Експерт: Лавров не може бути міністром закордонних справ після визнання Порошенко

Еліта Росії у визнанні виборів у 2014 році, на яких переміг Петро Порошенко, керувалася турботою про своїх гаманцях, вважає завідувач кафедри міжнародних відносин і дипломатії Московського гуманітарного університету Микола Платошкін. Як буде на цей раз?

В інтерв’ю телеканалу “Зірка” Сергій Лавров заявив, що Росія не стала виступати з заявою про невизнання виборів Порошенко в 2014 році (які пройшли 25 травня) на прохання Парижа і Берліна. Лавров заявив, що це було зроблено для стабілізації ситуації у Донбасі. Лавров нагадав, що після державного перевороту в країні було укладено угоду між Віктором Януковичем і опозицією про необхідність створити уряд національної єдності, але в результаті опозиція створила “уряд переможців”, розглядаючи всіх інших “як переможених”.

Це спровокувало “дуже серйозні проблеми” і послужило “поштовхом до референдуму в Криму, коли неонацисти погрожували вигнати звідти росіян і намагалися силою захопити будівлю Верховної ради”, – підкреслив міністр.

Однак відомо, що і Франція, і Німеччина до кінця травня 2014 року вже вели себе вкрай зухвало по відношенню до Росії. Вони вже ввели першу порцію антиросійських санкцій за приєднання Криму і ситуації на Донбасі. Ці санкції, як відомо, сьогодні значно б’ють по економіці Росії. Так, наприклад, Німеччина в березні призупинила виконання військового контракту з Росією вартістю 120 мільйонів євро, а в квітні припинила експорт оборонної продукції в Росію.

Париж, у свою чергу, в березні 2014 року призупинив велику частину військового співробітництва з Росією, в тому числі обмін візитами та проведення спільних навчань. Зі свого боку Євросоюз під впливом цих “важковаговиків” Європи в березні ввів санкції проти 21 російського і кримського політика і чиновника, і заборонив своїм посольствам в Росії видавати жителям Криму всі види віз. Далі до виборів у травні санкції поширювалися все на більшу кількість осіб і компаній, ЄС закликав усі країни — члени ООН прийняти економічні, торгові та фінансові заходи проти Росії через приєднання Криму й Севастополя до Росії.

Очевидно, що якщо керуватися суверенітетом і тим, що в 2014 році значна частина громадян Донбасу не брала участь у виборах на тлі військових дій, то треба було не визнавати вибори. Чому ж керівництво МЗС РФ діяло всупереч здоровій логіці?

Як сказав завідувач кафедри міжнародних відносин і дипломатії Московського гуманітарного університету Микола Платошкін “там більше думали про високопоставлених росіян, у яких є рахунки, гроші, коханки, нерухомість в країнах Заходу”. “Думали, що якщо ми підемо на поступки в цьому питанні, то санкцій не буде”, зазначив експерт.

За його словами, “вірити Парижу і Берліну” після порушення лютневих домовленостей про дострокові вибори і запровадження перших санкцій було не можна.”По суті, Лавров каже: “Так, я лох, мене обдурили, це неподобство”. “Така людина просто не повинен бути міністром закордонних справ, якщо через п’ять років до нього доходить, що взагалі тоді нас обвели навколо пальця”, — зазначив Микола Платошкін в інтерв’ю.

“Що значить заради стабілізації обстановки на Україні”? — продовжив експерт. — Тобто ми вирішили стабілізувати владу, яка прийшла в ході державного перевороту. Це все одно, що ми б не стали розривати відносини з Піночетом у свій час, щоб стабілізувати його військову хунту!”

“У 2014 році у Москви була така позиція, що “Порошенко з усіх самий хороший, а решта — жах”. І зараз такий же підхід до Зеленському, “хоча Зеленський говорить, що в Донбасі живе мерзота, що повернути його треба шляхом гібридної війни”. Ніякого автономного статусу він не хоче їм давати, а амністії теж не буде. “Це що, так сказати, підбадьорливі якісь сигнали, чи що?” — зауважив політолог.

Експерт сумнівається, що Зеленський читав Мінські угоди. “Він безпринципний людина, він може і Крим визнати, і Мінські угоди виконати, якщо не буде протидії націоналістів всередині країни. Але якщо він вважатиме, що за зближення з Росією у нього проблеми можуть виникнути, плюне він це зближення”, — зробив висновок Микола Платошкін.

Як зазначив директор Інституту сучасного державного розвитку Дмитро Солонников, прем’єр Дмитро Медведєв “досить відносно привітав” Зеленського, а Путін промовчав. На думку експерта, “Росія дистанціюється від українських подій і демонструє, що ці вибори не настільки принципові для самої Російської Федерації”. “Тому немає привітальних привітань від першої особи, немає бравурних промов, немає завищених очікувань. Росія дуже спокійно ставиться до того, що відбувається на Україні, розглядаючи це явно не першорядне подія для зовнішньої політики Росії”, — сказав Дмитро Солонников.

Нагадаємо, Медведєв написав на своїй сторінці в Facebook, що результат (виборів) “показав явний запит на нові підходи при вирішенні проблем України”. “Очевидно, що перед новим президентом буде стояти завдання консолідації країни з урахуванням що склалися за останні роки реалій”, — вважає російський прем’єр. Шанси на покращення взаємодії з нашою країною все ж є, для цього потрібно “розсудливість” і “розуміння глибинної цінності відносин народів наших країн, які повинні бути вище політичної кон’юнктури”, – заявив Медведєв.