Підсумки тижня: очікування світу, точка у виборах і страх дефолту

Підсумки тижня: очікування світу, точка у виборах і страх дефолту

З’явився план по закінченню війни, але в економіці знову проблеми

Виконання Мінських угод і передвиборна кампанія — дві головні теми останнього тижня. На їх фоні малопомітними пройшли негативні новини з фінансового ринку, які, втім, можуть залишитися без неприємних наслідків.

ПАРИЗЬКИЙ ПЛАН. Встановлення міцного і повноцінного світу на Донбасі здатне вирішити значну частину проблем України — і дефіцит бюджету, в основі якого лежать військові витрати, і довіра інвесторів, які ніколи не вкладають у країну, на території якої ведуться бойові дії.

За останній тиждень ймовірність такого сценарію значно просунулася вперед. Мінські угоди кілька місяців перебували в безвиході і вийшли з нього після зустрічі лідерів країн “нормандської четвірки” в Парижі. Так що тепер ці угоди можна називати “мінсько-паризькими”.

Що ж дав нам Париж? Насамперед — визначив послідовність дій української влади і самопроголошених республік. Спочатку — відвід озброєнь калібром менше 100 мм, потім — прийняття закону про місцеві вибори на Донбасі, остаточне голосування щодо децентралізації і амністія для сепаратистів, які не скоїли тяжких злочинів. Слідом за цим — місцеві вибори за прийнятим Верховною Радою законом і відновлення української юрисдикції над неконтрольованими територіями, включаючи кордон.

Слабких місць у цих угод два, і обидва пов’язані з парламентом. І 300 голосів за децентралізацію, і 226 голосів за спецзакон з виборів на Донбасі знайти в нинішньому його складі буде проблемно.

Однак, враховуючи той факт, що Мінські угоди з паризькими поправками є документом, затвердженим на міжнародному рівні, парламентський саботаж може призвести тільки до одного результату — розпуску нинішнього скликання Верховної Ради. А загроза перевиборів, у свою чергу, для багатьох депутатів є стимулом натиснути кнопку, пожертвувавши на пару хвилин своєю принциповістю.

СЛОВО ЦЕНТРВИБОРЧКОМУ. На цьому тижні нарешті було поставлено крапку в скандалі, який розгорівся у зв’язку зі спробами заблокувати участь “Опозиційного блоку” на місцевих виборах в ряді південно-східних регіонів.

Місцева виборча комісія відмовила в реєстрації кандидатові в мери від ПРО у Слов’янську, опозиціонерів не допустили на вибори в Бердянську, а історія з нереєстрацією цієї політсили в Харківській області і зовсім стала номінальною. При цьому мало хто вірить, що мова йшла про юридичних нюансах, тому що не буває так, коли юридичні нюанси б’ють виключно з однієї партії. До того ж, за партії, яка є фаворитом виборів у всіх названих регіонах.

Остаточну відповідь на всі ці питання дав Центрвиборчком. Відповідь виявився логічним: місцеві комісії зобов’язали зареєструвати кандидатів “Опозиційного блоку” і в Харкові, і в Слов’янську, а в Бердянську навіть не стали чекати рішення ЦВК — відчувши, що запахло смаженим, міськвиборчком сам пішов назад.

Правда, на цьому історія не завершилася: вчора і в Харкові, і в Слов’янську місцеві комісії намагалися ігнорувати постанову Центрвиборчкому. Але в кінцевому підсумку це може лише призвести до того, що ЦВК розпустить ці виборчкоми.

МІСІЯ ЗДІЙСНЕННА? Сама ж неприємна новина останнього тижня — від’їзд місії МВФ з Києва без домовленості про черговий транш. Тут зійшлися відразу кілька факторів: і відсутність остаточного рішення по реструктуризації комерційного боргу, і відсутність поліпшень в ситуації з корупцією в Україні, та прийняте з подачі уряду парламентом рішення про індексацію мінімальних зарплат і пенсій.

Однак це не перший випадок, коли місія МВФ поїхала з Києва з негативним відгуком. Обидва попередніх траншу 2015 року також затверджувалися із затримками, тому поки немає підстав говорити про те, що в третій раз буде інакше.

Більше того, є головне підставу говорити про позитивний результат — це те, про що сказано на початку статті: поступ у виконанні Мінських угод. По мірі того, як він буде ставати реальністю, у МВФ зникне головний фактор ризику, а значить, зросте впевненість у тому, що Україна виконає всі свої зобов’язання.