Підсумки тижня: півкроку до децентралізації, старт передвиборчої кампанії та її перші жертви

Підсумки тижня: півкроку до децентралізації, старт передвиборчої кампанії та її перші жертви

Теми реформи Конституції і місцевих виборів на минулому тижні переплелися. І це призвело до трагедії

ТРЬОХСОТ ЩЕ НЕМАЄ. Друге голосування по реформі Конституції, що пройшло в понеділок, не варто уваги, що йому було приділено. Тобто сама закладывающаяся в Основний закон децентралізація, безумовно, важлива, як і важливо внесення в перехідні положення одного рядка про надання неконтрольованим районів Донбасу особливого статусу. Але це було не остаточне голосування, і ламати списи навколо нього необхідності не було.

Мало хто сумнівався, що 226 голосів за реформу будуть. Так, радикали і “Самопоміч” заздалегідь оголосили, що не мають наміру голосувати, а Юлія Тимошенко мовчала до останнього і в підсумку виступила проти. Так, напередодні голосування запустили чутку, що “Опозиційний блок” не дасть свої голоси, але в підсумку саме ПРО проголосував дисциплінованіші всіх інших фракцій.

Голосування показало, що в парламенті є 265 депутатів, які розуміють, що альтернативи Мінськими угодами немає. Як би погано не виконувалися угоди, вони не тільки стримують повномасштабну війну, але і дають шанс на тривале мирне врегулювання.
Однак для вирішального голосування потрібні 300 голосів. А їх немає. Наявність “антиминской коаліції” у складі “Самопомочи”, “Батьківщини”, радикалів Олега Ляшка, свободівців і укропов Ігоря Коломойського робить прийняття реформи Конституції неможливим. При цьому мотивація “антиминской коаліції” незрозуміла. Їх аргумент — голосувати не можна, тому що це “зрада”. При цьому ніякої альтернативи не пропонується. Не потрібно бути сверханалитиком, щоб зрозуміти: у разі зриву Мінських угод Захід відмовиться від допомоги Україні, у Росії не залишиться ніяких стимулів стримувати наступ сепаратистів, а українська влада залишиться один на один з противником. Таким способом, звичайно, можна втопити влада. Але й держава теж.

Влада тонути не збирається і шукає способи зібрати 300 голосів. У “Самопомочи” кажуть, що їхню фракцію збираються розколоти, а вчора перші ознаки розколу проявилися і в “Радикальної партії” (у фракції знайшлися і ті, хто проголосував “за”). Так що ставити хрест на проекті Конституції рано.

ТРАГЕДІЯ ЗАМІСТЬ ШОУ. А тепер повернемося до початкового посилу: друге голосування було не остаточним, а тому не варто того, що навколо нього влаштували. Хотіли шоу, а вийшла трагедія, яка забрала життя трьох нацгвардейцев.

Заради чого ж все влаштовувалося, якщо голосування не було вирішальним? Ось тут питання Конституції і перетнувся з місцевими виборами, кампанія за яким формально стартує завтра, а фактично вже стартувала.

“Антиминская коаліція” використовувала тему Конституції, щоб застовпити за собою ту частину електорату, яка ще вірить у можливість військового вирішення конфлікту на Донбасі і виштовхнути з цієї електоральної ніші президентську “Солідарність”, що ввібрала в себе за останні тижні і УДАР, і прем’єрський “Народний фронт”.

У цьому контексті не дивно, що найбільшу активність під будівлею ВР проявляла “Свобода”: Олег Тягнибок не має зараз парламентської майданчики, бо по максимуму намагається використовувати вулицю. Правда, активність “Свободи” тепер може вдарити по ній же, тому що навіть націоналістичного електорату важко переварити боротьбу проти Мінських угод, в результаті якої гинуть українські бійці.

Іншому бенефицианту понеділка, Олегу Ляшко, було простіше: він піарився всередині парламенту, спочатку заблокувавши трибуну, а потім вийшовши з коаліції. Практичного значення обидва кроку не мали, але дозволили радикалам “підстрибнути вище всіх” у численному ряді партій війни.

МІНА УПОВІЛЬНЕНОЇ ДІЇ. Ще один проблемний для влади на виборах регіон — Донбас. Минулої осені “Опозиційний блок” виграв там майже у всіх округах, і за останній рік настрої електорату не змінилися в кращу для влади бік. Про це прямо заявили донецький і луганський губернатори, які запропонували… не проводити вибори в регіоні з питань безпеки і “неправильних” настроїв виборців.

І хоча аргумент щодо безпеки був шитий білими нитками (парламентські вибори-2014 проводилися при значно більших ризиках), Центрвиборчком все ж скасував волевиявлення на більшій частині контрольованої території Донбасу. Однак це рішення, начебто покликане зміцнити владу в регіоні, насправді, ймовірно, послабить її. У багатьох регіонах не люблять посланців з Києва, і місцева влада служить своєрідним буфером, пом’якшуючи тертя між губернаторами і населенням. На нинішньому ж Донбасі відбуваються не тертя, а повномасштабне протистояння населення з губернаторами, які вважають, що у місцевих виборців “вата в голові”. І ліквідація буфера у вигляді місцевих рад може лише посилити протестні настрої в регіоні. Що, природно, не поліпшить безпеці всієї країни.

Гаманець: зростання соціалки і дорога зв’язок

З 1 вересня Кабмін анонсував підвищення мінімальних пенсій. Так, мінімальна пенсія становитиме 1074 грн (зараз 949 грн), а зарплата 1378 грн (зараз 1218 грн). Крім того, доплати отримають близько 3 млн бюджетників по всій країні. Наприклад, вчителям без категорії додадуть до окладу 470 грн, а вчителям вищої категорії — 605 грн. Лікарі отримають додатково 453 грн, а медсестри — 304 грн. Обіцяють додати асигнувань і студентам вузів I—II категорії — 112 грн, а студентам вузів III—IV категорії — 95 грн. Всього на підвищення соцстандартів в уряді запланували виділити 10 млрд грн.

Однак підростуть і тарифи. Абонентська плата за користування стаціонарними телефонами з 1 жовтня збільшиться на 17,5%. Зараз тарифи тримаються на рівні 31-39 грн.

Курс долара з початку тижня в покупці впав на 5 копійок і склав 23,30 грн, а в продажу, навпаки, виріс на 23 копійки і склав 22,56 грн.

А ціни на паливо за тиждень знизилися. Газ став дешевше на 10 копійок і вчора коштував 8,50 грн. Ціна за літр 95-го бензину опустилася з 21,17 грн до 21 грн, а літр 98-го — подешевшав на 1,54 грн і торгувався за 23,10 грн. Роздрібні ціни на дизпаливо залишилися без змін — 17,60 грн.