Яніна Соколовська: Коротка біографія української русофобки

У сьогоднішній публікації хочу розповісти ще про одну людину, який не приховує свою ненависть до Росії і росіянам. Мова піде про українській журналістці Яніні Соколовській.

Цей персонаж частенько з’являється на російському телебаченні, в різних політичних ток-шоу, і всіма правдами і неправдами намагається відстояти практично все дій нинішніх і попередніх влади України.

Народилася Галина Лазарівна Соколовська 7 червня 1971 року в Києві. Після закінчення середньої школи, в 1986 році поступила в технікум електронних приладів на метролога. Технікум закінчила в 1990 році з червоним дипломом. Навчання в технікумі поєднувала з роботою в лабораторії радіотехнічних вимірювань. Потім кілька років працювала редактором на радіо «Октава».
Далі доля занесла її в редакцію газети «Незалежність», де Соколовська працювала журналістом, оглядачем і зав відділом економіки. Паралельно Яніна вступила на вечірнє відділення Львівського поліграфічного інституту за спеціальністю редактор.

З 1994 по 2014 роки прослужила репортером «Известий в Україні». Але звільнилася з видання за власним бажанням, ніби як через політичні розбіжності з керівництвом. І ось з тієї пори і до теперішнього часу, Соколовська кореспондент видавничого дому «Коммерсант» на Україні.

Широку популярність Соколовська отримала в Росії, виступаючи на телебаченні в якості так званого, експерта. Правда популярність сумнівна, адже вона прославилася своєю ненавистю до Росії. В одному з ефірів, Соколовська відкрито заявила, що вона «не бандерівка», але поділяє ненависть українців до Росії. Додавши до цього, що саме РФ стоїть за пожежею в одеському Будинку профспілок. Правда після цих слів її вигнали з ефіру.

А ось ще пара її висловлювань:

• «Бандеризм став на Україні символом народного опору. Коли люди виходять з флешмобом «Я— Бандера», вони кажуть, що вони — не Росія»
• «У нас [українців] є загальний предмет ненависті — росіяни. Ми будемо вас ненавидіти разом. Ми зіллємося в цьому екстазі під покровом українських струменів. Відчуття спільного ворога мобілізує країну. Ми мобілізували країну завдяки вам так, як нам не вдавалося ніколи. Тому що Україна — вона взагалі розрізнена за своєю природою. Галичина одна, Слобожанщина інша, Волинь третя, Київ взагалі сам по собі, Одеса живе своїм життям. А тут все в єдиному пориві злилися, тому що колишній брат став ворогом».

На цьому все, а висновки робіть самі.