Інтерв’ю з віце-прем’єром Вадим Пристайко: Рішення Росії щодо анексії Криму та війні на Донбасі можуть бути відкручені” назад

Шанс на світ на Донбасі залишається, а рух України в ЄС і НАТО – наше все

У розпал скандалу про нібито заборону українським сезонним працівникам виїжджати за кордон на заробітки віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вадим Пристайко в інтерв’ю сайту “Сегодня” розповів, що ні про яку заборону на виїзд мова не йде, більш того – чартери для сезонних працівників будуть організовуватися постійно. Детально про ситуацію з заробітчанами, вплив коронавіруса на наш безвиз з ЄС і про те, чи варто українцям планувати свої літні відпустки за кордоном, читайте в першій частині інтерв’ю з Вадимом Пристайко.

У другій частині інтерв’ю сайту “Сегодня” віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції розповів, коли і як пройдуть саміти Україна-ЄС та Східного партнерства, як виконується Угода про асоціацію, що відділяє Україну від промислового безвиза з ЄС і досягнення стандартів НАТО, а також про відносини з Росією.

– Повернемося до того документу, який зараз обговорює Брюссель країнам Східного партнерства. Я так розумію, що це звіт якраз до саміту Східного партнерства?

– Так, він буде представлений до саміту.

– А коли буде саміт? В якому форматі? Тому що спочатку з’явилися новини, що його перенесуть. Але потім глава європейської дипломатії Жозеп Боррель це спростував.

– Дійсно, є кілька варіантів. Зараз кожна сторона це для себе визначає і вірус вносить постійні зміни. Немає ніякої теорії змови. Або проводити саміт у вигляді відеоконференції, що, звичайно, забирає можливість спілкуватися тет-а-тет, на що ми розраховуємо постійно, коли приїжджаємо за тисячі кілометрів на зустрічі. Чи дійсно перенести саміт, щоб побороти коронавірус, не ризикуючи здоров’ям лідерів, відправляючи їх на зустрічі. Але хто може сказати нам, чи достатньо буде перенести саміт на 1 жовтня? Такі ідеї теж обговорюються.

– Рішення ще не прийнято?

– На нашу думку, рішення буде ухвалено найближчим часом. Зараз воно знаходиться в стадії формування.

– А що з самітом Україна-ЄС? Торішній проходив у Києві, там вже був Зеленський. У цьому році він повинен пройти в Брюсселі. Так проведуть чи перенесуть?

– Так, для Зеленського це була одна з перших зустрічей. Знову-таки, вірус вносить зміни в графік і цього заходу, яке повинно було відбутися в липні. Саміт не скасовується. У нас є про що поговорити. Бачите, навіть певні технічні місії затримуються. Наприклад, технічна місія, яка повинна була приїхати, щоб оцінити наше просування, як ми його називаємо, по промисловому безвизу. Це було б цікаво винести на розгляд наступного саміту, але переноситься з чисто технічних причин, пов’язаних з вірусом.

Вадим Пристайко

– Зупинив коронавірус наше просування в ЄС? Я маю на увазі виконання Угоди про асоціацію і переговори про перегляд його торгових положень?

– Знаєте, процеси настільки глибоко ешелоновані вже багато років, до процесу залучено так багато людей, що говорити про зупинення просто не можна. Але зміни дійсно є. Можу сказати, що навіть більшу частину працівників нашого Офісу ми були змушені перепрофілювати на питання організації та координації допомоги по протидії коронавирусу. Люди, які повинні були займатися конкретними сферами, зараз більше займаються координацією цієї допомоги, яка надходить – гуманітарна, технічна допомога. Так само й народні депутати. Якщо раніше депутатський корпус і наш уряд виробляли більше проектів, ідей, з якими ми працювали, приводили їх у відповідність з нашими обіцянками і зобов’язаннями, зараз депутати збираються раз на два-три тижні. На те є об’єктивні причини, але я не бачу, щоб це перетворювалося на політичну складову. Наше представництво працює в звичайному режимі, ми не скорочували наше дипломатичне присутність, як і ЄС. Моя остання зустріч з Послом ЄС була півгодини тому (29 квітня. – Авт.), попередня – в п’ятницю. Так само і з НАТО.

– Де ми зараз з перегляду торговельних положень Угоди про асоціацію?

– Наші економісти над цим працюють. Хочу сказати, що вірус не вніс в їх роботу зміни. Наш традиційний інтерес і в с/х продукції, і в інших галузях, загалом, по всьому, що нас цікавить і турбує, постійно знаходиться на порядку денному. Так само, як і, приміром, цифровий сфера. Єднання цифрових ринків залишається топ-пріоритетом Україна-ЄС.

– Ви вже згадали про промисловому безвизе. Це досить проблемне питання.

– Це копітка робота щодо узгодження стандартів. І хочу нагадати, як європейських, так і стандартів АЛЬЯНСУ. Там є ціла історія. Звичайно, з об’єктивних причин робота стримується. Але я не можу сказати, що ми відчуваємо якісь зміни в підходах. Два місяці карантину не зіб’ють нас з цього шляху.

– Скільки кроків нас відокремлюють від промислового безвиза з ЄС?

– Важко сказати, за скільки кроків. Але всі наші чотири основних напрямки, які ми собі поставили, щоб просуватися, рухаються. Я не хочу говорити, що ми за три кроки, тому що ви потім будете вважати і скажете, що залишилося два. Враховуючи, що в цьому році ми не переносимо наш саміт, є чіткі часові рамки для рішень, які ми повинні підготувати до цього саміту. Думаю, ми можемо це зробити.

– Не можу Вас не запитати про кроки міністра оборони, які викликали критику в громадянському суспільстві. Деякі навіть сказали, що це призупинення переходу до стандартів НАТО. Мова про припинення дії указу про трансформації управління силами оборони і військового управління та ліквідації Проектного офісу реформ при Міноборони.

– Думаю, що дійсно була певна недокоммуникция з боку нового міністра оборони і його команди, яка тільки сідала на своїх стільцях і, напевно, не встигла зрозуміти, наскільки це важливо і наскільки це чутливе та болюче сприймається. Особливо, коли змінили міністра, який дійсно був реформатором, добре відомий, сам був частиною громадянського суспільства і щиро це просував. Безумовно, на нову міністерську команду особливо пильно дивилися всі. І деякі меседжі виявилися незрозумілими. Зокрема, ті укази по Офісу реформ. Думаю, вам міністр оборони зможе більш докладно про це розповісти. Але точно вас запевняю, що немає жодної країни НАТО, яка б повністю прийняла всі стандарти НАТО.

– Так, їх багато, вони постійно змінюються…

– Їх тисячі. Про це всі постійно говорять, але ніхто не вдається в деталі. Ми, як країна, ніколи не говорили, що приймемо всі стандарти. Нам би хотілося. Але є чітко визначений перелік напрямів взаємодії, і ми впроваджуємо саме ці стандарти. Ну, наприклад, ми з вами не є учасником авіаційних програм, тому нам сьогодні не треба впроваджувати ці стандарти. Але є стандарти, за якими Україна є учасником. Для взаємодії цих збройних підрозділів з НАТО – це в першу чергу. Всі інші – коли буде можливість.

– Також викликала велике занепокоєння фраза Андрія Тарана, що досягнення стандартів НАТО – це “амбітна, але недосяжна мета”. Знаю, що потім на профільному парламентському комітеті міністр виправдовувався, що його неправильно зрозуміли. Я, як журналіст, теж не можу не зауважити, що в заявах і президента, колишнього і нинішнього прем’єра стало менше згадок про європейської та євроатлантичної інтеграції. У нас це прописано в Конституції…

– У нас навіть цілий віце-прем’єр для цього є.

– Тобто свій вектор руху до ЄС і НАТО ми не звертаємо?

– Ні, ми не звертаємо з цього шляху. І робимо це не тільки тому, що це прописано в Конституції. Дуже важливо, щоб ми відкрито говорили зі своїми громадянами і союзниками, що це (рух в ЄС і НАТО. – Авт.) – наше все. Якщо є відчуття, що згадок стало поменше, риторика змінюється, значить нам треба підкоригувати наші комунікаційні меседжі. Проте, знаєте, військові це формулюють з певною військовою прямотою.

– Дуже хорошим інформаційним приводом могло б стати приєднання України до Програми розширених можливостей НАТО. Де ми зараз? Коли ми зможемо заявити, що Україна приєднується до цієї Програми?

– Думаю, як раз ця Програма не буде залежати від пандемії. Перегляд учасників програми, а на сьогоднішній день їх п’ять, відбувається кожні три роки. У цьому році НАТО підійшло до перегляду складу учасників програми. Ще багато років тому ми заявили, що хочемо взяти в ній участь. Учасники цієї програми – це найближчі партнери НАТО з усіх, які тільки є. Умовно кажучи, на відстані витягнутої руки від союзництва. Звичайно, ті, хто хоче. Але хочуть не всі. Наприклад, Австралія та Йорданія не можуть з об’єктивних причин. Швеція і Фінляндія для себе це зараз не розглядають. Наше завдання стати партнерами, ми про це заявили. Наскільки я пам’ятаю, ще будучи послом у НАТО, військова частина, а не цивільно-політична, вже тоді казала, що вони все перевірили, їх все влаштовує, ЗСУ готові стати нашим найближчим військовим партнером. Політичне рішення за столицями і політичними лідерами. Наскільки я розумію, цей консенсус формується або вже сформований. Сподіваюся, що на найближчому засіданні Північноатлантичної ради на рівні міністрів оборони таке рішення може бути прийнято. Ми б дуже хотіли цього і готові рухатися в цьому напрямку.

– Угорщина не заблокує?

– Я впевнений, що це практична взаємодія, яке, перш за все, дуже цікаво для НАТО. Не забувайте, що головна ідея тут – це здатність НАТО розширювати свою взаємодію з ВС інших країн. Тому це такий же інтерес НАТО, як і інтерес України.

– Але Угорщина не відмовилася від блокування нашої європейської та євроатлантичної інтеграції. До речі, зараз ЄС їх дуже критикує, що, прикриваючись коронавірусом, уряд Орбана закручує гайки. Може нам якось використати цю ситуацію?

– Ми говорили з Будапештом до коронавіруса, говорили під час коронавіруса, боюся, що будемо змушені говорити і після коронавіруса. Коли в Будапешті, говорили, що будуть блокувати, поки Україна не виконає всі рекомендації Венеціанської комісії, це було єдине формальна підстава, і це було важливе для них зауваження на тому етапі. Станом на минулий рік ми виконали всі сім рекомендацій. Вони (Угорщина. – Авт.) можуть як завгодно їх оскаржувати, але всі сім рекомендацій Венеціанської комісії виконані. Я направив лист генсекові НАТО і всім союзникам, нагадавши, що Україна завершила виконання і ми очікуємо від союзників розблокування, знаючи, про яке конкретно союзника йде мова. Рішення в НАТО приймаються консенсусом, тому тут треба рішення всіх. Україна очікує розблокування. На сьогоднішній момент у мене немає підстав говорити, що рішення розблоковано. Це означає, що Угорщина, незважаючи на свої попередні заяви про те, що вони знімуть блокування тільки тоді, коли Україна виконає всі рекомендації, цього не зробила.

– Новий пакет макрофінансової допомоги Україні від ЄС на 1,2 млрд євро. Мене, наприклад, вразило, що на другому місці після України йде Туніс – 600 млн євро. Від чого залежить новий макрофин для України? На скільки траншей він буде розбитий?

– Для частини південні країни ЄС і країни Середземномор’я дуже важливі…

– Так, для Франції, наприклад…

– Не секрет, що для отримання цієї дійсно великої суми коштів необхідно продовження співпраці України з МВФ. Ми рухаємося в цю сторону. ЄС ніколи не робив з цього великого секрету, що рішення міжнародних фінансових організацій для них виступає серйозним маячком. Упевнений, що як тільки ми завершимо переговори з МВФ, рішення буде прийнято. Розбивка на транші, скільки їх буде, які будуть додаткові умови – думаю, що ми це скоро дізнаємося від ЄС.

– Який дедлайн? З досвіду попередніх макрофинов ми знаємо, що надання цієї допомоги має свій кінцевий строк. Якщо країна-одержувач не виконує умови для отримання в дедлайн, допомога просто згоряє.

– З тих комунікацій, які ми ведемо, я б очікував, що допомога буде розділена щонайменше на дві частини. Перша надійде дуже оперативно, і я не думаю, що будуть якісь такі умови, які ми не зможемо виконати. Буде друга частина пов’язана з умовами, і як вони зможуть в специфічних умовах пандемії коронавіруса виконуватися, подивимося. Щонайменше перше велика і значна вивантаження коштів для допомоги Україні буде відразу після рішення МВФ.

– Рік президентства Зеленського. Ми, як журналісти, і експерти, підводимо підсумки його досягнень і провалів, в тому числі і на дипломатичній ниві. Пройшла віртуальна зустріч міністрів закордонних справ “Нормандської четвірки”. Це перша зустріч такого рівня після саміту лідерів у Парижі 9 грудня, де Ви були ще в якості міністра закордонних справ. Нещодавно Зеленський заявив, що дає “нормандскому формату” рік. Ви вірите, що до кінця року можна досягти миру на Донбасі?

– Оптиміст у мені говорить, що можливо все. Росія дуже страждає від пандемії коронавіруса. Я б їм порадив більше зосередитися на внутрішніх проблемах і залишити, нарешті, Україну в спокої. Тим більше, що і про санкції вони по всьому світу розповідають (які треба зняти за коронавіруса. – Авт.). Але ми бачимо, що позиція чітка: санкції не пов’язані з коронавірусом, санкції пов’язані з поведінкою Росії. Думаю, що цей сигнал РФ отримано. Я бачив коментарі свого колишнього колеги Сергія Лаврова перед зустріччю міністрів “нормандського формату”. Нічого нового я для себе не прочитав. За всі роки ця риторика не змінюється, що свідчить про те, що рішення знаходиться не в компетенції міністерств закордонних справ, в дипломатії, а в одному конкретному кабінеті в Кремлі. Тому якщо рішення не буде, його не буде. Якщо ж рішення буде, то дипломатія відпрацює. У рішенні саміту лідерів було записано, що міністри закордонних справ повинні прийняти певні заходи. Через місяць після завершення саміту я говорив, що на той час лише одне рішення було виконано – обмін полоненими. Всі інші, на жаль, не були досягнуті. Тоді це сприймалося, як недостатній оптимізм. Сьогодні я не можу сказати, що цього оптимізму у мене стало більше.

– Деякі експерти кажуть, що ми ще не бачимо всіх наслідків пандемії, спаду цін на нафту та економічної рецесії, тому, можливо, це буде поштовхом для Росії…

– Закрити проект…

– Ви вірите, що Росія може піти на це? Приміром, військові експерти кажуть, що на носі стратегічні військові навчання “Кавказ-2020”, Росія готується і стягує техніку і сили до українських кордонів, так про які поступки ми взагалі говоримо?

– Тут завжди є дві думки. По-перше, кажуть, що навіть утримувати Крим і Донбас – це не такі великі кошти, на які Росія не могла піти, навіть за умови спаду цін на нафту. Згадайте, Радянський Союз, як і нинішню Росію, ніколи не турбували такі дрібниці, як добробут народу. В принципі, вони можуть деякий час на запасі і ультранационализме виживати. По-друге, рішення, які були прийняті в Росії щодо анексії і окупації Криму та війні на Донбасі, були дуже емоційні, були політичні помилки, рішення приймалися ad hoc. Тобто вони приймалися емоційно і були конкретно заряджені одним політичним рішенням. Тому я вважаю, що ці кроки можуть бути відкручені” назад. Ще будучи учасником переговорів з цим горезвісним документами, які за 16 годин обговорювалися (Мінські домовленості від 12 лютого 2015 року. – Авт.), я завжди пам’ятав, що рішення (в Росії. – Авт.) може бути прийнято в силу особистісних мотивів. Тому шанс на світ залишається.

Підпишись на наш telegram

Тільки найважливіше та цікаве

Підписатися