Як Gucci стали головною модною маркою сучасності: Божевільна революція Алессандро Мікеле

Цей винахідливий італієць обезголовив Джареда Лето, повернув чоловікам барокові волани і вишив схему жіночої репродуктивної системи на літніх сукнях. Ставши креативним директором Gucci, Алессандро Мікеле скинув гламур з корабля сучасності, давши початок епохи свободи, мінливості та буйної фантазії. Кожна його колекція викликає стільки ж захоплень, скільки нерозуміння і відторгнення…

Мікеле сам – втілення своєї творчості.

Алессандро народився в 1972 році в Римі, у творчій родині. Його мама – асистентка кінопродюсера – обожнювала гламур і моду, а батько, інженер, у вільний час займався мистецтвом і літературою. Алессандро вважав його кимось на кшталт шамана – батько завжди був занурений у свої думки, витав у хмарах, немов наполовину жив в іншому світі. Мікеле вбирав любов до моди від матері, а від батька – вміння нестандартно мислити. Виховав майбутнього дизайнера і сам вічне місто Рим – своїми контрастами, кінематографічністю і повсюдно проникаючим мистецтвом.

Реклама Gucci і модель на одному з перших показів Мікеле.

Мікеле отримав освіту в галузі дизайну костюма, але досить довго займався виключно аксесуарами, адаптуючи свої ідеї до творчого почерку креативних директорів марок, з якими співпрацював. Він опинився в Gucci в далекому 2002 році, ще в епоху Форда, який проповідував глянсову і в той же час нестримну сексуальність, чітку гендерну визначеність і шик. Багато в чому цю лінію продовжувала і Фріда Джанніні. Немов невидимий для всього модного світу, Мікеле змінив чимало посад у Gucci, перш ніж вийти з тіні і змінити все. А за його власними словами – зруйнувати.

І все ж – жіночність!

Його перший показ в якості креативного директора марки відбувся в 2015 році – і це був справжній прорив. Андрогінність, артистизм, рюші на чоловіках, ніяких підборів на жінках, все немов зійшли з картин давніх часів… В тому ж році Мікеле був названий самим значущим сучасним дизайнером. Про нього говорили всі – і не перестають донині. Генеральний директор Gucci Марко Бізаррі говрил, що Мікеле – саме втілення духу марки, вся його життя – це життя у стилі Gucci.

Історизм і іронія – улюблені прийоми Мікеле.

Мілленіали – цільова аудіорія Gucci – стали поколінням, не згоден грати за старими правилами і постійно перебуває в пошуках нового. Саме Мікеле зміг створити образи, що викликають емоційний резонанс у сучасної молоді. Пропаганда аскетизму та мінімалізму всім вже порядком набридла – і тоді в моду увірвався Мікеле з його вишитими драконами і мереживами.
Мікеле завжди любив минуле, колекціонував вінтаж, його квартира просто завалена антикваріатом – і в його колекціях можна знайти мільйони відсилань до тим часам. Творчість Мікеле з усіма його вишивками, рюшами, дивними й несподіваними комбінаціями, абсолютним відмовою від традиційних категорій естетики більше всього нагадує мистецтво маньєризму – хоча, зрозуміло, чисто стилитически ближче до 70-х і 80-м. Якщо Форд експлуатував сексуальність в традиційному її розумінні, Мікеле робить щось прямо протилежне, створюючи щось іронічне, часом лякає, інтелектуальне і складне, відмовляючись від звичного розподілу ролей і сприйняття фемінності та маскулінності.

Несподівані етнічні мотиви.

Улюблений колір Мікеле – рожевий, і сам він не соромиться одягатися в яскраво-рожеві розкішні шати. Великий ажіотаж викликала його колекція Impotent, в коментарі до якої Мікеле закликав чоловіків відмовитися від токсичної маскулінності (грубості, агресії, відсталості і зневаги до своїх і чужих почуттів), стати більш гнучкими, вільними, відкритими до нового. Втім, шанувальниці Gucci не згодні ділитися з чоловіками розкішними срібними брюками-кльош і твідовими костюмами, представленими Мікеле! Маніфестом жіночої свободи і нового розуміння фемінності стали сукні з вишитим зображенням жіночої репродуктивної системи, якими Мікеле відреагував на хвилю антиабортної політики по всьому світу.

Мікеле пропонує чоловікам стати більш вільними, іронічними і чуттєвими.

Праворуч – сукня з вишитою маткою.

Мабуть, головне досягнення Мікеле, важливе для кожного з нас, в тому, що він першим запропонував стерти межу між «ошатними» і повсякденними речами. Можна кожен день є з кришталевого посуду з бабусиної серванта – і можна кожен день носити невообразмые рюші, яскраві кольори і оксамитові вінтажні піджаки. Не відкладай на завтра те, що може порадувати тебе сьогодні! І не важливо, що подумають інші – адже одяг та аксесуари Мікеле заперечують звичне розуміння краси.

Величезні окуляри стали візитівкою нової епохи Gucci.

Найбільш впізнаваний аксесуар, створений Мікеле – це величезні окуляри в товстій оправі, як у комічних «ботаніків», які раптово стали втіленням сучасної розкоші. Ключовий образ творчості Мікеле – дитина, в самоті грає в бабусиній шафі. Кожен з нас.

Божевільні поєднання кольорів і фактур. І жива змія.

Мікеле не боїться говорити через свої колекції про тривоги, психічні проблеми, дисоціації і здоров’я – речі, якими переймається покоління миллениалов (хоча вихід моделей в гамівних сорочках викликав хвилю критики, і дизайнер розсудливо сприйняв її). На сьогоднішній день Gucci – одна з небагатьох марок класу люкс, які прагнуть знизити вплив виробництва на екологію.

Вихід моделей в гамівних сорочках – символ репресивної нормальності – викликав хвилю критики.

Здається, що ідеї Мікеле – це чисте безумство, ескапізм і неконтрольовані експерименти, але саме він вивів Gucci із затяжної кризи та загрози банкрутства. При ньому доходи марки виросли в дванадцять разів!

Праворуч – Джаред Літо з незвичайним аксесуаром.

Творчість Мікеле обожнюють Джаред Лето (навіть незважаючи на «відірваної» голову – такі жарти можна пробачити, адже Літо і Мікеле кращі друзі, схожі, як рідні брати), Лана дель Рей, Елтон Джон і Бьорк. Його сміливість надихнула багатьох дизайнерів – Гошу Рубчинского, Демну Гвасалию, Вірджіла Абло…

Мода на балаклави теж почалася з Мікеле.

Фінальний вихід моделей на одному з показів.

Самий модний скандаліст, Алессандро Мікеле не помічений ні в яких неприємних історіях, пов’язаних з особистим життям – як і багато геніїв сучасності, для яких творча самореалізація важливіше емоційних стресів. Він уже десятиліття щасливий зі своїм партнером, професором містобудування Джованні Аттили, оточений друзями і сповнений планів – не на майбутнє, адже він ненавидить це слово, а… на сьогодення.

Текст: Софія Єгорова.