Екс-міністр оборони Британії і «хайлі лайкли» шпигуни в уряді Мей

«Хайлі лайкли» як новий фактор міжнародної політики епохи заходу гегемонів і напів-гегемонів

Як же, ну як же звати цього колишнього британського міністра оборони… а, Гена, точніше, Гевін Вільямсон, слава інтернету. Якби я не погодився витратити на нього кілька сторінок машинописного тексту, то й повік би не знав цього імені-прізвища – персонаж і раніше в політиці нічого не значив, а зараз тим більше.

Та й не хочеться нікому нічого знати про те, хто своєю поведінкою настільки дратує. Всі пам’ятають його інакше – «той, хто нахамив російською». Який, при погано приховуване задоволенні “тітоньки” (або бабусі?) Мей, свою мальчуковость компенсував жорсткими наїздами в бік самого, хайлі лайкли, головного ворога Британії. Саме Росії Гевін Вільямсон свого часу порадив “забратися і заткнутися”.

Тієї самої варварської країни, яка, хайлі лайкли (схоже, кокаїновий маячня до цих пір дуже популярний серед лондонських снобів), спить і бачить, як би вбити-отруїти всіх радянських і російських скрипалів, перебігли до британцям, а заодно і всіх інших “музикантів оркестру” зрадників. Саму ж Великобританію Росія, хайлі лайкли, має намір завоювати, а все населення разом з королівським двором, хайлі лайкли, відправити на лісозаготівлі в Сибір. А звільнену територію, хайлі лайкли, заселити росіянами ведмедями – на півдні бурими сибірськими, а на півночі білими полярними.

Проте кокаїн і психологічні компенсації нащадків елітарних англійських коледжів погано поєднуються з “реал політик». Тому що одна справа, коли тобі прихильно дозволяють, вибачте, “гавкати” на країну, яку колишня велика Британія традиційно вважає ворогом. І зовсім інше, коли ти, відчувши себе кумом якщо не королю, то самої пані прем’єр-міністра, її ж і починаєш гавкати.

Але про це трохи пізніше – візьмемо приклад з британської влади, яка не любить відразу відкривати все, що їй відомо або чого сама собі понапридумывала. Чим інакше буде займатися Скотленд-Ярд, весь із себе зовсім ще недавно – до історії з Литвиненком, Березовським і Скрипалями – здавалося б, такий непогрішний?! Або, хоча б, британські, за влучним висловом Дональда Трампа, “фейк ньюс” – і російської, і його кровиночки, разом з реноме, попити-зіпсувати спробували.

Не виключено, що коли-небудь і Гевін Вільямсон зрозуміє, що спробувати не значить зробити. Ось, до речі, поляки, які сплять і бачать, як би зайняти місце в ЄС третьої вирішальної сили, що звільнилося після Великобританії. Вони, за відомим висловом Радослава Сікорського (теж екс-міністра оборони), так само кой-чого у американців «спробували», але ніхто з цього у Варшаві ніякої трагедії не робить. Чай, не перший раз і не в останній.

Але це якщо поговорити щодо бажання сильному максимально прислужитися, якому і Гевін Вільямсон вельми схильний. Поки ж продовжуємо нагнітати інтригу, якщо раптом хтось ще «не в темі». Як стало відомо зовсім недавно, напевно, на честь міжнародного дня солідарності трудящих, «увечері 1 травня прем’єр-міністр Британія Тереза Мей несподівано відправила у відставку міністра оборони Гевіна Вільямсона.

Рішення було прийнято на підставі розслідування витоку інформації з закритих, абсолютно секретних переговорів Ради національної безпеки Британії, на яких обговорювалися перспективи співпраці з китайською компанією Huawei у створенні мереж 5G. В цей раз у ЗМІ потрапила інформація про те, що уряд прийняв рішення допустити Huawei до розробки в королівстві нової мобільної мережі 5G.

Витік викликала великий скандал у Британії, Мей розпорядилася знайти . У середу, 1 травня, вона поспілкувалася з Вільямсоном і заявила йому, що володіє «вичерпними доказами його провини. Міністр цю провину заперечував, він поклявся здоров’ям своїх дітей у тому, що не має відношення до витоку, але, тим не менш, Мей заявила, що Вільямсон втратив довіру».

Тобто, незважаючи на те, що ще недавно Гевін Вільямсон «був головним парламентським організатором консерваторів в Палаті громад» і протеже Терези Мей, зараз він отримав звинувачення в “хайлі лайкли” злочині.

Зрозуміло, що після зустрічі з тітонькою Терезою бідний Гена… пардон, Гевін, пішов у зовсім засмучених почуттях. Тому що одна справа звинувачувати інших, що вони точно, «хайлі лайкли», винні, і зовсім інше, коли точно також, із застосуванням «хайлі лайкли», звинуватили тебе! Відразу згадується класична фраза вчора ще братів-сусідів, а нині підшефних США і Великобританії – «А нас за шо?!»

А адже зараз доводиться визнати, що в сучасних міжнародних відносинах, які й близько тепер не назвеш “реал політик” (Бісмарк, напевно, від такої політики не один раз в труні перевернувся), найбільшу роль грають вже не міжнародні договори і навіть не міжнародне право, так ретельно выстраиваемое раніше довгі століття.

Тепер США, у своїх безнадійних спробах утримати звання гегемона, разом з деякими гегемонами вчорашніми, нині, так би мовити, “полугегемонами” – все більше і все частіше беруть на озброєння вже горезвісне “хайлі лайкли”. Коли тепер головне не докази, коли “ти винен у тому, що хочеться мені їсти”.

Однак, як правильно говорять вже згадувані вище нові підшефні США і Великобританії – “нє поможэ бабі кадыло, коли бабу сказыло”…

Але поки повернемося до нашого страждальцю, а також кого і як він раптом почав гавкати. “Як стверджує Sunday Times, глава Міноборони Британії Гевін Вільямсон за обідом з друзями поділився планами почати кампанію проти Мей з метою її усунення з поста. І ще він нібито хвалився своїми зв’язками з північноірландської Демократичної юніоністської партією.

Щоправда, за іншим ам (газета The Times), “причиною звільнення Гевіна Вільямсона з посади міністра оборони Британії є сумніви щодо того, чи може прем’єр-міністр королівства Тереза Мей працювати з-за свого діабету”.

Звичайно, у всьому цьому (особливо щодо кампанії по зсуву Мей з її посади) є багато дивного. У британському суспільстві і ЗМІ звучать досить здорові констатації-припущення, що Гевін Вільямсон і на рівні міністра оборони “плавав”, тобто його “межа компетенції” давно перевищено, тому у нього немає і в принципі не може бути прем’єрських амбіцій. І що багато хто вважав його тупим вискочкою, який моторошно всіх дратував, в результаті чого Гевина Вільямсона просто обмовили.

Були й інші думки, коли “британські ЗМІ пов’язали відставку міністра оборони з таємними діями Кремля, що російські спецслужби навмисно скомпрометували Вільямсона, бажаючи прибрати його з політичної арени”(1). Але тут напевно не один англієць, навіть промовчавши, подумав про себе, що російським такий «знавець», як Гевін Вільямсон, на посаді міністра оборони Британії навіть дуже вигідний, що за нього вони ще й приплатили б.

Однак, так чи інакше, але “хайлі лайкли” – це таке “хайлі лайкли”! І зовсім неважливо, що у росіян і їхніх недавніх братів (останні з яких тепер “штатовско”-британські підшефні), це звучить як “ТВБ”, тобто “одна баба сказала”.

А ось тут, якщо вже зовсім серйозно, є один дуже важливий момент. Адже чим більше хаосу – у міжнародній ситуації і відносинах, теж міжнародних і не тільки – особисто ти провокуєш, тим більше непрогнозованою і більше волюнтаристською (кажучи словами класиків марксизму-ленінізму), ситуація може трапитися–повернутися і по відношенню до тебе.

Тим більше, що і сама пані прем’єр-міністр Британії давно вже не може похвалитися жодними успіхами, їй, так само давно і вже майже хором, багато пророкують відставку. Та сама Тереза Мей, найбільшим «досягненням» якої якраз і є відомий тепер на весь світ використання наклепницьких вигадок під брендом “хайлі лайкли”.

Відомо, що останнє голосування по вотуму недовіри Терези Мей було в грудні 2018 р., і що парламент має право провести засідання з такого приводу тільки через рік. Правда, 23 квітня цього року була спроба “переграти” ситуацію, щоб можна було нове голосування щодо вотуму недовіри провести вже у травні. Однак в останній момент парламентарії відмовилися від ідеї зміни партійних правил.

Але і нова дата “не за горами”. У грудні 2019 р. лідер Лейбористської партії Великобританії Джеремі Корбін напевно знову звернеться до парламенту з вимогою провести голосування з питання винесення вотуму недовіри пані прем’єр-міністру.

Він ще раз нагадає про всіх невдачах Терези Мей і країни під її керівництвом, про «нюанси» брекзита і навіть, можливо, про справу Скрипалів як спробу «кинути на стіл дохлу кішку». І при цьому Джеремі Корбін, на диво, буде говорити коротко і по суті. А в кінці своєї промови, визираючи з-під окулярів і патетично піднімаючи голос, скаже, що все це можна пояснити тільки одним – Тереза Мей “хайлі лайкли” іноземний шпигун. А шпигун китайська або російська, це вже нехай потім, після її відставки, Скотленд-Ярд і Мі-6 розслідують.

У цій своїй промові Джеремі Корбін буде дуже конкретних, дуже переконливим, та ще й на тлі надто вже тривалої ситуації. І в результаті Терезу Мей, не дивлячись на більшість консерваторів у парламенті і її скептичну посмішку, як завжди криву і презирливу, дійсно відправлять у відставку.

Вона зі сльозами буде прощатися з однопартійцями, з парламентом, коли ззаду, звідки ні візьмися, підійде Гена, пардон, Гевін Вільямсон. Ущипнувши її за лікоть і мстиво посміхнувшись, він запитає з акцентом відомих підшефних: “Ну що, тітонько, дотанцювалися? Не хочете зараз запитати – а мене-то за шо?!”.