Гуляй Поле-2: чи Зможе Зеленський здолати Білецького, як Троцький — Махно?

Українські радикали готові організувати багатотисячний похід на Донбас всупереч волі президента

Ситуація, прямо скажемо, не зовсім однозначна — командир однієї з частин Національної гвардії (МВС) відверто неповинуется і погрожує президенту країни. На перший погляд, — нонсенс. Втім, якщо врахувати, що це відбувається на Україні, то все стає більш-менш зрозумілим. Що ж сталося в українському воїнство, яке відверто збунтувалося і не готова підкорятися Верховному головнокомандувачу?

Почнемо з того, що мова йде не про регулярної армії, а націоналістичному батальйоні «Азов”* (з 2014 року — полк). І якщо ЗСУ знаходяться на повному державному забезпеченні, то «Азов» крім держпідтримки фінансується за рахунок приватних пожертвувань, благодійних фондів та допомоги бізнесменів (спочатку цей батальйон спонсорувався бізнесменом Ігорем Коломойським і донецьким губернатором Сергієм Тарутою). Загалом, досить незалежні бійці-націоналісти в цьому плані, і на офіційну зарплату з Києва можуть просто плюнути.

Така вольниця, більше схожа на «махновщину», дозволила лідеру «Азов» Андрію Білецькому пригрозити президенту Володимиру Зеленському перекинути в селище Золоте (Луганська область), де повинен був відбутися відвід військ, десятки тисяч своїх бійців. У своєму відеозверненні, запис якого опублікована в YouTube, він заявив: «Якщо ви вирішите виконати свої погрози — викинути звідси ветеранів (ветеранів т. н. „АТО“ — ред.), то замість кількох десятків людей на наступному тижні там буде тисяча, а якщо з тисячею не вийде, там буде десять тисяч». Також Білецький звинуватив Зеленського, що той, намагаючись розвести війська в Донбасі, «здає величезну територію». Головний «азовець» також підкреслив, що бійці батальйону мають право на власну думку, що вони «заробили власною кров’ю».

Це пряме непокору, яке в будь-якій країні веде як мінімум до звільнення такого командира. Якщо тільки він не відчуває за своєю спиною іншої підтримки, а його дії можна вважати за заколот. Власне, так і відбувається на Україні, в тій її частині, де розташовані націоналістичні батальйони, які, по суті, не визнають ніякої влади. Так що порівняння Білецького з Махно (Нестор Іванович Махно, революціонер-анархіст, під час Громадянської війни командував селянською повстанською армією України, уродженець села Гуляйполе, яке вважалося центром «махновщини») в даному випадку цілком доречно. Білецький також не бажає нікому підкорятися і «має власну думку на ті чи інші події. І зараз колишня дача президента Януковича Урзуф під Маріуполем в Донецькій області, яка є основною базою і штабом для «Азова», є таким же центром «махновщини».

Не намагаючись глибоко заглянути в нетрі історії, можна лише згадати, що «батька» Махна на різних етапах своєї військової діяльності на півдні України з 1918 по 1920 роки, то союзничал з Радянською владою і допомагав Червоної армії воювати з Врангелем і Денікіним, то воював проти неї. Загалом, на якихось етапах був зручний, але при цьому не визнавав ніякого підпорядкування і вважав за краще діяти самостійно. Чим викликав невдоволення, якщо не сказати більше, у Предреввоєнсовєта тов. Троцького. Лев Давидович не любив Махно і вважав, що від нього потрібно позбутися — Нестор Іванович користувався підтримкою на Україні як бідноти, так і куркулів і незалежных, і був популярний серед селян.

Троцький позбувся від впливу Махно (помер Нестор Іванович в Парижі в 1934 році, похований на кладовищі Пер-Лашез) досить складним, але не обтяжливим для себе способом. Спочатку він закидав його депешами про необхідність перейти в безрозсудні атаки на білих (у відповідь на одну з них Махно відверто послав Троцького куди подалі), потім наказав передислокуватися під Гомель, для відбиття наступу білополяків, на що Махно відповів відмовою. Щоб знищити махновські загони, Троцький… відкрив Південний фронт, в результаті чого війська генерала Врангеля розгромили їх. Армія Махна припинила своє існування.

Це лише історичний приклад, а ось на який крок може піти зараз президент Зеленський, щоб позбутися впливу і надмірної незалежності Білецького? Повторить в чомусь стратегію Троцького і залишить його один на один з озброєними формуваннями ДНР/ЛНР, які залишилися без підтримки ЗСУ націоналістів здатні розгромити? Обере сам «розрулити» ситуацію і натисне на «Азов» з допомогою армії? Поки бачиться останній варіант. Принаймні, ввечері 27 жовтня заступник Нацполиции України Вадим Троян повідомив, що «ветерани-добровольці» зброю вивезли з села Золоте.

Наскільки відомо в ЗСУ особливих розпоряджень з цього приводу не надходило, але, як відомо, в українській армії «бандерівців» з націоналістичних батальйонів недолюблюють і між ними відзначені випадки збройних зіткнень. Останній із них стався 15 жовтня нинішнього року як раз на блокпосту 72-ї бригади ЗСУ під селищем Золоте-4, де військовослужбовці відмовилися пропускати націоналістів, що призвело до конфлікту з застосуванням зброї.

В результаті націоналісти оточили блокпост, роззброїли військовослужбовців, відібравши крім стрілецької зброї ще й бойову машину піхоти. В ході зіткнення були важко поранені два бійця ВСУ, про втрати серед нападників не відомо. Командування Операції об’єднаних сил конфліктну ситуацію ніяк не прокоментувало. Афішувати ситуацію, коли свої воюють зі своїми, не стали, однак сам цей факт говорить про наявність протистояння армії та націоналістів.

Наскільки реальна загроза Білецького ввести на Донбас 10 тисяч озброєних націоналістів? Якщо говорити про батальйоні (полк) «Азов», то його чисельність була визначена МВС України в 500 чоловік, проте на сьогоднішній день, наскільки відомо з відкритих ів, його склад збільшено до 800 «багнетів». На озброєнні автомати АКМ, АКС-74, Форт-221 (модель ізраїльського TAR-21), снайперські гвинтівки СВД, кулемети ПКМ і НСВ «Скеля». З важкого озброєння — 100-мм гармати МТ-12 (не менше однієї), 122-мм гаубиці Д-30 (2 шт.), міномети 2Б11 (4 шт.), зенітні установки ЗУ-23−2, гранатомети РПГ-7 і РПГ-18 «Муха». У складі батальйону є танкова рота (саме її наявність дозволило іменуватися полком), озброєна Т-64Б1М, є броньовані МТ-ЛБ (5 шт.). Широко представлений парк автомобілів, у тому числі позашляховиками подарованими волонтерами.

За великим рахунком, власних сил і коштів у «Азова» для наступальної операції в Донбасі не так вже й багато. При цьому Білецький нехай і не 10 000, але кілька тисяч добровольців цілком може «мобілізувати». Ветерани «Азова», а це цілком боєздатні чоловіки, об’єднані в громадський рух. Бойові дружини мають розгалужену мережу філій по всій країні, а також тренувальні табори.

Загалом, за спиною Білецького збройна сила є. Але без підтримки армії на якісь самостійні дії вони не здатні, хіба що увійти в окремо взяте село Золоте, ну і ще роззброїти блок-пост ВСУ, чисельністю, треба вважати, не вище взводу.

Якщо пригадати події п’ятирічної давності, то в Донецьк і Луганськ приїхали не військові, а саме націоналісти з поспіхом створених батальйонів, які в будь-якій країні світу могли б назвати бандформуваннями. У Харкові, Одесі, Маріуполі та ще низці міст на сході України їм вдалося силою нав’язати свої правила. Непокірних просто фізично знищували, як це було в тій же Одесі, коли людей спалили в Будинку профспілок. У Донбасі націоналісти зіткнулися з організованим опором. Загони ополченців, колишні шахтарі, просто небайдужі люди, надавали «нацики» по зубах і не пустили в свій будинок встановлювати чужі правила.

Коли ця бандитська витівка провалилася, тодішня київська влада, яка піднялася саме на багнетах націоналістів, скерувала на Донбас регулярну армію, яку підкріпили саме «самостийными» батальйонами.

Зараз ситуація в цьому регіоні України контролюється тими прихильниками війни, які нав’язали націоналістичну ідеологію у всій країні. Так що нинішні дії Білецького продиктовані не його особистими амбіціями і переконаннями, а конкретними вказівками від тих осіб, яким мирний процес на Донбасі зовсім не потрібен. І що заважає їм президента вони можуть запросто «злити», втягнувши його в міжнаціональний конфлікт всередині самої України. Зіштовхнути лоб в лоб чинну владу і націоналістів — представляється ідеальним приводом для цього.

*Зображення шевронів батальйону «Азов», визнано екстремістським рішенням Фрунзенського районного суду р. Володимира 30.11.2015 і внесено у Федеральний список екстремістських матеріалів під п. 3269.