Підсумки тижня: МВФ поспішає на допомогу Україні

Підсумки тижня: МВФ поспішає на допомогу Україні

Україна отримала два місяці спокійного життя, а президент — “директора ВР”

Тиждень, очікувана як період битв і криз, пройшла порівняно мирно. Ніхто не відкрив бойових дій із-за чернігівського 205-го округу, а дефолт поступився місце зміцненню гривні.

ЗАПАХ ЗЕЛЕНІ. Квінтесенцією всіх подій тижня стала заява МВФ про виділення чергового траншу Україні. Причому фонд, всупереч своїй традиції грати на нервах до останнього, в цей раз зробив заяву заздалегідь, хоча формально рішення буде прийматися тільки сьогодні.

Поспіх МВФ припала як не можна до речі. Долар, подобравшийся до рубежу в 25 гривень і присматривавшийся до нових висот, після таких сигналів одразу розвернувся у зворотний бік і вирішив спокійно посидіти у відведеному йому коридорі між 21 і 22 гривнями.

Причин такої лояльності фонду виявилося відразу кілька, але, в будь-якому випадку, предрекавшийся на кінець липня масштабний криза Україна пройшла малою кров’ю — не довелося ні займатися новим урізанням соцстандартів, не вводити нові податки. І кредиторів вирішили пожаліти, знайшовши $120 млн у бюджетній кубушці.

Все це гарантує два спокійних місяця. Наступним кордоном стане 23 вересня. Правда, ще за місяць до зазначеного терміну Мінфіну доведеться віддати за кордон $60 млн, але в загальному-то вже ніхто не сумнівається, що така сума проблеми не складе. А ось 23 вересня все буде серйозно, тоді доведеться повернути відразу $500 млн, що сьогодні, між іншим, дорівнює місячної виплати всім пенсіонерам. Втім, ще є два місяці і шанс, що за цей час Мінфін таки домовиться кредиторами. Шанс вже куди більш реальний, ніж у червні.

ВІДПУСТКУ НЕ ПЕРЕШКОДА. Одну з основних причин лояльності МВФ слід шукати не в економіці. На фінансовому фронті потрібні Україні вітри подули після того, як Верховна Рада в “нульовому” читанні проголосувала за проект змін до Конституції, який для стислості називають “децентралізацією”. Оскільки Захід безпосередньо пов’язує децентралізацію з настанням світу, а наступ — з відновленням економічної стабільності, ця ланцюжок допомогла Україні здобути липневий транш.

До речі, взагалі-то цей транш був травневих, але в травні децентралізацію ще не проголосували. Зате тепер в української влади вже є рецепт отримання наступної порції грошей. Не випадково на цьому тижні Конституційний суд оголосив, що взявся за розгляд децентралізації.

Для КС такі заяви взагалі не дуже характерні, а тим більше — в розпал літньої відпустки, який для вищих служителів Феміди не менш священний, ніж для народних депутатів. Втім, в реальності всі розуміють, що писати висновки щодо проекту Конституції буде не весь КС, а якийсь невезучий перший помічник чергового судді — решта, ймовірно, проголосують по скайпу або електронною поштою.

Однак суть не в цьому, а в тому, що вердикт КС буде винесено не пізніше сьогодні. У зв’язку з чим на останньої серпневої тижня зберуть Верховної Ради, щоб проголосувати децентралізацію в цьому першому читанні. 226 голосів точно буде.

Знайдуть восени потрібні для другого читання 300 голосів, поки питання. Але це може стати турботою нового народного депутата Сергія Березенко.

ПЕРЕДВІСНИК ЗМІН. Обрання голови Держуправління справами у Верховну Раду дає старт тектонічним зрушенням у владі, запланованих на осінь. У президента з’явиться свіжий “директор парламенту”, і це дозволить відпустити в Кабмін нинішнього тіньового лідера фракції БПП Ігоря Кононенка, ще з зими метящего у перші віце-прем’єри.

У свою чергу, призначення Кононенко дасть поштовх масовому “перетряхиванию” уряду, під час якого можуть піти у відставку міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі і деякі інші високопоставлені діячі, чия діяльність вже багатьом стоїть поперек горла.

Ось, власне, головний підсумок недільних виборів в Чернігові. Важливо і те, що Березенко переміг з великим відривом, чим позбавив нещасний округ №205 від судових розглядів і перерахунку бюлетенів.

Цьому округу і так вже по горло вистачило протистояння фаворитів із застосуванням гречки, Саакашвілі, зіркових концертів і загонів заїжджих титушек. Продовження шоу загрожувало перерости у глобальну бійку без переможців. Принаймні, без переможців всередині країни.

Долар дешевшав, а кошик збільшать

На економічному “фронті” затишшя: за тиждень долар плавно подешевшав на 50 копійок (з 24 до 23,5 грн на продажу і на гривню менше в покупці). Ціни на паливо також стабільні. Але деякі події кінця липня можуть у недалекому майбутньому серйозно змінити життя українців. Так, Кабмін (під впливом позову до суду від правозахисників) днями заявив, що до кінця року має намір переглянути і збільшити склад і вартість споживчого кошика, а в Мінсоцполітики зараз “обкатують” новий механізм нарахування субсидій за компослуги (претендентам на держдопомогу не треба подавати дані про доходи, вказуються тільки їхні джерела). Ну а Мінфін готує новий Податковий кодекс, обіцяючи подати його до середини серпня (основні моменти — зниження податкового навантаження, прозоре адміністрування податків, боротьба з тіньовою економікою та контрабандою).

У свою чергу, Нацбанк опублікував проект постанови про обмеження готівкових розрахунків сумою 50 тис. грн (зараз — 150 тис.), і з 28 липня спростив порядок ліцензування валютних рахунків фізосіб за кордоном. А НКРЗ хоче зареєструвати всіх власників сім-карт мобільного зв’язку (їх близько 56 млн), стверджуючи, що це допоможе в боротьбі із злочинністю. Ну а громадські організації за допомогою міжнародних експертів готують свій план реформування економіки, який хочуть наприкінці вересня запропонувати українській владі. Його мета — створення вільних економічних зон і спільних із західними країнами промпідприємств (наприклад, по збірці автомобілів). Експерти економічного ринку вже у вересні прогнозують і зростання курсу долара, і прискорення інфляції з-за чергового подорожчання компослуг (електроенергія).