Підсумки тижня: нардепи посварилися через особливого статусу Донбасу і схвалили збільшення повноважень президента

Підсумки тижня: нардепи посварилися через особливого статусу Донбасу і схвалили збільшення повноважень президента

Заради Конституції під купол прийшли Петро Порошенко, посли США і ЄС

ВР з боєм 288 голосами “за” таки включила до порядку денного сесії і направила до Конституційного суду проект змін в Основний закон в частині децентралізації. Норма про особливий статус Донбасу, як і домовлялися раніше, прописана в прикінцевих положеннях, а не в Основному законі, та необхідна для виконання “Мінська-2”.

ГОЛОВНА ІНТРИГА. У ніч на четвер ніхто не спав: думали, давати голосу за проект змін до Конституції. Майже у всіх фракцій пройшли нічні засідання, які продовжилися і вранці. Увечері в середу президент вніс у Раду новий проект змін в Основний закон. У розмові з “Сегодня” член Конституційної комісії, нардеп від НФ Леонід Ємець, розповів, що в ньому особливий статус Донбасу записаний не в перехідних положеннях, як у попередньому проекті, а в “тілі” Основного закону. Це викликало обурення в рядах більшості. Найбільше скандалили радикали і нардепи від “Самопомочи”. За їх словами, норму про особливий статус Донбасу в “тіло” проекту Конституції перенесли нібито після зустрічі замгоссрекретаря США Вікторії Нуланд з нашою владою.

Через брак голосів, відкривши ранкове засідання, спікер Володимир Гройсман оголосив перерву, зібравши у себе в кабінеті на нараду лідерів фракцій. Прийшли Петро Порошенко, Вікторія Нуланд, посли США і ЄС Джеффрі Пайетт та Ян Томбінський. За словами нардепа від РП Ігоря Мосійчука, вони дійсно радили ВР проголосувати за новий проект з особливим статусом Донбасу в “тілі” Конституції. Нарада затягнулося на 1,5 години. Повернувшись під купол, першим заговорив президент. Він запевнив, що ніякого особливого статусу Донбасу в Конституції немає, а вже тим більше — федералізації.

Також він спростував заяви нардепів про тиск США і ЄС. “Проект передбачає можливість специфічного порядку місцевого самоврядування в окремих територіальних одиницях, який визначається окремим законом. Його двічі приймала ВР попереднього і цього скликання. Він не суперечить Мінськими угодами і схвалений міжнародним співтовариством”, — заявив президент. Підсумок: в останньому варіанті поправок до Конституції особливий статус Донбасу залишився в перехідних положеннях. Але слова гаранта не вплинули на театральну постановку під куполом, якою керували “Самопоміч” і радикали. Олег Березюк казав, що голосувати “Самопоміч” навіть за це не буде, цитував вірш Тараса Шевченка “Доля” та текст присяги нардепів. Олег Ляшко пішов далі: після критичного “спічу” почав співати гімн України. Зал її підтримав, але лише у виконанні.

ПРИЙНЯЛИ. Останнє слово було за президентом: він ще раз нагадав депутатам про виконання “Мінська-2”, також закінчивши мова виконанням гімну. Після цього голосування про включення до порядку денного сесії проекту змін до Конституції і направлення його до КС набрала 288 голосів.

ПРЕЗИДЕНТА МОЖУТЬ ПОСИЛИТИ. Цікаво, що за всіма бурхливими перипетіями з особливим статусом ніхто вже й не згадав про значне посилення вертикалі президента в запропонованому варіанті поправок до Основного закону. Ніхто, крім “Самопомочи” і радикалів: як і раніше, вони вважають, що введення президентських префектів, “смотрящих” за місцевими депутатами, і право гаранта самовільно розпускати виборні органи на місцях — централізація влади. Було “тягання” туди-сюди особливого статусу саме для цього спланованою акцією чи ні — питання відкрите…

ООН і $3,2 млрд. Після обіду нардепи змінили календарний план 2-ї сесії: “скасували” літні канікули, продовживши роботу до 1 вересня. Нардепи вирішили скликати засідання по мірі необхідності. Точно вони зберуться на початку серпня, коли Конституційний суд дасть оцінку проекту змін в Основний закон, після якого Рада повинна прийняти його в першому читанні. А в другому голосування відбудеться у вересні: проект повинен набрати 300 голосів.

Після нардепи прийняли пакет законів, необхідний для отримання більш $3,2 млрд від МВФ, Світового банку, Японії та Німеччини і звернулися до ООН з проханням підтримати створення трибуналу для переслідування винних в аварії малайзійського боїнга.

Коли нардепи почали розглядати два законопроекти, що скасовують податкові пільги для аграріїв, близько 20 депутатів від БПП заблокували трибуну. Вони кричали, що скасування спецрежиму оподаткування вб’є АПК. Зараз для с/г виробників передбачено два основних бонусу: ПДВ виробники до бюджету не перераховують, а витрачають на розвиток свого бізнесу; і сплачують фіксований сільгоспподаток — 5-6 грн/га. Втім, законопроект не набрав потрібних 226 голосів, та Рада перейшла до розгляду інших питань, а розблокували трибуну.

Слуги народу прийняли ще два проекти: у першому читанні — закон про держфінансуванні політпартій з бюджету вже з 2017 року (умови будуть прописані в окремому законі) і закон, який зобов’язує чиновників декларувати майно в Україні та за кордоном, власниками яких є вони або члени їх сімей.

ВИБОРИ. Взагалі, бажання посилено попрацювати заради відпустки депутати демонстрували ще у вівторок. Під кінець дня ВР згадала, що закон про місцеві вибори не проголосований. Депутати відклали спори, внесли в законопроект все основне, що хотіли фракції, і проголосували без обговорення: вибори мерів в 2 тури, суміш мажоритарки з партійними списками, можливість відкликання депутатів за бажанням виборців — все це склало дивну солянку, яка навряд чи буде готовою для країни.

ДОЛЯ ШОКІНА. Сьогодні під купол зі звітом може прийти голова ГПУ. У середу Комітет по боротьбі з корупцією висловив недовіру Віктору Шокіну. “За Конституцією це означає автоматичне звільнення”, — написав у Facebook нардеп від БПП Мустафа Найєм. Але, за словами члена комітету Віктора Чумака, це лише рекомендація: “Комітет має право прийняти будь политрешение. Для звільнення потрібно 226 голосів. Поки їх немає”. “Яке відношення має рішення комітету до ГПУ? Воно дає лише право винести питання недовіри генпрокурору в зал”, — сказав нам спікер ГПУ Андрій Демартіно. Радикали вже почали збір підписів за відставку Шокіна. Приводом вважають скандал між заступник генпрокурора Давідом Сакварелідзе з ще двома заступниками Володимиром Гузырем і Юрієм Столярчуком. Про це заявляв сам Сакварелідзе. Мовляв, каменем спотикання стали обшуки у заступника начальника Головного следуправления ГПУ Володимира Шапакина і заступник прокурора Київської області Олексія Корнійця. 5 липня запідозрили у вимаганні хабара у розмірі 3 млн грн. При обшуку кабінетів і будинків Шапакина і Корнійця знайшли близько 500 тисяч гривень, валюту, діаманти. Чумак, який не голосував на комітеті за висловлення недовіри генпрокурору, чекає від нього звільнення Гузыря і Столярчука: “Саме вони ініціювали справи і проти Давида Сакварелідзе, і проти Віталія Касько і їх прокурорів з приводу тих справ (проти Шапакина і Корнійця. — Авт.)”. Правда, в ГПУ офіційно заявляли, що ніяких справ проти співробітників ГПУ, СБУ і особисто Сакварелідзе не порушували. Вчора ж стало відомо, що Шокін звільнив Шапакина і Корнійця з прокуратури.

За словами Чумака, звільняти ж самого Шокіна зараз немає сенсу: “Рано ставити на ГПУ того чи іншого молодого прокурора (Сакварелідзе. — Авт.). Тому що разом з повноваженнями він отримає всю повноту відповідальності. І через 4-5 місяців хтось точно тут (у Раді. — Авт.) закричить: “Ганьба!”, “Геть!”, “Де розслідування справ по Майдану?”… А їх не буде, — це закономірний процес. Результатів таких, яких очікує суспільство, тобто море крові по коліно, всі сидять у в’язниці, — такого не буде. Але якщо їм (Шокіну, новим заступникам, якщо звільнять Гузыря і Столярчука, і Сакварелідзе. — Авт.) дати довести справи до кінця, посадивши шахраїв, а потім провести ротацію генпрокурора, — це було б цілком логічно”.

ЗАКАРПАТТЯ. Головною подією за межами Верховної Ради на тижні було мукачівське протистояння силовиків з “Правим сектором”. Логічним підсумком стала перекидання зі східного фронту на західний генерала Москаля. Вже колишній губернатор Луганської області тепер буде застосовувати досвід донбаської АТО в Закарпатській області, яку він очолює з середовища.

Геннадій Москаль, звичайно, людина специфічний, але для Закарпаття не новий: його надто відверті і часто нецензурні висловлювання знайомі регіону ще з початку 2000-х років, коли генерал очолював там міліцію. Втім, і нинішнє своє повернення він почав з не дуже приємних коментарів на адресу закарпатських нардепів кшталт: “Вони обмочились в Мукачевому”. Звідки така інформація у нового губернатора, відомо тільки йому. Принаймні, серед новин останнього тижня чогось подібного не було. Однак в іншому Москаль поставив правильний діагноз ситуації, за якої Закарпаття опинилося на межі оголошення антитерористичної операції. “Перевозять Контрабанду малою авіацією, дельтапланами, безпілотниками, — пояснив він в одному з інтерв’ю. — Де кордон проходить по воді, то пливуть водолази. Перевозять у деревині — ховають у кругляки. Єдине, що не використовується, — це верблюди, тому що у нас їх немає”.

Питання тільки в тому, чи буде правильним діагнозом правильне лікування. Тому що в кулуарах влади подейкують, що метою термінової перекидання генерала зі сходу на захід є не тільки струс закарпатських митниць, але і необхідність змін на луганській лінії розмежування. Не випадково тимчасовим луганським губернатором став Юрій Клименко, який ще недавно очолював місцеву СБУ.

Экономитоги: кредитори думають, гривня падає

На минулому тижні Мінфін відрапортував, що досяг прогресу в переговорах з кредиторами про реструктуризацію боргів. За словами глави відомства Наталії Яресько, сторони ліквідували деякі розбіжності за формулою виплат і планують “фіналізувати умови боргового операції України”. Це означає, що шанси Києва уникнути техдефолту різко зростають. “Не виключено, що на початку осені Україна отримає транш МВФ у розмірі $1,7 млрд. Це дозволить виплатити $1,2 млрд за єврооблігаціями: $500 млн у вересні і $670 млн в жовтні”, — говорить президент Украналітцентра Олександр Охріменко. За його словами, в умовах загрози техдефолту курс долара на готівковому ринку за тиждень подорожчав на 1-1,5 грн — з 23,5 до 24,8. “Але якщо переговори Києва та Комітету кредиторів завершаться компромісом, курс заспокоїться на позначці 25 грн/$”, — запевняє експерт.

Тим часом з’явилися перші оцінки піврічної роботи Кабміну. Згідно моніторингу Нацради реформ, непогано просуваються судові новації, децентралізація, податкові ініціативи, дерегуляція бізнесу, а також перезавантаження сільського господарства, фінсектора, держзакупівель. Але є проблеми з реалізацією реформ держуправління, правоохоронної системи, освіти, медицини. Також недостатні кроки до посилення енергонезалежності та боротьбі з корупцією. Експерти вважають, що Кабмін проводить реформи в правильному напрямку, але робить це повільно. “Дивно, коли в рамках загальної стратегії реформування Кабмін і Рада не підтримують один одного і затягується процедура прийняття важливих документів необхідних, наприклад, для отримання грошей МВФ”, — пояснює експерт Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський.