Експерти: Законом про УПА влада хоче зберегти свій електорат

Експерти: Законом про УПА влада хоче зберегти свій електорат

Визнання бійців УПА борцями за незалежність не об’єднає країну і може ускладнити відносини з Польщею, але за останні роки українці почали ставитися до повстанців краще

Днями президент Петро Порошенко підписав пакет законів про декомунізацію. В цей пакет, крім, власне, боротьби з комуністичним минулим, міститься не менш скандальний закон — про визнання учасників ОУН і УПА борцями за незалежність України. Крім них, борцями за незалежність визнають і інші формування початку минулого століття: органи влади УНР, Гетьманату, ЗУНР, Карпатської України, а також організації другої половини XX століття: Українська Гельсінська спілка та Народний Рух. У законі також сказано, що держава і місцеві органи влади можуть надавати пільги борцям за незалежність і членам їх сімей. Втім, і до прийняття закону допомогу ветеранам УПА виплачували на Заході України. Так, Івано-Франківська та Львівська облрада їм доплачують до пенсії по 250 грн, а також надають пільги на зв’язок і безкоштовний проїзд у громадському транспорті.

Закон викликав неоднозначну оцінку як всередині України, так і за кордоном. Так, президент Польщі Броніслав Коморовський заявив, що визнання УПА ускладнить польсько-український історичний діалог. Тому днями прес-служба президента повідомила, що Порошенко планує внести в Раду поправки до закону, щоб він не створював проблеми для міжнародних відносин.

ПОЛЬЩА ТА ІЗРАЇЛЬ. Соціологи упевнені, що цей закон не сприяє консолідації України. “Це питання, що розколює суспільство, а особливо болюча тема УПА”, — сказала “Сегодня” директор фонду “Демініціативи” Ірина Бекешкіна. На її думку, перед прийняттям законів, варто було б провести роз’яснювальну роботу на Сході. Вважає тему УПА надто суперечливою і політолог Андрій Золотарьов: “Спроби намалювати УПА як однозначно благодійну організацію призведуть до міжнародних витратам і ускладнять відносини з Польщею, яка не забула про Волинській різанині. Закон стане причиною з’ясування стосунків між польськими політиками, і громадська думка поляків буде не на боці представників влади, які підтримають Україну. В Ізраїлі до УПА теж прохолодне ставлення — через Львівського погрому 1941 року. А РФ використовує новий закон информвойне проти України”. Політолог Вадим Карасьов вважає, що закон суттєво на відносини з Польщі не вплине, а сам по собі напрален на підтримку рейтингу нинішньої влади: “Наші відносини з Польщею зараз визначаються російської геополітикою, а не внутрішніми процесами в Україні. Що стосується планів президента відкоригувати закон, це спрямовано на Європу в цілому, яка насторожено сприймає націоналістичні нотки в українській політиці. Сам же закон розрахований на цільовий електорат влади, розчарований ситуацією в економіці, а не на все суспільство”.

Українці на сході все ще не визнають УПА

Що стосується ставлення українців до діяльності УПА, то порівняно з минулими роками, воно стало спокійніше, розповіла нам директор фонду “Демініціативи” Ірина Бекешкіна: “Ситуація з цього питання не така, як було кілька років тому, коли негативне ставлення в нашому суспільстві переважала”. За словами соціолога, згідно з останнім опитуванням фонду, в цілому по країні позитивно діяльність УПА сприймає 43% українців, негативно — 27%. Ще 21% відноситься до питання байдуже, а 8% наших громадян нічого не знають про українських повстанців. “Ситуація відрізняється по регіонах. І тут можна побачити розкол”, — зазначає Бекешкіна. Так, на Галичині позитивно сприймають УПА 92% місцевих жителів, на Волині — 70%, а на Закарпатті — 48%. На Сході ситуація зворотна: у Харківській області — 41% противників УПА і тільки 18% — прихильників, в Дніпропетровській і Запорізькій областях — 54% противників УПА і 27% — прихильників, а на Півдні — 40% противників УПА і 22% — прихильників. Гірше всього ситуація по Донецькій та Луганській областях: там 70,8% населення вважають бійців УПА злочинцями.