Як американська журналістка, сама не бажаючи, прославилася під ім’ям геніального Курта Воннегута

Мало є настільки популярних промов, як звернення до випускників дев’яносто сьомого року, яке починається зі слів: «…Користуйтеся захисним кремом від сонця». Його озвучували диктори радіо у багатьох країнах, з нього зняли надихаючий ролик і склали популярну пісню. Його текст публікують знову і знову досі, в тому числі в російськомовних соцмережах. Але… завжди під чужим ім’ям.

Побачивши розповсюджена по інтернету мова для випускників МТІ, престижного американського Вузу, фотограф Джил Кременц, дружина одного з найславетніших письменників-гуманістів Америки, Курта Воннегута прийшла в захват: це був один з найбільш пробирающих і дотепних текстів, які вийшли з-під пера її чоловіка. Звичайно, з-під пера тут — тільки іносказання. Воннегут одно не визнавав листи від руки і роботи на комп’ютері, назавжди обравши проміжний етап еволюції письменницького ремесла — друкарську машинку. Саме тому Курт Воннегут нічого не знав про своїй промові.

Текст цей розходився тим часом по країні тисячократно і вийшов за її межі. Його перевели на десятки мов, його зачитували по радіо і просто на випускних інших років, він надихав і змушував розчулитися. «Компліменти, коли-небудь зроблені на вашу адресу, запам’ятовуйте. Образи забувайте. Якщо у вас це вийде, розкажіть мені як», — геніальна фраза, стверджували любителі творчості письменника.

Курт Воннегут був однозначно генієм.
Тим часом якесь видання зв’язалося з Воннегутом, щоб отримати дозвіл на офіційну публікацію цієї мови. Курт не міг второпати, про яке тексті йому говорять, і терміново з ним ознайомився. «Я подумав і відповів, що не вимовляв нічого подібного, хоча хотів би», розповів він пресі пізніше. Він не просто так не дізнався цієї промови: він дійсно ніколи не писав і не вимовляв нічого подібного.

Зате знайшлися сотні людей, які впізнали її — і для них авторство Курта Воннегута було відкриттям. Оскільки вони прочитали її в постійне колонці журналістки Мері Шмич в одній з газет Чикаго. Коли постійні читачі Мері спробували відновити справедливість і донести до інших користувачів інтернету справжнє авторство тексту, багато хто зрозуміли це неправильно, і в результаті журналістку піддали цькуванню: її засипали завалювали листами і дзвінками, щоб присоромити, що вона нібито намагалася видати свою статтю за шедевр генія.

Штука в тому, що колонка, як завжди, була підписана ім’ям Мері Шмич. Вона ніколи не намагалася видати себе за Воннегута! Як написала Мері з цього приводу: «Це було б все одно, що пришити лейбл Calvin Klein на дешеві джинси». Хто і коли переніс її статтю в інтернет за помилкової підписом, досі залишається загадкою. А Мері Шмич на даний момент — автор одного з найбільш популярних текстів соцмереж всього світу… Але ніхто цього не знає. Той випадок, коли ти начебто прославилася, але прославилася не ти.

Мері Шмич в момент, коли дізналася, що отримала Пулітцерівську премію за свою колонку, в 2011 році. Так, вона ще й лауреатка Пулітцерівської премії.
Покійний Воннегут завжди шкодував про те, що невідомі вкрали у Шмич її заслужену популярність, так брудно використавши його ім’я (йому самому ніколи не треба було красти чужі тексти, щоб бути відомим — він і так був відомий!), і сказав, що цей випадок переконав його: інтернет — жахлива річ. Ось повний текст статті Мері Шмич, хоча ви вже його читали або чули:

«Дорогі випускники дев’яносто сьомого року, пані та панове.

Використовуйте сонцезахисний крем. Якщо б я повинен був дати вам тільки одна порада на майбутнє, то їм стало б використання сонцезахисного крему. Його тривалий сприятливий ефект був давно доведено вченими, до того ж, ці поради ґрунтуються на моєму звивистому досвід, і я маю намір поділитися ними з вами.

Насолоджуйтеся силою і красою вашої юності. Хоча, ні, забудьте! У вас ніколи не вийде усвідомити всю силу і красу вашої молодості, поки вона не почне в’янути. Але, повірте мені, через 20 років ви погляньте на свої сьогоднішні фотографії і зрозумієте, то, що ви не в змозі усвідомити зараз: скільки перед вами було можливостей, і як ви виглядали приголомшливо. І нема чого вам худнути!

Насолоджуйтеся силою і красою вашої юності!
Не переймайтеся за майбутнє. Або переймайтеся, але знайте, що занепокоєння настільки ж ефективно, як спроби розв’язати алгебраїчне рівняння жуючи жуйку. Цими неприємностями у вашому житті стануть речі, про які ваш розтривожений мозок не зможе здогадатися, вони несподівано рухалися як сніг на голову в один з ледачих вівторків в 4 години пополудні.

Раз в день робіть щось, чого ви боїтеся.

Співайте.

Не грайте на почуттях людей. Не дозволяйте іншим грати з вашими.

Користуйтеся зубною ниткою.

Не витрачайте час на заздрість. Іноді ви випереджаєте, іноді відстаєте. Гонка належить довга, але, в кінцевому рахунку, кожен змагається з самим собою.

Компліменти, коли-небудь зроблені на вашу адресу, запам’ятовуйте. Образи забувайте. Якщо у вас це вийде, розкажіть мені як.

Ваші любовні листи зберігайте. Старі виписки за рахунками викидайте.

Зберігайте любовні листи і компліменти.
Робіть розтяжку.

Не відчувайте себе винними, якщо не знаєте, чого ви хочете в житті. Найцікавіші люди, яких я знаю, у 22 роки не знали, що вони хочуть від життя. А деякі з найбільш цікавих не знають цього і в 40 років.

Їжте продукти з високим вмістом кальцію. Будьте великодушні до ваших колін. Вони вам ще знадобляться.

Може, ви зв’яжете себе узами шлюбу, а, може, і немає. Можливо, у вас будуть діти, а, можливо, і немає. Може, ви розлучитеся через кілька років, а може, будете бадьоро танцювати на діамантовому весіллі. Що б не сталося, не треба себе ні надмірно хвалити, ні лаяти.

Все лише наполовину залежить від вас, а наполовину від випадку. Як і у будь-якого іншого.

Всі наполовину залежить від випадку.
Насолоджуйтесь своїм тілом. Користуйтеся ним при кожній можливості. Не соромтеся його і того, що інші думають про нього. Це кращий інструмент, яким ви будете володіти.

Танцюйте, навіть якщо єдиним місцем для цього буде ваша вітальня.

Читайте інструкції, навіть якщо не довіряєте їм.

Не читайте журналів про красу. Вони тільки спотворять вас.

Краще дізнайтеся своїх батьків. Ніколи не знаєш, в який момент їх не стане. Будьте милі з вашими братами і сестрами. Вони – ваш кращий сполучна ланка з минулим і найнадійніша опора в майбутньому.

Зрозумійте, що друзі приходять і йдуть, але за кілька найближчих з них вам слід триматися. Робіть всі зусилля, щоб ліквідувати розрив у відстані і способі життя, тому що, чим старше ви стаєте, тим сильніше ви потребуєш в людях, хто знає вас з молодості.
Поживіть в Нью-Йорку, але недовго, а то ожесточитесь. Поживіть в Північній Кароліні, але теж недовго, а то размякнете.

Подорожуйте.

Подорожуйте.
Усвідомте кілька незмінних істин: ціни будуть тільки рости, політики будуть тільки брехати, а ви будите тільки старіти. І коли це станеться, ви будете фантазувати, що у вашу молодість ціни були доступними, державні діячі благородними, а діти поважали старших.

Поважайте старших.

Розраховуйте тільки на себе. Можливо, ви отримаєте спадщину. Може, знайдете вигідну партію. Але ніколи не зрозумієш, як довго все це.

Залиште ваші волосся в спокої, а то до того часу, коли вам буде 40, вони будуть виглядати на всі 85.

Будьте уважні, до чиєї раді прислухатися, але будьте терпимі до тих, хто його дає. Рада – це свого роду ностальгія, а ділитися з ними – все одно, що намагатися витягти своє минуле з небуття, змахнути з нього пил, замазати вади і знову нехай в обіг за необґрунтовано високу ціну.

Але щодо сонцезахисного крему – можете не сумніватися.»

Про сонцезахисний крем все вірно.
Плутанина з текстами нерідко буває причиною скандалу. Наприклад, одного разу в церкві переплутали пісню репера Тупака з молитвою і роздали тексти парафіянам.

Текст: Ліліт Мазикина.