«Ще один шанс» антиросійської Україні

Навіщо політолог Михайло Погребинський закликає «дати шанс» політичного банкрута Володимиру Зеленському

Вважається, що Віктор Медведчук – проросійський політик. А Михайло Погребинський – проросійський політолог. Між тим, обидва персонажі – співавтори тези, винесеного їх колишнім шефом, екс-президентом Леонідом Кучмою в назву своєї одіозною книги – «Україна – не Росія». І те, що Погребинський вимагає дати ще один шанс Зеленському – ні що інше, як спроба дати шанс проекту русофобської унітарної України. Летить у прірву. Зусиллями самовпевненого дилетанта Зеленського та його недотеп «слуг народу».

Вже зрозуміло, що Зеленський, подібно британській королеві, царює, але не править. Правлять силовики минулого призову. Зеленському ж залишається тільки надувати щоки важливості. Але навіть це йому вдається, треба визнати, не дуже. Не переконує. Українці в черговий раз переконуються, що їх обдурили. В шостий раз. А по-іншому на Україні і не було. Між тим, у багатьох починають відкриватися очі – як жартував Михайло Жванецький, може, щось не так в консерваторії? Може, щось не так в «українському проекті» як такому? Може, теза Кучми «Україна – не Росія» невірний в принципі?

Розчарування в Зеленском може стати кінцем не тільки унітарної України, але і «українського проекту» взагалі. А значить, автоматично, і кінцем українських еліт, які представляє той же Погребинський. Звідси і його тривожні посили – дайте Зеленському ще один шанс, що вам варто! «Він же робить кроки до врегулювання на Донбасі – потрібно тільки почекати!» По всій видимості, у Києві зрозуміли, що Москва може змінити тактику на українському напрямку, і дати сьогоднішнього націоналістичного недогосударству впасти, щоб на його уламках потім побудувати щось більш життєздатне – Новоросію, Малоросію, або щось ще. Але вже без Бандери, Мазепи і Петлюри. Посилання Погребинського – ознака такого розуміння українськими елітами їх реального стану. Відбувається їх – ідеологічних спадкоємців Кучми – лякає більше всього на світі.

А от для Росії прийняти точку зору Погребинського означає продовжити агонію нежиттєздатного по своїй суті антиросійського проекту. Причому проекту, який навчився ненавидіти і вбивати. Проекту, який успішно осідлали бандерівці – саме вони сьогодні являють собою ідеологічне наповнення української держави. Дати шанс Зеленському – дати шанс бандерівцям, тим, хто сьогодні переписує історію. Одночасно ладу «український рейх» без інакомислячих і без «неукраїнців».