Найбільш зворушливо-піднесена і духоподъемная картинка останніх днів життя влади в Україні, на мій погляд, те, що зображує генпрокурора Ірину Ведениктову і главу МВС Арсена Авакова, які під час розгулу пандемії коронавіруса обговорюють резонансні кримінальні справи. Дуже мужньо. Без масок. Тоді як свита обох сидить у марлевих «намордниках».
Зрозуміло ж, що для «піпла», який ще «хаває», цей «подвиг» чиновників повинен символізувати: мовляв, нам так це важливо, що навіть смерть на посаді не страшна, тому що влада врахувала помилки і зараз, типу, семимильними кроками і оновлюється, і виправляється.
І в цьому своя сувора правда і деяка користь безумовно є. Те, що обговорювали Венедиктова і Аваков, яскраве свідчення, як з 2014 року після держперевороту Україна загрузла в правовому свавіллі та юридичних заторах, без подолання і ліквідації яких рух уперед неможливий. Люди не зрозуміють. І в країні, і за її межами. На своїх, ясна річ, можна спокійно наплювати, як завжди звикли робити. А от у спілкуванні з іноземцями законність, навіть видимість її важлива – від цього може залежати, дадуть чи не дадуть грошей на «демократію і реформи». Крім того, раз поставлено завдання залучати інвестиції, то потрібно кинути кістку і потенційним іноземним інвесторам, які люблять верховенство права, рівність усіх перед законом, боротьбу з корупцією і спокійну криміногенну обстановку. І укро-владі потрібно щось робити. Хоча б імітувати процес юридичної зачистки і очищення.
Це Венедиктова і Аваков і робили. Вони обговорювали так звані «резонансні справи», які непідйомним тягарем висять на шиї «демократії на Дніпрі». Прес-служби повідомили, що обговорювали всі вбивства: від правоохоронців до журналіста Павла Шеремета. Стало також відомо, що готуються підозри, навіть можливі арешти з наступним судовим розглядом і посадкою на цугундер не тільки екс-президента Петра Порошенка за букет злочинів проти країни і її народу або Сергія Стерненко за вбивство колишнього військового в Одесі, але і нових, дуже навіть несподіваних фігурантів.
Ну, як несподіваних… На думку людей і з точки зору закону, за такими персонажами давно тюрма або дурка плачуть. Але для влади ці люди були і лідерами, і символами «революції гидности». До того ж, вони отримали амністію за все, що робилося на майдані в 2014 році. Я маю на увазі екс-депутата від колись правлячої партії «Народний фронт» Тетяну Чорновіл та «буревісника майдану», теж екс-нардепа Володимира Парасюка. У Тані є довідка з божевільні, що вона страждає гиперактивнсотью, тому так і метушиться без заспокійливих уколів і таблеток. Але це не завадило Тетяні в 2014 році призвести натовп вбивць до будівлі офісу Партії регіонів на київському Печерську і спровокувати погром з підпалом, під час якого майдауни забили до смерті ні в чому не винного офісного працівника. Нікого функціонерів і соратників Віктора Януковича не знайшли і тому для торжества майдану під верески Тані відтягнулися на першому-ліпшому.
У Вови є свої гріхи. Мало того, що 22 лютого 2014 року в порушення угоди про врегулювання протистояння на майдані, підписаної Януковичем та опозицією під наглядом іноземних гостей, він закликав усіх йти штурмом на президентський палац, чим і завершив насильницьке захоплення влади, так на ньому ще, не виключено, і кров «небесної сотні» – цього колективного «іконостасу» держперевороту. Нещодавно юристи групи адвоката Андрія Портнова і Олени Лукаш, як відомо, опублікували дані про те, хто стріляв у спини майданівців і правоохоронців в лютому 2014-го. Це так звана «група Парасюка» з 34 осіб, про яку вже писав «Антифашист». Очолювали її батько і син – Зиновій і Володимир Парасюки. Вони першими й відкрили вогонь по бійцям «Беркута», а потім, схоже, мочили всіх без розбору, щоб результати таким чином спровокованої бійні-таки вели до незворотних процесів держперевороту.
Привернуть чи всіх цих людей, ім’я яким «майданний легіон», до відповідальності? Дуже навіть може бути. І я сказав вже чомусь режиму Володимира Зеленського та Венедиктової з опорою на Авакова і всіх олігархів, які їм підставили спини і гаманці в якості опори потрібен імідж «нової України». Це питання грошей, а значить, життя і смерті.
Але, з іншого боку, є чимало ознак того, що це черговий обман. Імітація лікування навіть без терапії. Обманка і отвлекалочка уваги на негідні об’єкти, потрібні лише для випускання протестного пара у народу і залучення обманом нових інвесторів, і не більше того.
По-перше, як це було неодноразово відзначено всіма, нічого не робиться для припинення політичних репресій та тиску на опонентів, які не згодні з діяльністю влади після держперевороту і з самим госпереворотом. Венедиктова сама, повторюю, при призначенні сказала прямо: політрепресій в Україні немає. Як немає і реабілітації тих, хто вже постраждав від розгулу майданного і постмайданного правового свавілля. Виявляється це, зокрема, і в тому, що вбивцю Стерненко типу хочуть покарати і справа Шеремета дорозслідувати, але ось вбивць журналіста Олеся Бузини Андрія Медведька і Дениса Поліщука не чіпають. Так само як і сама «справа Бузини» збираються і далі ялозити в суді без винесення обставин і замовників злочину і без вердикту вбивцям.
По-друге, з’являються нові справи-обманки і отвлекалки, які повинні імітувати боротьбу з злочинністю. Але на саме справі залякати супротивників режиму Зеленського-Венедиктової Авакова. І старих, і нових. Наприклад, щоб соросята-грантоїди, від яких зараз чистять влада, не дуже взбрыкивали і хизувалися, збираючись влаштувати реванш, заговорили про кримінальній справі проти екс-прем’єра на самокаті Олексія Гончарука. Його звинувачують у тому, що це він прогавив прихід пандемії коронавіруса в Україну, хоча маски в Китай в цей час незаконно продавав член пропрезидентської партії «Слуга народу» і голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Михайло Радуцький. От щоб люди говорили про «профане-прем’єра», а не про «слузі народу», і затіяна ця метушня з кримінальною справою проти людини в шубі. Це як у численних кримінальних справах про сепаратизм і «відрив Криму від України»: полуостровную автономію в 2014-му профукали боягузливий в. о. президента Олександр Турчинов зі своєї упоротой, але недолугої неонацистської братією, а посадили й збираються посадити сотні опонентів і критиків майдану. Я нас свій досвід проходжу цей процес.
До того ж попереджають і «вічно вчорашніх». Я маю на увазі арешт Леоніда Кожари, останнього глави МЗС часів Януковича. Його звинувачують у вбивстві друга юності і «короля реклами» Сергія Старицького, знайденого з кулею в голові з нагородного пістолета Кожари, в його ж (Кожари) будинку. І тримають під вартою навіть після того, як у ненавмисному вбивстві Старицького вже зізналася дружина Кожари. Там вийшла класична схема: якщо рушниця висить на стіні, а подарунковий пістолет можна дістати не з сейфа, а з незамкненого шухляди столу, то зброя обов’язково вистрілить. Так і сталося: подружжя Кожари і Старицький, мабуть, добряче бухнули, чоловік відійшов на другий поверх, а дружина вирішила похвалитись пістолетом чоловіка. У підсумку Старицький отримав смертельну кулю, а Кожара – арешт. А не треба було йому створювати партію «Соціалісти» і цілком адекватно критикувати постмайданні режими Порошенко і Зеленського. А ось з в’язниці критика звучить якось м’якше й тихіше.
По-третє, – це дуже важливо! – імітація правової боротьби з відморозками потрібна для того, щоб відвернути увагу від використання владою цих відморозків для зміцнення своїх позицій. Це як з добровольчою ротою гвалтівників і вбивць «Торнадо», які під виглядом «відбиття агресії Путіна» в Донбасі грабували усіх підряд і ґвалтували навіть дітей. Ось цих ублюдків влада і посадила, тому що навіть для неї така «діяльність» цих «патріотів» була занадто.
Так і зараз – посадити самих відморожених і упоротых типу Чорновіл, Стерненко або Парасюков, але прикрити той факт, що сьогодні за правопорядок і антикоронавирусный карантин на вулицях Києва та інших міст країни відповідають неонацисти і неофашисти з «Муніципальної варти», прикормленной владою.
Так що, як мені здається, рано ще радіти українцям і знімати каструлі з голів. Нічого ще не вирішено. Влада просто мімікрує, тому що хоче врятуватися і утриматися біля керма і корита. І не тільки коронавірус страшний для українців. Боротьба з ним за допомогою кийків неонацистів на голови протестують проти беззаконня, цинізму і тупості влади не менш страшна.
Thanks!
Our editors are notified.