Рік президентства Порошенко: тисячі жертв на Донбасі і зарплати, як в Замбії

Рік президентства Порошенко: тисячі жертв на Донбасі і зарплати, як в Замбії

Ми підвели підсумок, як змінилося життя українців після виборів президента

Воістину прав був Петро Порошенко, коли вийшов з передвиборчим гаслом “Жити по-новому”. Ми справді зажили по-новому. Тільки у кожного своя нова життя. Хтось став з нової влади багатшими і чекає чергового переділу власності, щоб увійти в топ списки багатіїв з рекордною швидкістю, якій позаздрив би сам Саша Янукович, ну а хтось тихо освоює нові схеми роботи у бюджетної кишені. Велика частина українців теж смакують новий спосіб життя. Але у більшій частині він з присмаком полину – гіркий. Люди вчаться виживати в нових умовах, коли ціни катастрофічно зросли тарифи на комунальні послуги підняли в кілька разів, а доходи або зовсім втрачені або впали до мінімуму. Ми розібрали по блокам, що конкретно змінилося в житті українців за рік президентства Петра Порошенка.

Віхи війни на Донбасі: тисячі жертв, хитке перемир’я і волонтери-герої

Фото AFP

У квітні минулого року в Україну прийшла війна. Частина сходу країни виявилася окупованою проросійськи налаштованими бойовиками, які за рік погіршили і без того не блискуче стан Донбасу до критичного мінімуму та гуманітарної катастрофи.

Найстрашніше – людські втрати. Як повідомили в управлінні Верховного комісара ООН з прав людини, за 13 місяців збройного протистояння на сході України загинули 6243 людини і 15 615 були поранені. Причому, вважають в управлінні, це офіційно зафіксовані жертви, реальна їх кількість може бути значно вище. Крім того, Збройні сили України втратили, за даними Генштабу, більш 1680 осіб.

З виборами президента багато українців пов’язували насамперед надії на швидке завершення конфлікту і досягнення довгоочікуваного миру. “Антитерористична операція не може і не буде тривати 2-3 місяці. Вона повинна і буде тривати годинник”, – заявив Петро Порошенко на наступний же день після виборів. Однак ставши президентом, про “годинах” він уже не говорив. Так, у червні на питання журналістів щодо темпів проведення військової операції президент відповів, що спочатку необхідно провести розвідку, добре озброїти бійців і зробити все, щоб уникнути жертв серед мирного населення. Зараз хоч хиткого, але все-таки перемир’я,допомогло досягти підписання мирних домовленостей в Мінську.

При цьому забезпечення українських бійців багато в чому лягло на плечі волонтерів, які своїми силами збирали кошти і доставляли на передову каски, бронежилети, прилади нічного бачення, ремонтували техніку, а також допомагали пораненим в госпіталях. Це дозволило швидше постачати найнеобхіднішим вже воюючу армію, оснащення якої на початку ведення бойових дій залишало бажати кращого.

Для мирного населення Донбасу за рік ситуація серйозно погіршилася. Фінансування окупованих міст з держбюджету України спочатку знизилася, а потім взагалі закінчилося. До кінця літа була відключена банківська система, восени – пенсійна, і до зими країна з жахом спостерігала, як натовп пенсіонерів та вимушених переселенців доводять своє право на життя. Взимку ситуація ускладнилася ще більше із-за введення пропускної системи на лінії розмежування окупованих і підконтрольних Україні територій. В сукупності всі ці заходи погіршили гуманітарну ситуацію настільки, що численні міжнародні спостерігачі вже не соромлячись говорять про катастрофу.

Вижити декільком мільйонам мирних громадян України, які волею долі опинилися на окупованих бойовиками територіях, також допомагають волонтери та благодійники – окремі люди та організації. Так, Гуманітарний штаб Ріната Ахметова взяв на себе турботу про старих, інвалідів і маленьких дітей, щомісяця видаючи їм продуктові набори. У травні кількість виданих наборів перевищило 3 мільйони, причому їх отримали потребують по обидві сторони лінії розмежування на Донбасі. Допомога Ріната Ахметова була високо оцінена на міжнародному рівні. Так, в одному з останніх інтерв’ю посол США в Україні Джеффрі Пайетт відзначив особистий внесок бізнесмена у надання допомоги мирним жителям. “Щодо пана Ахметова, я б виділив похвально його унікальну роль у постачанні гуманітарної допомоги жертвам військових дій на Донбасі. Він витратив чимало власного капіталу на те, щоб полегшити ситуацію людей, які стали жертвами російської агресії. Я б хотів, щоб кожен український бізнесмен робив щось подібне”, – заявив Джеффрі Пайетт.

Зарплати на рівні Бангладеш, Гани та Замбії

За рік реальна купівельна спроможність українців, за підрахунками експертів, впала приблизно на 25%. Зростання середньої номінальної зарплати, яка в березні поточного року склала 3 863 грн в порівнянні з 3 430 грн в травні 2014 р, був з лишком перекритий підвищенням цін.

Крім того, реальні зарплати багатьом українцям затримують, і заборгованість зростає: тільки з початку року вона збільшилася на 22,5%. При цьому майже чверть боргу (24,9%) утворена державними підприємствами.

Заборгованість по виплаті заробітної плати, млн грн | Create infographics

Заборгованість по виплаті заробітної плати, млн грн | Create infographics

Ще гірше йдуть справи з соціальними виплатами. При нинішніх цінах Україна продовжує жити з соціальними стандартами кінця 2013 року: 1 218 грн – прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінзарплата, 949 грн – мінімальна пенсія.

Таблиця опублікована в матеріалі “Борис Колесніков: Тільки цифри. Середня заробітна плата по регіонах України”

У перерахунку на долари з урахуванням девальвації гривні, мінімальна зарплата впала до $43. Це один з найгірших показників у світі – Україна відстала навіть від Бангладеш, Гани і Замбії ($46,6).

За рік правління Порошенко індексація не проводилася ні разу і, судячи з заяв уряду, найближчим часом проводитися не буде – в Бюджеті-2015 підвищення соцстандартів заплановано аж на грудень. Не дивлячись на що піднялася хвилю обговорень і туманні обіцянки, глава Мінфіну Наталія Яресько запевнила – грошей на це у країни немає.

Наймасштабніший зростання цін за багато років

Під час президентства Порошенко українська гривня пережила рекордну девальвацію. В день виборів – 25 травня 2014 р. – долар за курсом НБУ коштував 11,71 грн. Вже восени курс піднявся до 15 грн/дол, а після Нового року гривня пішла в піке – максимальний курс долара зафіксований в лютому на рівні 30,1 грн/дол. З приходом весни на валютному ринку стало спокійніше, однак у порівнянні з минулим травнем гривня все одно девальвувала майже вдвічі – до 21-23 грн/дол.

Copy: | Create infographics

У Верховній Раді неодноразово піднімалося питання про зняття з посади голови НБУ Валерії Гонтарєвої, але лише на словах, незважаючи на всі звинувачення в непрофесіоналізмі, депутати так і не прийняли рішення про її відставку. Нагадаємо, Гонтарєва очолила Нацбанк за ініціативою Порошенко та першою в українській історії жінкою на чолі НБУ. Вона була знайома з Порошенком ще з початку “нульових”, коли майбутній президент займався розвитком банку “Мрія” (в 2006 р. проданий російському ВТБ). А як інвестбанкіром Гонтарєва, за даними ЗМІ, займалася структуруванням угод для розвитку бізнесу Roshen в Росії.

ЦІНИ. Через обвал економіки і небувалої девальвації в країні стрімко росли ціни, українці змушені економити буквально на всьому. Споживча інфляція за станом на квітень 2015 р. склала в річному вимірі 60,9%. Країна не переживала таких потрясінь з 1996 року. Трохи перебільшуючи, можна стверджувати, що якби українець у квітні 2015 р. купив стільки ж продуктів, як у квітні 2014 р., то для цього йому знадобилося б на 60,9% більше грошей.

Найбільше зросли ціни на імпортні товари. Техніка і електроніка, приміром, стала дорожче в два-три рази; та ж ситуація спостерігається і з продуктами іноземних виробників. Не обійшло подорожчання і вітчизняні товари – крім різко збільшених витрат виробників на імпортну сировину та обладнання, підвищилися ціни і на бензин. А-98 стоїть вже майже 28 грн, а літр А-95 продають по 21-23 грн. Для порівняння, рік тому за літр “п’ятого” просили в середньому 15 грн.

Всі витрати, природно, лягають на плечі покупців. Особливо шокують українців ціни на овочі і фрукти за рік ціни зросли в півтора-два рази. Морква в травні цього року продають по 22 грн/кг, буряк – по 12 грн, а яблука і зовсім по 34 грн. Для порівняння, в минулому році “вітаміни” коштували значно дешевше:

ТАРИФИ. Помітно вдарили по кишенях українців і платіжки за “комуналку”. Перше підвищення при Порошенка відбулося в липні 2014 року – електроенергія тоді подорожчала на 10%-40% в залежності від обсягів споживання. Наступне, вже більш масштабне, підвищення відбулося 1 квітня 2015 року. Мінімальний тариф на електроенергію для населення в квітні виріс на 19%. В цілому, нові ціни на “світло” будуть підвищуватися ще чотири рази, і до квітня 2017 року вони зростуть 3,5 рази.

Крім того, українцям з електроплитами скасували всі пільги, хоча раніше тариф для них був нижче на 25%, а норма пільгового споживання — вище, наприклад для користувачів електроплит не 150 кВт-год, як для власників газплит, а 250. Тепер за мінімальною ціною (36,6 коп/кВт-ч) можна спалити всього 100 кВт-ч.

З квітня в Україні діють нові тарифи на газ. У отопсезон (з 1 жовтня по 30 квітня) люди, які використовують газ для опалення і мають лічильники (таких — більше 90%), сплачують за перші 200 куб. м/міс. по 3,6 грн/куб. м, а за кожен 201-ї “куб” — 7,19 грн. Компенсації для споживачів з газовими водонагрівачами теж скасували.

З 1 травня подорожчала і холодна вода – тарифи підняли на 4-20% в залежності від водоканалу.

Нові доредиты

При Порошенко “кредитна” тема стала чи не ключовою в економічній риториці влади. Україна активно домовляється про нові позики, в той час як за старими боргами платити вже нічим. Зовнішній держборг, доріс $42,5 млрд, хронічно випереджає валютні резерви – за станом на 1 квітня він перекривався ними лише на 23,4%. Загальний обсяг держборгу складає близько $70 млрд. Тільки в цьому році країна повинна витратити на обслуговування держборгу близько 90 млрд грн, а на всі платежі за зовнішніми та внутрішніми боргами в найближчі 4 роки потрібно близько $47 млрд.

Плани на нові позики, тим не менш, грандіозні: крім кредиту в $17,5 млрд від МВФ, Україна має намір залучити кошти Світового банку, ЄБРР, ЄІБ та МФП – всього понад $30 млрд.

На такому тлі неминуче порушується питання дефолту. Мінфін вже рік запевняє українців, що боятися нічого. Однак старі кредитори вимагають виплат, на які грошей просто немає. За словами прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, всі взяті в минулому році кредити пішли на погашення вже існуючих заборгованостей.

Влада тепер вимагає списати частину зовнішнього боргу, ще по частині – відстрочити виплати. Кредиторів такі умови не влаштовують, а тому переговори про реструктуризацію зайшли в глухий кут.

З-за гострої нестачі часу (МВФ вимагає домовленостей вже до червня) уряд пішов ва-банк. Верховна Рада україни 19 травня прийняла закон, що надає уряду право ввести мораторій на виплату зовнішнього боргу, по суті – оголосити технічний дефолт. Розрахунок зроблений на те, що кредитори почують “останнє попередження” і стануть поступливішими.

Експерти впевнені, що Порошенко швидко підпише цей закон, так як тягнути вже нікуди. На їхню думку, шанси домовитися з кредиторами залишаються і дефолту можна уникнути, але прийнятий закон ставить хрест на необхідних Україні інвестиціях. Крім того, на думку президента Украналітцентра Олександра Охріменка, якщо буде оголошений дефолт, може виникнути паніка на валютному ринку, а гривня знову обвалиться до 30 грн/грн.

Обіцянки реформ

Масштабних реформ, проведення яких Петро Порошенко обіцяв ще під час своєї виборчої кампанії, українці так і не відчули. А Порошенко обіцяв багато – зміни повинні були перетворити країну буквально по всіх напрямах, починаючи від децентралізації влади, яка б за європейським зразком дала більше повноважень на місця, і до нового виборчого законодавства.

У своїй передвиборній програмі навесні цього року майбутній глава держави пообіцяв, що докладе “всі зусилля в рамках своїх конституційних повноважень, щоб до кінця 2014 року відбулися дострокові парламентські вибори виключно на пропорційній основі за відкритими списками”.

Відбулися 26 жовтня парламентські вибори не тільки пройшли за старою, пропорційно-мажоритарною системою, але і стали одним з найскандальніших голосувань в історії України. Причинами послужило тиск, в тому числі з боку озброєних людей, на ряді ділянок, а також масштабні звинувачення у фальсифікації при обробці голосів.

Необхідні зміни в законодавство так і не були прийняті парламентом. І незважаючи на те, що через півроку в країні наближаються місцеві вибори, нового виборчого законодавства, як і раніше, немає. У Раді створена робоча група по підготовці змін до закону про вибори, але не існує поки навіть проекту цих змін. “Запровадження відкритих списків – питання досі дискутують. Є думка, що якщо ввести їх зараз, перед осінніми місцевими виборами, то ні виборчі комісії, ні самі виборці не виявляться готовими до них”, – говорить джерело, близьке до керівництва Верховної Ради.

Ще одне ключове реформаторський обіцянка Порошенка – конституційна реформа і масштабна децентралізація – поки також не виконано. Проект змін в Конституцію вносився Порошенко минулого літа, але далі руху не пішло – документ був розкритикований Венеціанською комісією. У березні президент підписав указ про створення конституційної комісії, яку очолив спікер ВР Володимир Гройсман. “Зараз цей документ підготовлений на 70%… Відбувається професійна дискусія конституціоналістів. Попереду будемо мати політичну дискусію”, – говорить Гройсман.

Ключовий аспект – буде нова Конституція прийнята до осінніх місцевих виборів, щоб вони пройшли вже повністю за новим законодавством. Інакше, за словами заступника голови фракції БПП Миколи Томенка, все це не має сенсу. Часу залишається обмаль: зміни до Конституції у першому читанні повинні бути прийняті до кінця поточної сесії, в липні, щоб не пізніше вересня пройти друге.

“Польща провела всі, підкреслюю, всі реформи за 16 місяців. Минуло 15 місяців нової влади – жодної реформи”, – нарікає в бесіді з “Сегодня.иа” віце-прем’єр Опозиційного уряду Борис Колесніков. За його словами, саме децентралізація, а також системна боротьба з корупцією – це ті першочергові реформи, які необхідно провести в першу чергу, однак цього зроблено не було.

Питання Криму і втрата трильйона гривень

Фото crimea-media.ru

За рік президентства Петро Порошенко неодноразово говорив про те, що Крим повернеться до складу України. Правда, якщо він раніше тактовно мовчав про терміни, то в одному з останніх виступів визнав – на швидке вирішення кримського питання розраховувати не потрібно.

“Не буду говорити, що це буде відбуватися швидко і просто. Але це станеться обов’язково, ми разом побудуємо новий Крим, в якому будуть забезпечені права й інтереси корінного народу Криму і всіх жителів півострова, незалежно від їх етнічного, мовного і релігійного походження”, – заявив Порошенко.

Ну а поки політики в Києві говорили про повернення Криму, самопроголошені влади півострова активно ділили і “націоналізували” майно України. Як підрахували в українському уряді, анексія Криму завдала країні величезний матеріальний збиток. За підрахунками Міністерства юстиції, йдеться про суму понад 1 трлн гривень. З найбільш цінних об’єктів можна назвати міжнародний дитячий центр “Артек”, виноробний комплекс з віковою історією “Масандра” і “Чорноморнафтогаз” разом з усім багатомільйонним обладнанням. До речі, разом з останнім кримським “владі” дісталися вже закаченные в сховища 2 млрд. кубометрів газу. Тепер газ з надр півострова продовжують качати, але вже під триколором. Втратила Україна і солідної військової інфраструктури. Згідно з даними, які оприлюднив військовий експерт Дмитро Тимчук, вартість матеріальних активів ВМС України, які залишилися в Криму і Севастополі, склали майже 1,5 млрд гривень. У Криму залишилися: 11 бойових кораблів і катерів; 6 суден і катерів забезпечення; 2363 одиниці автомобільної, бронетанкової та спецтехніки; 6 берегових протикорабельних комплексів”, – повідомив Тимчук. Як пояснив Сегодня.иа спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов, у тому числі Росія залишила собі новітні бойові кораблі: корвети “Тернопіль” та “Луцьк”, протиракетні кораблі “Придніпров’я” та “Прилуки”.

“Залишилася підводний човен “Запоріжжя”, великий десантний корабель “Костянтин Ольшанський”, корабель управління “Славутич”, на борту якого знаходилася спеціалізована апаратура з моніторингу та розвідці. Росіяни зробили все, щоб його не повертати. Крім того, залишилася вся інфраструктура – бази, склади, потужні об’єкти оборонно-промислового комплексу, а також науково-дослідний центр вертолітної авіації в Приморському. Залишилося різного роду артилерійську зброю і боєприпаси, бойові машини піхоти і БТР-80. Їх нам так і не повернули. Залишилася основна частина авіації, яка дислокувалася на аеродромі “Бельбек” і частина літаків з авіаційної бригади в Саках. Обсяги збитків колосальні”, – розповів Селезньов.

Розстріл людей на Майдані: ні один з гучних обвинувачених не був покараний

Фото Ст. Лазебник

“Ніколи більше українська влада не повинна стріляти в українських людей. Ми повинні створити перший прецедент. Нас ніщо не зупинить. Ми перемогли Януковича. Переможемо бандитів. Ми збудуємо нову країну, заради якої народ вийшов на Майдан”, – заявив Петро Порошенко в червні минулого року.

Хід розслідування справи Майдану неодноразово ставав предметом критики – говорити про завершення розслідування підстав немає.

24 квітня Печерський районний суд Києва обрав трьох екс-беркутівцям, які підозрюються у вбивствах на Майдані, запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Також ході розслідування була встановлена причетність працівників батальйону міліції особливого призначення “Беркут” ГУ МВС України в Харківській області до розстрілу учасників мирної ходи у Верховну Раду 18 лютого.

Однак ні один з гучних обвинувачених у причетності до розстрілу Небесної сотні покараний так і не був.

При цьому, як зазначав раніше нардеп від “Народного фронту”, радник голови МВС Арсена Авакова Антон Геращенко, повністю розкриті вбивства активіста Майдану Юрія Вербицького і побиття іншого активіста Ігоря Луценка. Злочинці затримані, справи знаходяться в судах, але організатори цих злочинів ховаються в Росії. Геращенко зазначив, що значні перешкоди в розслідуванні злочинів, скоєних під час Майдану, створюють російські влади, оскільки в РФ ховаються багато злочинці.

Справи проти колишньої влади: екс-чиновники і їх гроші – за кордоном

Віктор Янукович під час прес-конференції в Ростові-на-Дону. Фото ИТАР-ТАСС

Незважаючи на войовничі гасла проти колишньої влади, за рік президентства Петра Порошенка ні один з вищих керівників країни часів Януковича, як і сам колишній президент, не постав перед судом. Більшість з них, за повідомленнями ЗМІ, спокійно поїхали в Росію. В Україні розслідується 2,5 тисячі кримінальних проваджень, у яких фігурують Віктор Янукович і люди з його колишньої команди. Але, незважаючи на рік розслідування і тонни документів, за ґратами жоден з представників колишньої влади не виявився. Найбільш серйозні статті, нагадаємо, загрожують Віктору Януковичу: його підозрюють у створенні організованого злочинного угрупування та узурпації влади. Ще в березні минулого року ГПУ відкрила щодо нього провадження по організації особливо тяжких злочинів – перевищення влади та службових повноважень міліцією, масових вбивств громадян. Крім того, йшлося про незаконне заволодіння державним майном в особливо великих розмірах та легалізації відмивання коштів. З 18 найвищих чинів 14-ти оголошено підозру у розкраданні держмайна. Ряду колишніх урядовців взагалі не оголошено жодних підозр, серед них – Сергій Клюєв, Олена Лукаш і Дмитро Табачник.

12 високопоставлених чиновників на сьогоднішній день знаходяться в розшуку Інтерполу, але деякі не були оголошені в розшук, оскільки в Інтерполі визнали, що їх переслідують за політичними мотивами. Зокрема, це стосується Андрія Клюєва.

Питання повернення грошей, яких підозрюють у розкраданні колишніх чиновників, так і завис у повітрі. Більше року тому ЄС ввів санкції, заблокувавши активи 14 представників колишньої влади: Віктора Януковича, його синів, Віталія Захарченка, Віктора Пшонки, Артема Пшонки, Олени Лукаш, Андрія Клюєва, Сергія Клюєва, Миколи Азарова, Сергія Курченко, Дмитра Табачника, Раїси Богатирьової, Сергія Арбузова, Олександра Клименка, Едуарда Ставицького, Віктора Ратушняка, Юрія Іванющенка. Обмежувальні заходи триватимуть до 6 березня 2016 року. За розрахунками ГПУ, озвученим в лютому 2015 року в країнах Євросоюзу, США і Швейцарії заблоковано понад 104 млн доларів, 122 млн швейцарських франків і 22 млн євро колишніх українських високопосадовців. В банках України арештовані вклади та цінні папери на суму понад 6 млрд грн і 2 млрд доларів США.

Влада сподівається, що цього року вдасться повернути в бюджет 1,5 млрд гривень, але жодного корупційного справи до суду поки не довели.

Гучні відставки: Шкіряк і троє іноземців

Після поїздки в Непал Зорян Шкіряк позбувся посади в ДСНС

Під саму річницю президентства Порошенко Кабмін сколихнула серія гучних скандалів у зв’язку з відходом іноземців. Перший заступник міністра економічного розвитку Айвараса Абромавичуса гарвардський випускник Саша Боровик, його ж радниця, фахівець з електронного уряду Яника Мірило, грузинський юрист Джаба Эбаноидзе пішли зі своїх постів, також звинувативши уряд у відсутності реформ.

Як кажуть наші джерела, наступним кандидатом на виліт може стати ще один експат – міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі.

Незважаючи на те, що на грузинського спеціаліста покладалися великі надії, фактично жодної реформи в його відомстві проведено не було, а корупція зберігається, зазначає голова антикорупційного комітету Єгор Соболєв.

Але найгучнішим скандалом епохи Порошенко стала сумнозвісна історія з рятувальною операцією в Непалі, яку очолював в. о. голови ДСНС Зорян Шкіряк. Фігурантом скандалу став як сам Шкіряк, який взяв у поїздку свою подругу Катерину Храмова, так і операція, яка тривала тиждень – опинилися в біді людей не могли вивезти з-за поломки літака. Операція зовсім не була підготовлена, але команду летіти в Непал, навіть не маючи чіткого плану, давав особисто Порошенко, розповідали стали свідками операції журналісти.

Скандальні ситуації виникали також навколо Генпрокуратури – відставки Віталія Яреми, який не справлявся зі своїми обов’язками, вимагали неодноразово. “Є ситуації, коли люди не справляються зі своїми обов’язками. Ми бачили, припустімо, з тієї ж Генпрокуратурі. Спочатку Махніцький (але це призначення було ще до Порошенко), явно не впорався, а потім Ярема, його пропонував президент. Теж Ярема не впорався”, – зазначає політолог Олексій Гарань.

Відстрочка безвізового режиму з ЄС

Саміт в Ризі. Європа чекає виконання вимог для лібералізації візового режиму. Фото AFP

Зближення з Європою – одне з гасел, під якими Петро Порошенко йшов у президенти, поки обмежилося лише підписанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Фактично документ був підготовлений ще до вступу Порошенка на пост глави держави, так що новообраному президенту залишалося лише його підписати, що він і зробив 27 червня 2014 року. Політичну частину, нагадаємо, ще до президентських виборів підписав прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Зона вільної торгівлі, яка дає можливість українським виробникам вийти на європейський ринок і обговорена в економічній частині документа, на сьогодні в повній мірі не діє. Вона повинна запрацювати лише з наступного року.

Питання скасування віз на сьогодні також не вирішене, хоча у своїй інавгураційній промові Порошенко обіцяв безвізовий режим з 1 січня 2015 року. “Ми вже завершили перший етап безвізового режиму і дуже швидко завершимо другий, щоб з 1 січня 2015 року українські громадяни мали можливість без віз подорожувати по Європі”, – сказав Порошенко в зверненні до українців 7 червня.

Але суттєвої лібералізації візового режиму не відбулося навіть після Ризького саміту Східного партнерства, на який сподівалася українська влада. За фактом ж багато українців заявляють про те, що отримати візу в Європу під час конфлікту на Донбасі стало ще складніше.

Нагадаємо, ще до саміту Єврокомісія опублікувала звіт, в якому зазначено, що Україна не виконала повною мірою всіх вимог ЄС. Послаблення у візовому режимі можливі лише наступного року, і то – якщо ми будемо відповідати всім критеріям. Як розповів Петро Порошенко, вимоги Європи – забезпечення безпеки ідентифікаційних документів, введення ідентифікаційних карток, ефективна реалізація системи інтегрованого управління кордонами, при якій прикордонники повинні мати дані про всіх осіб або вантажі, включаючи дані Інтерполу. Час є до наступного засідання Єврокомісії з цього питання, тобто до 15 грудня 2015 року. Тоді рішення щодо послаблення візового режиму можливо в 2016 році.

В підсумкову Декларацію Ризького саміту також не увійшло згадка про європерспективи України, хоча наша дипломатія сподівалася на включення цього рядка в текст документа.

Торги за Roshen і про плани приватизації держактивів

Фото www.roshen.com

Продаж головного активу – кондитерської корпорації Roshen була одним з найбільш гучних обіцянок Петра Порошенка ще під час передвиборної гонки. Позбутися від своїх бізнес-турбот і сконцентруватися на управлінні країною він обіцяв ще до виборів, 4 квітня 2014 року. “Якщо мене оберуть, я продам концерн Roshen. Як Президент України, я хочу і буду дбати виключно про добробут країни”, – сказав Порошенко. 25 травня минулого року він привселюдно заявив, що для кондитерської корпорації, що входить в першу 20-ку світового рейтингу Candy Industry Top 100, почнуть шукати нового власника. “Що стосується мого бізнесу, то відразу ж після цього (інавгурації) буде складено контракт з інвестиційною компанією щодо пошуку покупців”, – сказав Петро Порошенко “Інтерфаксу”.

І контракт з інвестиційною компанією дійсно був укладений наприкінці серпня 2014 року стало відомо, що пошуком нового господаря для “солодкого бізнесу” президента займеться Rothschild, очолювана спадкоємцем засновника знаменитої династії банкірів бароном Девідом де Ротшильдом.

Але гучне ім’я банкіра так і залишилося єдиним резонансною заявою в темі продажу головного активу Порошенко. Кондитерська корпорація за рік після виборів президента так і не змінила власника. До складу Roshen, нагадаємо, входять кілька українських фабрик – Київська, дві виробничі площадки у Вінниці та Кременчуцька, дві виробничі площадки Липецької кондитерської фабрики в Росії, Клайпедська кондитерська фабрика (Литва), Bonbonetti Choco Kft (Угорщина) і масломолочний комбінат “Бершадьмолоко”.

У грудні минулого року президент заявляв, що до роботи кондитерського гіганта по суті стосунку вже не має. “Були передані в трастове управління всі права. Я сьогодні юридично або будь-яким іншим способом позбавлений впливу на Roshen”, – сказав Порошенко на підсумковій прес-конференції 29 грудня 2104 року.

Якщо на великі бізнес-активи не знайдеться іншого покупця, президент пообіцяв передати компанію нинішнім керівникам. “В умовах війни інвестиції не заходять, продати нічого неможливо”, – пояснювався Порошенко. “Доповіли, що були 4 покупця. Але вимагають закінчення війни. Якщо ситуація не зміниться, я буду змушений продати Roshen менеджменту”, – сказав президент.

За наступні кілька місяців ситуація не змінилася. У березні Порошенко знову повернувся до цього питання, заявивши, що графік президента не дозволяє “торгуватися, як на базарі” за продаж підприємств. А 8 травня стало відомо, що реальний претендент на покупку Roshen – всього один, це компанія Nestle (Швейцарія). Але про ціну продавцю і покупцю домовитися не вдалося: Порошенко нібито хоче 3 мільярди доларів, швейцарська компанія готова заплатити 1 мільярд. Причина такої ситуації на ринку – прозора, добре її розуміє і сам Порошенко. На запитання кореспондента ВВС про те, чому не продав бізнес, президент відповів: “На жаль, із-за того, що у нас йде війна і немає покупців для бізнесу”.

При цьому продавати державні активи влада не соромиться. Нещодавно були затверджені списки підприємств на приватизацію, в які в цілому входять 329 об’єктів. У їх числі такі великі, як Одеський припортовий завод і Центренерго. Як не дивно, для них покупців влада має намір знайти, незважаючи на війну, падіння економіки і складну ситуацію з інвесторами. Хоча ще в лютому 2015 року міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус говорив: “Моя точка зору, що з-за військової ситуації в країні нічого продавати в даний момент не треба”.