Оглушливий успіх «Рабині Ізаури» змусив російські (вже) телеканали задуматися про те, наскільки серіали приносять користь телебаченню. І вже в дев’яностих у Росії стали з’являтися власні і довгограючі проекти. Перші, поки ще не звичні і тому надзвичайно популярні.
«Королева Марго» і «Графиня де Монсоро»
У Радянському Союзі дуже любили читати Дюма. З одного боку, інтриги, красива нетутешня життя, любовні пристрасті і трохи легкої, легкій еротики. З іншого боку – ти начебто читаєш щось історичне і одночасно класику зарубіжної літератури, тобто те, що дозволяє відчувати себе інтелігентний людиною.
Загалом, не дивно, що покоління дорослих, які виросли на Дюма, прилипали до екранів, спостерігаючи за тим, як їхні улюблені герої знайшли плоть, мережива, коштовності і красиві фони. Мало не всі чоловічі персонажі обох серіалів автоматично стали секс-символами за ноги, обтягнуті панчохами (які, виявляється, відмінно підкреслюють чоловічі м’язи) і постійно оголюються шпаги (Фрейдом є, що сказати з цього приводу).
У серіалі блищали чудові актриси, але дивилися його все одно заради чоловіків у кадрі. На телебаченні красивих чоловічих ніг був дефіцит.
«Дрібниці життя» і «Горячев та інші»
Зараз і уявити неможливо, що російські глядачі могли знайти в цих дивно нудних історіях. В одній сімейна пара одночасно переживає розпад СРСР і свого шлюбного союзу, в іншій – незаконний підприємець, який відсидів за махінації, повертається в абсолютно незнайому йому пострадянську реальність і стикається з «диким капіталізмом». Але в дев’яностих обидва серіалу пішли на «ура», а акторів «Горячева» навіть активно переслідували шанувальниці. Тому що головне в чоловіку вважалося – почуття гумору, а у героїв серіалу його вистачало.
Можливо, успіх обох шоу пов’язаний не тільки з тим, що це були перші мильні опери, але і в тому, що вони допомагали пережити різкі зміни в житті країни, подивившись на свої почуття і проблеми трохи з боку.
Людина зліва тільки що познайомився з Новою Росією.
«Вулиці розбитих ліхтарів»
Хоча серіал вийшов в самому кінці дев’яностих, але він — пряме продовження захоплення поліцейськими серіалами, такими, як «Поліція Майамі» і «Крутий Уокер», середини дев’яностих. У них — копи, у нас — менти. У них — принципові, а у нас будуть — душевні. І, звичайно, хоч і з недоліками, але все ж захищають нас кожен день — це дуже хотілося вірити.
Серіал, не відрізняючись ні супер-концепцією, ні особливою операторською роботою, набрав популярність просто моментально. Ходили чутки, що сценаристи днями і ночами гортають підшивку реальних кримінальних новин дев’яностих років, щоб знайти новий сюжет — мовляв, в житті все заверчено крутіше, ніж сам зможеш придумати. За Селіним на століття приклеїлося ім’я персонажа — Дукалис, а на Ларіна у виконанні Нілова бабусі біля під’їзду казали: ось, мовляв, за такого заміж треба йти. Невиразної зовнішності, звичайно, але яка особа чесне!Це вже пізніше стали відомі подробиці сімейних скандалів Нілова — які призвели до того, що частина глядачок розчарувалася заодно і в Ларине, і в серіалі.
Є такий мем: «Це вже було в Сімпсонах». Так от, серед любителів серіалу є деяким чином аналогічний: побачивши щось у новинах, сказати, що бачив це вже «Ментів», тобто «Вулиці розбитих ліхтарів», і додати, що треба покликати Дукаліса.
Всі вірять у Дукаліса.
«Полуничка»
Ще одним мегапопулярним серіалом іноземного виробництва була іспанська «Чергова аптека» — в ньому одна з міських аптек розташована так, що там мимоволі штовхаються чи не всі мешканці району, а перед її дверима постійно щось відбувається. Юрій Бєлєнький, переносячи концепцію серіалу на вітчизняний грунт, замінив аптеку сімейним кафе, яке з усіх сил прагне вижити. Його тримають подружжя Кошачі, а воно розташоване у дворі, так що перехожий легко може опинитися втягнутим у будь-яку нестандартну ситуацію біля столиків кафе.
Серіал вийшов не таким яскравим, як «Аптека», але і у нього були свої прихильники, в основному, залучені такими акторами, як Крачковська, Аронова, Булдаков і Лєньков. На жаль, але з них все ще жива тільки Марія Аронова. Зовсім нещодавно вона знялася в головній ролі в історичному фільмі «Батальонъ».
Роздумуючи над тим, чому кафе сценаристи вирішили назвати так дивно, багато хто припускав, що назва повинна чіпляти очей ще не пересиче ного еротикою глядача і трохи інтригувати. У серіалі ж для кафе просто вкрали першу відповідну симпатичну вивіску — з дитячого садка.
Марія Аронова в ролі легендарної Марії Бочкарьової.
«Петербурзькі таємниці»
Один з найкращих серіалів дев’яностих, у якого до цих пір своя армія шанувальників. Його зняли за мотивами «Петербурзьких нетрів», авантюрного роману другої половини дев’ятнадцятого століття, автор якого, Всеволод Крестовський, явно надихався записками славетного детектива Відока про нетрях і таємниці Парижа.
Роман на піку його популярності справедливо критикували за багатий бюрократичними оборотами мову, а багато хто вважав, що постійне виведення на перший план непривабливих сторін життя столиці робить роман взагалі бульварним. Але під час зйомки серіалу сюжет зробили більш відточеним, мова — живою, а акторський склад підібрали просто блискучий: Олена Яковлева, Наталя Гундарєва, Лідія Федосєєва-Шукшина, Микола Караченцов, Галина Польських і особливий улюбленець публіки — Віктор Авілов.
Самий інтригуючий серіал дев’яностих.
Актори з гостросюжетного російського серіалу «Петербурзькі таємниці» у фільмі і через багато років — хороший привід поностальгувати.
Текст: Ліліт Мазикина.
Thanks!
Our editors are notified.