім “Интерис” – “Lion AG”, вже третя структура, очолювана розшукуваним нами Андреасом Німак.
Але ось нонсенс – в очолюваній Андреасом Німак компанії, вказано на її сайті, і на вхідній табличці – директора із таким ім’ям не знають!
“Я не знаю цієї людини. Я працюю тут більше п’яти років, якщо я не знаю – ніхто не знає. Можливо, Фелікса Феаеха знаєте? – Ні “, – відповідає жінка.
Отже, працівники офісу, виявляється, не знають жодного з своїх двох директорів і ніколи не чули навіть їхніх імен! Ніколи за 5 років! Проте “український слід” їх швейцарської компанії зацікавив нашу співрозмовницю.
Наша співрозмовниця по імені Або просить почекати і куди зникає з витягами з відкритих українських реєстрів, які ми їй надали. З’являється жінка за кілька хвилин з повідомленням: відповідальна особа, яке могло б пролити світло на питання – у відрядженні. Сама ж вона, мовляв, ніякої інформації не володіє.
“Нічого не сказали” і жодним чином не допомогли пролити світло на ситуацію візити і до третього партнера EDG Consulting ltd. Юридична фірма, яка на сайті обіцяє вирішити всі наші проблеми, на практиці навіть не відкриває нам двері.
Не тільки на особистий контакт в організації не йдуть – вони ігнорують кілька інформаційних запитів про інтерв’ю чи хоча б короткий коментар. Електронні листи і навіть паперове, що кидаємо в ящик на вході до всіх їх представництв.
На спроби зв’язатися з ними – той же результат. Тобто – його відсутність.
“Я дзвоню вам з України, з українського телеканалу, я б хотіла дізнатися, чи отримали ви наш лист?” – запитує журналістка.
“Я перевірити. Секунду, побудьте на лінії”, – “Я дуже вибачаюся, але ми не можемо говорити з вами. Спасибі!” – відповідають нам.
“Набагато більше в комунікації везе мені, як приватній особі. Я звернувся з легендою – як хочу скористатися послугами “EDG Consulting ltd” приватний підприємець “, – каже журналіст Ярослав Сизоненко.
“Працюємо з усіма тільки за рекомендацією швейцарських банків. Виключно. Тобто, якщо приходять люди зі сторони, ми не працюємо з клієнтами”, – пояснюють журналісту.
Тобто, система шифровок тут – як у фільмах про британських шпигунів, або – швейцарських банкірів!
“Є банкір, який вас знає і може вас порекомендувати нам. Ви повинні знати цього банкіра особисто. Тобто, це не повинен бути дзвінок: “Здрастуйте, я представник такого банку …”, – пояснюють нам.
Що пов’язує українського політика зі швейцарським зіц-головою?
В одному з офісів компанії EDG Consulting ltd до нашого візиту виявилися готовими, що про нього були попереджені.
“Ви з телебачення? Вибачте, тут тільки офіс. Не знімайте”, – просять журналіста.
При цьому людина, яка стверджує, що журналісти зайшли нібито в його офіс, одягнений по-домашньому, і разутый – в одних шкарпетках.
“Добре. Але ми відправили емейл і нам ніхто не відповів, і ми б хотіли … ” “Це не моя проблема. Відповідальна особа сказала мені, що ви повинні піти”, – відповідає чоловік. “Ми можемо залишити вам листа? Ми повинні були віддати його Андреаса Нимаку або Феліксу Фаех” – “Добре. Але ви повинні піти”, – каже чоловік. “Добре. А може, ми зможемо поговорити з прес-секретарем або кимось ще?”
“Це не моя проблема”, – відповідає чоловік.
Протягом тижневих пошуків застати директорів міжнародної фінансової компанії вдома або в їх офісах так і не вдалося.
Сумнівно результативним виявився попередній візит журналіста до директора EDG Consulting ltd “ИДиДжи” Андреаса Нимаку. Про нього – трохи докладніше, адже важливою тут може бути будь-яка деталь.
Цього швейцарця німецького походження ЗМІ в Україні згадували найчастіше – в контексті бізнесу родичів Андрія Геруса.
Пов’язаний швейцарець Андреас Німак і зі своїм скандально відомим українським тезкою Андрієм Герус. Правда, опосередковано.
Ставши народним обранцем, Герус залишив створену і керовану їм “Асоціацію споживачів енергетики і ЖКГ”. Новим головою громадської організації став його давній приятель – Володимир Гринів. Ще близько 15 років тому Гринів керував агентством з нерухомості 10% акцій якої придбала компанія, очолювана Андреасом Нимаком.
І якщо Андреас і не знає Андрія Геруса спільні знайомі в них напевно є.
“Ми з України, журналісти. Ми шукаємо Андреаса Нимака. Це ви?”
“Ні”. “Може, ви знаєте щось про EDG Consulting ltd?” “Ні”, – відповідає чоловік.
Перед візитом журналісти знайшли безліч фотопортретів Нимака – помилитися було неможливо.
Але не будеш же наполягати, коли людина говорить, що він – це не він. Журналісти запитали знову про його компанії.
“Може, Ви знаєте цей сайт? Я покажу вам картинку. EDG Consulting ltd – вам знайоме?” “Вибачте …”, – каже чоловік.
Чоловік з жінкою зникли в будинку, але ось з’являється сусідка Нимака. Підтверджує його особу.
Отже – це він. Чергова спроба поспілкуватися з Андреасом Нимаком. Вже третя. Чоловік, якого журналісти застали в брудних гумових рукавичках і чоботах, закрився в будинку і нервово шукає щось у комп’ютері. І вже не так люб’язний.
“Тут ніхто вам допомогти не може, тому, будь ласка, кезжайте звідси негайно! Інакше за 10 хвилин я викличу поліцію”, – відповідає він.
Журналісти їдуть, а питання все ще залишаються.
“Уявіть, що вас застали на присадибній ділянці всюдисущі журналісти. Ну, просто помилилися, шукаючи когось іншого – буває таке.
І ось Ви, випровадивши їх, раптом кидаєте свої “городні справи”, скидаєте рукавички, йдете до комп’ютера, роззувшись на порозі, і щось починаєте комусь писати. Що може змусити вас спішно здійснити всі ці “позапланові” маніпуляції тривалістю не менше чотирьох хвилин? Якщо насправді – нічого екстраординарного не сталося?” – запитує журналіст Ярослав Сизоненко.
І чого боятися поважному швейцарському інвестору сімейного бізнесу Андрія Геруса?
“Масова історія, коли директором компанії значиться місцевий житель, який насправді лише номінальна людина”, – пояснює юрист, партнер адвокатського об’єднання Андрій Тригуб.
Цікаво і показово, що Андреас Німак фігурував у скандально відомих Панамських паперах”. На сьогодні керує 30 компаніями, а всього встиг покерувати більш ніж 70-ма!
“Коли директор або топ-менеджер підприємства не може відповісти або дуже уникає спілкування з журналістами, безумовно, це може виглядати підозріло і наводить на роздуми, чи він дійсно приймає участь в цій компанії”, – говорить Андрій Тригуб.
Варто відзначити, після візиту журналістів Андреас Німак і його дружина раптово видаляють всі фото з ним в соцмережах. І не тільки.
“Гроші люблять тишу, а брудні гроші – ще й темряву. Після нашого візиту швейцарські інвестори, які вклали мільйони доларів в українські підприємства, раптом офіційно вийшли з сімейного бізнесу Герусов і Николаюков. У часі це збіглося зі скандалами, які намертво прикували увагу до персони Андрія Геруса через пролоббированое ним відновлення імпорту російської електроенергії”, – каже журналіст Ярослав Сизоненко.
Зайшовши в грудні 2011 року у підприємства Жуковського і Клюков-Герусов, підозріле швейцарське “EDG Consulting Ltd” стало власником 25% акцій і в одному, і в другому. І кого ж обережні європейці поставили своїм менеджером? Знаючи, наскільки в Україні сильні кумівство і корупція …
Швейцарські інвестори призначили свого комерційного директора – Андрія Ніколаюка.
“Він очі іноземної інвестиції. Контролює, щоб інвестиції були правильно розподілені”, – з інтерв’ю Олега Жуковського інтернет-виданню “Бізнес Цензор”, 5 жовтня 2017 року.
Так, ви все правильно зрозуміли! В країні високих бізнес-ризиків і кланово-родинних поруки нібито швейцарський, нібито інвестор управляти власними активами ставить члена чужий йому сім’ї.
Коли в розпал гучного скандалу навколо відкриття Андрієм Герус російського імпорту електрики компанія “EDG Consulting Ltd” раптом виходить з переліку бенефіціарів українських підприємств, хто заходить туди замість них? Так, той самий Андрій Ніколаюк – який є двоюрідним братом дружини Андрія Геруса.
“Ви можете подивитися прямо на сайті, зайти і подивитися хто залишився в команді крім Олега Жуковського, хто ще є. Або зайти подивитися в реєстрі, хто серед акціонерів компанії”, – говорить директор ПРАТ “Етнопродукт” (2010-2011), фахівець з органічного фермерства Роман Макухін.
“Це їхня історія, мене там і близько немає. Я живу в Україні. Я жив в Україні в цей час”. “Власне, є офшорна компанія, на яку з України виводиться …” – запитує журналіст. “Вам не соромно такий х … йей займатися, вибачте?”, – говорить Андрій Герус.
“Уявіть, власні кровні ви вирішуєте примножити, інвестувати. І вкладаєте в досить ризиковане час, в країні з високими інвестиційними ризиками, всюдисущим рейдерством. І все ж вкладаєте, і так багато, що в підсумку стаєте співвласником фірми. І навіть отримуєте право призначати в ній керівника – щоб стежив за вашою часткою. І ви ставите керувати вашими заощадженнями людини – але не свого, а місцевого, для вас чужого, представника цієї ж фірми. А потім – йдете з бізнесу, залишаючи всі ваші інвестиції – йому ж. Уявляєте? Я теж – ні.
Вчинити так нерозумно з вашими грошима ви можете, напевно, лише за умови, що вони насправді – не ваші. І ніколи не були. А зробити так вас просто “попросив” їх справжній власник. Щоб не “світити” кошти, сховавшись в тіні. І хто ж він? За логікою – це той, від кого ви їх отримали, і кому, після всіх цих маніпуляцій – всі гроші і віддали”, – каже журналіст Ярослав Сизоненко.
“Мама буде переживати, мені там дзвонити. Або там теща, – о, пішов у Верховну Раду, тепер нам проблеми з заводом, про нас показують”, – сказав Андрій Герус.
“З моїх джерел відомо, що лише протягом одного року підозрілі швейцарські інвестори збільшили статутний фонд підприємства “Солом’янський МПЗ” з двох мільйонів гривень – до 20-ти! Тобто майже в 10 разів! Сумнівні швейцарці увійшли в сімейний бізнес, коли Герус увійшов в сім’ю, і пішли, коли Герус опинився в центрі пильної уваги громадськості та правоохоронних органів. А висновки – робіть самі”, – підсумовує журналіст Ярослав Сизоненко.
“Традиція приховати капітал у нас багаторічна. Я веду до того, що фіктивними компаніями користуються не тільки злочинці, де бізнес існує тільки на папері, від небажаних спостерігачів, якщо так можна сказати”, – каже юрист Андрій Тригуб.
Андрій Герус після численних невдалих спроб отримати мандат у парламент нарешті пройшов за списками президентської партії “Слуга народу”. І мало не одразу підвів Президента під скандал.
“Зеленський жартував про тарифи, що вони високі”, – заявив Андрій Герус, в одній з програм.
Тільки знову очоливши комітет з енергетики та ЖКГ у парламенті, Андрій Герус відкрив російський імпорт електрики – чим знову завдав репутаційний удар по президенту.
“Я не знав, правду вам скажу – я не знав, що саме це рішення було зроблено спеціально для Російської Федерації”, – говорив президент України Володимир Зеленський на прес-марафоні.
А враховуючи розказану журналістами швейцарську історію, Андрій Герус недалекий від того, щоб і в третій раз кинути тінь на Президента.
Причому, якщо приватна швейцарська бізнес-історія сімейного бізнесу Геруса завершиться ще одним таким репутаційним ударом – постраждати можуть не тільки і не тільки високі чиновники, але й глобально – міждержавні відносини України.
“Можна скільки завгодно вдавати з себе патріота, громадського активіста, ідейного пасіонарія, який прагне змінити країну на краще. Але, коли, при цьому робиш тільки те, що вигідно тобі, країни-агресора і окремим бізнесменам, а Україна шкодить – твої дії про тебе скажуть набагато більше і красномовніше”, – каже журналіст Ярослав Сизоненко.
“Пан Герус, я думаю, давно вже, ну по той бік барикади, він точно не там де українці, точно не там де споживачі, він обслуговує інші інтереси і я, на жаль, не генеральний прокурор, розумієте?” – каже народний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Олексій Кучеренко.
“І Російська Федерація як країна агресор використовує п’яту колону та буде використовувати, вербувати на найвищому рівні”, – каже голова СБУ (2006-2010, 2014-2015) Валентин Наливайченко.
“Ворог України, слуга Росії Герус зробив все, щоб знищити енергетичну незалежність країни”, – говорить лідер Радикальної партії України Олег Ляшко.
“Ті люди, які створили ці корупційні схеми, навколо енергетичного сектора, вони набивають собі кишені, але вони грабують країну, вони грабують шахтарів і їх сім’ї”, – пояснює народний депутат, незалежної профспілки гірників Михайло Волинець.
“Що стояло за тим рішенням пустити в Україну російське і білоруське електрика, чиї лобістські інтереси, хто на цьому заробив, на які офшорні рахунки пішли гроші, скільки від цього отримав Герус? Мільйони доларів, про що вже заявляли його колеги”, – заявляє Олег Ляшко.
“Швидше за все Андрій Герус є головним інструментом, але вигодоодержувачами цих махінацій є зовсім інші люди, але цим повинні розбиратися правоохоронні органи”, – каже політолог Сергій Биков.
“Дивіться, галузі падають одна за одною, я беру перше – енергетика розвалена повністю, ось вам – новий агент ФСБ Герус” – говорить в ефірі “Свободи Слова ” Савіка Шустера” генерал-лейтенант міліції, заступник міністра внутрішніх справ України (1997-2001), заступник голови СБУ (2007) Геннадій Москаль.
“Один з керівників комітетів з питань енергетики, депутат Герус, працює відверто на Росію”, – каже народний депутат, голова СБУ (2006-2010, 2014-2015) Валентин Наливайченко.
“Він розвалив все!” – кажи в “Свободі Слова ” Савіка Шустера” Геннадій Москаль.
“Зруйнував катастрофічно українську енергетику, завдав непоправної шкоди, втрати як енергетикам, шахтарям і всієї енергетичної галузі”, – сказав Валентин Наливайченко.
Раніше “Сегодня” розповідали про те, як Геруса звинуватили в порушенні карантину, запровадженого в Україні з-за спалаху інфекції коронавіруса.
Підпишись на наш telegram
Тільки найважливіше та цікаве
Підписатися
Thanks!
Our editors are notified.