У 1968 році на кіноекранах СРСР відбувся прем’єрний показ художнього фільму «Мертвий сезон», присвяченого діяльності радянської розвідки в період холодної війни. Мільйони глядачів співпереживали головному героєві і гадали, чи варто за ним реальна людина чи це вигаданий, збірний образ. Минуло чимало років, перш ніж були зняті покриви таємниці і відкрилася істина: прототипом екранного розвідника Ладейникова був Конон Трохимович Молодий, радянський агент, відомий під псевдонімом «Бен».
Як Конон Трохимович Молодий став радянським розвідником
Конон Трохимович Молодий – кадровий радянський розвідник-нелегал періоду Холодної війни, полковник, який діяв під ім’ям Гордона Лонсдейла./Фото: avatars.mds.yandex.net
Майбутній резидент з’явився на світ у 1922 році в родині московських інтелігентів. Батько хлопчика, викладач МДУ, помер 40-річним від інсульту, коли синові виповнилося лише 10. Після цього, за згодою матері Конон переїхав у США до її сестри-эмигрантке. Завдяки багатої родички, він отримав хорошу освіту і досконало оволодів англійською мовою. Тітка мріяла влаштувати племінника на престижне місце і зробити своїм спадкоємцем. Але юнак перекреслив її плани, вирішивши повернутися на Батьківщину, що й зробив у 1938-м.
Незадовго до початку Великої Вітчизняної Конон був покликаний в армію. Служив у артилерійської розвідки, неодноразово ходив у тил до німців, відрізнявся хоробрістю, відвагою й холоднокровністю. Отримав безліч нагород, серед яких – орден Червоної Зірки. Демобілізувавшись, Конон поступив в Інститут зовнішньої торгівлі. Маючи неабиякі здібності до мов, опанував німецьку, французьку й китайська.
Саме в цей час їм зацікавилися спецслужби. Молодий чоловік ідеально підходив для роботи в розвідці: був авантюристичен і в той же час холоднокровний, знав кілька мов, мав уявлення про устрій життя за кордоном. Важливим чинником була зовнішність хлопця – чарівна і приваблива, але при цьому незапоминающаяся. По закінченні вузу Конон Молодий «отримав розподіл» в службу розвідки держбезпеки і через 2 року повідомив дружині, що відправляється на роботу в Китай. А насправді виїхав у Канаду.
Бізнес як прикриття, або як працював Молодий полковник у Портланді
У Лондоні Лонсдейл-Молодий веде світський спосіб життя, його знають в кращих лондонських клубах./Фото: lh3.googleusercontent.com
Канада не була кінцевою метою радянського нелегала. Звідти його шлях лежав в Англію. У Країні кленового листа відбулося перетворення Конона Трохимовича Молодого в якогось Гордона Лонсдейла, реально існуючого, але на той момент вже покійного людини. Отримавши справжні документи (замість нібито загублених), новоспечений Лонсдейл влаштувався у Великобританії.
Діяльний «Бен» швидко обростав корисними знайомствами. Зв’язок з разведцентром підтримувалася через радистів, подружжя Моріса та Леонтину Коен, за легендою – букіністів. Для себе Лонсдейл вибрав чудове прикриття – комерційну діяльність. Спочатку продаж музичних автоматів спонсировалась Центром, але незабаром підприємець став одержувати непогані доходи. Тоді він розширив бізнес, зайнявся виробництвом систем автосигналізації і навіть отримав золоту медаль на брюссельській виставці інноваційної техніки. Після такого успіху продукція Гордона Лонсдейла стала користуватися попитом у Європі, що дало бізнесменові можливість роз’їжджати по всьому континенту і, не викликаючи підозр, займатися шпигунством. Серед його «здобичі» – зразки військової продукції, над якою працювали німецькі вчені, колишні прихильники Гітлера. Особливо важливою виявилася зв’язок Молодого з працівниками Портлендського морського науково-дослідницького центру, зокрема – Гаррі Хоутоном, завдяки якій Москва отримала величезну кількість стратегічної інформації про секретних розробках британського флоту.
Успішно поєднуючи бізнес і розвідку, молодий харизматичний підприємець став мільйонером, обзавівся кількома престижними машинами, розкішною віллою під Лондоном і отримував такі прибутки, що не тільки жив на широку ногу, але і передавав валюту в Центр.
Як викрили Молодого-Лонсдейла, і яке покарання поніс розвідник
Подружжя Коени – радянські розвідники американського походження. /Фото: images11.domashnyochag.ru
Перший тривожний дзвіночок пролунав наприкінці 1960 року, коли Конон Трохимович помітив у будинку сліди перебування сторонніх. Непрохані візитери імітували крадіжку, але досвідченого розвідника важко було провести. Він зрозумів, що потрапив у поле зору спецслужб, і вирішив поступово згортати розвідувальну діяльність, з метою конспірації не припиняючи комерційної. Але піти з-під «ковпака» не вдалося.
В січні 1961-го Молодий-Лонсдейл був заарештований з цілою сумкою секретних документів Британського адміралтейства, отриманих від своїх портлендских агентів. Слідом за цим затримали Коенів. Провал групи Лонсдейла відбувся стараннями польського полковника Михайла Голеневского, що запропонував свої послуги ЦРУ. Він заявив, що Гаррі Хоутон завербований польською розвідкою. Через американців інформація потрапила до англійців, ті встановили за Хоутоном спостереження і вийшли на Лонсдейла. На допитах Конон Трохимович намагався вивести своїх помічників з-під удару і всю провину взяв на себе. Мужньому чоловікові вистачило витримки стоїчно прийняти вирок – 25 років в’язниці. Коени отримали по 20 років.
Що отримав від СРСР Молодий за свою роботу, і як склалося його життя на батьківщині
22 квітня 1964 року на кордоні Західної і Східної Германій відбувся самий знаменитий обмін радянського розвідника Конона на Молодого британського шпигуна Вінна./Фото: avatars.mds.yandex.net
Британська контррозвідка докладала максимум зусиль для перевербування досвідченого радянського агента. Щоб зломити волю ув’язненого, його утримували в особливих умовах: камера-одиночка цілодобово з палаючим світлом, безперервне спостереження. Але всі спроби були марними. Конон Трохимович залишився відданим своїй Батьківщині і жив вірою в те, що 50-річчя Жовтневої революції зустріне на Червоній площі.
Доля допомагає хоробрим: Молодій не довелося провести чверть століття в катівнях. У квітні 1964-го його обміняли на захопленого в Угорщині англійського розвідника Гревилла Вінна. Через деякий час відбувся ще один обмін – подружжя Коен на британського агента Джералда Брука.
Голова КДБ при СМ СРСР Ст. Е. Семичасний (1-й зліва) приймає радянських розвідників Рудольфа Абеля (2-й зліва) і Конона Молодого (2-й праворуч). Москва, вересень 1964 року./Фото: s3-eu-central-1.amazonaws.com
Фото 6: http://s3-eu-central-1.amazonaws.com/hromadskeprod/pictures/files/000/039/511/original/ac71c46c2c27d1b2d5d4d32a418329fc.jpg?1521198349
Після повернення в Москву Конон Трохимович отримав комфортабельну квартиру, придбав автомобіль «Волга». Розвідника нагородили орденом Червоного Прапора і визначили нечувану за тих часів пенсію – 400 рублів. Насолоджуючись мирним життям в колі сім’ї та друзів, Молодий не відійшов від справ: викладав у розвідшколі, при необхідності консультував колег. З інтересом поставився до пропозиції студії «Ленфільм» і став консультантом фільму «Мертвий сезон» (теж під псевдонімом, на цей раз – полковник К. Т. Панфілов).
На жаль, Конону Молодому не судилася щаслива старість. В жовтні 1970 року він раптово помер. Лікарі діагностували обширний інсульт, який не залишав жодного шансу на одужання. Відразу ж поповзли чутки про насильницьку смерть: радянському резиденту помстилися британці або ж КДБ позбувся занадто багато знав агента. Однак, швидше за все, причинами могли бути як роки небезпечної роботи в постійному нервовому напруженні, так спадковість по лінії батька, який теж помер зовсім молодим від аналогічного захворювання.
А адже інший радянський розвідник ледь не ліквідував самого Гітлера.
Thanks!
Our editors are notified.