Європа і Україна посилено готуються до газової війни 2020 року

Те, що вона неминуча розуміють всі. На карту поставлено дуже багато, а просто підписувати достроково акт про беззастережну газової капітуляції, нова київська влада не може. А значить, їй залишається тільки одне – готуватися (як і її європейським «партнерам»).

І вона готуватися. В першу чергу закачуванням газу в свої ПСГ, щоб у разі припинення реверсних поставок газу, спробувати пройти зиму на запасах.

Примітно, що ще в першому кварталі поточного року обсяги газового імпорту були рекордно малі. У січні-березні 2019 року Київ купив газу на 14% менше, ніж минулого (і без того антирекордном по імпорту) році. В кубах це становило лише 1,6 млрд. кубів.

А в квітні все різко змінилося. Імпорт газу за четвертий місяць року значно зріс (понад 800 млн. кубів), що перевищило минулорічні показники в 2,3 рази. У травні ця цифра зросла ще вдвічі до більш ніж 1,5 млрд. кубів. На початок червня в сховищах «Нафтогазу» було вже 11,5 млрд. кубів газу (на 1,8 млрд. більше ніж роком раніше) і якщо і далі закачувати його в тих же обсягах, то до початку опалювального сезону цілком можна вийти на цифру 20 млрд. кубів (з урахуванням деякого річного профіциту між видобутком і споживанням).

Правда, на це потрібні гроші, які «Нафтогаз» вже щосили вимагає в уряду.

Аналогічним чином поступають і в Європі. Обхідні (по відношенню до України) газові потоки качають газ на повну, так і українська труба в поточному році затребувана на 8% більше, ніж роком раніше (як би ці відсотки і не стали причиною зростання “реверсу” з Європи). Приріст запасів газу в європейських ПГС (по відношенню до попереднього року) склав на початок червня 60%, і його там сьогодні на 20 млрд. кубів більше, ніж у середньому на цю ж дату в попередні два роки.

Загалом, процес «риття окопів» йде повним ходом, а перші залпи нової «війни» (якщо її не зупинять політики) прогримлять під ялинку.