Підсумки Мінська і Парижа: “Переговори принесуть успіх тільки при посиленні санкцій” – експерти
Європейці дуже обережні в оцінках, а політологи кажуть, що переговори принесуть успіх тільки при посиленні санкційного тиску на Росію
Напередодні ввечері завершився черговий раунд міжнародних переговорів щодо врегулювання військового конфлікту на Донбасі. Причому, на цей раз одночасно проходили зустрічі обох основних контактних місій: у Парижі зібралися міністри закордонних справ “Нормандської четвірки”, а в Мінську – тристороння група Росія – Україна – ОБСЄ, за участю лідерів бойовиків так званих “ДНР-ЛНР”.
ЄВРОПА пройшли переговори оцінила вкрай обережно: з одного боку, всіма сторонами була знову зафіксована прихильність Мінським домовленостями, з іншого, говорити про якісь конкретні результати у справі їх подальшої імплементації було б занадто оптимістично.
“Завершився п’ятий раунд переговорів, він був знову не дуже простим. Підгрупа з політичних питань обговорювала тему виборів та особливого статусу Донбасу. Про конкретні результати говорити поки не можна. Буде потрібно продовження”, – заявила журналістам після закінчення зустрічі в Мінську спецпредставник ОБСЄ Хайді Тальявіні, яка, нагадаємо, поступається цей пост Мартіну Сайдику.
За словами Тальявіні, також обговорювалося питання звільнення полонених, і була досягнута домовленість, що до вирішення цієї проблеми підключиться Червоний Хрест. “Мова йшла про звільнення затриманих осіб Червоний Хрест може цьому посприяти”, – уточнила представник ОБСЄ.
Дуже обережними у своїх висловлюваннях і учасники паризької зустрічі. Глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр наголосив, що, хоча б, “дискусії пройшли без взаємних звинувачень”. За його словами, сторони домовилися, що ключова роль у врегулюванні конфлікту на Донбасі, як і раніше, покладено на ОБСЄ; так, зокрема, представники місії найближчим часом вирушать в район Широкіно, щоб підготувати доповідь для “Нормандської четвірки” демілітаризації району.
“Дискусія вселяє відносний оптимізм”, – сухо сказав Штайнмаєр.
У свою чергу, за даними оприлюдненого прес-службою МЗС Франції підсумкового комюніке зустрічі, крім “глибоку стурбованість” погіршенням ситуації на Донбасі сторонам вдалося знову домовитися про відвід важкого озброєння, танків від лінії зіткнення – це повинно відбутися в найближчу п’ятницю, 26 червня.
УКРАЇНА. “Завершили. В Парижі ми всі підтримали відданість Мінську. Росія також. Подивимося, хто і як цю відданість буде реалізовувати”, – написав у своєму Твіттері за підсумками тригодинний паризької зустрічі глава українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін.
“Я, напевно, нікого не здивую, якщо скажу, що як завжди зустріч проходила складно. У нас було багато розбіжностей у баченні, яким чином цього досягти, але в цілому це була корисна дискусія”, – сказав пізніше він журналістам.
За словами Клімкіна, для української сторони ключовими темами були “деескалація та реальне припинення вогню, допуск моніторингової місії ОБСЄ до всіх районах, де ховається важке озброєння Луганська і Донецька”, а також “відсутність будь-якого прогресу в обмін заручниками і доступ до гуманітарної допомоги на окупованих територіях, ну і, звичайно, підготовка до виборів”.
“Те, що зараз відбувається (на сході України – Ред.) це тотальний фарс”, – підкреслив Клімкін.
За його словами, українська сторона розповіла всім міністрам в деталях про збільшення кількості обстрілу з боку бойовиків, про події в Мар’їнці, про те, як вони готувалися, про те, що останнім часом застосовуються заборонені Мінським протоколом “Гради” і інша важка артилерія.
“Ми показали дуже докладні схеми і графіки, ми показали, хто є відповідальним за це”, – розповів український міністр.
Він також нагадав, що кілька днів тому розмовляв з генеральним секретарем ОБСЄ Ламберто Занньером, який чітко сказав, що не бачить з нашого боку ніяких порушень в плані припинення вогню.
“Такою була логіка сьогоднішньої дискусії, на основі якої відбудуться майбутні засідання робочих груп тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання на сході України”, – підсумував український міністр.
У випадку ж з Мінськом, говорити про якісь досягнення в питанні якнайшвидшого припинення вогню складніше – підгрупа з безпеки так і не змогла зібратися. За словами Тальявіні, підгрупи з безпеки потрібно деякий час для того, щоб підготуватися до зустрічі.
Джерело в групі з організації мінської зустрічі повідомив “Інтерфаксу”, що підгрупа з питань безпеки може зібратися в Мінську 7 липня. Попередньо, підгрупа з безпеки збереться разом з Контактною групою та іншими підгрупами 7 липня. Однак питання про дату зустрічі підгрупи ще обговорюється,
— сказало джерело.
РОСІЯ, у свою чергу, вустами керівника МЗС РФ Сергія Лаврова знову звинуватила українську сторону в порушенні режиму припинення вогню, закликавши це негайно припинити.
“Ми висловилися за те, щоб в рамках підгрупи з питань безпеки, яка була сформована в контексті Мінського процесу в рамках контактної групи як можна швидше були схвалені рішення щодо демілітаризації Широкіно, по припиненню порушень припинення вогню, встановлення посиленого моніторингу по всій лінії зіткнення і по завершенню домовленості про те, щоб у розряд відводяться озброєнь включити не тільки озброєння калібром вище 100, як це було домовлено в Мінську, але і калібром менше 100 мм”, – сказав він журналістам за підсумками зустрічі глав МЗС “нормандської четвірки” в Парижі.
“Ми відзначили, що при всій важливості руху вперед в усіх напрямках (мінських домовленостей – Ред.) сьогодні особливої актуальності набуває завдання стабілізації військової обстановки, ситуації у сфері безпеки. На жаль, частішають порушення режиму припинення вогню. Чимало порушень і в тому, що стосується зобов’язань сторін стосовно відведення важкої техніки”, – сказав він.
Ще одне звинувачення на адресу української сторони прозвучало від прес-секретаря Володимира Путіна Дмитра Пєскова. Той відреагував на чергове запевнення Петра Порошенка про неможливість федералізації України.
“Тут мало місця для вільних трактувань. У нас першоджерелом в даному випадку є текст мінських домовленостей, під якими стоять підписи країн-гарантів і підписи сторін конфлікту. Чітко прописана черговість та порядок реалізації цих домовленостей, де чітко вказана політична реформа, вказаний особливий статус (окремих регіонів Донбасу – Ред.), амністія та інші пункти”, – наводить слова Пєскова “Інтерфакс”.
ЩО ДАЛІ? “Основна проблема переговорів полягає в тому, що Росія зі свого боку не виконує умови Мінського протоколу”, – говорить “Сегодня.иа” політолог Олександр Палій. Він нагадує, що бойовикам продовжує надходити озброєння.
“Мета Росії щодо України залишається незмінною”, – зазначає експерт.
На його думку, самі по собі переговори в такому форматі, без посилення санкційного тиску з боку Заходу, видимого ефекту не принесуть.
“Посилення санкцій можливо у випадку серйозної військової ескалації. Якщо регулярна армія РФ перейде в наступ”, – каже Палій. Тоді, на думку експерта, спочатку будуть посилені санкції з боку США і Канади, а потім і з боку ЄС.
Рішення про продовження санкцій на півроку, прийняте днями раніше Радою ЄС, носить чисто формальний характер, зазначав раніше в коментарі “Сегодня.иа” політолог Володимир Фесенко.
Політолог нагадує, що позиція сторін залишається колишньою: “Поки не буде істотного успіху в реалізації Мінських домовленостей, санкції будуть продовжені. Хоча в Москві і заперечують, що вони несуть відповідальність за ситуацію, як мінімум, у питаннях поставок зброї і найманців для бойовиків, у Заходу немає жодних сумнівів, що за цим стоїть Росія”, – зазначає Фесенко.
“В тому ж Петербурзі Володимир Путін побічно дав зрозуміти, що військовий тиск на Україну буде продовжуватися, поки не буде політичного врегулювання. Іншими словами, поки позиції сторін залишаються незмінними: Росія разом з бойовиками “ДНР-ЛНР” наполягає на тому, щоб спочатку було політичне врегулювання, Київ, навпаки – що спочатку повинні бути припинені військові дії, а Захід продовжив санкції і сподівається, що сторонам все ж таки вдасться в кінцевому підсумку домовитися”, – підкреслює експерт.
Источник: segodnya.ua
Thanks!
Our editors are notified.