Рік роботи Ради: за що народні депутати хвалять себе і за що лають колег

Політика

Сайт “Сегодня” разом з парламентаріям підвів підсумки роботи Верховної Ради у році, що минає

Народні депутати одними з перших в країні пішли на новорічно-різдвяні канікули. За планом поточної сесії, в останній тиждень року парламентарії працюють в комітетах і фракціях. Однак пленарних засідань у нинішньому році вже не буде. Нинішній рік був останнім повноцінним роком роботи ВР восьмого скликання – в 2019-му парламент буде переобраний. І, по ідеї, депутати повинні були відпрацювати його по-максимуму.

В цілому, можна говорити про те, що парламентарії в цьому році попрацювали непогано. З 1945 законопроектів, зареєстрованих (станом на ранок 20 грудня, дані сайту ВР) в нинішньому році – 1743 подали народні депутати. Однак ККД законотворчої діяльності, прямо скажемо, не “ахті”. Так, за рік парламент затвердив 365 документів – якраз по одному за календарний день. З них постанов 222, законів 123. Решта – міжнародні статути та інші документи.

Втім, коли йдеться про законодавство, що важливо не так кількість, якість затверджуваних документів. Сайт “Сегодня” попросив підвести підсумки роботи Верховної Ради самих депутатів. Отже, чим же парламент займався в нинішньому році?

Питання безпеки вирішили

Представник фракції “Народний фронт”, член комітету з питань нацбезпеки та оборони Дмитро Тимчук в цілому позитивно оцінює підсумки роботи парламенту за рік, особливо в сфері безпеки.

“Є кілька речей, які особисто мене надихають на роботу в наступному році. По-перше, те, що ми з величезним запізненням, але все-таки визначили статус окупованих територій. Визначили, що ОРДЛО – територія, окупована Російською Федерацією. Це дає нам можливість консолідувати патріотично налаштований політикум в Україні і наших союзників за її межами”, – зазначив народний депутат.

Дмитро Тимчук акцентував, що ще навесні 2014 року Генпрокуратура визначила “ДНР” і “ЛНР” як терористичні організації. Але цей статус, можливо, відповідав реаліям 2014 року, але ніяк не 2018-го.

“Ми були змушені весь цей час підлаштовувати наші дії під закон про боротьбу з тероризмом. Закон про деокупації, визнання окупованій території, а Росії – окупантом дало нам можливість задіяти існуючі алгоритимы для застосування збройних сил України. Це дуже спростило завдання для відбиття агресії, а також посилило аргументи України в міжнародних судах”, – говорить Дмитро Тимчук.

Також серед важливих рішень парламенту в нинішньому році депутат відзначив ряд затверджених законопроектів, що підсилюють захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Читайте также:
"Опозиційний блок" домігся проведення позачергової сесії Дніпропетровської міськради

Що стосується недоліків парламенту, то, як розповів депутат, парламент так і не зміг створити найбільш сприятливі умови для розвитку ВПК України.

“Не дійшли до створення механізму об’єднання держпідприємств Укрборонпрому і приватних підприємств. Це, на превеликий жаль, заважає повною мірою використовувати наявний величезний потенціал для модернізації озброєнь і створення нових видів. Сподіваюся, що вже на початку майбутнього року ми вирішимо це питання, створимо нову модель ВПК, так і правила для виробників озброєнь”, – уклав Дмитро Тимчук.

Із змінами в Конституцію не встигли

Колега Дмитра Тымчука по парламентській коаліції та комітету ВР, народний депутат із фракції Блоку Петра Порошенка Олександр Бригинець також зазначає ключове значення законів, прийнятих парламентом в нинішньому році для забезпечення безпеки держави.

“Ми прийняли багато актуальних законів. Але я назву декілька: це Закон “Про національну безпеку України” та інші закони, які стосуються безпеки. Другий важливий закон – “Про Антикорупційне суді”. Були різні підходи і відносини, але мені здається дуже важливим для країни, що такий суд буде створений. І третє ключове рішення – це розрив “Договору про дружбу з Російською Федерацією”, – зазначив Олександр Бригинець.

Деякі важливі рішення, які варто було б взяти в цьому році або раніше, парламент не затвердив. Поки не затвердив, як сподівається Олександр Бригинець.

“Дуже хотілося, щоб в майбутньому році ми, незважаючи на передвиборну риторику і політичні протиріччя, все-таки прийняли зміни до Конституції за трьома напрямками. Це зняття депутатської недоторканності, це чітко прописані в Основному законі цілі, до яких прагне Україна – членство в ЄС і НАТО. Нарешті, це перейменування областей, назви яких ще не декоммунизированы”, – сказав народний депутат.

Продовжили мораторій на продаж землі

Заступник голови фракції ВО “Батьківщина” Сергій Соболєв також відзначає серед найбільших успіхів Верховної Ради затвердження закону про деокупації Донбасу. Також депутат зазначив продовження мораторію на продаж землі.

“Одне з найважливіших питань, які прийняв парламент у нинішньому році, – назвав війну війною, а Росію – агресором. Це питання пройшло за десятки законопроектів, які голосували в сесійній залі нинішнього року. Безумовно, був дуже важливе питання про продовження чи непродовження мораторію. І те, що він голосувався в останній день сесії, дуже неправильно. Він повинен був розглядатися і вирішуватися раніше”, – сказав народний депутат.

Займалися не тими виборами

У свою чергу, член парламентської групи партії “Відродження” Валерій Писаренко дуже критично оцінює результати роботи парламенту в нинішньому році.

“На жаль, парламент на цій сесії займався виключно підготовкою до виборів. Причому не в контексті технічної підготовки, що треба було б зробити. Наприклад, вирішити проблему з використанням електронних документів, які видаються людям замість паспорта. На сьогодні відповідні зміни до закону не внесені. І, думаю, ми це будемо робити, як зазвичай, в останній день, коли виборча кампанія у повному розпалі. Технічні питання парламентом не вирішуються, зате вирішуються політичні. Ті, які постійно звучать в ток-шоу і на бігбордах”, – зазначив депутат.

За словами Валерія Писаренка, за останні пару місяців “практичні” голосування можна порахувати на пальцях.

“На жаль, цей рік не зміг стати переломним у реформаторському плані. Хоча ще на початку року очікували, що будуть вирішені питання з земельною реформою, і з пенсійною, і так далі. Але значущих перетворень не відбулося”, – резюмував Валерій Писаренко.

Вичерпали себе і деградували

Такої ж думки дотримується і народний депутат з фракції Опозиційного блоку Ігор Шурма.

“Я був народним депутатів у парламенті 4-го скликання є депутатом у парламенті 8-го. І можу сказати, що морального задоволення робота в складі цієї Верховної Ради мені не приносить. Зазвичай перед Новим роком у людей радісний настрій, а мені сумно. Парламент деградував, він живе своїм життям, у відриві від людей. Парламент – це забіг на п’ять років. А це скликання видихався на першому році. Були позитивні моменти. Але якість роботи повинна наростати, а цього немає. Цей парламент себе вичерпав”, – розповів народний депутат.

Конкретизуючи, парламентарій зазначив, що Верховна Рада все більше перетворюється на структуру, штампующую закони, які ніхто не виконує. В цьому вина як самого парламенту, так і виконавчої влади.

“Левова частка законів приймається за скороченою процедурою. Це призводить до того, що виконавча влада не може виконати ці закони. Тому що вони поспішні, в них міститься цілий ряд недоробок. Другий момент: ми приймаємо закони, а виконавча влада гальмує їх впровадження. Наприклад, закон про автономізацію медучрежений повинен був повноцінно запрацювати з 1 січня 2019 року. На сьогоднішній день Моз не виконав всі свої обов’язки і не всі бюджетні установи перейшли на режим автономізації. Закон про трансплантацію, прийнятий у цьому році за скороченою процедурою. Міністерством нічого не зроблено, щоб розробити підзаконні акти – їх там потрібно більше десятка. Закон не запрацює з 1 січня”, – розповів народний депутат.

На думку Ігоря Шурми, парламент надмірно захопився ідеологічними питаннями, не приділяючи при цьому остаточно уваги питанням практичним.

“Наприклад, релігійне питання. Я не голосував ні за, ні проти. Тому що вважаю, що ми взагалі не повинні були в нього втручатися. Це справа церкви, а не законодавчого органу країни”, – сказав Ігор Шурма.

Брали економічні закони

Народний депутат з Радикальної партії Олега Ляшка Віктор Галасюк зазначає, що парламент підтримав багато ключові економічні ініціативи, внесені радикалами. З найбільш важливих – посилення відповідальності за контрабанду лісу-кругляка, підвищення вивізного мита на металобрухт, “заморожування” індексації земельного податку для промисловості.

“Перший “металургійний” закон підняв мита на експорт металобрухту з 10 до 30 євро за тонну, а наступний – до 42 євро. Завдяки закону ліквідовано критичний дефіцит сировини, забезпечена безперебійна робота метзаводів по всій Україні. Закон зберіг 30 тисяч робочих місць металургів і більше 1,5 мільярда доларів США річної експортної виручки, а також втримав гривню від істотного падіння”, – зазначив Віктор Галасюк.

За його словами, також із важливих документів, які парламент прийняв у нинішньому році, – зняття всіх податків з електромобілів, валютна лібералізація, зокрема, скасування штучних обмежень і 2%-ний збір з валютних операцій для населення.

“Також вважаю важливим, що пройшла наша поправка до Податкового кодексу про розстрочення сплати імпортного ПДВ на все виробниче обладнання. Ті, хто модернізує, розширює або будує нові виробництва, і ввозить виробниче обладнання в Україні, по суті, отримують від держави безвідсотковий кредит у гривні, який зменшує податкове навантаження. Завдяки цим законом за перші місяці його дії підприємці інвестували в українську промисловість уже понад 700 мільйонів гривень”, – сказав Віктор Галасюк.

Нарешті, на думку депутата, важливим є рішення, згідно з яким прибуток підприємств Національної Академії наук України піде на модернізацію дослідницької бази та інновації.

Читайте также:
Голландія в паніці – Україна злила справа МН17

Гальмували реформи

Представник фракції “Самопоміч” Тарас Пастух вважає, що якість, принаймні, деяких законів, прийнятих Верховною Радою в нинішньому році, залишає бажати кращого.

“В останні роки – і нинішній-не виняток – парламент приймає багато законів, вміщуючих хороші реформістські ідеї. Але, на жаль, ці закони закладаються моменти, які не дозволяють реалізувати потенціал реформи або у повній мірі, або найближчим часом. Приміром, у цьому році одним з найбільших здобутків було затвердження закону про Антикорупційне суді. Але механізм створення суду, прописаний в законі, не дає можливості створити Антикорупційний суду найближчим часом. Думаю, до виборів у майбутній парламент закон навряд чи буде запущено”, – сказав народний депутат.

За його словами, аналогічна ситуація і в законодавстві, що регулює інші сфери.

“Закон про нацбезпеки. І в Україні, і за кордоном він трактується як реформаторський, прогресивний. Але він фактично заморозив ситуацію, що склалася на сьогодні. Важливі починання в ньому відстрочені. Наприклад, поділ посад начальника штабу головнокомандувача. Багато зроблено в нинішньому році у сфері охорони здоров’я. Але Моз з Кабміном не справляються з роботою над підзаконними актами. Реформа могла йти значно динамічніше”, – зазначив народний депутат.

Серед найважливіших досягнень нинішнього року Тарас Пастух назвав перехід до середньострокового та довгострокового планування бюджету. Це дозволить вирішити проблему перехідних засобів, що дуже важливо для регіонів. А з найбільших недоліків парламенту, за його думку, – Виборчий кодекс, який так і не був прийнятий.

Читайте также:
Порошенко запевнив, що ніякого "Плану Мореля" не існує

 

Источник

Оцініть статтю
Популярний портал | Proexpress.com.ua | все найцікавіше в Україні

Thanks!

Our editors are notified.