Інтерв’ю з Антоном Геращенко: “Скоро кожен зможе обчислити терориста по фото”

Інтерв’ю з Антоном Геращенко: “Скоро кожен зможе обчислити терориста по фото”

Одіозний нардеп і радник глави МВС — про те, чого хоче Путін, про мотиви скандалу, затіяного Григоришиним, про нову програму, яка допоможе кожному перевіряти підозрілих людей, про свої страхи і хобі — підкорювати вершини

— Сьогодні саме, мабуть, найважливіше в житті України — це паризькі домовленості і шлях до миру в країні. Які шляхи і які підводні камені в реалізації цих домовленостей ви бачите?

— У нашої країни є кілька шляхів розвитку. Перший — замороження конфлікту на Донбасі, вибудовування огорож цих територій, щоб забути про них на десятиліття. Цей варіант я не сприймаю. Другий шлях — економічними і дипломатичними зусиллями міжнародного співтовариства змусити Путіна піти з України і дати нам можливість повернути ці території під свій контроль. Саме в цьому напрямі зараз ведеться державна політика президентом Порошенко. А Путін хоче, щоб повернення Донбасу в Україну був на його умовах.

— Які умови Путіна?

— По-перше, щоб на виборах у Донбасі могли обиратися ті люди, які будуть провідниками російської політики в регіоні. При цьому — щоб вибори проходили під контролем незаконних збройних формувань (НЗФ), які були створені з його допомогою. Позиція ж української сторони чітка: вибори не можуть проходити без повного виведення всіх російських військ з Донбасу (а там їх до 7 тис. осіб). Друге: на території Донбасу повинна працювати місія ОБСЄ, яка буде приїжджати в самий далекий гірницький селище і перевіряти, чи є там російські війська і НЗФ. Самі ж ці НВФ повинні бути розформовані і не становити загрози для тих кандидатів або представників ЗМІ, які захочуть взяти участь у процесі виборів на Донбасі. За стандартами ОБСЄ, не можна проводити вибори під дулом пістолета.

— Чи братимуть участь у виборах бойовики?

— Це питання треба розділити на складові. Є люди, які безпосередньо займалися вбивствами, тортурами, насильством. Вони не можуть бути амністовані ні при яких умовах, і брати участь у виборах, відповідно, не можуть. Їхня доля — або ховатися, або бути засудженими. Такий досвід вже є, ви знаєте, на прикладі колишньої Югославії. Але якщо житель Донецька або Луганська ходив по вулицях з автоматом, піддавшись на якусь пропаганду, проте немає даних про його участь у злочинах, то ми не можемо відмовити йому в амністії, адже це теж наші громадяни.

Взагалі, українській стороні хотілося б, щоб ті, хто заплямував себе злочинами, покинув Україну ще до виборів. Але Путін дуже хитрий. Декларуючи прихильність до виборів на Донбасі, він робить все можливе, щоб розколоти українське суспільство навколо питання про вибори. Саме за його наполяганням пропонувалося внести в Конституцію фразу про особливий статус місцевого самоврядування. І саме ця фраза привела в кінцевому підсумку до сутичок під ВР, загибель чотирьох молодих людей і поранення багатьох десятків.

Моя позиція, як народного депутата, полягає в тому, що вибори на Донбасі можуть бути або за правилами ОБСЄ, тобто з вільним волевиявленням і доступом на дільниці спостерігачів і ЗМІ, або (і тому є приклади) такі вибори можуть проводитися через багато років, а то й десятиліття після збройних конфліктів. У мене є сумніви, що за 3-4 місяці можна так стабілізувати ситуацію на Донбасі, що ОБСЄ дасть висновок, що там безпечно можна проводити вибори. Причому ми говоримо про вибори за українськими законами, а не про тих, які пропонували бойовики. Насправді, я думаю, що якщо Путін і справді хоче послабити міжнародні санкції проти Росії (а вони боляче б’ють по економіці РФ), то він знайде спосіб змусити бойовиків скласти зброю, а найбільш завзятих і заплямували себе забере в Росію, а там подумає, де знайти їм застосування.

— Ваше ставлення до нинішнього скандалу навколо Костянтина Григоришина і взагалі до його персони?

— Знаєте, коли я читав його інтерв’ю УП, здавалося, що читаю висловлювання якогось морального авторитету, начебто матері Терези чи Вацлава Гавела, Нельсона Мандели… Проте, знаючи його історію і біографію, впевнений, що його заклики не були продиктовані істинним бажанням справедливості в цій країні. Думаю, підґрунтя інтерв’ю полягає в тому, що зараз президент і прем’єр прибирають з органів влади людей Григоришина (наприклад, главу “Укренерго” Юрія Касіча або одного з заступником міністра енергетики). Коли Григоришин заявляє, що не є олігархом, бо, мовляв, у нього немає своєї фракції в парламенті або своїх ЗМІ, він лукавить. В політологічному сенсі олігархом вважається той чоловік, який через органи влади має можливість впливати на прийняття державних рішень з метою отримання тих чи інших преференцій. У цьому сенсі Григоришин є класичним олігархом, бо навіть в тому ж інтерв’ю визнав, що делегував людей в органи влади. Якщо він хоче проводити деолігархізацію України, то повинен почати з себе і не рекомендувати когось у владні структури, а знаходити хороших менеджерів для свого бізнесу, щоб його обленерго і заводи працювали краще.

Вплив Росії на наш бізнес аж ніяк не обмежується тим, що у Григоришина російський паспорт. У нас найбільший оператор стільникового зв’язку — російський, є великі інвестиції в Україну “Роснефти”, є “Євразхолдинг”, є великі російські банки, що працюють в Україні… Мій підхід такий: якщо громадянин Росії створює у нас робочі місця, сприяє процвітанню нашої держави, то нехай працює. Але якщо він платить податки Росії, сприяє нарощуванню її потужності за рахунок наших ресурсів, то тут повинна приймати рішення СБУ. На жаль, Україна дуже слабка. Всі 24 роки незалежності її розривали на частини. Але ціну справжньої незалежності стала анексія Криму та події на Донбасі.

— Чи Могла Україна передбачати і протистояти анексії Криму?

— Путін, коли вирішив окупувати Крим, керувався даними своєї розвідки, що українська армія, МВС, спецслужби настільки ослаблені і корумповані, що ніхто не чинитиме опору. Ось факт: Петро Зима, на лютий 2014 року очолював СБ в Криму, все життя був діючим офіцером, а потім і генералом ФСБ. А пан Якименко, на момент революції глава СБУ, з 1998 року працював на ФСБ, будучи офіцером контррозвідки ФСБ на Чорноморському флоті Росії. І т. д.

Загальновідомий факт: призначений главою нашої МО адмірал Тенюх доповідав у свій час в. о. президента Турчинову, що у всіх ЗС України є приблизно 5 тис. осіб у відносній боєготовності, які здатні сісти на бронетехніку і кудись поїхати (хоча не факт, що доїхали б).

Крім того, у всіх українських військових частинах в Криму давно і успішно діяли російська розвідка і агенти впливу. І як тільки хтось з українських патріотів говорив, що, мовляв, давайте чинити опір, до такого офіцерові підходили люди і натякали, мовляв, ти тут, а твоя сім’я у військовому містечку, і там може статися пожежа, ти знайдеш тільки обгорілі трупи… Після чого всім все ставало зрозуміло.

Будемо говорити прямо: Росія щороку вкладала величезні кошти в роботу своєї агентури в Криму. Багато робилося й для населення: відкривалися філії престижних російських навчальних закладів, молодь заманювали на роботу і навчання в Росії, створювалися російські культурні центри… Знали про це владу України? Звичайно! Робили щось? Ні! А зарплати військових моряків? Росіяни отримували в 6-8 разів більше українців. І не випадково 6 тис. українських моряків залишилися служити на Чорноморському флоті Росії в Криму. А зі складу МВС України в Криму, яких було близько 20 000 осіб, в Україну повернулися 300-400 осіб. З Нацгвардії — більше половини, але це пояснюється тим, що там служили солдати з різних регіонів України, які хотіли додому. Є, звичайно, і відомі люди, патріоти, на кшталт генерала Балана, який став нині заступник командуючого Нацгвардією України, або В’ячеслава Аброськіна, колишнього начальника карного розшуку Севастополя, очолив міліцію Донецької області. Але ці приклади лише підкреслюють провали України в роботі на півострові.

— Як ви ставитеся до економічної блокади Криму з боку України?

— Зараз ця блокада проводиться громадськими організаціями і національними об’єднаннями кримських татар. З одного боку, це акт відчаю, щоб показати свою позицію щодо відбуваються в Криму подій, з іншого — це позитивний акт, з точки зору економіки України. З-за того, що в минулому році був прийнятий закон про вільної економічної зоні “Крим”, величезна кількість товарів без мита потекло транзитом через Крим до Росії. А український бюджет став втрачати величезні кошти. Зараз ця лазівка перекрита, але таке ж питання залишається по Донецьку і Луганську. Якщо ми не зможемо повернути їх в Україну, значить, треба робити на кордонах з ними повноцінні митні пункти пропуску і стягувати всі необхідні мита. Інакше наш бюджет буде страждати.

При цьому Україна все одно залишається залежною від РФ, особливо в плані енергетики. Найчастіше в цьому сенсі згадують газ, забуваючи, що 95% ядерного палива для АЕС ми купуємо у російського концерну “ТВЕЛ”. І тільки один з 14 атомних блоків АЕС в Україні переобладнаний під паливо американського концерну “Вестінгауз”. А переобладнання ядерного блоку під інше паливо займає мінімум п’ять років, враховуючи всі аспекти, в тому числі безпеку. Та й грошей це коштує неабияк… А от щодо газу як раз відбулися серйозні зміни. Вперше після перемоги Революції гідності наш уряд дійсно зайнялося питанням отримання газу з Європи, і зараз вже приблизно третина блакитного палива ми отримуємо якраз звідти. І далі треба нарощувати незалежність від Росії по газу, переробити не менше 50% атомних блоків на французьке або американське паливо, будувати свої термінали по прийманню зрідженого газу в Чорному морі… І через п’ять років ми будемо залежати від Росії в плані енергії лише на 25-30%. До речі, Європа прийняла подібні заходи після 2009 року, коли Росія вперше влаштувала істерику з перекриванням газу. І тепер РФ змушена знижувати ціни на газ як для Європи, так і для України.

Про Крим. “Закрита лазівка безмитної витоку товарів у Росію”. Фото Р. Салай

— Що на сьогодні з результатами розслідування трагедії в Одеському будинку профспілок? І як розслідуються події під ВР, коли у правоохоронців кинули гранату?

— По Одесі були пред’явлені звинувачення тим особам, які підозрюються у фактах індивідуального насильства (вбивства), а також у побитті. А от політичної складової, на мій погляд, там не було. Результатом того, що сталося, стало повстання проросійських громадян проти українських патріотів, вміло виконане маніпуляторами з боку РФ. Події в Одесі нагадують те, що відбулося 31 серпня під стінами ВР. Була накачування суспільства ненавистю, а далі поджигался гніт.

Нині у ВР розслідується два великі справи. Перше — організація масових заворушень, в ньому пред’явлені звинувачення деяких функціонерів партії “Свобода”. Друга справа — за статтею про тероризм. За нього залучаються до відповідальності три молодих людини, які організували і прикривали кидок гранати. Поки це різні кримінальні провадження. Слідчі зараз шукають тих, хто був “спусковим гачком” для кидка гранати, який забрав життя чотирьох людей і завдав поранення багатьом іншим. Тут є дивацтва. Дивним, наприклад, є те, що двоє з цих трьох обвинувачених були членами підрозділу, що створювалося в минулому році саме на прохання партії “Свобода”. Дивно і те, що один з цих бійців за чотири дні до трагедії був на зустрічі з керівництвом партії “Свобода”, яке виїжджало в зону АТО… Далі не вважаю за можливе коментувати дії слідства.

— Ви не вважаєте індульгенцією для тих, хто кинув гранату, їх патріотизм, участь в АТО і т. д.?

— Схвалити вбивство неможливо, якщо воно скоєно з метою самозахисту або в ході бойових дій. Схвалити кидок гранати молодим людиною, будь він хоч тричі герой, в інших молодих людей, покликаних захищати спокій наших співгромадян, неможливо.
Те ж саме можна сказати про інцидент з розстрілом співробітників міліції, де однією з підозрюваних є відома активістка Вікторія Завірюха. Далі суд буде визначати міру провини кожного.

— Після парламентських виборів постало питання формування нової команди реформаторів за ключовими напрямами, в тому числі і в МВС. Впровадженням нових підходів в кадрову політику займався глава АП Борис Ложкін. Залучення іноземців в керівництво країни — його ідея. Ваше ставлення до “спецназу реформ”.

— В цілому — позитивне. Давайте згадаємо історію. Якби Петро Перший не запросив фахівців-іноземців, вчених, то не зміг би добитися щодо швидкого перетворення Росії з держави з феодальним ладом в більш-менш сучасне і розвинене на ті часи держава. Або взяти більш близькі за часом приклади. В ОАЕ є нафта, але саме запрошені іноземні фахівці зробили Емірати по-справжньому сучасним, передовим державою. У той же час Саудівська Аравія, де нафти набагато більше (у п’ять разів), не має такого економічного розвитку, особливо у сфері послуг, тому що там немає масового призову іноземців на роботу. Так, в ОАЕ теж немає міністрів-іноземців, але більшість великих проектів, як у бізнесі, так і в адміністративній сфері, ведеться іноземними фахівцями. А міністри, громадяни Еміратів, пройшли серйозне навчання в кращих вузах Заходу.

Нам потрібна програма навчання молодих людей з України за кордоном з прицілом на подальше заняття ними великих адміністративних посад у країні. Запрошені фахівці, та ж Ека Згуладзе або Давид Сакварелідзе, проходили річне або більше навчання в кращих внз Європи, США, Японії… Зараз настав час невідкладно запустити таку програму в Україні, щоб кожен рік тисячі молодих людей проходили навчання на Заході і потім поверталися в Україну налагоджувати тут адміністративну роботу на сучасному рівні.

— Як ви оцінюєте роботу горезвісного сайту “Миротворець”, де вивішуються особисті дані людей, запідозрених активістами в тероризмі, роботі проти України, який ви презентували?

— Сайт “Миротворець” був задуманий групою патріотів України в минулому році як засіб захисту суспільства від тих, хто став у відкриту займатися антиукраїнською діяльністю. А саме: закликами до розпаду України, до тероризму тощо, Оскільки на той момент, навесні минулого року, правоохоронні органи України виявляли дивовижну пасивність, а проросійські сили, навпаки, шалену активність, цей проект послужив тому, що, по-перше, антиукраїнська діяльність в інтернеті частково була згорнута, а по-друге, ті особи, які в такій діяльності були помічені, були поміщені на сайті.

Звичайно, сам факт перебування на цьому сайті ще не означає, що людина замішаний у кримінальному злочині, але говорить про те, що він у своєму роді небезпечний для нашої держави. Проте якщо людина фотографувався з автоматом на тлі прапора “ДНР-ЛНР” і заявляв публічно, що радий відходу Донбасу від України, то це злочин.

Наш сайт допомагає правоохоронцям виявляти таких людей і залучати їх до кримінальної відповідальності. А якщо і ні, то така людина буде певною мірою вражений в цивільних правах, він не отримає кредиту і т. д. Ряд банків вже співпрацюють з нашим сайтом і за своєю ініціативою припиняють банківське обслуговування таких людей. Це має колосальний вплив.

На сайт “Миротворець” приходять багато скарги від тих, хто там поміщений: мовляв, зніміть нас з сайту, це ми трохи порозважалися з прапорами і автоматами, більше не будемо… Наш підхід такий: якщо ти не скоїв злочину, то будеш просто на обліку як схильний до такого, але з сайту тебе не знімемо. А як ви хочете, адже йде жорстока боротьба. Те ж саме відбувається, наприклад, в Ізраїлі. У ізраїльських спецслужб є досьє на кожного порушника спокою. Це допомагає профілактиці злочину і полегшує пошук можливих злочинців. Словом, неможливо боротися з тероризмом, сепаратизмом і, якщо немає суспільної підтримки.

Ми обмінюємося своїми базами даних з правоохоронцями. Можу сказати, що зараз на сайті “Миротворець” розміщені дані на більш ніж 8 тисяч чоловік, знаходяться в розшуку МВС. І навпаки, правоохоронці черпають інформацію з нашого сайту. Завдяки йому сотні осіб, замішаних у злочинах, були затримані на блокпостах і перепроваджені в відповідні установи.

Зараз скажу вам ексклюзивну річ: найближчим часом на сайті “Миротворець” буде запущений унікальний сервіс розпізнавання по особам підозрюваних у сепаратизмі і тероризмі, в інших злочинах. Ви зможете сфотографувати на вулиці підозрілу людину (або перезняти його фото з документів або соцмережі) і через свій смартфон звірити це зображення з тими знімками, які знаходяться у базі даних “Миротворця”. Сайт через нову систему визначить, чи перебуває ця людина, наприклад, у розшуку, ідентифікує його.

— Вам 36 років. Є речі, які ви ще не випробували, але хочете випробувати? Нові цілі?

— Я люблю ходити пішки на гірські вершини, маю вже деякий досвід. Наприклад, піднімався на Говерлу, на Олімп, а це 2 км 980 м. Саме пішки, без всякого альпіністського спорядження. Намагаюся займатися більше собою, ось в цьому році скинув близько 30 кг ваги, з 155 кг до 125. Секрет простий: став менше їсти, не їсти на ніч, більш правильний раціон і т. д.

— Від чого довелося відмовитися?

— Став їсти набагато менше хліба, бувало, по тижню не їв взагалі нічого мучного. Сьогодні ось з вами дозволив собі невеличкий смачний “Наполеон”, але, в принципі, можу солодкого тиждень не їсти взагалі. Але не відмовляю собі в овочах, рибі, м’ясі. В принципі, нічого особливого, головне — регулярність. З фізичних вправ мені подобається швидка ходьба.

— Розкажіть про рідних: хто вони, чим займаються?

— На цю тему я намагаюся не говорити. Я постійно піддається агресивних випадів, особливо у російських, так і українських ЗМІ, не хотілося б піддавати небезпеці близьких людей.

— Ви до подібних випадів в ЗМІ ставитеся з іронією чи все так серйозно, що доводиться наймати охорону?

— Охорони в мене немає.

— Чого боїться Антон Геращенко?

— Сказати, що боюся лоскоту, так ні, не боюся. Я звичайна людина і боюся того ж, чого бояться звичайні люди. Не бояться взагалі тільки божевільні. У чому різниця між сміливою людиною і боягузом? Смілива людина не позбавлений страху, але він робить те, що потрібно, незважаючи на страх.

— Чи є у вас хобі?

— Читаю розумні книги. Зараз перечитую історію Великої французької революції для проведення паралелей з розвитком нашої революційної ситуації.

— З кого з великих намагаєтеся брати приклад?

— Мені подобається досвід Вінстона Черчілля і Шарля де Голля.