Перша світова війна – подія, повергшее весь світ в шок. Все почалося з оголошення Австро-Угорщиною війни Сербії 28 липня 1914 року і закінчилося капітуляцією Німеччини 11 листопада 1918 року. І як би сумно це не звучало, але за цей малоприємний відрізок часу з’явилося багато легендарних і відомих постатей, пов’язаних з Першою світовою війною, перевернули людську свідомість, ставши для одних героями, а для інших – ворогами.
До них відносяться Гаврило Принцип, який був головним чином відповідальний за початок війни з-за його вбивства ерцгерцога Франца Фердинанда, Червоний Барон, німецький льотчик-винищувач, у якого було вісімдесят перемог у повітряних боях, легендарна Мата Харі, що стала синонімом спокусливої жінки-шпигунки, Уілфред Оуен, можливо, самий відомий військовий поет і багато інших, що здійснили історію.
1. Гаврило Принцип
Людина, що спровокував початок Першої світової війни.
Гаврило Принцип був людиною, відповідальним за вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда і його дружини Софі в Сараєво 28 червня 1914 року. Два постріли, які він зробив, змінили хід людської історії, поклавши початок катастрофічною ланцюга подій, які частково призвели до початку Першої світової війни. Будучи прихильником південнослов’янського націоналізму, молодий чоловік всіма силами прагнув знищити австро-угорське панування на Балканах і об’єднати південнослов’янський народ у Федеративну націю. Будучи боснійським сербом, він вважав, що Сербія як вільний слов’янська держава зобов’язана допомогти у цій справі. Одержимий своїми ідеями і бажаннями, Гаврило вступив в таємне товариство під назвою «Blank Hand» і навчався там під керівництвом начальника розвідувального управління сербської армії, що користувалася особливою підтримкою сербської держави.
Ерцгерцог Фердинанд і його дружина Софія загинули в Сараєво.
У 1914 році Принцип був одним з трьох чоловік, посланих Драгутином Димитриевичем, главою «Чорної руки», щоб вбити ерцгерцога. 28 червня він разом зі своїми спільниками вибудував уздовж Аппельской набережній маршрут, який повинна була пройти кавалькада ерцгерцога. Перша спроба Неджелко Кабриновича провалилася, але по поверненню з мерії Гаврило представилася можливість з близької відстані вбити Франца Фердинанда, майбутнього спадкоємця Австро-Угорської імперії. Саме ця подія підштовхнула Європу до дипломатичної сутичці, відомої як липневий криза, і, нарешті, до Першої світової війні. За скоєний злочин Принцип був затриманий і представлений перед судом в Сараєво. Засуджений до двадцяти років тюремного ув’язнення, в 1918 році він помер від сухот у тюремній лікарні.
У Сараєво до сторіччя теракту боснійські серби відкрили пам’ятник Гаврилу Принципом.
2. Григорій Распутін
Григорій Распутін.
Серед найбільш суперечливих постатей в українській історії варто відзначити Григорія Распутіна. Він був селянином з Сибіру, з репутацією цілителя, який володіє пророчими здібностями. У віці вісімнадцяти років він відправився в монастир в Верхотуру, де був введений в таємну секту хлистів (флагелантів). Распутін поїхав через кілька місяців, одружився і обзавівся трьома дітьми. Проте шлюб не заспокоїв його, і він став мандрівником, подорожуючи по Греції, Близького Сходу та Єрусалиму. Подорожі Распутіна привели його в Петербург в 1903 році. І в кінцевому підсумку він опинився при дворі царя Миколи II з його передбачуваної здатності зцілення. Єдиний син царської сім’ї і спадкоємець престолу, Олексій Миколайович страждав на гемофілію, що заподіяла сім’ї велику біль. Распутін чудесним чином зцілив хлопчика, тим самим завоювавши собі повну підтримку імператриці Олександри і плацдарм на самій вершині російського суспільства.
Распутін з царською сім’єю.
Однак розпусні звичаї Распутіна, його пияцтво та інші примхи незабаром почали грати свою роль, зробивши його притчею во язицех. Королівська сім’я, здавалося, була немов зачарована ним, і це турбувало багатьох людей. Коли в 1914 році вибухнула Перша світова війна, Распутін виступив проти вступу Росії і передбачив загибель країни. У 1915 році вступ царя на посаду головнокомандувача залишило внутрішні справи в руках цариці Олександри та її радника Распутіна. Це ще більше обурило багатьох, і Распутіна назвали німецьким шпигуном, божевільним ченцем і розбещувачем імператорської сім’ї. Було зроблено кілька спроб позбавити Григорія життя, але жодна з них не увінчалася успіхом до 1916 року, коли близькі члени царської сім’ї змовилися і вбили його. Останнє пророцтво Распутіна ще не було розкрито, незадовго до своєї смерті він написав Миколі II, пророкуючи, що якщо його вб’ють урядові чиновники, то вся імператорська сім’я буде вбита російським народом.
Святий або чорний маг?
3. Червоний Барон
Ас з асів.
Манфред фон Ріхтгофен, більш відомий як «Червоний Барон», був льотчиком-винищувачем в німецьких ВПС. Але спочатку кавалерист, Ріхтгофен служив на Східному, а потім на Західному фронті. Коли на Західному фронті почалася окопна війна, кавалерія перестала бути актуальною, і Манфреда перевели в корпус зв’язку. У 1915 році він зголосився добровольцем на повітряну службу в якості спостерігача, де і навчився літати протягом наступних декількох місяців. Він став одним з перших членів розвідувальної ескадрильї винищувачів Jagdstaffel 2 в 1916 році.
Легендарний Червоний Барон.
Пізніше, будучи пілотом, Манфред пофарбував свій літак на червоний колір, тим самим міцно закріпивши за собою прізвисько “Червоний барон”. Таким чином, його можна було помітити здалеку. Будучи лідером «Ace of aces», Манфред швидко відзначився як льотчик-винищувач, і протягом 1917 року став лідером Jasta 11, а потім більш великої винищувальної ескадрильї Jagdgeschwader 1, відомої на той момент як «Літаючий цирк» через яскравих кольорів його літаків. За дев’ятнадцять місяців (1916-1918) в якості льотчика-винищувача Ріхтгофен збив вісімдесят літаків, що робило його легендарним героєм у своїй країні. Але у квітні 1918 року під час Першої світової війни його літак був збитий близько Во-сюр-Соммі, що призвело Червоного барона до смерті.
4. Томас Едвард Лоуренс
Томас Едвард Лоуренс.
Відомий своєю зв’язковою роллю в Синайско-Палестинської кампанії і за допомогу арабського повстання проти Османської імперії, Томас Едвард Лоуренс був британським археологом, армійським офіцером, дипломатом і письменником. Архітектор і археолог, Лоуренс був постійним гостем на Близькому Сході та у Єгипті в передвоєнні роки, що допомогло йому стати стратегічно цінним кадром після початку війни. Після початку військових дій Лоуренс був призначений офіцером розвідки в Каїрі в грудні 1914 року. Розвідка підтримувала контакт з Шаріфом Хусейном, еміром Мекки, який вів переговори з англійцями і пропонував очолити арабське повстання проти османів. У 1916 році, коли спалахнуло арабське повстання, Лоуренс був направлений в арабську армію сина Хусейна Фейсала в якості офіцера зв’язку, де він зіграв ефективну роль у партизанській війні проти турецьких ліній.
Лоуренс Аравійський.
Арабський світ був звільнений до кінця війни, але надія Лоуренса на те, що півострів буде об’єднано в єдину націю, була розбита. Союзницькі подвійні угоди і арабська фракціонізм розчарували його, і він виїхав в Англію, де відмовився від почестей, запропонованих йому. Варто відзначити той факт, що Лоуренс став легендарною особистістю ще за життя. Після війни він лобіював незалежність арабських країн, написав свої військові мемуари «Сім стовпів мудрості» і поступив на службу в Королівські ВПС. А в 1962 році історичний фільм, заснований на реальних подіях його життя, «Лоуренс Аравійський», отримав сім премій «Оскар», зробивши його ім’я прозивним.
5. Мата Харі
Мата Харі.
Уроджена Маргарета Гертруда Зелле в Нідерландах, Мата Харі була архетипом спокусливої жінки-шпигунки. Після невдалого шлюбу з армейцем, старше її більш ніж на двадцять років, Мата Харі переїхала в Париж в 1905 році. Тут вона стала коханкою французького дипломата. Маргарета отримала поверхневе знання індійських і яванських танців, будучи в Малайзії зі своїм колишнім чоловіком, зробивши їх частиною свого життя і безбідного існування. Завершивши своє драматичне перетворення з військової дружини в сирену Сходу, вона придумала свій сценічний псевдонім «Мата Харі», що означає «Око дня» на індонезійському діалекті.
Легендарна жінка-шпигун.
Мата Харі незабаром отримала популярність, збираючи натовпи шанувальників і фанатів, що переповнюють танцювальні зали та оперні театри. Серед її прихильників були політики і високопоставлені військові різних національностей. У 1916 році, коли їй було вже близько сорока років, Мата Харі прийняла вигідну пропозицію шпигувати для Франції від Жоржа Ладу, голови французької військової розвідки під час Першої світової війни. Вона планувала використовувати свої зв’язки, щоб спокусити німецьке вище командування. Факти, що стосуються її шпигунської діяльності, залишаються неясними, але вона була названа німецьким шпигуном в перехоплених німецьких комюніке французами. Це зробило її подвійним агентом і призвело до арешту в лютому 1917 року. Судово-військовий процес був пронизаний упередженістю та непрямими доказами, в результаті Маргарета була звинувачена в розголошенні нового зброї союзників, а саме – танка, і була визнана винною. А 15 жовтня 1917 року перед розстрілом вона відмовилася від пов’язки і послала солдатам повітряний поцілунок за кілька митей до смерті.
В продовження теми – історія про те, чим же насправді керувався легендарний терорист ХХ століття, що поклав початок Першій світовій війні.
Thanks!
Our editors are notified.