Грав Ленін з Гітлером в шахи: Скандальний офорт маловідомої художниці

Цей малюнок, який датують 1909 роком, викликав через 100 років після свого створення справжній скандал. Міг молодий Гітлер зустрічатися з Леніним, і сталася така шахова партія насправді? Поки мистецтвознавці та історики не припиняють суперечки на цю тему, офорт Емми Левенштамм був виставлений на продаж. Експерти аукціонного будинку mullock’s стверджують, що це справжній малюнок, тим більше, що ззаду листа є три підписи – художниці та двох людей, зображених на ньому.

Історики, бібліографи заперечують, що Ленін і Гітлер коли-небудь зустрічалися. Жодних документів чи спогадів сучасників на цей рахунок не існує, і не зовсім зрозуміло, чи можна цю гравюру вважати доказом такого факту. Однак, згідно з версією спадкоємців художниці, цей шаховий поєдинок дійсно відбувся в 1909 році у Відні. Теоретично така зустріч могла відбутися, адже життя повне випадковостей.

Емма Левенштамм, «Гра в шахи: Ленін з Гітлером — Відень, 1909» («A Chess Game: Lenin with Hitler — Vienna 1909»)

У 1909 році Адольф Гітлер був молодим і не дуже успішним художником. Йому на той час виповнилося 20 років, і він двічі провалив іспити у Віденську художню академію. Він дійсно жив кілька років у Відні і підробляв виготовленням копій з листівок і гравюр із зображенням історичних будівель – такі картинки непогано продавалися. Автор офорта Емма Левенштамм – відбулася, хоч і маловідома художниця, нібито давала майбутнього диктатора приватні уроки живопису. Ленін ж в той період часу перебував у еміграції. Правда, офіційним місцем його перебування вважався Париж, але виключити його поява у Відні не можна. В 1909 році він якраз завершив свій головний філософська праця «Матеріалізм і емпіріокритицизм», і в процесі роботи Володимир Ілліч не раз їздив по Європі – як мінімум в Женеву і в Британський музей в Лондоні. Так що сказати, що така зустріч була неможлива в принципі, історики не можуть. Крім того, є докази, що обидві історичні особистості дійсно любили цю благородну гру:

«Коли Гітлеру був двадцять один рік, у нього не було ніяких конкретних планів на майбутнє, і він ще не вирішив повністю присвятити себе політиці. Молодий Адольф тоді жив у Відні, вів бродячий спосіб життя і був завзятим відвідувачем шахових кафе, просиджуючи в них до глибокої ночі. Гра захопила його, що він почав побоюватися, як би шахи не засмоктали його повністю. Тому в один прекрасний день Гітлер прийняв рішення покінчити з шахами раз і назавжди.» (Шаховий композитор, теоретик і журналіст Херберт Граземан, «Schach ohne Partner für Könner»)

Любов же Леніна до шахів носила навіть цілком професійних характер. Він не лише грав в шахи, але і вирішував шахові задачі та етюди, активно цікавився подіями шахового життя в Росії і за її межами, зустрічався з досить відомими шахістами свого часу. Наприклад, він писав братові 17 лютого 1910 року:

«Дорогий Митя! Отримавши твою задачку, я трішки «раззадорился» на шахи, — а то було зовсім все перезабыл. Не грав, здається, рік, а всього за останні роки зіграв кілька «гусарських» і полугусарских партій. Задачку твою я вирішив легко. А ось у «Промові» побачив сьогодні етюд, який вирішив не відразу і який мені дуже сподобався… Гарна штучка!»

Богданов, Гіркий і Ленін грають в шахи, фотографія 1908 року

На гравюрі, викликав стільки суперечок, зображені двоє гравців у шахи. Задумався над партією Адольф Гітлер сидить біля вікна і грає білими фігурами. Ленін навпаки, він як раз робить хід. Розміри картини – приблизно 50/40 див. На задній стороні підпису Леніна, Гітлера, Емми Левенштамм і напис – «Відень, 1909». Стверджується, що всього було виконано п’ять відбитків, але доля решти чотирьох невідома. Цей же примірник разом з комплектом тих самих шахових фігур дістався у спадок онукові домоправительки сім’ї Левенштамм Феліксу Эднхоферу. Перед початком другої світової війни Емма виїхала з країни, залишивши більшу частину свого майна на піклування економки. Багато років про цю гравюрі не було відомо, поки в 1990-х роках нові власники не вирішили її продати. Так як дійсність її викликала у експертів сумнів, Фелікс Эднхофер сам підготував цілу добірку документів (близько 300 сторінок). Це досьє містить звіти судово-медичних експертів та мистецтвознавців, а також свідчення, які доводять, що Емма Левенштамм дійсно працювала у Відні і була наставницею Адольфа Гітлера.

Емма Левенштамм, близько 1909 року

Незважаючи на таку солідну добірку доказів, у вчених залишаються сумніви про факт подібної шахової партії. У всіх, що розглядають офорт, одразу виникають кілька запитань: по-перше, Адольф Гітлер на цьому зображенні виглядає набагато старше 20-ти років, по-друге, дивує багата шевелюра Володимира Ілліча – як відомо, він лише «маленьким» був «з кучерявою головою», історик Хелен Раппапорт, наприклад, висловлювалася на цей рахунок ще більш відверто, стверджуючи, що Ленін був «лисий, як кажан, з 1894 року, а волосся у нього були тільки з боків голови». Хоча ця невідповідність пояснюється можливою конспірацією – відомо, що Ленін часто носив перуку. Ну і, нарешті, хід, який робить товариш Ульянов лівою рукою, зрозумілий тільки з точки зору вдалою художньої композиції, так як він був безсумнівним правшею. Крім того, ряд істориків знаходять в офорті багато дрібних суперечливих деталей: дуже хороший костюм у Гітлера, який в той момент явно потребував, підпис «Ленін» замість інших імен, що використовуються ним в еміграції, навіть дружнє спілкування цих двох людей, що стали потім головними «шаховими фігурами» на політичній карті, викликає сумнів – надто різнилися погляди, і вже в той період часу.

Володимир Ульянов в 1910 Адольф Гітлер у 1920-ті роки

Однак, незважаючи на безліч сумнівів, офорт разом з історичними шахами був виставлений на продаж за досить високою початковою ціною в 40 000 фунтів стерлінгів (64 000 доларів США), і подальша його доля невідома. Імовірно, він тепер знаходиться в приватній колекції, а таємниця самої партії так і залишається предметом суперечок фахівців.

Читайте продовження шахової теми:Тріумф і трагедія Боббі Фішера: чому великого шахіста в Америці вважають психопатом і злочинцем.