Жертва гібридної війни

Хто і навіщо витратив два мільйони доларів на дискредитацію голови «Роскосмосу» Дмитра Рогозіна

Дмитро Рогозін продовжує керувати «Роскосмосом». У тому сенсі, що він продовжує викривати різні замовляння, які обплутали, на його думку, цю організацію. На цей раз змова носив інформаційний характер і був спрямований не тільки проти «Роскосмосу» в цілому, але і безпосередньо проти Дмитра Олеговича Рогозіна – відповідального і уповноваженого керівника державного відомства.

За словами представників держкорпорації, компанія зазнала інформаційної атаки після того, як Дмитро Рогозін став її гендиректором в травні минулого року. І в якийсь момент керівник вирішив розібратися з кривдником самостійно.

«Не посоромився, знайшов замовника, попередив його, і як корова язиком злизала — все зникло, все погані публікації», — розповів Рогозін. Судячи з того, що раніше ці публікації він називав «юродивими криками», можна лише припускати, яким була ця розмова.

Про те, як Дмитро Рогозін може розмовляти і попереджати кривдників, непрямим чином свідчить про його минуле. Нинішній державний муж в 1990-і роки мав різні зв’язку. Приміром його близьким другом був Євген Поданев, голова християнсько-ліберальної партії Криму, а також непроста людина в Севастополі на початку 1990-х. Нинішній чиновник сильно переживав і навіть відзначився на похоронах авторитету, який загинув від куль конкурентів. Вважається, що історія Євгена Поданева стала першим відомим прикладом зчіпки інтересів силовиків двох формацій – старої радянської закалки і нової – вуличної.

Батько Дмитра Олеговича генерал-лейтенант Олег Костянтинович Рогозін був представником першої групи.

У своєму барвистому розповіді про недругів, які не поскупилися на два мільйони доларів США на компрометацію, Дмитро Рогозін не став уточнювати, що це були за люди. Він лише натякнув, що йому мстилися незадоволені з числа колишніх співробітників держкорпорації.

Цей список може бути невизначено довгим. Так, голова Рахункової палати Олексій Кудрін під час подання річного звіту в Державній думі в червні 2018 року назвав «Роскосмос» лідером щодо фінансових порушень в нашій країні. За підсумками перевірок за 2017 рік на «Роскосмос» довелося приблизно третина із загальної кількості виявлених порушень – 760 млрд рублів з 1 трлн 865 млрд.

Війна з Ростехом

Розгромна виступ Олексія Кудріна збігся з розгромом у «Роскосмосі». Рогозін був призначений генеральним директором 24 травня 2018 року. До цього «Роскосмос» контролювався командою Ростеха, яку очолював Ігор Комаров – екс-глава багатостраждальної корпорації «АвтоВАЗ». У периметрі ростеховского бізнесу Ігор Комаров виявився ще наприкінці 2000-х. Дмитро Рогозін з 2011 року займався будівництвом військово-промислового комплексу і намагався протистояти всім спробам співпраці з Заходом. За власним визнанням, вже в 2013 році він став переконаним прихильником об’єднання ракетно-космічної галузі, включаючи цивільний і військовий космос, в рамках єдиної держкорпорації.

Розвиток кризи в Україні та санкції, що послідували за ним, зіграли в підтримку позиції Дмитра Рогозіна.

Ще більшу підтримку Рогозіну зіграла ціла серія невдач і катастроф, яка накрила «Роскосмос». А в 2016 році президентові країни довелося тричі протягом доби прилітати на космодром «Східний», очікуючи затримуваний пуск ракетоносія.

На цьому великому політичному тлі не надто помітною подією стала спроба Комарова включитися в процес санації Фондсервісбанка – опорного банку Роскосмосу, який опинився в складному фінансовому становищі.

А даремно. Справа в тому, що в ролі санатора Фондсервісбанка був обраний Новікомбанк – опорний банк «Ростеха». Це створювало можливість підпорядкувати космічну корпорацію «Ростеху» – за рахунок перехоплення фінансових потоків і розкриттям всіх скелетів, які зберігалися в сейфах квазиказначеского банку. Таким чином, немає нічого дивного в тому, що відразу після призначення Дмитра Рогозіна на фінансовому ринку заговорили про створення на базі Фондсервісбанка Роскосмосбанка – білого і дуже пухнастого. І дуже скоро ці очікування виправдалися.

За все у відповіді

Незважаючи на всі проблеми «Роскосмосу», відставка Комарова не стала по-справжньому розгромним звільненням. Вже у вересні 2018 року він був призначений повноважним представником президента в Приволзькому федеральному окрузі, а у вересні 2018 року став членом Ради безпеки РФ. Іншими словами, Комарів опинився у складі політичної номенклатури за межами адміністративної критики. А ось Дмитро Олегович, навпаки, прийшов на фронт гібридної війни під цим обстрілом. І справа не тільки в інформаційних бомбах, які рвуться в ЗМІ. Цим ядерним вибухом для екс віце-прем’єра стала його критика колишнім шефом – Дмитром Медведєвим, який закликав Рогозіна менше базікати і більше займатися справою.

Тепер вже очевидно, що будь-яка технічна несправність буде загрожувати Дмитру Рогозіну катастрофічними наслідками. Тим більше так рекламована ставка на вітчизняні розробки геніїв з лав ВПК вже дуже скоро виявиться черговим фінансовим скандалом. Принаймні саме так вже сталося з «Мистралями»: свого часу Дмитро Рогозін пообіцяв, що Росія самостійно побудує аналог французького вертольотоносця. Не вийшло. Дмитро Олегович завдяки родинним традиціям живе радянським міфом про геніальних розробках військових інженерів і не хоче визнавати той факт, що багато з цих розробок представляли собою запозичення західних технологій.

Московська нерухомість в ціні

«Роскосмос» залишається досить привабливим активом не тільки з-за свого космічного потенціалу. Поки його головним бізнес-проектом стало створення нового бізнес-центру в Філях – на території Центру імені Хрунічева. Літаки тут починали будувати і відчувати у 1920-ті роки інженери німецького концерну «Юнкерс», який отримав її за концесії. На цьому концесійному заводі і формувався колір радянської конструкторської школи авіабудування. Це в минулому. У майбутньому (найближчому) тут розміститься Національний космічний центр. Так називається будинок площею 250 000 кв. м, яке буде виглядати як ракета (бережися, Ілон Маск!).

У цій нелетающей «ракеті» «Роскосмос» розмістить співробітників 17 підприємств з інших частин Москви. Таким чином звільниться близько 30 га земель в різних частинах Москви.

Всі ці гектари (так само як і будівлі, на них розташовані) майже напевно обплутані мережею тіньових договорів оренди. Два мільйони доларів на тлі цих відносин – суща дрібниця.