В кінці XIX століття змінювалося ставлення до визначення місця жінки в російському суспільстві, обумовлене зміною ідеології і ламкої усталеної системи цінностей. Роль жінок в політичному і господарському житті країни ставала все більш помітною і суттєвою. Прикладом тому в числі багатьох інших стала доля першої жінки-пожежного Марії Олексіївни Єрмолової. Юна дівчина відмовилася від пишних суконь фрейліни на користь костюма амазонки і каски пожежного. Адже світське життя і посаду фрейліни при царському дворі не були для неї наповненими високого сенсу. Вона знайшла його в новому і небезпечній справі боротьби з поширеним тоді злом – опустошающими і губящими все на своєму шляху пожежами.
Де народилася і як виховувалась дочка вченого міністра Марія Єрмолова
Олексій Сергійович Єрмолов – міністр землеробства та державних маєтностей (1894-1905)./Фото: cdn.turkaramamotoru.com
Народилася Марія у родині дворянина і видного державного діяча в агрономічної та економічної сфері Олексія Сергійовича Єрмолова, міністра землеробства та державних маєтностей з 1894 по 1905. Зростала Марія в теплій домашній обстановці, бурхливе світське життя не манила її своїм блиском. Дівчина дуже любила бувати в маєтку Велика Алешня, куплене батьком в 1900 році під Ряжском. При ньому був влаштований кінний завод. Марії подобалися довгі прогулянки верхи.
Місцеві жителі згадують її як добру і спокійну панночку. Вона любила пригощати сільських дітей солодощами, спілкуватися з ними. Марія часто чула вдома розмови батька про економічних і аграрних питаннях з гостившими у них сановниками. Крім світового сільськогосподарського кризи і американської зернової експансії в Європі його турбували питання пожежної безпеки. З обов’язку служби він бував в різних російських губерніях і скрізь бачив схожу ситуацію – безпорадність населення перед стихією, від удару блискавки може вигоріти все село або село, від пожеж згоряють величезні площі лісових масивів, завдаючи великої шкоди здоров’ю і безпеці населення, що живе в безпосередній близькості до них. Лісові пожежі могли тривати місяцями (наприклад, горіти все літо до початку осінніх дощів) – їх просто ніхто не гасив.
Це було пов’язано з тим, що система професійної пожежної охорони в кінці XIX століття не була ще налагоджено в Росії на належному рівні. Далеко не у всіх містах були професійні пожежні бригади, і порятунок будинків було справою самих городян. Тому для протистояння вогню створювалися добровільні пожежні дружини.
Чому фрейліна проміняла світське життя на дим пожеж
Марія Олексіївна була обрана членом ради Імператорського Російського пожежного товариства./Фото: konkovomedia.ru
Олексій Сергійович Єрмолов хотів модернізувати існуючу систему пожежної безпеки. Він був прихильником насадження захисних лісосмуг з дотриманням всіх аграрних правил (з урахуванням тенеустойчивости, швидкості росту дерев і т. д.) – дерева виступають в якості пожежних щитів, надійних і доступних. Листяні дерева відбивають світло і жар, так як їх сік, нагріте вогнем, швидше піднімається вгору від коренів до листя і рясно наповнює їх собою.
Ідеями про зміну на краще тяжке становище населення у питаннях пожежної безпеки Олексій Сергійович захопив свою дочку, фрейліну при царському дворі – Марію Ермолову. Смілива і чуйна, справжня дочка свого народу, дівчина не побоялася думки світського товариства і з легкістю змінила життя при дворі на небезпечну, але має високу мету діяльність. Вона була обрана головою Ряжского пожежного товариства. Більш того, вона гасила пожежі нарівні з чоловіками. У середовищі брандмейстеров вона стала швидко «своєї», так як у щирості її пориву до служіння людям на такому непростому поприщі ніхто не сумнівався. Цей прецедент став поштовхом до різкого підйому участі жінок на добровільній основі у розвитку пожежної справи в Росії.
Чому, незважаючи на високий ризик, в Російській імперії була популярною професія пожежника
Пожежний розрахунок Олександро-Невської пожежної частини Санкт-Петербурзької Пожежної Команди. Серед професійних пожежних перша жінка-пожежник Росії Марія Олексіївна Єрмолова. 1910 р./Фото: img-fotki.yandex.ru
До указу імператора Олександра I від грудня 1802 року про створення бригад професійних пожежних гасінням вогню займалося саме населення. До складу з’єднання увійшло 786 військових. Солдати внутрішньої служби, які стали брандмейстерами, були всі як на підбір – ставні й високі. Нова уніформа (добре підігнана одяг за типом армійської, бронзові шоломи, високі чоботи) йшла до них як не можна краще.
Професія пожежного була пов’язана з великою небезпекою, часто вимагала від людини мужності і навіть героїзму. Повага до неї у суспільстві зростало, і скоро в бригаду почали приймати навчених добровольців, число яких зростало в геометричній прогресії. А тут ще до них раптом долучилася фрейліна імператорського двору і дочка міністра землеробства. Цей факт тільки підвищив популярність і престиж професії
Новація Єрмолової, або з якою метою створювалися дитячі пожежні загони
Єрмолова однією з перших підтримала ідею створення дитячих пожежних команд. /Фото: frontiers.loc.gov
Однією з найпоширеніших причин виникнення пожеж у дореволюційній Росії в сільській місцевості була «дитяча витівка». Участь жінок у діяльності пожежного товариства Росії сприяло тому, що стала вестися пожежно-профілактична робота з дітьми. Були створені перші «потішні» загони пожежників. Ідея їх створення належить брандмейстеру пожежної частини міста Санкт-Петербурга Олександру Георгійовичу Кривошееву, а апробовано та втілено в життя Марією Олексіївною Єрмолової.
З ініціативи Марії Олексіївною був створений при Ряжском пожежному товаристві, очолюваному нею, загін з підлітків. Їх навчали основам пожежної справи і правил надання першої допомоги постраждалим. У липні 1911 року Єрмолова написала прохання прем’єр-міністру Російської імперії Столипіну про участь своїх вихованців у огляді «потішних юноармейцев», який повинен був відбутися в Санкт-Петербурзі. Цей огляд став справжньою подією для городян, а старання юних пожежників були відзначені увагою імператорської родини і широко висвітлені засобами масової інформації. З часом рух дитячих пожежних загонів налічувало 6 тисяч учасників. Тому в народі Марію Олексіївну стали називати «матір’ю» дитячих пожежних загонів.
І такі видатні російські вчені, як Дмитро Менделєєв, багато зробили для того, щоб в Росії з’явилися успішні жінки-вчені.
Thanks!
Our editors are notified.