Інтерв’ю з головою Нацагентства з держслужбі: Функції чиновників виходять за межі здорового глузду

Інтерв’ю з головою Нацагентства з держслужбі: Функції чиновників виходять за межі здорового глузду

Костянтин Ващенко розповів Сегодня.иа про перехід України до нової моделі державного управління

Уряд планує продовжити розпочату в минулому році скорочення державних службовців. Про майбутню чищенні вже заявив і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. При чому “під ніж” тільки в цьому році можуть потрапити 20% чиновників. Крім того у парламенті готується до другого читання готується закон про реформу державної служби. Як насправді відбуватиметься скорочення, скільки чиновників реально опиняться на вулиці, і що стоїть за новою реформою держуправління – на ці та інші питання Сегодня.иа відповів голова Національного агентства з питань державної служби Костянтин Ващенко.

Одне із завдань, яке сьогодні стоїть перед урядом – це відмова від непотрібного державного регулювання

– Костянтин Олександрович, сьогодні багато розмов ведеться про реформу держслужби і, зокрема, про скорочення держапарату. Ви, як голова профільного відомства? могли б прояснити ситуацію, що зараз відбувається з системою державного управління.

– Сьогодні Україна по кількості держслужбовців не перебуває в лідерах серед країн Європи. У нас на сьогоднішній день 295 тисяч держслужбовців і близько 80 тисяч посадових осіб місцевого самоврядування. Якщо взяти у відсотковому співвідношенні це трохи менше 1% населення – точно так само як у Польщі, Чехії та деяких інших країнах ЄС. Більш того, є країни, де держслужбовців набагато більше. Це я кажу до того,що ми не ставимо питання, що в Україні дуже багато чиновників.

Проблема полягає в тому, що у нас міністерства, відомства, органи місцевого самоврядування часто роблять те, що в нормальній демократичній ринковій країні робити не повинні.

Мова йде про функції,які, скажімо, іноді виходять за межі здорового глузду, які не потрібні.

Тому одна із задач, яка сьогодні стоїть перед урядом – це відмова від непотрібного державного регулювання. Від тих повноважень і функцій, які не сприяють розвитку економіки і не полегшують життя громадян. Сьогодні громадянам, суб’єктам підприємницької діяльності доводиться отримувати різноманітні дозволи, довідки та інші документи, частина з яких, на наш погляд, не потрібна. Іншу частину потрібно переводити в електронний режим. Я це веду до того, що з одного боку, відмова від непотрібних функцій з іншого боку максимально впровадження електронного документообігу потягнуть за собою скорочення держапарату.

Скорочення державних службовців не є самоціллю це повинно бути наслідком зміни політики держави в дерегуляції функціональних повноважень. І таким чином відповідь, скільки Україні потрібно чиновників, лежить в цій площині.

– За Вашими оцінками, скільки чиновників все ж потраплять під скорочення?

– Якщо говорити про цифри. Є завдання, які уряд зафіксував і які є в проекті бюджету.

Минулого року було скорочено в плані оптимізації держапарату 10%. У бюджеті на цей рік зафіксована цифра 20%. Якщо в минулому році було близько 330 тисяч держслужбовців, зараз я назвав цифру 295.

Інша справа, потрібно розуміти, що не завжди йдеться про живих людей. Основна частина скорочень (у минулому році. – ред.) пройшла це за рахунок вільних вакансій. Не секрет, що у багатьох органів влади практично у всіх існує вільні вакансії. Частково їх тримають для того, щоб створювати фонд преміальних. Сьогодні збочена система оплати праці, яка змушує керівників тримати ці вакансії для того, щоб мати можливість більше платити тим, хто працює. У вигляді премій і так далі.

З іншого боку, не секрет, що особливо на місцевому рівні держслужба не дуже приваблива.

Сьогодні 40% держслужбовців отримують зарплату на рівні мінімальної-посадовий оклад становить 1218 грн.

Природно це говорить про те, що держслужба, на жаль, у масі своїй залишається непрестижним видом діяльності. Тому вакансій достатньо.

У цьому році ситуація інша. Коли мова йде про 20%-ве скорочення, це повинно відбуватися не механічно. Це повинно побут наслідком проведеного функціонального аналізу, відмови від непотрібних повноважень. Другий важливий напрямок – це децентралізація і передача величезної кількості повноважень і функцій на місця. Природно частина держслужбовців, які сьогодні працюють в органах влади вони повинні разом з цими функціями і повноваженнями перейти до місцеве самоврядування і таким чином, при скороченні держапарату, частина людей просто перейде в органи місцевого самоврядування.

Сьогодні якщо ми візьмемо нормальну європейську країну, скажімо ту ж Польщу, яку часто наводять як приклад, там 1/3 чиновників працює в органах державної влади і 2/3 – в органах місцевого самоврядування. У нас поки що це навпаки. Ця піраміда перевернеться після того, як буде проведена децентралізація.

Тому міністерства і відомства київські стануть менше, територіальні громади самі вирішать, скільки їм потрібно чиновників, які будуть працювати у виконкомах місцевих рад та в органах місцевого самоврядування, щоб забезпечить ті функції, які будуть передані.

Ми на 20% (скорочення, – ред.) у будь-якому випадку повинні вийти. Поки важко говорити про конкретні цифри, оскільки ми орієнтуємося на офіційні дані державної статистики, які будуть в кінці року, але ми, тим не менш, розуміємо тенденцію. Наприклад, ще в кінці минулого року в рамках оптимізації системи виконавчої влади було дуже серйозно скорочено кількість контролюючих органів. Так, замість п’яти раніше існуючих структур, сьогодні існує одна – Державна служба безпеки харчових продуктів та захисту споживачів. На базі ліквідованої санепідемстанції, держспоживстандарту, ветеренароной, фітосанітарної служби була створена одна.

Природно, коли замість п’яти створюється одна, відбуваються дві речі: скорочується непотрібний контроль з боку держави, а також природно відбувається і скорочення штату. Умовно кажучи, не потрібно 5 бухгалтерій, 5 хозуправлений, 5 юридичних служб і так далі. Тут відбувається природний процес, а якщо ще додати до цього і територіальні органи раніше існуючих структур 5 і тепер 1, то тільки в рамках цієї однієї реформи близько 5-6 тисяч держслужбовців, буде скорочено. Це тільки в межах одного органу. Відбуватися це буде в цьому році.

– А що чекає на тих, хто потрапить під скорочення?

– Всі працівники захищені законодавством. Трудовим законодавством передбачено попередження про наступне звільнення, а в разі звільнення виплата компенсацій в розмірі не менше середньомісячної зарплати.

Законодавство говорить про те, що будь-якій людині потрібно запропонувати працевлаштування, він може погодитися або відмовитися і тільки якщо дійсно реально запропонувати нічого, то тоді він потрапляє під скорочення.

– Ви говорили про об’єднання 5 служб в одну. Як з п’яти бухгалтерів будуть вибирати одного, є певні критерії?

– Ні вік, ні колір очей ролі не грають. Ключевою роль відіграє рівень професійної компетенції, кваліфікації і продуктивності роботи.

Якщо ми далі будемо перебувати в ситуації низькооплачуваних держслужбовців, ми ніколи не переможемо корупцію

– Костянтин Олександрович, раніше Ви вже заявляли, що частина держслужбовців в майбутньому втратять свій статус…

– Так, якщо буде прийнятий в цьому році розроблений нами спільно з нашими і зарубіжними експертами новий закон про держслужбу у нас перестануть бути держслужбовцями цілий ряд категорій. Це співробітники, які працюють у так званих допоміжних підрозділах.

– Що вони втрачають разом зі статусом держслужбовця?

– Просто їх оплата буде відбуватися на підставі загальної тарифної сітки,яка існує в країні. Багато пільг, як ви знаєте, були скасовані ще до розгляду нової редакції законопроекту про держслужбу.

У нас сьогодні вже ліквідовані всі спеціальні пенсії, в тому числі і для держслужбовців.

Тут мова йде про зміну функцій. Держслужбовець обмежений у можливості підробляти, крім наукової і викладацької діяльності, а також деяких інших видів діяльності. Якщо людина перестає бути держслужбовцем, він отримує таку можливість і може поєднувати кілька робіт. Приміром, айтішники або господарники. Їх робота не пов’язана з основними функціями структури, в якій вони працюють. Їх робота пов’язана з забезпеченням інформаційних процесів або господарських процесів і з цієї точки зору вони не є держслужбовцями. Тому що вони втратять, що вони придбають. Якщо ви маєте на увазі, що вони все одно будуть продовжувати оплачуватися з держбюджету – так, але у них з’являється новий статус, інші можливості для того, щоб поліпшити свій матеріальний стан.

– Скільки людей в перспективі може втратити такий статус?

– Думаю в районі 50 тисяч. Але це перспектива вже 2016 року, коли вступить у дію новий закон про держслужбу. Мова йде про те, що після реформи державної служби в нас рівень посадового окладу зросте і це правильно. Якщо ми далі будемо перебувати в ситуації низькооплачуваних держслужбовців, ми ніколи не переможемо корупцію і не побудуємо ефективну систему управління.

– Як би Ви оцінили рівень держслужбовців, так і всього держапарату в цілому?

– Якість державного управління дуже низька. Саме тому маємо ті проблеми, які існують у різних сферах. Саме тому так гостро стоїть питання державної служби, яка повинна бути престижною і ефективною. Повинна бути окрема професія, що вимагає певної підготовки рівня знань, умінь. В ідеалі, якщо молода людина приходить на держслужбу, він повинен бачити свою перспективу і кар’єрну і професійну і поступово підніматися по щаблях ієрархії. Сьогодні, на жаль, цього немає. Але в проекті закону про держслужбу створюються механізми, які будуть не просто утримувати в держапараті, а і робити цю роботу цікавою.

– Якщо не секрет?

– Перше, головне звичайно має зрости частина посадового окладу в структурі заробітної плати.

Плюс пропонується встановлення надбавки за вислугу років. Кожен рік роботи на держслужбі – це додатково 3% до посадового окладу.

Тобто тобі цікаво залишатися на держслужбі. Плюс ми впроваджуємо виключно конкурсний підхід при будь-яких переміщеннях на держслужбі. Якщо молода людина приходить, скажімо, на посаду спеціаліста сьогодні, то він може на ній просидіти і до пенсії, оскільки на посаду його начальника постійно приходити хтось з боку. Це відбувається, скажімо, по різних підставах.

У разі прийняття закону, работниксможет готувати себе до наступної області, і коли вона звільниться, буде конкурс, і якщо він знає роботу, якщо він в цьому органі вже якийсь час набрався досвіду, то очевидно у нього вже більше шансів перемогти і просунутися. Виникає кар’єрна мотивація. Плюс питання навчання, підвищення професійного рівня теж дуже чітко прописані в законі. Щорічна оцінка твоєї діяльності. Якщо ти отримуєш відмінну оцінку – це буде стосуватися кожного держслужбовця, ти можеш претендувати на додаткову премію за підсумками року. Але якщо отримуєш негативну оцінку, і це відбувається двічі, то будь люб’язний шукай себе тоді в інших структурах. Абсолютно по-іншому буде виглядати система взаємовідносин між держслужбовцями та роботодавцями.

За підсумком в органах виконавчої влади залишиться 150 тисяч державних службовців, і 200 тисяч будуть працювати в органах місцевого самоврядування

– Хто буде проводити конкурси?

– Всіх держслужбовців будуть ділити на 3 категорії. Категорія 1-я – це найвищі посадові особи. Державні секретарі міністерств, керівники центральних органів виконавчої влади. Для цієї категорії, яка сегодняне має ніяких конкурсних відборів, створюється спеціальна комісія вищого корпусу державної служби. Яка буде формуватися на паритетних засадах прем’єром, президентом, Верховною Радою, не менше третини складу комісії будуть представники громадянського суспільства.Що ще важливо, будуть встановлені кваліфікаційні вимоги до людей. Не можна, як сьогодні іноді це буває, просто “прийти з вулиці” і зайняти високу посаду в апараті.

Якщо ти не маєш відповідного досвіду, якщо ти не попрацював на нижчих сферах системи державної служби, або, принаймні, ти не керував хоч чим-то в тому ж бізнесі – це теж нормально, ти не зможеш зайняти високий пост. З урахуванням цих вимог з урахуванням конкурсних процедур будуть розглядатися кандидатури і суб’єкту призначення – це або прем’єр-міністр, або президент – будуть пропонуватися не менше 3х кандидатур на вибір. Що стосується інших категорій. То за ним конкурсні комісії будуть формуватися за таким же принципом, при цьому не менше третини складатимуть представники громадянського суспільства. У кожному органі будуть створюватися конкурсні комісії, буде затверджено конкретний порядок проведення конкурсу, а так само визначені механізми, які дозволять подолати телефонне право або “потрапляння” на держслужбу з чорного входу.

– Закон дійсно може багато чого змінити. Є опір на політичному рівні?

– Законопроект був нами розроблений спільно з представниками громадянського суспільства, він пройшов експертизу відповідних структур ЄС та отримав схвалення, оскільки ми не винаходили велосипед, ми все-таки взяли і проаналізували кращі європейські практики тих країн, на які ми орієнтуємося. Тобто ми створили свій власний закон, але на тих принципах і підходах, які прийняті в розвинених демократичних країнах.

Уряд вніс законопроект у Верховну Раду, він пройшов перше читання, був розглянутий, в тому числі, і на Національній раді реформ під керівництвом президента. Сьогодні є політична воля і політичне розуміння, що без реформ державної служби, без зміни кадрів, які працюють в органах влади, проводити будь-які реформи в будь-якому міністерстві неможливо. Потрібно змінити людей їх психологію їх підходи. З іншого боку захистити їх, щоб вони не боялися, що кожна нова зміна міністра тягне за собою тотальну зміну апарату, як це відбувається сьогодні. Так бути не повинно і закон дуже чітко захищає і цю позицію відстоює. Він чітко розділяє політичні фігури і власне держапарат і чітко встановлює, що будь-які звільнення та зміна статусу на держслужбі повинні бути пов’язані тільки з професійним рівнем роботи.

У профільному парламентському комітеті цей законопроект готується до другого читання, багато поправок ми отримали, але з урахуванням рівня цього питання та складності цього законопроекту не дивно, що до нього такий інтерес, але ми все таки є оптимістами і сподіваємося, що на початку наступної сесії він буде прийнятий в цілому і таким чином ми приступимо до реалізації реформи.

– І Ви вважаєте, що один закон зможе вирішити всі проблеми?

– Звичайно, ні, сьогодні ми повинні розглядати в комплексі і новий закон про держслужбу і про службу в органах місцевого самоврядування та протидії корупції і про Кабінет міністрів і центральні органи влади, що також знаходяться в процесі розробки. Все це повинно створити нову систему державного управління.

– Скільки потрібно часу для реформи держслужби?

– Ми йдемо за оптимістичним сценарієм і, якщо парламент у вересні прийме закон, півроку нам знадобитися, щоб прийняти відповідні підзаконні акти. З 1 січня закон вступить в дію, але з урахуванням того, що цю всю машину потрібно перебудувати я думаю, що до трьох років у нас це все посяде. На виході сподіваюся, що ми отримаємо ефективну державну службу в Україні.

За підсумком в органах виконавчої влади залишиться 150 тисяч державних службовців, і 200 тисяч будуть працювати в органах місцевого самоврядування.

Ця цифра приблизна, але приблизно відображає суть того, що ми хочемо побачити.

– Тобто мова йде про 2018-19 роках?

– Так. Десь так.

– Костянтин Олександрович, спасибі за інтерв’ю!