Екс-заступник генпрокурора Микола Голомша: Ющенко дійсно дали ударну дозу діоксину

Екс-заступник генпрокурора Микола Голомша: Ющенко дійсно дали ударну дозу діоксину

А кастет як знаряддя, яким Чорновола добивали після ДТП, що підтверджують “павутинки”

Рівно шість років тому, 7 вересня 2009 року, тодішній президент України Віктор Ющенко заявив, що розслідування справи про його отруєння в 2004 році (імовірно, 5 вересня) завершено, назвав навіть тих, хто, на його думку, підозрюється у цьому злочині. “Розслідування завершене, прокуратура залучила близько тисячі свідків. Я сам кілька разів ходив до Генпрокуратури давати свідчення. Не дали показання ряд народних депутатів, серед яких і лідер опозиції Віктор Янукович”, — сказав тоді Ющенко. За його словами, люди, які безпосередньо організували його отруєння, знаходяться вже чотири роки (на той момент) в Москві. “Я тричі звертався до президента Росії і просив, щоб їх допитали українські слідчі. Слідчі готові провести допит в нашому посольстві в Москві. До підозрюваних відносяться колишній заступник голови СБУ, кухар і особа з обслуговування. Ці всі люди знаходяться в Москві”.

Але все виявилося не так просто. У 2010 році президентом став Віктор Янукович, а справу про отруєння Ющенка забрали у тих слідчих, які вели раніше, і передали іншим. З тих пір єдиною інформацією, яку видало керівництво ГПУ, були заяви тодішнього генпрокурора Віктора Пшонки та його першого заступника Рената Кузьміна про те, що, мовляв, треба провести допэкспертизу крові Ющенка, але екс-президент наполегливо від неї відмовляється. Тому справа не рухається далі, не названі ні виконавці, ні замовники отруєння. Та й саме отруєння діоксином почали ставити під сумнів навіть колишні соратники Ющенка… Так ця “діоксинова таємниця” і зависла досі, як повідомило джерело в ГПУ, є, але розслідується мляво.

Щоб зрозуміти, що ж у заплутаному і складній справі про отруєння правда, а що брехня, ми звернулися до колишнього заступника генпрокурора Миколи Голомші, який курував слідство у найуспішніші його моменти, до 2010 року. Заодно попросили прокоментувати і ряд інших резонансних, але й, на думку багатьох, не розкритих справ. Ось що ексклюзивно для “Сьогодні” розповів Микола Ярославович.

Коли в 2010 році справу про отруєння Ющенка у мене, як у куратора, забрали й передали іншому заступник генпрокурора (Ренату Кузьміну), слідчо-оперативна група під керівництвом Галини Климович вже багато зробила і активно рухалася до розкриття цього злочину. По-перше, точно встановили, що отруєння було, незважаючи на всі чутки навколо цього. Однозначно було отруєння, що доведено дослідженнями крові Ющенка в п’яти країнах приблизно 15-ма незалежними фахівцями. Всі дали однакову картину наявності діоксину в крові. Тобто отруїли саме діоксином! І п’ять томів справи було присвячено лише перевірці реальності і правильності цих експертиз, зокрема чистоті процесу забору крові у пацієнта, її контейнеровки і доставки до місця дослідження. Також наслідком були допитані всі експерти і лікарі, які відстежували динаміку виведення діоксину з крові Ющенка.

Підведу підсумок: матеріалами справи було доведено отруєння Ющенка діоксином, це підтверджувалося поруч експертиз. Тому вважаю невмотивованими і нічим реально не підкріпленими заяви колишнього генпрокурора Віктора Пшонки та його першого заступника Рената Кузьміна про нібито необхідність проведення ще однієї експертизи крові Ющенка. Справа в тому, що, за нормами процесуального законодавства, щоб провести повторну експертизу чогось, повинні бути вагомі підстави, сумніви в достовірності попередніх досліджень. Але цього не було, бо немає ніяких причин сумніватися в цілому ряді експертиз, проведених висококласними фахівцями різних країн. До речі, Ющенко адже не тільки один раз здав кров для проведення всіх цих експертиз, але і регулярно здавав її лікуючим лікарям, які відстежували динаміку виведення діоксину з організму. І все це теж зафіксовано в матеріалах кримінальної справи. Так що ні процесуально, ні за змістом причин для нової експертизи не було, були лише голослівні заяви колишніх керівників ГПУ, переслідують якусь свою мету.

Між іншим, у 2010 році у мене ж не тільки справа по отруєнню Ющенка забрали, але і ряд інших резонансних справ. Наприклад, справа про вбивство В’ячеслава Чорновола (а я впевнений, що його вбили, можливо, кастетом, про це свідчать об’єктивні докази, про які скажу пізніше). Забрали справа Володимира Івасюка, про який мені слідчі доповідали: медики вказують, що повісили його вже мертвим (ваша газета нещодавно про це докладно писала), і справа про вбивство Георгія Гонгадзе, після того як ми знайшли голову журналіста і впіймали головного виконавця, Олексія Пукача. Все це передали під кураторство Ренату Кузьміну.

Але повернемося до справи про отруєння Ющенка. СОГ відпрацювала всі реальні версії, ну, майже відпрацювала, потім у нас справа забрали. Була версія харчового отруєння, була версія про отруєння людьми з близького оточення Ющенка, версія отруєння спецслужбами, версія про отруєння під час вечері на дачі відомого вам людини або на вечері за пару годин до того… Всі версії методично, крок за кроком, перевірялися наслідком. Відслідковувався і телефонний трафік, та пересування будь-яких людей, які потрапляли в поле зору слідства по тим або іншим причинам. Був у підсумку відкинутий ряд версій, у тому числі про харчове отруєння або про якихось випадкових причин отруєння. Залишилася головна версія — про навмисне отруєння шляхом введення в організм Ющенка діоксину допомогою підмішування в їжу або напої. І ось в цій активній фазі розслідування слідство було зупинено, матеріали у нас забрано. Говорити зараз про якісь персоналії, причетних до отруєння, недоцільно, слідство адже не завершено. Але справа тут не поставлено, наприклад, версії про можливе отруєння на дачі відомого людини. Особисто я не можу її виключити або підтвердити, так як для цього мають бути відповідні підстави. Тобто слід було завершити слідство по тому плану, який у нас був. Але, на жаль, нам не дали цього зробити. Хоча можу сказати, що за цією версією всі необхідні люди були допитані. Але слідство — це ж не тільки допити, це симбіоз роботи слідчих, оперативників, аналітиків. А що саме з’ясували слідчі, це, звичайно, дуже цікаво, але публічність тут може завдати шкоди справі. Такі відомості можуть стати публічними лише після винесення остаточного рішення по справі, так що зараз говорити про подробиці рано. Можу лише сказати, що отруєння, за однією з найбільш реальних версій розслідування, сталося саме 5 вересня 2004 року, або десь дуже близько за часом. Додам, що слідство повинно бути обов’язково продовжена, тому що відсутність невідворотності покарання винних може бути спокусою скоювати злочини і надалі, керуючись сталінсько-ленінськими принципами усунення від влади неугодних людей. Якщо зійшло з рук один раз, то можна спробувати і другий, третій… З цієї точки зору слід наполягати, щоб була дана відповідна оцінка не тільки отруєння Ющенка, але й іншим політичним злочинам: вбивству Івасюка, Чорновола, Гонгадзе, щоб всі причетні понесли покарання.

СПЕЦСЛУЖБИ. Розслідувалася, в числі інших, і версія про причетність до отруєння Ющенка російських спецслужб. Ряд людей в рамках цієї версії були допитані, зокрема нині покійний російський опальний олігарх Борис Березовський. Взагалі, якщо відійти від справи по отруєнню, можна багато різних припущень зробити і за нинішнім подіям, зокрема з серії загадкових смертей. Це і Пеклушенко, і Чечетов, і Бузина, і Валентина Семенюк… Трохи раніше — Кирпа і Кравченко… В загальному можу сказати свою думку: слідчі органи нашої країни за своєю ментальністю, ще радянській в основному, не здатні розслідувати злочини, зокрема вбивства, які є продуктом спецоперацій професіоналів. Йдеться про чітко сплановану і виконаної структурі спецоперації, яка, по своїй суті, є така, що завжди дає привід людям сумніватися: а чи була справа? Звідси безліч чуток, які на руку спецслужбам. Адже варто фахівцям вкинути певний інформаційний привід або слух, і всі повірять, що справа була так, хоча насправді це далеко від істини…

Коли слідство відпрацювало все оточення Ющенка, всіх, хто міг мати доступ до нього, спіткнулося на… Януковичі. Допитати його — це була просто істерика, неможливо було витягнути його на допит. Вже й Балогу (тоді главу Секретаріату президента) допитали, і навіть самого президента Ющенка, а Януковича не змогли. Я готовий був сам особисто його допитати, але не вийшло. А незабаром справа у нас забрали… Тому можу сказати: версія про можливе відношенні до отруєння Ющенка прихильників Януковича так і не відпрацьована.

Яка взагалі була задумка організаторів отруєння, можна лише припускати. Ну, по-перше, Ющенко мав привабливий зовнішній вигляд, що важливо в політиці взагалі та в ході передвиборної кампанії зокрема. Бо могли хотіти споганити його зовнішність, зробити з нього фігуру, на яку неприємно дивитися, надати, як би сказати, вовчий вигляд. Хто ж за такого буде голосувати? Це раз. По-друге, хотіли, можливо, вивести його фізично передвиборчого процесу, щоб він провів на лікарняному ліжку. І по-третє, доза діоксину була такою, що представляла загрозу життю Ющенка. Може, в цьому полягала мета отруйників: вбити кандидата в президенти. Тому і в кримінальній справі злочин кваліфікується за статтею КК, що передбачає замах на життя Ющенка, як державного діяча.

Процес виведення діоксину з організму людини досить довгий, але може різнитися в залежності від лікування і від імунної системи потерпілого. Але сам препарат діоксин дуже стійкий і виводиться у будь-якому випадку довго, роками.

Застілля Ющенко 5 вересня 2004 року

1 Дегустація “самопального” коньяку у жителя Чернігова, колекціонера ікон (двічі судимого) Валентина Шура (той запросив давнього знайомого, Ющенко, пом’янути покійну дружину). Тривала приблизно з 15:00 до 15:30. Були присутні Євген Червоненко, Давид Жванія, Віктор Пинзеник та інші. Першим дегустував Червоненко, потім Шура налив трохи (за його словами, грамів по вісім-десять) собі і Ющенко, іншим — по повній чарці. Зовсім не закушували. Ющенко взяв залишки в пляшці з собою (що з ними зробив — невідомо).

2 Вечеря у співвласника “Фокстроту” Олега Головіна (дача в Пірново, під Києвом). Крім Ющенка були присутні Давид Жванія, Євген Червоненко, Олексій Івченко, Головін з сином, Віталій Гресько (виконавчий директор “Фокстроту”), також з сином, режисер Віталій Кокошко і Томаз Цинцабадзе (один Жванії). Організатором (учасником) вечері був інший співвласник “Фокстроту”, Володимир Шульга, пізніше помер за дивних обставин у міліції. Їжу для вечері привезли з Києва. Замовили суші в японському ресторані “Токіо”, а також форель з раковими шийками в ресторані “Диксиленд”. Всі запакували там же, а потім просто розклали по тарілках, стверджував Шульга. Пили французьке вино, віскі, коньяк (хто, що). Вечеря тривала приблизно з 21:00 до 22:00.

3 Вечеря у Володимира Сацюка (дача в Осокорках, під Києвом). Були Присутні Віктор Ющенко, Давид Жванія, Ігор Смєшко, Володимир Сацюк. На стіл подавав помічник Сацюка Тарас Залеський. Окремо від них сидів (в машині, потім в будинку) Томаз Цинцабадзе, який був за кермом машини, яка привезла Ющенко. Вечеря тривала приблизно з 23:00 до 02:00. Їли раків, плов, самсу (пиріжки з баранячим м’ясом), фрукти. Пили пиво, горілку (“Президентський стандарт”, 2 пляшки по 0,7 літра), пляшку коньяку, пляшку віскі (літрову).

РОЗВАЛ СИСТЕМИ. Режим Януковича дуже старався знищити напрацьовану систему розкриття злочинів, зокрема замовних вбивств. Наприклад, передали розкриття органам МВС, які завжди відрізнялися надмірною завантаженістю, а тому часто — поверхневим підходом. Ліквідували також професійний інститут криміналістів в органах прокуратури як таких. Тепер немає прокурорів-криміналістів, які раніше вели всю статистику вбивств, напрацьовували базу даних і методику розслідування, мали механізм надання допомоги слідчим і контролю за розкриттям таких злочинів. І самі криміналісти входили до складу слідчо-оперативних груп, дуже професійно допомагаючи в розкритті. Все це було знищено, ще починаючи з 2005 до 2010 року, поки Янукович був навіть не президентом, а прем’єром. А керівництво ГПУ, не без допомоги демократичних сил, що увійшли в основному ставленики регіоналів. Досвід прокурорів-криміналістів навіть не був використаний, їх просто викинули на вулицю. Був знищений і інститут кримінології, який займався вивченням причин і умов вчинення злочинів і корупції. На рівні держави був цілий інститут кримінології, як окремий заклад, який сьогодні практично зведений до нуля. Ми не чуємо від нього ні порад, ні законодавчих ініціатив…

КРАВЧЕНКО І КИРПА. Що стосується загибелі Кравченка, то я не можу відкинути версію, що це не було самогубством. Навіть якщо згадати його розповіді про спробу самогубства черкаського глави міліції, то Юрій Федорович говорив, мовляв, генерал не знав, куди стріляти, щоб вбити себе, а ось він, Кравченко, це знає. Але зробив два постріли… А з іншого боку, щоб людину відключити, досить удару в підборіддя силою 20 кг або злегка вдарити ножем в кістку (буде шок). А тут Кравченко після першого пострілу отримав удар в кістку силою в кілька тонн. І не відключився? Є питання… Особисто я вважаю, що два постріли у себе Кравченко сам зробити не міг. Але, повторю, наші криміналісти не готові розкривати злочини спецслужб. Як і не готові розкрити серію вибухів за останні роки по країні (наприклад, у Вінниці, у Миколаївській та інших областях). Однаковий спосіб, схожий почерк, а результату немає…

У будь-якому розслідуванні є суб’єктивний і об’єктивний фактори. Якщо говорити про фактичну сторону справи, то я не раз говорив зі слідчими і прокурорами у справі про загибель Кирпи, всі вони наполягають на самогубство. Але слід пам’ятати, що за постать був сам екс-міністр. Це була потужна, легендарна особистість, дуже багато знала різних секретів, в тому числі про фінансові потоки в державі. Знав він, швидше за все, і про рух коштів в ході передвиборної кампанії президента в 2004 році. І якщо комусь знадобилося його усунення, то це могла бути тонка спецоперація, одна з тих, які, як я вже казав, у нас розкривати не вміють. Такі професіонали в світі є. Я не займався безпосередньо організацією розслідування загибелі Кірпи. Але коли, багато пізніше самої загибелі, одного разу зажадав до себе матеріали розслідування, то генпрокурор їх у мене тут же забрав… Називати його не хочу, не в ньому справа. Однак такий факт був.

ЗАГИБЕЛЬ ЧОРНОВОЛА. Думаючи про це, задаю собі питання, на яке немає відповіді. Що таке ДТП? Це раптовий удар. У Чорновола ж на потилиці знайшли чотири лінійних ушкодження, хоча позаду нього ніяких перешкод не було. Навіть якщо він в останній момент розвернув голову, все одно пошкодження повинні бути отримані одночасно, в момент удару. А там не так. Експерт фізико-технік пояснив, що удари були нанесені послідовно. Що це означає? Якщо пошкодження (лінійні, однакові за формою) нанесені одночасно, коли сталося ДТП, то “павутинки” на кістки будуть розташовуватися відповідним чином і ніяк інакше. Якщо ж удари нанесені послідовно, то “павутинки” як би переламуються і носять суто індивідуальний характер, не такий, як у першому випадку. Це закони фізики, тому — об’єктивно. Експерт на цій підставі стверджував, що удари нанесені тільки послідовно: перший, другий і т. д. Тоді питання: як таке могло статися під час ДТП? Тому ми зі слідчими висунули версію, що Чорновола добивали після ДТП. Тим більше опинилися свідки, які начебто бачили якихось людей на місці аварії… І потім наслідок стикалося з неймовірними труднощами і перепонами, нам не давали працювати. Потім пішла містика, стали вмирати ключові фігуранти справи… А скільки запитань залишилося по цій вантажівці, звідки він узявся і чому розгортався? Все це знову-таки нагадує дуже спецоперацію, в світі навіть є назва для подібних операцій — “Таран”. Всі гинуть, і кінці у воду… А якщо не гине той, кого “замовили”, то його добивають… У випадку з Чорноволом, думаю, це були удари кастетом. І наше слідство активно просувалася в цій справі, але… Як я вже говорив, справа у нас забрали.